Рішення № 139008897, 19.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/23189/25

провадження № 2/753/7785/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі по тексту - ТОВ «Бізнес Позика», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач), у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 510903-КС-001 про надання кредиту від 18.10.2024 в розмірі 24 333 грн, з яких: 11 000 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 858 грн суми прострочених платежів за відсотками, 1 475 грн суми прострочених платежів за комісією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.10.2024року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 510903-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5492, надісланого на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено. Відповідно до пункту 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили, що сплата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,7 відсотка за кожен день користування Кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором Кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , проте відповідач свої зобов`язання не виконує у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач звертається до суду.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у Акціонерного товариства «Ощадбанк» (м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) наступну інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 , платіжна картка № НОМЕР_2 ; чи було здійснено зарахування грошових коштів на вказану платіжну картку за період з 18.10.2024 по 04.04.2025; у разі підтвердження зарахування коштів на вищевказаний картковий рахунок, надати первинні документи бухгалтерського обліку.

Відповідачем до суду подано відзив, у якому вона просила відмовити у задоволенні позову в частині стягнення комісії.

Також до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.10.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 510903-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5492на номер телефону НОМЕР_2 , котрий відповідачем було введено/відправлено.

Відповідно до пункту 2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили, що сплата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,7 відсотка за кожен день користування Кредитом.

З договору вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді статті 205, 207 ЦК України).

У подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору.

Від АТ «Ощадбанк» надійшла виписка по рахунку № НОМЕР_2 , з якої підтверджується зарахування кредитних коштів на картковий рахунок, який належить відповідачу.

Станом на 04.09.2025 утворилась заборгованість за Договором № 510903-КС-001 про надання кредиту в розмірі 24 333 грн., з яких: 11 000 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 858 грн. суми прострочених платежів за відсотками, 1 475 грн. суми прострочених платежів за комісією.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,7 відсотка за кожен день користування Кредитом. Комісія за надання Кредиту становить 2 200 грн. Термін дії Кредитного договору - 24 тижні.

До позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором, з якого вбачається що, відповідач припинив виконання зобов`язань в односторонньому порядку, сплативши лише 1 880 грн.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 510903-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що: «у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню». Дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Отже, спростувати розрахунок боргу за кредитом можливо лише в призмі оцінки доводів сторони, яка заперечує такий розрахунок.

Також, за змістом постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі №200/5647/18: Розрахунок заборгованості також є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяв на себе зобов`язання та не виконав їх належним чином, при цьому був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними. При цьому відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи наведені норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 24 333 грн, з яких: 1 000 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 858 грн суми прострочених платежів за відсотками, 1 475 грн суми прострочених платежів за комісією, які передбачені умовами договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631, 629, 1046-1056 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», стст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 510903-КС-001 від 18.10.2024 станом на 04.09.2025 у розмірі 24 333 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО