Рішення № 1390083, 18.02.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 37/16

18.02.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»

Про

стягнення 6 873,71 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача Скорина Ю.А. –представник за довіреністю № б/н від 01.02.2008 року

Від відповідача не з’явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»6 212,06 грн. основного боргу та пеню за несвоєчасне виконання взятих на себе останнім зобов’язаннь в розмірі 440,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2008 року порушено провадження у справі № 37/16, розгляд справи було призначено на 18.02.2008 року о 14-45.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2008 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/16 від 23.01.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.02.2008 року представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав акт звірки розрахунків станом на 18.02.2008 року, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтаракт»становить 3 212, 83 грн. основного боргу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі»(покупець) був укладений договір № 06/07 154-428/07 купівлі-продажу продовольчих товарів (кондитерських виробів).

Відповідно до розділу 1 договору продавець передає покупцю замовлений товар –кондитерські вироби, а покупець замовляє, розраховується за товар, та приймає його. Ціна товару гнучка та залежить від кількості замовленого товару та строків його оплати. Продавець виписує при відвантаженні товару накладну, яка є невід’ємною частиною договору.

На виконання вимог договору продавець поставив та передав покупцю товар на загальну суму 8 614, 89 грн., що підтверджується видатковими накладними № 000021685 від 02 червня 2007 року, та № 000025025 від 23 червня 2007 року, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно п. п. 6.2, 6.3 договору покупець здійснює оплату шляхом оплати (передоплати з повним розрахунком не пізніше одного календарного дня з моменту отримання товару) в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця, або шляхом оплати за поставлений товар суми, вказаної в накладній готівкою в день поставки товару, у виключних випадках за домовленістю сторін за отриманий від продавця товар покупець розраховується на протязі 5 банківських днів, або 7 календарних днів.

Відповідач, покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору виконав частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконракт»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві. Проте позивач до матеріалів справи надав суду акт звірки взаєморозрахунків, а також виписки з банківського рахунку, з яких вбачається, що 06.02.2008 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент вирішення спору по суті відповідач частково сплатив заборгованість за отриманий товар, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару (п.п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5 договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар повністю не розрахувався.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 3212,83 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 440,88 грн., яка нарахована позивачем відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.2 договору за не оплату (часткову оплату) або несвоєчасну оплату товару в терміни, передбачені договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день затримки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань в розмірі 440,88 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 546, 549, 551,611, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»(02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 7, код ЄДРПОУ 21649265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт» (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 48, код ЄДРПОУ 20605107) 3 212 (три тисячі двісті дванадцять) грн. 83 коп. основного боргу, 440 (чотириста сорок) грн. 88 коп. пеню, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 3000,00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 22.02.2008 року