Рішення № 139007762, 14.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року справа № 580/7327/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Рідзеля О.А. розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області, оформлене листом від 04.06.2026 №12325-11534/К-02/8-2300/26, яким позивачу відмовлено у виконанні вимог, викладених у його заяві від 07.05.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вчинити певні дії, а саме:

скасувати вимоги викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25.04.2025 №2300-0404-8/34092: у зв`язку із надходженням інформації від ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗУ, якими з 01.05.2025 призупинено виплату пенсії позивачу та запропоновано за період з 11.02.2014-30.04.2025 повернути суму переплати пенсії в розмірі 992 221,08 грн;

скасувати вимоги викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.04.2025 №2300-0204-8/33547, яким ОСОБА_1 повідомлено про знищення його пенсійного посвідчення, у зв`язку з невизнанням його особою з інвалідністю, відповідно до пункту 4 розділу І Порядку оформлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.11.2017 № 26-1;

поновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025, з урахуванням проведених індексацій пенсії в 2025 та 2026 роках;

поновити пенсійне посвідчення ОСОБА_1 ;

внести відносно ОСОБА_1 відповідні дані до електронного кабінету Портал Електронних Послуг ПФУ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку із прийняттям рішення про невизнання його особою з інвалідністю Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було припинено виплату належної їй пенсії.

В подальшому, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у адміністративній справі №580/5480/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 18.01.2025 №ЦО-300 про скасування рішення Черкаської обласної МСЕК №2 від 13.02.2015 про встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності.

На думку позивача, пенсійний орган протиправно не поновив йому виплату пенсії по інвалідності.

Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

29.07.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що оскільки в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у адміністративній справі №580/5480/25 відсутні зобов`язання щодо поновлення статусу особи з інвалідністю, або прийняття відповідного рішення уповноваженим органом тому відповідно й відсутні підстави для поновлення виплати пенсії, скасування вимоги про повернення суми переплати пенсії та виготовлення пенсійного посвідчення.

Ухвалою суду від 03.08.2026 суд вирішив здійснювати розгляд справи у спрощеному провадженні з викликом сторін та призначив судове засідання на 10.08.2026 о 15 год. 00 хв.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили суд задовольнити його повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, надіславши суду клопотання про проведення судового засідання без її участі.

Оцінивши доводи позивача та його представника, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Рішенням Черкаської обласної МСЕК №2 від 13.02.2014 ОСОБА_1 з 11.02.2014 встановлено 2 групу інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії 10 ААВ №617001.

В зв`язку з чим, позивач з 11.02.2014 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як отримувач пенсії по інвалідності 2-ї групи, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В подальшому, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 18.01.2025 №ЦО-300, скасовано рішення Черкаської обласної МСЕК №2 від 13.02.2014 про встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності.

У зв`язку із цим, позивачу з 01.05.2025 припинено виплату пенсії по інвалідності.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у адміністративній справі №580/5480/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 18.01.2025 №ЦО-300 про скасування рішення Черкаської обласної МСЕК №2 від 13.02.2015 про встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності.

Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 580/5480/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення.

07.05.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії, скасування вимоги про повернення суми переплати пенсії та виготовлення пенсійного посвідчення.

Листами від 04.06.2026 та 02.07.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що оскільки рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у адміністративній справі №580/5480/25 на Головне управління Пенсійного фонду України не покладено жодних зобов`язань в установленому чинним законодавством порядку та станом на дату надання відповіді на запит відомості від органів охорони здоров`я про встановлення/поновлення ОСОБА_1 групи інвалідності не надходили, тому підстави для поновлення виплати пенсії по інвалідності та скасування переплати пенсії відсутні.

Не погоджуючись з відмовою у поновленні виплати пенсії, позивач оскаржив такі дії відповідача до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ) пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Згідно зі ст.20 Закону №2262-ХІІ залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:

а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

На підставі ст.ст.21, 22 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються:

особам з інвалідністю внаслідок війни з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 5025 гривень, II групи - 4610 гривень, III групи - 4396 гривень;

іншим особам з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 4605 гривень, II групи - 4396 гривень, III групи - 4186 гривень;

особам з інвалідністю з числа старших солдатів, старших матросів, сержантського і старшинського складу строкової служби - у розмірі 110 відсотків, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського і старшинського складу, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб молодшого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб молодшого начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України - 120 відсотків, з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб середнього і вищого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби.

Розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року, щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, умовою призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ є факт установлення інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби.

Суд встановив, що причиною установлення позивачу з 11.02.2014 стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС.

У зв`язку із цим, позивачу з 11.02.2014 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ, що не заперечуються відповідачем.

Як зазначено вище, підставою припинення пенсії стало рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 18.01.2025 №ЦО-300, яким скасовано рішення Черкаської обласної МСЕК №2 від 13.02.2014 про встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності.

При цьому, як зазначено вище, вказане скасовано рішенням рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №580/5480/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026.

Відповідно, після набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №580/5480/25 06.05.2026 статус позивача, як особи з інвалідністю 2 групи поновлений.

Більш того, єдиною та безумовною підставою для отримання пенсії по інвалідності є наявність відповідного статусу з відповідним причинним зв`язком, який у позивача наявний.

Тому факт, що у справі №580/5480/25 ГУ ПФУ в Черкаській області не був зобов`язаний поновити виплату позивачу пенсії по інвалідності, не нівелює право позивача на отримання пенсії.

Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституцій Суд України в абзаці 10 пункту 9 Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Способи захисту права - це передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №826/4922/16.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 245 КАС України в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача, а саме: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2024 року у справі №240/27690/23 вказав, що скасування судом індивідуального акта є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням, і не вимагає здійснення від суб`єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій.

Враховуючи, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №580/5480/25, яке набрало законної сили 06.05.2026, скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 18.01.2025 №ЦО-300, вказане рішення є таким, що не діє з моменту його прийняття - 18.01.2025.

Тому після набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №580/5480/25 статус позивача, як особи з інвалідністю 2 групи поновлений з часу його скасування.

Відповідно до ст.28 Закону №2262-ХІІ в разі порушення особою з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом строку повторного огляду у медико-соціальних експертних комісіях виплата їй пенсії зупиняється, а при визнанні її знову особою з інвалідністю - поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць до дня повторного огляду.

Отже, вказаною нормою визначений обов`язок відповідача поновити виплату пенсії по інвалідності у разі відновлення статусу особи з інвалідністю.

Оскільки у судовому порядку скасовано рішення про скасування позивачу інвалідності, ГУ ПФУ в Черкаській області зобов`язане поновити позивачу виплату пенсії по інвалідності.

Враховуючи викладене, на переконання суду, відповідач протиправно відмовив позивачу у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

Тому ефективним способом захисту порушеного позивача права є зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ з часу припинення 01.05.2025.

При цьому, вимоги поновити виплату пенсії з 01.04.2025 необґрунтована, оскільки виплата припинена саме з 01.05.2025, відповідно з цієї дати вона і підлягає поновленню.

Вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, оформлене листом від 04.06.2026 №12325-11534/К-02/8-2300/26 необґрунтовані, оскільки вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Також необґрунтовані вимоги скасувати вимоги відповідача повернути суму переплати пенсії в розмірі 992221,08 грн. оскільки, як установлено судом, позивачу виплата пенсії підлягає поновленню з часу припинення - 01.05.2025, а відтак переплата фактично відсутня.

Вимоги скасувати повідомлення про знищення пенсійного посвідчення необґрунтовані, оскільки вказане повідомлення фактично не є рішенням відповідача, а листом від 24.04.2025 №2300-0204-8/33547 лише постановлено до відома позивача про знищення його пенсійного посвідчення.

Щодо вимог здіснити виплату пенсії з урахуванням індексації у 2025, 2026 роках, поновити пенсійне посвідчення ОСОБА_1 та внести відносно ОСОБА_1 відповідні дані до електронного кабінету Портал Електронних Послуг ПФУ, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, поновленню підлягають порушені права позивача.

Оскільки позивачу не здійснено поновлення виплати пенсії та, відповідно, не відмовлено у здійсненні індексації, поновленні пенсійного посвідчення та внесенні даних до електронного кабінету, вказані вимоги заявлені на майбутнє. Тому є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні з 01.05.2025 виплати пенсії по інвалідності на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.05.2025 виплату пенсії по інвалідності на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ