Ухвала суду № 139007452, 13.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8536/25

Провадження № 1-кс/202/6104/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

13 серпня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисників

ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42025040000000335 від 01.09.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, раніше несудимому, непрацюючому, одруженому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025040000000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.255, ч.5 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.

Дніпропетровською обласною прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 2025 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, однак не пізніше вересня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи організаторські здібності та лідерські якості, з метою вчинення особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки, прийняла рішення про створення злочинної організації з чіткою ієрархічною структурою її учасників, у якій ОСОБА_8 виконуватиме функції організатора та керівника, а інші учасники, відповідно до розподілених ролей, забезпечуватимуть реалізацію розробленого нею злочинного плану, спрямованого на заволодіння грошовими коштами громадян, які проживають на території Держави Ізраїль.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_8 розробила план, яким передбачила: підшукати осіб, які беззастережно визнаватимуть її авторитет як керівника злочинної організації та погодяться залучати інших осіб до протиправної діяльності, забезпечуючи її багаторівневість і структурованість шляхом розподілу ролей на вищі та нижчі; організувати у місті Кам`янському діяльність шахрайського «call-центру», очолюваного довіреними особами, який забезпечуватиме масове заволодіння грошовими коштами громадян Держави Ізраїль, зокрема шляхом оренди приміщення та створення належних умов діяльності, придбання комп`ютерної техніки, спеціального мережевого обладнання з доступом до мережі Інтернет та спеціального програмного забезпечення, що забезпечує зміну фону приміщення, рис обличчя та голосу із використанням технологій штучного інтелекту, а також конвертації та виведення коштів потерпілих у готівковій, безготівковій формі та у криптовалюту за участю так званих «дропів»; здійснювати пошук малозабезпечених осіб для їх залучення до діяльності «call-центру» та їх навчання за напрямами «клоузер», «технік» і «холодник»; забезпечити безпеку діяльності злочинної організації шляхом дотримання заходів конспірації; здійснювати розподіл прибутків між членами злочинної організації відповідно до їх ролі та місця в її структурі.

З цією метою у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2025 року, перебуваючи у місті Кам`янському Дніпропетровської області, ОСОБА_8 ознайомила ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі своїм злочинним планом, довівши до їх відома його зміст, способи реалізації та розподіл функцій між учасниками, на що останні, усвідомлюючи протиправний характер запропонованої діяльності та керуючись корисливим мотивом, добровільно погодилися на участь у злочинній організації, повністю визнали авторитет ОСОБА_8 як керівника та погодилися залучати інших осіб до протиправної діяльності.

У подальшому, реалізуючи розроблений ОСОБА_8 злочинний план, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2025 року, підшукали та запропонували ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , увійти до складу злочинної організації та виконувати визначені їм функції і доручення керівника, спрямовані на безпосереднє вчинення шахрайських дій, на що останні добровільно погодились.

Таким чином, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2025 року, ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів та з метою вчинення особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки, створила стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , учасники якої зорганізувалися для спільного вчинення зазначених кримінальних правопорушень, та розподілила ролі й функції між ними.

Як організатор та керівник злочинної організації ОСОБА_8 поклала на себе функції підшукування учасників, організації діяльності шахрайського «call-центру», забезпечення його матеріально-технічними засобами, дотримання заходів конспірації та розподілу прибутків. На ОСОБА_10 та ОСОБА_9 як співорганізаторів діяльності окремих структурних ланок було покладено пошук малозабезпечених осіб для залучення до діяльності «call-центру», організацію їх підготовки та навчання, забезпечення баз даних із анкетними даними та номерами телефонів громадян Держави Ізраїль, дотримання внутрішньої дисципліни та участь у розподілі прибутків. На ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було покладено виконання функцій «клоузерів», на ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - функцій «техніків», а на ОСОБА_4 - виконання функцій «холодника».

У подальшому, з метою забезпечення діяльності злочинної організації та створення належних умов для вчинення кримінальних правопорушень, було орендовано приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , про місцезнаходження якого повідомлено виключно учасників злочинної організації. ОСОБА_8 забезпечила придбання, доставку та встановлення у зазначеному приміщенні комп`ютерної техніки, спеціального мережевого обладнання з доступом до мережі Інтернет, спеціального програмного забезпечення із використанням технологій штучного інтелекту для зміни фону приміщення, рис обличчя та голосу, а також мобільних телефонів, призначених виключно для спілкування з потерпілими та забезпечення конспірації.

Створена ОСОБА_8 злочинна організація визначила об`єктом злочинних посягань осіб похилого віку з числа російськомовних громадян Держави Ізраїль, розраховуючи таким чином ускладнити викриття її діяльності та притягнення учасників до кримінальної відповідальності на території України. З метою реалізації спільного злочинного плану учасники злочинної організації розробили та використовували різні способи вчинення шахрайства (заволодіння готівковими коштами під приводом їх декларування та збереження; заволодіння коштами шляхом отримання віддаленого доступу до банківських рахунків потерпілих; заволодіння готівковими коштами під приводом погашення заборгованості перед лікарняною касою) та відповідні сценарії телефонних розмов із потерпілими.

Діяльність злочинної організації протягом усього періоду її існування характеризувалася наявністю дев`яти встановлених учасників, які добровільно об`єдналися для вчинення особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень; стійкістю, що проявлялася у попередній зорганізованості учасників, чіткому розподілі ролей, наявності єдиного плану злочинної діяльності, доведеного до відома всіх учасників, узгодженості їх дій та спільності злочинної мети; тривалістю функціонування; ієрархічною структурою з чітким підпорядкуванням учасників керівнику; використанням спеціально обладнаного приміщення, комп`ютерної техніки, спеціального програмного забезпечення та інших засобів конспірації; централізованим фінансуванням діяльності; дотриманням обов`язкових правил конспірації та внутрішньої дисципліни.

У період із вересня 2025 року до моменту припинення злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів зазначені особи, діючи у складі злочинної організації, вчинили не менше 4 встановлених кримінальних правопорушень за наступних обставин.

1. 23.03.2026 учасники злочинної організації у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , діючи в умовах воєнного стану з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибули до шахрайського «call-центру» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, бульвар Героїв, буд.1, де кожен виконував відведену йому роль. Близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_15 , виконуючи функції «холодника» та використовуючи спеціальне мережеве обладнання для здійснення міжнародних телефонних дзвінків, за наданим організатором ОСОБА_10 абонентським номером зателефонувала громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_16 , який перебував у м. Беер-Шева, представилась співробітницею лікарняної каси «Лєуміт», у якій обслуговувався потерпілий, та повідомила завідомо неправдиві відомості про необхідність термінового погашення заборгованості й передачі наявних грошових коштів та банківських карток нібито з метою страхування від надзвичайних подій, остаточно переконавши потерпілого їх передати. Будучи введеним в оману внаслідок узгоджених дій учасників злочинної організації, ОСОБА_17 на території Держави Ізраїль передав невстановленій особі, яка виконувала функції кур`єра та не була обізнана про злочинний характер дій учасників, 6 000 ізраїльських шекелів, які в подальшому були конвертовані у криптовалюту, обготівковані у гривню на території України та розподілені між учасниками. Спільними умисними діями учасники злочинної організації спричинили потерпілому ОСОБА_16 майнову шкоду у сумі 6 000 шекелів, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 84 720,00 грн.

2. 13.04.2026 учасники злочинної організації у тому ж складі, діючи повторно в умовах воєнного стану з метою реалізації єдиного злочинного умислу, прибули до шахрайського «call-центру» за вказаною адресою, де кожен виконував відведену йому роль. Близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_12 , виконуючи функції «техніка», за наданим організатором ОСОБА_10 абонентським номером зателефонував громадянці Держави Ізраїль ОСОБА_18 , яка перебувала у м. Ашдод, та повідомив їй завідомо неправдиві відомості про необхідність встановлення мобільного додатка для керування замком дверей під`їзду за місцем її проживання. Не встановивши психологічного контакту, ОСОБА_12 перевів телефонну розмову на ОСОБА_14 , яка виконувала функції «клоузера» та, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, повідомила ОСОБА_18 завідомо неправдиві відомості про необхідність термінового декларування наявних у неї готівкових коштів і передачі їх для тимчасового зберігання у банківській сейфовій комірці, остаточно переконавши потерпілу їх передати. Будучи введеною в оману, ОСОБА_19 на території Держави Ізраїль передала невстановленій особі, яка виконувала функції кур`єра, 30 000 ізраїльських шекелів, які в подальшому були конвертовані у криптовалюту, обготівковані у гривню на території України та розподілені між учасниками. Спільними умисними діями учасники злочинної організації спричинили потерпілій ОСОБА_18 майнову шкоду у великому розмірі у сумі 30 000 ізраїльських шекелів, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 427 758,00 грн.

3. 14.04.2026 учасники злочинної організації у тому ж складі, діючи повторно в умовах воєнного стану, прибули до шахрайського «call-центру» за вказаною адресою, де кожен виконував відведену йому роль. Близько 16 год. 00 хв. невстановлена особа на прізвисько « ОСОБА_20 », виконуючи функції «холодника», за наданим організатором ОСОБА_10 абонентським номером зателефонувала громадянці Держави Ізраїль ОСОБА_21 , яка перебувала у м. Ашдод, та повідомила їй завідомо неправдиві відомості про необхідність встановлення мобільного додатка для керування замком дверей під`їзду. Після встановлення психологічного контакту телефонну розмову було переведено на ОСОБА_12 , який, виконуючи функції «техніка», утримував потерпілу на відеозв`язку через мобільний додаток «WhatsApp», шляхом обману переконав її встановити програму віддаленого доступу «ToDesk» та надати доступ до онлайн-банкінгу, чим забезпечив можливість дистанційного керування її мобільним телефоном і банківським рахунком. Отримавши віддалений доступ, ОСОБА_12 , діючи спільно з учасниками злочинної організації, шляхом несанкціонованого переказу заволодів грошовими коштами ОСОБА_22 у сумі 10 000 шекелів, перерахувавши їх з банківського рахунку потерпілої на рахунок так званого «дропа», підконтрольний учасникам злочинної організації, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду у сумі 10 000 ізраїльських шекелів, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 141 748,00 грн.

4. Крім того, 23.04.2026 учасники злочинної організації у тому ж складі, діючи повторно в умовах воєнного стану з метою реалізації єдиного злочинного умислу, прибули до шахрайського «call-центру» за вказаною адресою, де кожен виконував відведені йому функції. Близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_4 , виконуючи функції «холодника» та використовуючи спеціальне мережеве обладнання для здійснення міжнародних телефонних дзвінків, обрав з наданого організатором ОСОБА_10 списку абонентський номер та зателефонував громадянці Держави Ізраїль ОСОБА_23 , яка перебувала у будинку для людей похилого віку за адресою: АДРЕСА_3 , повідомивши їй завідомо неправдиві відомості про необхідність термінового декларування наявних у неї готівкових коштів і передачі їх для тимчасового зберігання у банківській сейфовій комірці. Після встановлення психологічного контакту ОСОБА_4 перевів телефонну розмову на ОСОБА_13 , який виконував функції «техніка» та підтримував у потерпілої переконання щодо законності й необхідності передачі коштів, а після отримання її згоди - на ОСОБА_11 , який, виконуючи функції «клоузера», остаточно переконав ОСОБА_24 передати належні їй грошові кошти нібито для декларування та тимчасового зберігання. Будучи введеною в оману внаслідок узгоджених дій учасників злочинної організації, ОСОБА_25 на території Держави Ізраїль передала невстановленій особі, яка виконувала функції кур`єра, 30 000 ізраїльських шекелів, 4 000 євро та 3 000 доларів США, які в подальшому були конвертовані у криптовалюту, обготівковані у гривню на території України та розподілені між учасниками. Спільними умисними діями учасники злочинної організації спричинили потерпілій ОСОБА_23 майнову шкоду у великому розмірі у сумі 30 000 ізраїльських шекелів, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 438 624,00 грн, 4 000 євро, що становить 205 989,00 грн, та 3 000 доларів США, що становить 131 661,90 грн, а всього на суму, еквівалентну 776 274,90 грн.

Таким чином, створена та очолена ОСОБА_8 злочинна організація, до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , шляхом обману заволоділа грошовими коштами громадян Держави Ізраїль на загальну суму, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 657 403,30 грн.

11.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України, і того ж дня о 07 год. 50 хв. його затримано в порядку ст.208 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Також слідчий зазначив, що у ході досудового розслідування виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Посилаючись на п.4 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність зазначених у клопотанні ризиків, просили відмовити у його задоволенні або обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя висновує.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025040000000335 від 01.09.2025.

11.08.2026 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України, за обставин, викладених вище.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, у відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

У судовому засіданні прокурором доведено, що станом на 13.08.2026 існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та аудіоконтролю особи стосовно ОСОБА_8 , якими встановлено зв`язок між учасниками, координацію діяльності шахрайського «call-центру», його ієрархію та структурованість, запровадження робочого часу і штрафних санкцій, розподіл одержаних злочинним шляхом коштів; протоколом за результатами виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи та протоколом допиту відповідного свідка, якими підтверджено причетність учасників, роль кожного з них, ієрархію та підпорядкованість ланок; протоколом огляду мобільного телефону з програмним забезпеченням, у якому відображаються потерпілі особи, дати вчинених злочинів, особи-учасники та суми одержаних коштів; протоколом за результатами візуального спостереження за місцем діяльності «call-центру»; матеріалами, отриманими в порядку міжнародної правової допомоги від уповноважених органів Держави Ізраїль (заяви про вчинення кримінальних правопорушень та допити осіб, яким заподіяно матеріальну шкоду); матеріалами виконаних доручень та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Отже, існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому слідчий суддя зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.

Крім того, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у даному кримінальному провадженні в майбутньому.

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. У разі визнання судом винним у вчиненні інкримінованих злочинів, які згідно ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких, підозрюваному загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що само по собі є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Також у судовому засіданні знайшов своє підтвердження ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. На теперішній час під час досудового розслідування встановлені не всі свідки, яким відомо про обставини злочинної діяльності, відомості про яких та про їх місцезнаходження можуть бути відомі підозрюваному. Крім того, ОСОБА_4 особисто знайомий з іншими імовірно причетними особами, з якими діяв у складі стійкого ієрархічного об`єднання, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, шляхом умовлянь, погроз чи іншого впливу схилити свідків та інших підозрюваних не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити їх у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Також слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання підозрюваного винним у скоєнні інкримінованих злочинів йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі; вік та стан здоров`я підозрюваного; відсутність у нього судимостей; наявність зареєстрованого місця проживання та соціальних зв`язків.

Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочинів, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурором доведено, що більш м`який запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 на даній стадії кримінального провадження, не зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки, перебуваючи під дією іншого, більш м`якого запобіжного заходу, він матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду й впливати на свідків та інших підозрюваних.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України. Водночас зазначена норма надає слідчому судді право, а не встановлює обов`язку не визначати розмір застави, у зв`язку з чим слідчий суддя, оцінивши в сукупності обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, вирішує питання про доцільність застосування такого винятку у кожному конкретному випадку.

Ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність у нього судимостей, наявність зареєстрованого місця проживання та сімейних зв`язків, а також те, що за розподілом ролей у злочинній організації ОСОБА_4 відводилася роль виконавця («холодника»), а не організатора чи керівника, слідчий суддя приходить до висновку про недоцільність застосування у даному випадку винятку, передбаченого ч.4 ст.183 КПК України, та про можливість визначення підозрюваному розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного необхідно застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку слідчого судді, такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, роллю та особистістю підозрюваного, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього з урахуванням майнового стану підозрюваного. Доказів, які б свідчили про наявність підстав для визначення розміру застави у більшому розмірі, прокурором не надано.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню частково, з одночасним визначенням розміру застави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 11 серпня 2026 року по 09 жовтня 2026 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 10.10.2026 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Одночасно обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 грн. 00 коп. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу, протягом її дії.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування; не спілкуватися з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до установи виконання покарань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчий суддя склала 14.08.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_26