Ухвала суду № 139007105, 07.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8017/26

Провадження № 2/756/7331/26

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

прокурора - Кобченко Т.І.,

представника відповідача - Філоненко Є.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Філоненко Є.С. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Пижук Яни Сергіївни в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Пижук Яни Сергіївни в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Пижук Яни Сергіївни в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

28.07.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Філоненко Є.С. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване, серед іншого тим, що 09.06.2025 було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі- Будівля), на підставі, зокрема, декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2025 № КВ 101250207257, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявним в матеріалах справи. Зазначається, що ТОВ «Будпромальянс» було забудовником у будівництві Будівлі, саме воно отримувало містобудівну та дозвільну документацію, необхідну для реалізації будівництва, а ОСОБА_1 у власність майнові права на Будівлю внаслідок укладення між ТОВ «Будпромальянс» та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу) № 05052021-01 від 05.05.2021, копія якого наявна в додатках до позовної заяви позивача у даній справі. Зі змісту позовної заяви у справі №756/8017/26 вбачається, що прокурор оспорює правомірність набуття та державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на Будівлю, вважаючи її самочинно збудованим майном, та просить суд, зокрема, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення такої Будівлі, а також скасувати державну реєстрацію права власності на Будівлю. Водночас, з офіційного веб-сайту судової влади України відповідачу стало відомо про те, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/47751/25 за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ «Будпромальянс» про скасування реєстрації декларацій про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2025 № КВ 101250207874, від 19.02.2025 № КВ 101250207204 та від 19.02.2025 № КВ 101250207257. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №320/47751/25 було відкрито провадження у справі. З огляду на викладене, саме у справі №320/47751/25 адміністративний суд вирішує питання про законність/незаконність реєстрації, зокрема, декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2025 № КВ 101250207257, яка була однією з основних правових підстав введення в експлуатацію Будівлі та державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на Будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . На момент подачі до суду даного клопотання декларація про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2025 № КВ 101250207257 є чинною та не скасованою, що, у свою чергу, підтверджує правомірність набуття, введення в експлуатацію Будівлі та державної реєстрації права власності Відповідача на Будівлю. Відповідно, доки інше не встановлено судом у належному процесуальному порядку, зазначена декларація породжує правові наслідки як акт/документ, на підставі якого об`єкт було введено в експлуатацію, а в подальшому здійснено державну реєстрацію речового права. Враховуючи викладене, наявні достатні підстави стверджувати, що результат розгляду справи №320/47751/25 безпосередньо впливає предмет оскарження у справі №756/8017/26 та на оцінку правових підстав набуття та реєстрації права власності на Будівлю, які стали предметом спору у справі №756/8017/26. Саме тому у даному випадку наявні ознаки об`єктивної неможливості розгляду справи №756/8017/26 до вирішення справи №320/47751/25 у розумінні пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

29.07.2026 до суду від Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Пижук Я,С. надійшли письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, у яких серед іншого зазначається, що твердження відповідача, що результат вирішення справи №320/47751/25 матиме безпосередній вплив на встановлення та оцінку обставин, які є предметом спору у справі №756/8017/26, є помилковим, оскільки у справі №756/8017/26 для кваліфікації спірного об`єкту як самочинно збудованого та висновку про порушення прав територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради як власника земельної ділянки достатньо обставин, які б свідчили про самочинне будівництво відповідачем спірного об`єкту нерухомого майна. Вказане узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21. Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної у постановах від 14.07.2021 у справі № 757/920/20-ц та від 10.09.2021 у справі № 826/2827/17, декларація про введення об`єкта в експлуатацію вичерпує свою дію в момент реєстрації права власності на збудований об`єкт. Належним способом захисту суспільного інтересу в даному випадку є позов про знесення самочинного будівництва. Таким чином, декларація про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2025 № КВ 101250207257, після реєстрації права власності за ОСОБА_1 на збудований об`єкт нерухомості вичерпала свою дію фактом виконання. Отже, скасування / не скасування реєстрації вищевказаної декларації не буде нести будь-яких правових наслідків для вирішення спору у справі № 756/8017/26. Таким чином, наявність нескасованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19.02.2025 № КВ 101250207257 не перешкоджає розгляду даної цивільної справи.

Представника відповідача ОСОБА_1 - адвокат Філоненко Є.С. у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просила вдмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Майорова А.Ю. про зупинення провадження у справі.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, яка зазначена у п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про те, що розгляд справи №320/47751/25 виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді цієї справи наявність обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги до відповідача.

Також, судом враховано, що за вимогами вказаної норми процесуального закону - суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду саме у вказаній справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду Україні в постанові від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.

Суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження в справі порушує розумні строки судового розгляду, а відтак, і права учасників процесу. Питання про розумність строку провадження в справі вирішується з урахуванням права особи на справедливий суд у контексті положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з урахуванням дійсних обставин справи, критеріїв складності справи, поведінки заявника та компетентних органів, а також важливості предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» та ін.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для обов`язкового зупинення провадження, передбачені п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, відсутні, а тому клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 251, 253, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Філоненко Є.С. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Пижук Яни Сергіївни в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголоження суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 07.08.2026.

Суддя М. М. Ткач