Постанова № 139007067, 05.08.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/4284/26

Провадження 3/362/1375/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року о 09 год. 26 хв. в селі Зозулі Обухівського району Київської області по вулиці Гагаріна, 8 водій ОСОБА_1 керував мопедом марки Honda Giorno, без номерного знаку, та не виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку, подану проблисковими маячками синьо-червоного кольору та звуковим сигналом, чим порушив вимоги пункту 2.4 Правил дорожнього руху. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660296 від 08.05.2026, його дії кваліфіковано за частиною першою статті 122-2 КУпАП.

Крім того, 08 травня 2026 року о 09 год. 26 хв. в селі Зозулі Обухівського району Київської області по вулиці Гагаріна, 8 водій ОСОБА_1 керував мопедом Honda Giorno, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660277 від 08.05.2026, його дії кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, на адресу місця проживання ОСОБА_1 , яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, неодноразово надсилались судові повістки про його виклик в судове засідання, які повернуті до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду. Додатково на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, судом направлялись СМС-сповіщення, які отримані ним відповідно до довідок про доставку SMS про виклик ОСОБА_1 до суду та які останнім були проігноровані.

Крім того, на офіційному сайті "Судова влада України" у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.

ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис у складених щодо нього протоколах про розгляд його справи Васильківським міськрайонним судом Київської області. Тож, на думку суду, ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через захисника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати суду письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин вчинення правопорушення.

Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-2, 130 КУпАП, не належать до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 за наявними матеріалами.

Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висвітленою, зокрема, у рішенні від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (пункт 35).

Дослідивши матеріали справ та додані до них докази, суд дійшов таких висновків.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-2 КУпАП, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. При цьому відповідно до підпункту "б" пункту 8.9 Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

На думку суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: фактичними відомостями, викладеними в протоколі серії ЕПР1 № 660296 від 08.05.2026, рапортом поліцейського, даними відеозапису події правопорушення, відображеному на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутого судом, з якого вбачається як водій ОСОБА_1 під час переслідування його транспортного засобу працівниками поліції на службовому автомобілі, не виконує вимоги про зупинку, подані проблисковими маячками червоного та синього кольору та звуковим сигналом.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту наведеної диспозиції вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння).

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, зокрема, у відеофайлі "export-stwi0" переслідування транспортного засобу та його зупинка (09:19); вимога поліцейського до водія пред`явити документи, підтвердження водієм, що він вживав алкоголь (09:21); встановлення особи водія (09:46); повідомлення про виявлені в нього ознаки сп`яніння та пропозиція пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі, на що водій відмовляється (09:49); роз`яснення водію, що відносно нього буде складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. В подальшому водія ознайомлено з складеними матеріалами та доставлено до територіального центру комплектування.

Враховуючи застосування поліцейським згідно з вимогами статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, який можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.

Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

- фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660277 від 08.05.2026, складеному відповідно до вимог статті 256 КУпАП та з яким водій ознайомлений під особистий підпис;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08.05.2026, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлялася для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння до КНП "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, але огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;

- рапортом поліцейського.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми Інструкції № 1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, керує ним з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі), однак останній відмовився від такого огляду.

При цьому пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов`язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія тощо) Правила дорожнього руху не містять.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, зокрема дотримуватись Правил дорожнього руху, адже діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.

У разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати стосовно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров`я.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази відповідно до статті 252 КУпАП, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП України, так як він, як водій, керуючи транспортним засобом не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу та відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки стосовно ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №362/4284/26 (провадження №3/362/1375/26) і №362/4286/26 (провадження №3/362/1376/26), присвоївши їм спільний №362/4284/26 (провадження №3/362/1375/26), та накладати стягнення з дотриманням вимог частини другої статті 36 КУпАП.

Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а тому стягнення згідно з вимогами статті 36 КУпАП накладається в межах санкції вказаної статті.

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому ставка судового збору відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 27, 30, 33, 36, 38, 40-1, 122-2, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за №362/4284/26 (провадження №3/362/1375/26) та №362/4286/26 (провадження №3/362/1376/26) щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об`єднаній справі № 362/4284/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до частини другої статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф, накладений за вчинення адміністративних правопорушень, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан