Ухвала суду № 139006729, 14.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

14 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 910/7015/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

за результатами вирішення питання про прийняття зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль України" (вх.№999 від 27.07.2026)

під час розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль України"

про стягнення 96 033,95 грн

УСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Житомирської області перебуває справа, яка надійшла за підсудністю від Господарського суду м. Києва, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль України" (далі - відповідач) про стягнення 96 033,95 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2023, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 08.11.2024 по 30.04.2026.

Правові підстави: ст. 509, 525, 610, 615, 903 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 9, 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області з огляду на місцезнаходження відповідача.

Ухвалою від 15.07.2026 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/7015/26 та вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У період з 21.07.26 по 07.08.26 головуючий суддя перебувала у відпустці.

25.07.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав:

- відзив на позовну заяву (вх.№8994 від 27.07.2026);

- зустрічну позовну заяву (вх.№999 від 27.07.2026), у якій просить визнати недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 76, житловий комплекс "White Lines", від 01.10.2023 у частині визначення форми управління багатоквартирним будинком та обрання управителя багатоквартирного будинку (питання № 1 порядку денного зборів), оформлене протоколом № 1 від 01.10.2023.

Зустрічний позов обґрунтовано порушенням установленого законом порядку прийняття рішення співвласниками, неправильним визначенням загальної площі квартир і нежитлових приміщень будинку, відсутністю необхідної кількості голосів та непідтвердженням повноважень представника окремого співвласника.

31.07.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав відповідь на відзив (вх.№9270 від 03.08.2026).

04.08.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№9376/26).

13.08.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№01-44/3000/26 від 14.08.2026).

Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову, Суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За частиною другою, третьою цієї статті зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Частинами четвертою, п`ятою статті 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, а до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням цих вимог, застосовуються положення статті 174 ГПК України.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом.

В ухвалі про відкриття провадження у справі Суд встановив відповідачу строк для подання відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали. Указана ухвала направлена відповідачу в електронній формі до його електронного кабінету та отримана ним 16.07.2026. Отже останнім днем для подання відзиву є 31.07.2026.

Суд констатує, що зустрічна позовна заява подана у межах строку, встановленого судом для подання відзиву.

Зустрічна позовна заява відповідає вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України, підстав для її залишення без руху, повернення або відмови у відкритті провадження не встановлено.

Судом установлено, що первісний позов заявлено з вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, тоді як зустрічний позов спрямований на оспорення рішення зборів співвласників цього ж багатоквартирного будинку в частині визначення форми управління цим самим будинком та обрання ТОВ "Комфорт-Таун" управителем багатоквартирного будинку.

Отже, первісні та зустрічні вимоги виникли з одних правовідносин щодо управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 76, житловий комплекс "White Lines". Обставини прийняття рішення про обрання управителя мають значення для оцінки правових підстав надання позивачем послуг та виникнення в ТОВ "Хміль України" обов`язку щодо їх оплати.

Таким чином, Суд дійшов висновку про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки вимоги обох позовів є взаємопов`язаними, а їх спільний розгляд є доцільним, а отже наявні правові підстави для об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, що справа № 910/7015/26 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження та зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, Суд, керуючись частиною сьомою статті 180 ГПК України, дійшов висновку про необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, Суд дійшов висновку передати справу № 910/7015/26 за підсудністю до Господарського суду міста Києва, зважаючи на таке.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 ГПК України).

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України спори, що виникають із приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Позивач за зустрічним позовом оспорює рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 76, житловий комплекс "White Lines", від 01.10.2023, яким визначено форму управління конкретним об`єктом нерухомого майна та обрано особу, яка здійснює його управління. Наслідки цього рішення стосуються утримання і ремонту спільного майна, укладення та виконання договору управління і виникнення у співвласників обов`язків з оплати відповідних послуг.

Право ТОВ "Хміль України" брати участь у зборах співвласників, голосувати та оспорювати прийняті ними рішення виникає з належності цьому товариству приміщення у відповідному багатоквартирному будинку.

Результати голосування співвласників визначаються з урахуванням площі належних їм квартир і нежитлових приміщень та співвідношення цієї площі із загальною площею відповідних приміщень у будинку.

Крім того, Суд установив, що предметом первісного позову у цій справі є стягнення заборгованості щодо оплати послуг за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2023 за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 76, житловий комплекс "White Lines".

Отже, як первісний позов про стягнення плати за управління багатоквартирним будинком, так і зустрічний позов про визнання недійсним рішення щодо визначення форми управління та обрання управителя є спорами щодо прав та обов`язків, пов`язаних із нерухомим майном.

Оскільки багатоквартирний будинок розташований у місті Києві, первісні та зустрічні вимоги відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України належать до виключної територіальної підсудності Господарського суду міста Києва.

Частинами шостою та сьомою статті 31 ГПК України передбачено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються, а справа, передана з одного суду до іншого в установленому цією статтею порядку, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 сформулювала правову позицію, відповідно до якої, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.

Суд ураховує, що зазначений висновок сформульовано щодо застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас відповідні положення КАС України та частини шоста, сьома статті 31 ГПК України містять подібне процесуальне регулювання щодо недопустимості спорів між судами про підсудність та обов`язку прийняття справи, переданої іншим судом.

Заборона спорів між судами щодо підсудності не може тлумачитися як обов`язок суду розглядати справу всупереч імперативному правилу виключної підсудності, якщо суд, який направив справу, сам був судом, установленим законом для її розгляду.

У цьому випадку Господарський суд міста Києва та Господарський суд Житомирської області є судами однієї спеціалізації та одного інституційного рівня. Водночас саме Господарський суд міста Києва є судом, якому законом виключно підсудні спори щодо прав та обов`язків, пов`язаних із багатоквартирним будинком, розташованим у місті Києві.

Передача справи до Господарського суду міста Києва не спрямована на ініціювання спору між судами щодо підсудності, а має на меті забезпечити дотримання імперативного правила частини третьої статті 30 ГПК України та реалізувати право учасників справи на розгляд спору судом, установленим законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" охоплює не лише правову основу існування суду, а й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

У доповіді від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76 Європейська комісія з прав людини вказала, що термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, оскільки первісні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком та прийняті до спільного розгляду зустрічні вимоги щодо законності рішення співвласників про визначення форми управління цим будинком та обрання управителя стосуються прав та обов`язків, пов`язаних із багатоквартирним будинком, розташованим у місті Києві, справа № 910/7015/26 відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України підлягає розгляду за виключною територіальною підсудністю Господарським судом міста Києва.

Згідно з частиною 3 статті 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 30, 31, 180, 234, 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун" про визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №910/7015/26.

2. Перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

3. Справу №910/7015/26 передати за виключною територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44В, м. Київ, 01054).

4. Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

5. Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя С. НЕСТЕРЧУК