Рішення № 139006709, 04.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2026 р. Cправа № 902/81/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,

представників:

АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" - Гнатенка С.І.,

ТОВ "Профешнл Текноледжіс Груп" - Шишковської А.Б., Коріненка М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за первісним позовом: Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. І.Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" (вул. Київська, 162А, кв.15, м. Вінниця (з), 21022)

про стягнення 789853,4 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" (вул. Київська, 162А, кв.15, м. Вінниця (з), 21022)

до: Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. І.Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621)

про стягнення 1118496,17 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" 789853,4 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/81/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2026 об 11:30 год.

Протокольною ухвалою від 26.02.2026 за результатами проведеного судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.03.2026 о 10:00 год.

За результатами слухання справи 30.03.2026 суд ухвалив задовільнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" № 27/03 від 27.03.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження. Поряд з цим судом встановлено строк 10 днів на подання відзиву і 5 днів на усі інші заяви по суті спору, продовжено строк підготовчого провадження з власної ініціативи суду на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та підготовче засідання відкладено на 30.04.2026 року о 9:30 год., про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

В підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" (вх. № 509/26 від 09.04.2026) про стягнення з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" 1118496,17 грн, з яких: 156997,08 грн - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних; 574266,33 грн - пені; 90198,76 грн - штрафу та 297034 грн - 20% річних.

Ухвалою суду від 14.04.2026 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 30.04.2026 о 09:30 год.

На виконання вимог зазначеної ухвали Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" приведено у відповідність заявлених складових заборгованості зустрічної позовної заяви із ціною позову без зміни позовних вимог, шляхом подання заяви про усунення недоліків (вх. № 01-30/3759/26 від 17.04.2026).

Під час підготовчого провадження у справі учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору.

У судовому засіданні 30.04.2026 за клопотанням представника позивача за первісним позовом здійснено огляд електронних поштових скриньок сторін (електронної пошти ТОВ "Профешнл Текноледжіс Груп" - mail@senfeng.com.ua та електронної пошти АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" - otk@steel.pl.ua (електронної пошти відділу технічного контролю позивача за первісним позовом) та ogtksz@gmail.com (електронної пошти відділу головного технолога позивача за первісним позовом), про що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію процесу, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2026, про що 19.05.2026 постановлено ухвалу у протокольній формі. У судовому засіданні 07.07.2026 у протокольній формі оголошено перерву до 09:30 год. 30.07.2026.

На визначений час у судове засідання 30.07.2026 з`явилися усі учасники справи, які підтримали викладені письмово позиції по суті спору.

Завершивши стадію судових дебатів, суд відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 04.08.2026 о 10:30 год.

У судовому засіданні 04.08.2026 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

В обґрунтування первісного позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки товару №40-25/3-3 від 11.02.2025 в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого Акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" 789853,4 грн, з яких: 460389,24 грн - неустойки 0,1 % від вартості непоставленого товару; 90272,42 грн - штрафу у розмірі 3 % від вартості непоставленого товару та 239191,74 грн - 20 % річних за весь час користування чужими коштами.

У відзиві на первісний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" вказує, що відповідно до п. 2.4 Договору поставки датою поставки є 12.08.2025.

Позивачем не вказано, яким саме пунктам ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 та 2.610:2006 не відповідало наповнення технічного паспорту та керівництво по експлуатації; по-друге, ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи" та ДСТУ 2.610:2006 "Єдина система конструкторської документації. Правила виконання експлуатаційних документів (ГОСТ 2.610-2006, IDT)" скасовані з 01.01.2026 згідно з Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 29.08.2025 № 198. Чинність документів відновлена з 01.03.2026 до 25.11.2027 року згідно з Наказом від 26.02.2026 № 22 з обмеженням сфери застосування - виключно при виробництві та/або постачанні за замовленням державних замовників у сфері безпеки і оборони та паливно-енергетичного комплексу України.

З врахуванням наведеного є безпідставним твердження Позивача про невідповідність наповнення технічного паспорту установки ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 та відсутність керівництва з експлуатації на українській мові згідно ДСТУ 2.610:2006.

Також безпідставними є твердження позивача за первісним позовом про порушення відповідачем п. 5.1 Договору, оскільки відсутній гарантійний талон. Так, наявність гарантійного талону умовами договору не передбачена, і такої умови п. 5.1 не містить.

Враховуючи, що Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" є юридичною особою, Товар ним придбано для використання у підприємницькій діяльності, відповідно, умови Закону України "Про захист прав споживачів" не можуть регулювати відносини по поставці товару між суб`єктами господарювання, що виникли на підставі договору поставки № 40-25/3-3 від 11.02.2025.

Щодо відсутності декларації відповідності Технічному регламенту безпеки машин України (згідно наданого зразка), то у Додатку № 1 "Технічна документація" до договору поставки така декларація відсутня, а у переліку Покупцем вказаний Сертифікат відповідності технічному регламенту безпеки машин, відповідач за первісним позовом зазначає, що позивачу була надана саме Декларація про відповідність № 03092025-1, яка повністю відповідає вимогам Технічного регламенту та свідчить про можливість експлуатації устаткування.

У відповіді на відзив Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" зазначає, що вимога позивача про приведення відповідачем керівництва з експлуатації та наповнення технічного паспорту у відповідність до вимог ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 та ДСТУ ГОСТ 2.610:2006 є чітким дотриманням умов укладеного між сторонами договору з боку позивача, а саме: відповідно до п. 4.1 та додатку 1 до договору, сторони чітко встановили вимогу щодо відповідності технічної документації саме ДСТУ ГОСТ 2.610:2006. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Поставка установки та передача документації відбулися у серпні 2025 року. На цей момент вказані ДСТУ були чинними та обов`язковими до виконання згідно з умовами укладеного договору.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо дотримання стандарту у серпні 2025 року є прямим порушенням умов договору в момент його виконання.

Факт скасування ДСТУ з 01.01.2026 року не звільняє відповідача від обов`язку виправити недоліки, що виникли під час дії цього стандарту. Юридичний факт невиконання умов договору зафіксовано в період чинності норми.

Заперечує позивач за первісним позовом також доводи відповідача, що з метою, щоб пусконалагоджувальне устаткування працювало належним чином згідно умов договору, Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" мало забезпечити безперебійне джерело живлення потужністю 60-65 кВт, оскільки у п.17 Договору не вказано якої потужності має бути ДБЖ.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач за первісним позовом акцентує увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" в силу умов Договору строки поставки не порушені. В той же час до відзиву на позовну заяву за первісним позовом товариством відповідача надано докази того, що вся технічна документація відповідно до Додатку 1 була надана на українській мові та відповідала вимогам Технічного регламенту з безпеки машин.

Окремо Товариство з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" зазначає, що ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи" та ДСТУ 2.610:2006 "Єдина система конструкторської документації. Правила виконання експлуатаційних документів (ГОСТ 2.610-2006, IDT)" скасовані з 01.01.2026 згідно з Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 29.08.2025 № 198 саме у зв`язку з тим, що дані ДСТУ ГОСТи були викладені на російській мові та не відповідали Європейським стандартам.

Скасування застарілих ДСТУ ГОСТів є частиною євроінтеграційного процесу, спрямованого на перехід до міжнародних та європейських стандартів (EN). Пріоритетом наразі є використання національних стандартів, що є ідентичними європейським (ДСТУ EN, ДСТУ ISO/IEC). Вони забезпечують презумпцію відповідності технічним регламентам України.

Отже, релевантним у даному разі є застосування "Технічного регламенту безпеки машин".

Зустрічний позов обґрунтовано простроченням виконання Акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" обов`язку оплати 5% від вартості поставленої за Договором поставки товару №40-25/3-3 від 11.02.2025 установки оптоволоконного лазерного різання LF4020GA з окремим робочим місцем технолога та стабілізатором живлення 80 кВА вартістю 3 006 625,38 грн.

Внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" просить стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" 1118496,17 грн, з яких: 156997,08 грн - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних; 574266,33 грн - пені; 90198,76 грн - штрафу та 297034 грн - 20% річних.

У відзиві на зустрічну позовну заяву Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" вказує, що позивачем за зустрічним позовом поставка товару не закінчена, оскільки підписання видаткової накладної про те, що товар доставлений до місця призначення (на територію підприємства Покупця) не є фактом завершення поставки товару.

Відлік 45 (сорока п`яти) календарних днів (останній абзац п. 6.1 договору, стосовно оплати 5 % від вартості Товару оплати в сумі, що становить 3 611,62 дол. США (еквівалент в грн) в тому числі ПДВ 601,94 дол. США (еквівалент в грн) не почав свій перебіг, оскільки позивачем за зустрічним позовом поряд з не виконанням пусконалагоджувальних робіт, не завершена і поставка товару у зв`язку з ненаданням вищевказаних документів на товар, які передбачені, як терміном поставки DDP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року так і умовами договору.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" стверджує, що в силу п. 6.1. Договору сплата останнього траншу - 5% від вартості Товару в сумі, що становить 3611, 62 дол. США (еквівалент в грн), в т.ч. ПДВ 601/ 94 дол. США (еквівалент в гривнях) повинна бути проведена Покупцем або після підписання акту пусконалагоджувальних робіт, але в будь-якому випадку в строк не більше 45 днів з моменту постачання, тому поняття "підписання акту пусконалагоджувальних робіт" та "момент постачання" не є тотожними поняттями.

Відповідно до п. 2.4 Договору датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Товару.

Таким чином, дата поставки товару не пов`язується з підписанням сторонами акту пусконалагоджувальних робіт, а підписання сторонами акта виконаних робіт Договором не передбачено.

Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" у запереченні на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп". Зазначає, що остаточне приймання установки (устаткування) не здійснено, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не виконано умови договору в частині закінчення поставки товару (пусконалагоджувальні роботи є невід`ємною частиною укладеного договору №40-25/3-3 від 11.02.2025, а тому підписання видаткової накладної не є завершальним етапом виконання зобов`язань відповідачем (позивачем за зустрічним позовом).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

11.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" (Постачальник, відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) та Акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (Покупець, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) укладено Договір поставки товару №40-25/3-3 (Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються специфікацією -(ями), що є додатками до договору. Додаток 1, додаток 2 є невід`ємними частинами договору (п.1.2. Договору).

Згідно із п. 1.4. Договору загальна ціна товару за договором встановлюється в сумі 3009080,80 грн в тому числі ПДВ 501513,47 грн., що дорівнює грошовому еквіваленту в іноземній валюті 72232,27 Доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату 06.02.2025. При збільшенні офіційного курсу Долара США більше ніж на 2% загальна вартість на дату проведення розрахунку підлягає перерахунку в частині неоплаченої суми договору за офіційним курсом Національного банку України на дату оплати.

Відповідно до п. 2.4. Договору датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Товару.

Підтвердженням якості та комплектності Товару з боку Постачальника є сертифікат відповідності установки лазерного різання вимогам "Технічного регламенту безпеки машин", керівництво з експлуатації і бирка, згідно з ДСТУ ГОСТ 2.610:2006 та видаткова накладна (п. 4.1. Договору).

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за Товар здійснюються на наступних умовах:

Розрахунок з Постачальником виконується в українській грошовій валюті (українська гривня) в еквіваленті долара США за курсом продажу долара США встановленим Національним банком України на момент виставлення відповідного рахунку.

- 30 % від вартості Товару попередньої оплати в сумі, що становить 21 669,68 дол. США (еквівалент в грн.) в тому числі ПДВ 3 611,61 дол. США (еквівалент в грн.);

- 45 % від вартості Товару попередньої оплати в сумі, що становить 32 504,52 дол. США (еквівалент в грн.) в тому числі ПДВ 5 417,42 дол. США (еквівалент в грн.) після отримання письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження зі складу заводу-виробника;

- 20 % від вартості Товару попередньої оплати в сумі, що становить 14 446,45 дол. США (еквівалент в грн.), в тому числі ПДВ 2 407,74 дол. США (еквівалент в грн.), після отримання письмового повідомлення про доставку товару до митної території України;

- 5 % від вартості Товару в сумі, що становить 3 611,62 дол. США (еквівалент в грн.), в тому числі ПДВ 601,94 дол. США (еквівалент в грн.), після підписання акту пусконалагоджувальних робіт, але не пізніше 45 (сорока п`яти) днів з моменту постачання.

Згідно із п. 6.3. Договору вартість пусконалагоджувальних робіт, інструктажу, навчання персоналу та гарантійного сервісного обслуговування включені у вартість Товару.

Пусконалагоджувальні роботи виконуються Постачальником за умови своєчасного, не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки, належного забезпечення Покупцем доінсталяційних вимог згідно Додатку №2 до цього Договору (п.7.3. Договору).

За змістом п. 9.2. Договору Товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження Товару Покупцю здійснюється після пред`явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей.

Остаточне приймання установки (устаткування) означає, що пусконалагоджувальні роботи завершені (усі технічні параметри устаткування відповідають "Технічній специфікації" (Додаток №1 до цього договору). При цьому Сторони складають і підписують "Акт про закінчення пусконалагоджувальних робіт", після розрізання тестових деталей по програмі через окреме робоче місце технолога та перевірки характеристик устаткування, зазначених у "Технічній специфікації" Додатку №1 до цього договору, вимогам параметрів точності, згідно методик наданих Постачальником (п.9.3. Договору).

Відповідно до п. 10.2. Договору Постачальник за цим Договором несе наступну відповідальність:

- за несвоєчасну поставку сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, недопоставленого Товару за кожний календарний день прострочення;

- за прострочення в поставці понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 3% від вартості непоставленого Товару.

Згідно із п. 10.5. Договору у разі порушення строків постачання Товару, Постачальник сплачує на користь Покупця 20% річних за весь час користування чужими коштами нарахованих на суму попередньої оплати і обчислених з дня, коли Товар мав бути переданий Покупцю до дня фактичної передачі Товару чи повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 10.6. Договору визначено, що Покупець за цим договором несе наступну відповідальність:

- за порушення строку розрахунку за поставлений Товар, сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі 0,1% від вартості Товару за кожний календарний день прострочення;

- за прострочення оплати понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 3% від вартості Товару.

У разі порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує на користь Постачальника 20% річних за весь період затримки оплати нарахованих на суму попередньої оплати і обчислених з дня, коли оплата мала бути зроблена Постачальнику до дня фактичної оплати Товару (п. 10.6.1 Договору).

В силу пп.10.8.5. п. 10.8. Договору визначено обов`язок Покупця створити до дати поставки установки (устаткування) необхідні умови для проведення пусконалагоджувальних робіт відповідно до "Переліку доінсталяційних вимог" Додаток №2 до цього договору.

На виконання умов п. 2.1. Договору Покупець здійснив перерахування попередньої оплати:

- 30% від вартості Товару на суму 900 873,61 грн (платіжна інструкція №7620 від 20.03.2025 згідно рахунку Постачальника на оплату №20032025-3 від 20.03.2025);

- 45 % від вартості Товару на суму 1 353 439,52 грн (платіжна інструкція №89118 від 05.06.2025 згідно рахунку Постачальника на оплату №04062025-3 від 04.06.2025);

- 20 % від вартості Товару на суму 598 791,07 грн (платіжна інструкцією №96038 від 13.08.2025 згідно рахунку Постачальника на оплату №12082025-1 від 12.08.2025).

Як підтверджується видатковою накладною № 12082025-1 від 12.08.2025 та товарно-транспортною накладною № 12082025-1 від 12.08.2025, на виконання умов Договору поставки №40-25/3-3 від 11.02.2025 Акціонерному товариству "Кременчуцький сталеливарний завод" поставлено установку оптоволоконного лазерного різання LF4020GA з окремим робочим місцем технолога та стабілізатором живлення 80 кВА вартістю 3 006 625, 38 грн, у т.ч. ПДВ 501104, 23 грн.

Листом вих. № 40-25/513 від 14.08.2025 Покупець повідомив Постачальника, що у зв`язку тим, що 14.08.2025 було здійснено вивантаження обладнання на території Покупця - АТ "КСЗ", розпакування та проведення вхідного контролю планується виконати у присутності Постачальника, тому просив повідомити дату прибуття спеціалістів Постачальника для проведення розпакування, вхідного контролю, монтажу, виконання пусконалагоджувальних робіт (ПНР) поставленого обладнання і навчання персоналу.

Листом вих. №29082025-1 від 29.08.2025 Постачальник повідомив Покупця про надання доступу представникам (персоналу) Постачальника для проведення розпакування, вхідного контролю, монтажу, виконання пусконалагоджувальних робіт (ПНР) поставленого обладнання і навчання персоналу з 01.09.2025.

За змістом первісної позовної заяви Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" підтверджує, що 03.09.2025 уповноважений представник Постачальника прибув на АТ "КСЗ" та почав роботи по розпаковці та проведенню вхідного контролю товару.

За результатами проведення вхідного контролю було складено "Акт вхідного контролю" №4, у якому зафіксовано, що проведений візуальний огляд: сколів, тріщин та забоїв не виявлено. Згідно технічної специфікації (додаток №1 до договору) відсутні: окреме робоче місце технолога з ліцензійним програмним забезпеченням, а також, згідно розділу 4 Додатку 1 до договору поставки товару № 40-25/3-3 від 11.02.2025 технічна документація. Висновок уповноважених спеціалістів: не дозволено проведення монтажних робіт до усунення всіх невідповідностей.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" листом вих. № 04092025 від 04.09.2025 повідомило Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" про отримання акта вхідного контролю № 4 від 03.09.2025, в якому виявлено в комплекті поставки відсутність робочого місця технолога - програмного продукту CypNest (USB-ключ) з безстроковою ліцензією) та технічної документації, і що вказані недоліки будуть усунуті до моменту закінчення пусконалагоджувальних робіт.

Також у даному листі вказано, що з висновком про заборону монтажу ТОВ "Профешнл Текноледжіс Груп" не погоджується, так як верстат повністю комплектний, відсутні елементи ніякого відношення до монтажу не мають. А так як для кожного клієнта товариство готує індивідуальну інструкцію по включенню та виключенню всіх елементів верстату з їх правильною послідовністю, то без початку виконання монтажу відповідач за первісним позовом не може надати індивідуальні інструкції з користування саме обладнанням АТ "Кременчуцький сталеливарний завод", так як загальні інструкції надані виробником, будуть відповідати дійсності максимум на 50%, оскільки виробник вправі на свій розсуд змінювати конструктив моделі, розміщення та виконання певних елементів керування. Йде постійне оновлення моделей (із-за науково-технічного прогресу) допоміжного обладнання такого як охолоджувач, випромінювач та інші компоненти, які для зручності, в першу чергу клієнта, потрібно описати в інструкціях.

Тому відповідач за первісним позовом у листі просив надати доступ до монтажу обладнання, не заважати роботі його представників та сприяти швидшому закінченні монтажних робіт та переходу до наступного етапу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" у відзиві на позовну заяву (первісний) позов вказує, що АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на виконання вимог розділу 4 Додатку 1 "Технічна специфікація" на поставку установки (устаткування) "Установка оптоволоконного лазерного різання LF4020GA, було надано:

- Декларацію про відповідність № 03092025-1;

- Специфікацію;

- Інструкцію по заміні керамічного кільця;

- Технічний паспорт;

- Характеристики різу із зображеннями;

- Інструкцію з технічного обслуговування оптоволоконного верстата для лазерного різання;

- Інструкція по заміні сопла;

- Посібник користувача. Верстат для різки металу лазером.

- Інструкція, як підібрати калібр сопла.

- Окреме робоче місце CypNest (USB-ключ) з безстроковою ліцензією.

Наявність вказаних документів підтверджується матеріалами справи.

З передбаченого переліку технічної документації, що міститься в Додатку 1 до Договору "Технічна специфікація" відсутні:

- Керівництво з експлуатації (на українській мові згідно ДСТУ ГОСТ 2.610:2006);

- Сертифікат відповідності технічному регламенту безпеки машин.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" не спростовує, що пусконалагоджувальні роботи є незакінченими, однак вказує на вину Покупця з цього приводу, оскільки останній не забезпечив наявність стабілізатора живлення потужністю потужністю 60-65 кВт. Поряд з цим Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" заперечує наявність такого обов`язку в силу умов Договору, а підставою первісного позову зазначає порушення Постачальником п. 2.1 Договору оскільки відсутня технічна документація: декларація (сертифікат) відповідності Технічному регламенту безпеки машин України (згідно наданого зразка); невідповідність наповнення технічного паспорту установки вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601:2006; відсутність керівництва з експлуатації на українській мові згідно ДСТУ 2.610:2006 та відсутність гарантійного талону, що унеможливлює приймання обладнання, підписання акта виконаних робіт та отримання декларації відповідності матеріально-технічної бази згідно вимог законодавства з питань охорони праці на право експлуатації (застосування) установки лазерного різання LF4020GA. Тому позивач за первісним позовом вважає, що термін прострочення у поставці товару 153 календарні дні, і є підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 10.2, 10.3 та 10.5 Договору поставки.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу (ЦК) України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши укладений між сторонами Договір поставки товару №40-25/3-3 від 11.02.2025, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є фактично договором поставки з елементами договору підряду (в частині виконання пусконалагоджувальних робіт).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.2. Договору Постачальник за цим Договором несе наступну відповідальність:

- за несвоєчасну поставку сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, недопоставленого Товару за кожний календарний день прострочення;

- за прострочення в поставці понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 3% від вартості непоставленого Товару.

Згідно із п. 10.5. Договору у разі порушення строків постачання Товару, Постачальник сплачує на користь Покупця 20% річних за весь час користування чужими коштами нарахованих на суму попередньої оплати і обчислених з дня, коли Товар мав бути переданий Покупцю до дня фактичної передачі Товару чи повернення суми попередньої оплати.

Отже, для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, як і для стягненні відсотків річних, визначальним є встановлення факту прострочення поставки товару за Договором.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Так, за змістом п. 2.4. Договору датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Товару.

Факт поставки Товару за Договором підтверджується видатковою накладною № 12082025-1 від 12.08.2025.

Водночас в силу п. 2.1. Договору поставка мала бути здійснена впродовж 140 календарних днів після надходження попередньої оплати за Товар на розрахунковий рахунок Постачальника. Порядок розрахунків вказано в розділі 6 даного договору. Дозволяється дострокова поставка

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що крайній платіж (20% від вартості товару) на умовах попередньої оплати надійшов від первісного позивача 13.08.2025. Товар же передано АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 12.08.2025 відповідно до видаткової накладної. Тобто строк поставки розпочинається після здійснення попередньої оплати, водночас попередня оплата за умовами договору розділена на відсоткові частини.

Отже, на думку суду, буквальне тлумачення положень Договору у цій частині свідчить про початок відліку строку з моменту здійснення попередньої оплати у повному обсязі, про що обґрунтовано вказує відповідач за первісним позовом.

Відтак факт прострочення виконання зобов`язання, за який Договором передбачено нарахування відсотків річних та штрафних санкцій, у розумінні положень Договору відсутній, а товар з огляду на дату оплати останньої частини попередньої оплати міг бути поставлений значно пізніше, ніж фактично поставлений.

У свою чергу зміст п. 7.3 Договору розмежовує момент поставки та виконання пусконалагоджувальних робіт, позаяк передбачає виконання пусконалагоджувальних робіт не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки, за умови належного забезпечення Покупцем доінсталяційних вимог згідно Додатку №2 до цього Договору.

Таким чином, правова природа укладеного між сторонами договору, який, як встановлено судом, є змішаним, дає підстави стверджувати, що поставка у розумінні як положень ст. 712 ЦК України, так і умов Договору не включає пусконалагоджувальні роботи, а є окремими правовими поняттями та етапами виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, на переконання суду, хибними є твердження позивача щодо правової кваліфікації цих понять як єдиного цілого. Тому намагання застосувати відповідальність, яка стосується порушення зобов`язань щодо поставки товару, за будь-які порушення в частині пусконалагоджувальних робіт є необґрунтованими. При цьому той факт, що сторонами визначено єдину договірну ціну за поставку обладнання та виконання пусконалагоджувальних робіт, не змінює природи правовідносин, оскільки відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони можуть укласти змішаний договір, у якому поєднуються елементи різних договорів.

Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача за первісним позовом щодо не передання йому належним чином оформлених документів, що стосується товару. Так, дійсно положення ст.666 ЦК України та умови Договору вказують на такий обов`язок продавця.

Разом із тим, суд не може погодитися із тим, що інструкція з експлуатації обладнання, яка перекладена на українську мову має бути завірена ще й нотарільно, адже ДСТУ, на які посилається позивач, та договірні зобов`язання таких вимог не містять. Як і не містить вимог чинний на момент укладення Договору "Технічний регламент безпеки машин" щодо наявності сертифікату відповідності, натомість у ньому йде мова про декларацію. Водночас матеріали справи містять таку декларацію відповідності, яка цілком відповідає за основними критеріями і показниками, визначеним у Технічних умовах для машин.

До того ж посилання позивача на такі недоліки як відсутність титульного аркушу інструкції з експлуатації та деякі невідповідності кількості сторінок із кількістю зазначеною в описі, на думку суду, є надмірним формалізмом й з огляду на зміст та обсяг наявної документації, а також на відсутність будь-яких зауважень щодо поставленого обладнання, поведінка позивача за первісним, на думку суду, не узгоджується із такими засадами цивільного судочинства як розумність та добросовісність.

Також паспорт на устаткування з електричними та пневматичними схемами відповідно до додатку №1 до Договору не містить умов щодо необхідності відповідати будь-яким ДСТУ, а наявність окремого робочого місця технолога з ліцензійним програмним забезпеченням представником позивача було підтверджено в ході судового розгляду, чим фактично спростовано свої попередні мотиви щодо недоліків.

Слушними є також доводи представниці відповідача за первісним позовом щодо гарантійних умов, які окремо врегульовані умовами Договору та чинним законодавством, і не потребують будь-яких окремих гарантійних документів, які передбачені законодавством про захист прав споживачів, адже воно не є застосовним до даних господарських правовідносин.

В судовому засіданні за участю сторін досліджувалася переписка у месенджері «Вайбер» та відео матеріали надані відповідачем за зустрічним позовом на підтвердження пробного виконання пусконалагоджувальних робіт, інструктажу та навчання персоналу.

Дійсно дані докази підтверджують факт переписки між сторонами щодо підготовки пусконалагоджувальних робіт, приїзду персоналу, обговорення виконання доінсталяційних вимог. Проте з даних доказів достеменно встановити належне виконання зобов`язань з пусконалагоджувальних робіт не видається за можливе. Більше того за умовами договору саме відповідний акт підписаний сторонами є належним доказом виконання цих робіт, водночас матеріали справи такого не містять

Крім того, щодо тверджень представника позивача за первісним позовом про затримку робіт з налагодження обладнання лише з вини відповідача, також слід відмітити, що в силу вимог ст.538 ЦК України та положень додатку Договору №2, зустрічне виконання зобов`язань щодо пусконалагоджувальних робіт не могло би початися до виконання позивачем за первісним доінсталяційних вимог відповідно до Додатку №2 щодо забезпечення обладнання джерелом безперебійного живлення. І хоча в додатку не зазначено характеристики такого джерела живлення, очевидним є те, що воно має бути співмірним та відповідним до потужності такого обладнання.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про необґрунтованість задоволення первісного позову, позаяк позивачем не доведено факту прострочення відповідачем виконання зобов`язання, виходячи із умов укладеного між сторонами Договору.

Визначаючись щодо зустрічного позову, суд враховує таке.

Спір за зустрічним позовом виник з підстав прострочення, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп", виконання Акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" обов`язку оплати 5% від вартості товару (кінцевий платіж, передбачений п.6.1. Договору).

В силу вказаного пункту Договору встановлено обов`язок Покупця перед Постачальником оплатити 5% від вартості Товару в сумі, що становить 3611,62 дол. США (еквівалент в грн), в тому числі ПДВ 601,94 дол. США (еквівалент в грн), після підписання акту пусконалагоджувальних робіт, але не пізніше 45 днів з моменту постачання.

Отже, вказаний пункт хоча і містить відсилання до підписання акту пусконалагоджувальних робіт, однак однозначно визначає граничний термін оплати - не пізніше 45 днів з моменту постачання.

Як уже встановлено судом, моментом постачання Товару за Договором є 12.08.2025.

Отже, зобов`язання Покупця щодо остаточної оплати вартості отриманого за Договором Товару є простроченим за спливом 45 днів після 12.08.2025, тобто з 27.09.2025.

Пунктом 10.6. Договору визначено, що Покупець за цим договором несе таку відповідальність:

- за порушення строку розрахунку за поставлений Товар, сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі 0,1% від вартості Товару за кожний календарний день прострочення;

- за прострочення оплати понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 3% від вартості Товару.

У разі порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує на користь Постачальника 20% річних за весь період затримки оплати нарахованих на суму попередньої оплати і обчислених з дня, коли оплата мала бути зроблена Постачальнику до дня фактичної оплати Товару (п. 10.6.1 Договору).

Аналізуючи зміст вказаних договірних умов, суд бере до уваги, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тому розмір пені 0,1% в силу Закону повинен бути обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Також некоректним є формулювання п.10.6.1. Договору з прив`язкою нарахування до суми попередньої оплати, оскільки правова конструкція ст.625 ЦК України як базу нарахування встановлює саме суму простроченої заборгованості, а не навпаки (на суму виконаного зобов`язання - попередньої оплати). Іншими словами встановлений за умовами Договору механізм нарахування 20% річних не відповідає правовій природі річних, визначених законодавством, тому суд в даному випадку застосовує положення ст.625 ЦК України і умови Договору, які не суперечать цим положенням, лише в частині збільшеного розміру відсотків.

Отже, правомірним є нарахування відсотків річних на суму основного боргу - 149806,02 грн, тобто на прострочену оплату 5% від вартості Товару.

Позивачем за зустрічним позовом здійснено нарахування складових заборгованості з 29.09.2025 до 08.04.2026, про що уточнено представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" у судовому засіданні.

Суд констатує, що нарахування основного боргу в розмірі 5% від вартості Товару, що становить 3611,62 дол. США розраховано правомірно в сумі 149806,02 грн та відповідає офіційному курсу долара США на момент початку прострочення.

З урахуванням встановленого судом прострочення грошового зобов`язання Покупця, зустрічний позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Разом із тим суд вважає безпідставним нарахування одночасно 3% річних та 20% річних на суму основного боргу, позаяк матиме місце подвійна відповідальність боржника за одне і те ж зобов`язання. Оскільки 20% річних поглинає розмір 3% річних, суд приходить до висновку про відхилення позовної вимоги щодо стягнення з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" заявлених 3% річних в сумі 2338,84 грн.

Поряд з цим здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок інфляційних втрат, пені та 20% річних (на суму 149806,02 за період прострочення з 29.09.2025 до 08.04.2026), судом встановлено, що нараховані позивачем інфляційні втрати в розмірі 4852,22 грн перебувають в межах розрахунку суду. Водночас обґрунтованість нарахування 20% річних підтверджується в розмірі 15760,41 грн, а пені - в розмірі 24145,45 грн (нарахування здійснено в розмірі подвійної облікової ставки НБУ).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню судом повністю у визначеній позивачем сумі 4852,22 грн, в частині решти складових заборгованості - у визначеному судом розмірі: 15760,41 грн - 20% річних та 24145,45 грн - пені.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" заявлено 20% річних та пеню у більшому розмірі (297034,6 грн - 20% річних; 571259,7 грн - пені), тому у стягненні з відповідача за зустрічним позовом 550120,88 грн - пені та 281273,59 грн - 20 % річних слід відмовити як заявлених безпідставно.

Арифметичною перевіркою правильності нарахування штрафу згідно із п. 10.6. Договору помилок не виявлено (3006625,38 грн х 3% = 90198,77 грн), внаслідок чого суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову в цій частині.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову з вищенаведених мотивів.

При постановлені цього рішення, суд також враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України".

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Суд зазначає, що інші доводи сторін жодним чином не спростовують вищевикладених мотивів суду щодо відмови у первісному позові та щодо часткового задоволення зустрічного позову.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні первісного позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 9478,25 грн відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за Акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод".

Поряд з цим враховуючи часткове задоволення зустрічного позову, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3417,16 грн підлягають стягненню з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод". В решті такі витрати в сумі 10004,8 грн залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп".

При обрахунку ставок судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки як первісну, так і зустрічну позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Щодо витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" на професійну правничу допомогу за первісним та зустрічним позовом, суд враховує таке.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення таких витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" за первісним позовом надано договір про надання правничої допомоги від 16.03.2026 та додаткову угоду від 08.04.2026 до Договору від 16.03.2026, якими визначено фіксований розмір гонорару (40000 грн за первісним позовом та 10000 грн за зустрічним позовом), платіжні інструкції про оплату послуг адвоката на суми 40000 грн та 10000 грн.

Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подало, їх співмірність не спростувало.

З огляду на положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спору, обсяг наданих адвокатом послуг, підтвердження їх фактичного надання та оплати, суд доходить висновку, що заявлені витрати є реальними, документально підтвердженими та співмірними, а тому підлягають стягненню з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" за первісним позовом у повному обсязі в сумі 40000 грн, за зустрічним позовом в сумі 2546 грн, відповідно такі витрати в сумі 7454 грн залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп".

Керуючись статтями 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання первісної позовної заяви в сумі 9478,25 грн залишити за Акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод".

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. І.Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп" (вул. Київська, 162А, кв.15, м. Вінниця (з), 21022, код ЄДРПОУ 43771994) 149806,02 грн - основного боргу; 4852,22 грн - інфляційних втрат; 24145,45 грн - пені; 90198,76 грн - штрафу; 15760,41 грн - 20% річних; 3417,16 грн - витрат на сплату судового збору та 42546 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

5. У задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 2338,84 грн - 3% річних; 550120,88 грн - пені; 281273,59 грн - 20 % річних відмовити.

6. Витрати на сплату судового збору за зустрічним позовом в сумі 10004,8 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 7454 грн залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Профешнл Текноледжіс Груп".

7. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 14 серпня 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.