Рішення № 139006200, 14.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 серпня 2026 р. справа № 520/25067/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" (вул. Набережна, буд. 3, м. Златопіль, Лозівський район, Харківська область, 64107, код ЄДРПОУ 45249909), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про обмеження виїзду за кордон, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром", ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ТОВ "БУД-ТЕХПРОМ", код ЄДРПОУ 45249909 - ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , громадянство - Україна).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 в адміністративній справі №520/25067/26 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін з особливостями, визначеними статтею 289-2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 статті 289-2 КАС України, адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.

Відповідачам встановлено строк до 11:00 години 14 серпня 2026 року для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України, із поясненнями по суті заявлених вимог та наданням підтверджуючих документів.

Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ визначенні статтею 268 КАС України.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частина 2 статті 268 КАС України визначає, що учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.08.2026 надіслана до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" через підсистему "Електронний суд" та доставлена до електронного кабінету Товариства 13.08.2026 о 19:50 год., що підтверджується довідкою Харківського окружного адміністративного суду про доставку до електронного кабінету ЄСІТС від 14.08.2026.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Крім того, у матеріалах справи міститься Повідомлення про розгляд справи, направлене на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" 37999387@ukr.net, відповідно до якого керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" - ОСОБА_1 повідомлено про відкриття Харківським окружним адміністративним судом провадження у справі №520/25067/26 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром", ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон, про встановлення відповідачам строку для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України, із поясненнями по суті заявлених вимог та наданням підтверджуючих документів, а також про можливість ознайомитись зі змістом ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 в електронному кабінеті через підсистему "Електронний суд" або через Єдиний державний реєстр судових рішень.

Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" обліковується податковий борг у розмірі 1 037 398,01 гривень. Контролюючим органом винесено Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" податкову вимогу від 07.10.2025 №0009836-1307-2040, яка 07.10.2025 надіслана Товариству через електронний кабінет платника. Оскільки податковий борг протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги не сплачено, у податкового органу наявні підстави для звернення до суду із позовною заявою про встановлення судом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника юридичної особи відповідно до положень статті 289-2 КАС України.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Стаття 289-2 КАС України визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви (частина 2 статті 289-2 КАС України).

Верховний Суд у постановах №120/2322/24 від 12.09.2024 року та №120/2450/24 від 01.07.2025 розмежував особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів в порядку статті 283 КАС України та особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України в порядку статті 289-2 КАС України та дійшов висновку про існуючу суттєву відмінність з притаманними у кожному конкретному випадку своїх особливостей з розгляду позовного провадження в однопредметній категорії адміністративних справ.

Колегія суддів вказала, що звернення в порядку статті 283 КАС України відбувається лише з метою термінового розгляду заяв.

В даному випадку, податковий орган звернувся з позовної заявою в порядку статті 289-2 КАС України, не застосовуючи порядок звернення за статтею 283 КАС України.

У постановах №120/2322/24 від 12.09.2024 та №120/2450/24 від 01.07.2025 Верховний Суд сформував висновок про те, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.

При цьому норми КАС України не містять застережень щодо пріоритетності вказаних видів судових проваджень.

Отже, справа розглядається в порядку статті 289-2 КАС України, без застосування положень статті 283 КАС України, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 12.09.2024 у справі №120/2322/24 та від 01.07.2025 у справі №120/2450/24.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" зареєстроване як суб`єкт господарювання - юридична особа в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код 45249909.

Основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" за КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" є ОСОБА_1 .

З картки особового рахунку платника податків вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" рахується податкова заборгованість у сумі 1 037 398,01 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010600), яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, визначених контролюючим органом, а саме:

- податкового повідомлення-рiшення №0427200403 вiд 01.09.2025 у сумі 1 022 861,40 грн. (основний платіж - 929 874,00 грн., штрафні санкції - 92 987,40 грн.);

- податкового повідомлення-рiшення №0434340403 вiд 05.09.2025 у сумі 14 196,61 грн. (штрафні санкції);

- податкового повідомлення-рiшення №0434320403 вiд 05.09.2025 у сумі 340,00 грн. (штрафні санкції).

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 07.10.2025 №0009836-1307-2040 та надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" через електронний кабінет платника.

Пунктом 42.4 статті 42 ПК України визначено, що датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно квитанції про доставку документів в Електронний кабінет, наявної в матеріалах спави, податкова вимога від 07.10.2025 №0009836-1307-2040 вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" 07.10.2025 о 15:31 год.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №520/8450/26, яке набрало законної сили 26.06.2026, стягнуто до Державного бюджету України кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" (податковий номер 45249909) з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 1 037 398 (один мільйон тридцять сім тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 01 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач вважає, що оскільки за відповідачем обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" за межі України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року №3857-XII.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".

Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Законом внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового кодексу України, статей 283 i 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України i в`їзду в Україну громадян України".

Згідно підпункту 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючому органу надано право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Пунктом 87.13 статті 87 ПК України встановлено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:

інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;

розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:

інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;

розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктом 87.14 ст. 87 ПК України встановлено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наявність усіх передбачених законом підстав для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за межі України.

За Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" обліковується податковий борг у сумі 1 037 398,01 грн., що перевищує встановлений законом поріг у 1 мільйон гривень.

Податкову вимогу направлено у порядку, визначеному Податковим кодексом України, а з дня її вручення сплинуло понад 240 календарних днів, однак заборгованість не погашена.

На виконання абзацу першого пункту 95.3, абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України позивачем вживались заходи на погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів з відповідача на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №520/8450/26.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлено сукупність необхідних умов: розмір податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, сплив визначеного законом строку його несплати та наявність чинного рішення про стягнення.

На момент звернення контролюючого органу до суду податковий борг відповідачем не сплачено.

Докази вчинення будь-яких дій, спрямованих на погашення податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром", в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для застосування судом тимчасового обмеження до керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" - ОСОБА_1 , а саме у праві виїзду за межі території України.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, суд зазначає, що діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за наявності факту невиконання зобов`язань, при цьому не має значення причини такого невиконання, або це зумовлене об`єктивними причинами, або боржник має свідомий умисел ухилення від виконання грошового зобов`язання. Також, законодавство не вимагає доказів того, що відносно такого боржника застосовані усі заходи примусового стягнення, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Суд також враховує, що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до пункту 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов`язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 ПК України.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" (вул. Набережна, буд. 3, м. Златопіль, Лозівський район, Харківська область, 64107, код ЄДРПОУ 45249909), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про обмеження виїзду за кордон - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" (код ЄДРПОУ 43983495) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до погашення податкового боргу в сумі 1 037 398,01 грн., або до настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статті 255 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 289-2 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня проголошення.

Суддя Біленський О.О.