Ухвала суду № 139006190, 14.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без руху

14 серпня 2026 р. справа № 520/24982/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі за текстом - позивач, заявник) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (адреса 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільнені за період з 11.04.2022 по 16.07.2026;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 11.04.2022 по 16.07.2026 включно у загальному розмірі 560 291,15 грн.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог статті 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявив вимогу про нарахування та виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 560 291,15 грн, тобто ціна позову визначена самим позивачем. Водночас позов позначено як такий, що не містить вимог майнового характеру, а документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати, до позовної заяви не додано.

Суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, та не входить до структури заробітної плати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 522/16890/20).

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, на вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не поширюється.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є вимогою майнового характеру, а тому згідно з пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, до позовної заяви додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , від 29.03.2024.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено статтею 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову і перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не звільняє особу від сплати судового збору з усіх спорів.

Заявлена позивачем вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Передбачене статтею 117 Кодексу законів про працю України право належить усім працівникам і публічним службовцям без винятку, а не лише особам зі статусом учасника бойових дій, а оскаржувані діяння відповідача зумовлені несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні позивача та не пов`язані з наявністю у нього такого статусу. Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.

Таким чином, судовий збір за подання цього позову підлягає сплаті на загальних підставах.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ про його сплату у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (адреса 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк 7 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом сплати судового збору та надання суду документа про його сплату у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, а саме 4482,33 грн.

3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Ухвала постановлена та підписана 14 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Смагар