Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/15995/26
Провадження №2-з/369/63/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УК «КОМФОРТНЕ ЖИТЛО» відновити подачу холодної води та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 шляхом демонтажу зварювальних конструкцій та відновлення цілісності труб з лічильником та накласти арешт на кошти та майно, що належать ТОВ «УК «КОМФОРТНЕ ЖИТЛО» (ЄДРПОУ 41236571), в межах ціни майбутнього позову у розмірі 1 630 520,09 грн (один мільйон шістсот тридцять тисяч п`ятсот двадцять гривень 09 копійок), які знаходяться на банківських рахунках даного підприємства.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що зареєстрована та проживає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 разом із малолітньою донькою. ТОВ «Управлінська компанія «Комфортне житло» в особі директора Немченко Олесі неправомірно вимагало кошти за водопостачання. В подальшому представники даного підприємства самоправно злочинним шляхом відключили від водопостачання шляхом демонтажу труб водопостачання, викрали лічильник та заварили металевими конструкціями доступ до комунікації, унаслідок чого квартира повністю залишилася без централізованого водопостачання. Своїми діями свідомо залишили заявник та малолітню дитину без життєво необхідних послуг, як водопостачання так інших житлово-комунальних послуг, чим спричинили матеріальну та моральну шкоду.
Заявник вказує, що має намір подати позов до суду про захист прав споживачів, відновлення водопостачання, стягнення матеріальних збитків у вигляді сплаченої орендної плати за житло, де неможливо жити, у розмірі 480 000,00 грн; вимушених витрат на пальне та воду в сумі 120 520,09 грн; втрачених соціальних пільг УБД в сумі 30 000,00 грн; та моральної шкоди, завданої Позивачу та її малолітній дитині, у розмірі 1 000 000,00 грн. Загальна ціна майбутнього позову 1 630 520,09 грн.
Вважає, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову стане перешкодою щодо виконання майбутнього рішення щодо відшкодування шкоди, в свою чергу відновлення водопостачання не вирішує спір остаточно, а зупиняє триваюче правопорушення до винесення рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову.
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови
№ 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Аналогічні висновки були зазначені у постанові Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23 про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 755/8534/24, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Обраний заявницею спосіб забезпечення позову в частині вимоги про відновлення водопостачання не відповідає способам, визначеним ст. 150 ЦПК України.
У заяві про забезпечення позову заявниця зазначає, що предмет позову стосується протиправності дій ТОВ «Управлінська компанія «Комфортне житло» щодо відключення водопостачання, комунікацій та як наслідок спричинення матеріальної та моральної шкоди. Заявник зазначає, що протиправність дій полягає у самовільному демонтажу труб та перешкод доступу до комунікацій та одна із позовні вимоги стосується відновленню водопостачання.
В свою чергу заявниця просить вжити один із заходів забезпечення позову шляхом відновити подачу холодної води та водовідведення у квартирі де вона проживає шляхом демонтажу зварювальних конструкцій та відновлення цілісності труб, що фактично за своїм змістом є такими ж, як вказана вище позовна вимоги, яку має намір пред`явити заявник.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 викладена правова позиція, згідно з якою заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 725/1512/23, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Відтак, зобов`язання відновити водопостачання по суті є підміною рішення суду за пред`явленими в майбутньому позовними вимогами, а тому суд вважає, що обраний заявником даний вид забезпечення позову до подачі позову є самостійними позовним вимогам, а не способом забезпечення позову.
Даний спосіб забезпечення позову, в частині відновлення водопостачання не забезпечить в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а за своїм змістом фактично є тотожним позовним вимогам, про які заявниця зазначила у заяві про забезпечення позову, тому задоволенню не підлягає.
Що стосується заявленого виду забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти та майно ТОВ «Управлінська компанія «Комфортне житло» в межах ціни позову, що знаходяться на банківських рахунках, задоволенню також не підлягають виходячи з наступного .
Заявник повинен довести не лише наявність спору, а й існування реальної загрози відчуження майна, виведення коштів, припинення діяльності відповідача, ліквідації тощо.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та кошти заявник не надала належних, допустимих та достатніх доказів існування обставин, які б свідчили про реальну загрозу утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.
Із аналізу заяви про забезпечення позову вбачається, що вимога ґрунтується на припущеннях та не містить документального підтвердження ризиків неможливості виконання майбутнього рішення суду.
Посилання заявника на те, що ТОВ «Управлінська компанія «Комфортне житло» має намір припинити свою господарську діяльність не знайшли свого підтвердження, в матеріалах заяви відсутні належні та допустимі докази в підтвердження доводів заявника.
На думку суду, арешт грошових коштів фактично може призвести до блокування господарської діяльності відповідача, що суперечитиме меті інституту забезпечення позову, який не може використовуватися як засіб попереднього задоволення позовних вимог або створення процесуальних переваг одній зі сторін.
З загальнодоступних інформаційних мереж вбачається, що товариство продовжує здійснювати господарську діяльність, не перебуває в процедурі банкрутства, не ліквідується, що свідчить про відсутність підстав для арешту рахунків.
Також, заявник не зазначив перелік майна, яке перебуває у власності товариства, не конкретизував на яке саме майно необхідно накласти арешт, що є не співмірним із заявленими вимогами,
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів даного виду забезпечення позову, відсутність ризиків утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Наталя Хацько
Судове рішення № 139005451, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 14.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/15995/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: