Рішення № 139004792, 14.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/13468/25

Провадження № 2/204/1537/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором №601812 від 07 лютого 2023 року в розмірі 75333,05 грн. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 07 лютого 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №601812, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 10000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 01 лютого 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивач уклали Договір факторингу №01022024-1, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги в тому числі і до відповідача. Заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена та станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 75333,05 грн.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано докази у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02 січня 2026 року, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі або задовольнити вимоги лише частково. Відповідач вказує, що не оспорює факт укладення кредитного договору №601812 від 07 лютого 2023 року. Однак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог через недоведеність факту надання кредиту. Також вважає, що сума пред`явлених до стягнення відсотків у розмірі 65334,06 грн за кредит 10000 грн не є співрозмірною наслідкам порушення зобов`язання та перевищує розумні межі. Крім того, відповідач на даний момент перебуває у складних життєвих обставинах, з березня 2025 року відповідач перебуває на території Республіки Польща, де офіційно визнаний безробітним. Права на отримання допомоги по безробіттю відповідач не має через відсутність необхідного страхового стажу в Польщі. У випадку, якщо суд визнає обґрунтованою лише вимогу про стягнення основного боргу, відповідач просить зменшити суму нарахованих відсотків до розміру, що не перевищує 50% від суми основного боргу, тобто до 5000 грн, відмовити у стягненні судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн та надати розстрочку виконання рішення суду строком на три роки.

Також 02 січня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання, у якому відповідач просить встановити факт порушення позивачем вимог ч.6 ст.175 ЦПК України про дотримання досудового порядку врегулювання спору та врахувати цю обставину при оцінці доказів та ухваленні рішення по справі.

19 січня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказує, що ним було надано всі належні, допустимі та наявні докази на підтвердження переказу грошових коштів на банківський рахунок відповідача, які у сукупності з іншими кредитними документами достовірно підтверджують факт перерахування коштів позичальнику. Відповідач свідомо уклав договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з його прийняттям. Обставини, на які посилається відповідач, не мають характеру виняткових та не можуть бути прийняті судом до уваги. Посилання на складне матеріальне становище, за відсутності належних та допустимих доказів, не підтверджує наявність об`єктивних підстав для відступу від загальних принципів судового захисту порушених прав та законних інтересів. Також вважає, що оскільки відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, його прохання про розстрочення виконання рішення є необґрунтованим. Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У додаткових письмових поясненнях, що надійшли на адресу суду 19 січня 2026 року, відповідач посилався на обставини, викладені раніше у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 14 серпня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

07 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №601812 (далі Договір №601812), відповідно до п.п.1.2.-1.4., 1.5.-1.5.2. якого товариство надає споживачу кредит у розмірі 10000 грн на строк 420 днів, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується у випадку, якщо споживач до 09 березня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (а.с.14 зворотна сторона-24).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту 07 лютого 2023 року або 08 лютого 2023 року (п.п.2.1., 2.2. Договору №601812 від 07 лютого 2023 року).

Відповідно до п.1.1. Договору №601812 від 07 лютого 2023 року укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Згідно п.9.6. Договору №601812 від 07 лютого 2023 року, цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству, в ІТС товариства, зазначений в цьому договорі.

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті, а також що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильного їх дотримуватися (п.9.8. Договору №601812 від 07 лютого 2023 року).

У пункті 10 договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, додаткові контактні дані, а також зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Укладання між сторонами спірного кредитного договору відповідачем також не заперечується.

Підписавши 07 лютого 2023 року паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с.13-14).

Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20 жовтня 2025 року, на картку, номери якої відповідачем було зазначено в кредитному договорі № 4149629330198169 07 лютого 2023 року було перераховано 10000 грн (а.с.27 зворотна сторона).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 13 січня 2026 року, на ім`я відповідача ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 07 лютого 2023 року здійснено зарахування коштів на суму 10000 грн (а.с.93).

01 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступає (передає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (а.с.28-32, 34).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року, боржником за кредитним договором №601812 від 07 лютого 2023 року зазначено відповідача ОСОБА_1 (а.с.33).

Однак, зазначені умови договору відповідач належним чином не виконав у зв`язку з чим, згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача становить 75333,05 грн, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 9998,99 грн;

- заборгованості за відсотками 65334,06 грн (а.с.6-12).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

За вимогами статей 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 02 лютого 2024 року, заборгованість по процентам не нараховувалася (а.с.6-12).

Між тим, вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 65334,06 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 65334,06 грн, що в рази перевищує суму, отриману відповідачем у позику 10000 грн.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Отже, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 65334,06 грн не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 10000 грн за договором, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором з 65334,06 грн до 10000 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 19998,99 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9998,99 грн та сума заборгованості за відсотками у розмірі 10000 грн.

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем вимог досудового порядку врегулювання спору суд зазначає таке.

Матеріали справи містять копію досудової вимоги №23358341 від 12 грудня 2025 року, якою відповідача повідомлено про наявність заборгованості та пред`явлено вимогу про її погашення. Факт відправлення цієї вимоги підтверджується списком згрупованих відправлень, де зазначено адресу відповідача ОСОБА_1 , вказану у кредитному договорі (а.с.34 зворотна сторона, 49-53).

Суд зазначає, що направлення повідомлення (вимоги) про повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів та є правом, а не обов`язком кредитора. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту безпосередньо в судовому порядку.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2766,88 грн ((2422,40+8000)*19998,99/75333,05) (а.с.46-48, 57).

У відзиві на позовну заяву відповідач також просив надати розстрочку виконання рішення суду строком на три роки.

Пунктом другим частини сьомою статті 265 ЦПК України визначено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч.1 ст. 267 ЦПК України).

Згідно із частинами третьою-п`ятою статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Однак відповідачем у його заяві про розстрочення виконання рішення суду межі заявлених вимог не зазначені, а саме не вказано у яких розмірах і з якою періодичністю він має можливість сплачувати заборгованість перед позивачем, а тому суд в даному випадку не оцінює надані відповідачем докази на підтвердження його доводів у заяві про розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що за наявності підстав та подання відповідних доказів відповідач не позбавлений права подати до суду належним чином оформлену заяву про розстрочення виконання судового рішення на стадії його виконання.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №601812 від 07 лютого 2023 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9998,99 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 10000 грн, а всього 19998 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 2766 (дві тисячі сімсот шістдесят шість) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, ідентифікаційний код 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий