Рішення № 139004610, 12.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 219/13619/21

Номер провадження 2/211/483/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

за головуванням судді Гонтар А.Л.

з участю секретаря судового засідання Блінової Д.Л.

розглянувши в приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-хліб" про стягнення середнього заробітку на період служби за контрактом,

установив:

03 грудня 2021 року в Артемівський міськрайонний суд м. Бахмут звернулась ОСОБА_1 із позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-хліб" про стягнення середнього заробітку на період служби за контрактом.

Позовні вимоги обґрунтувала таким. Вона працювала у відповідача з 20.06.2019 року на посаді комірника з випуску готової продукції. 29.09.2020 року її звільнено відповідно до наказу № 372-к за ст. 40п. 4 КЗпП України за вчинені прогули без поважних причин.

На підставі рішення Артемівського міськрайоного суду від 04.03.2021 року вона поновлена на роботі з 29.09.2020 року. 18 травня 2021 року наказ від 29.09.2020 року скасовано та поновлено її на роботі на посаді комірника з відпуску готової продукції з 29.09.2020 року. На підставі наказу № 192-2-к від 19 травня 2021 року її увільнили від роботи із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період проходження військової служби. Але вона, вважає, що її потрібно було увільнити з 22.09.2020 року, тобто з дня коли вона уклала контракт з Міністерством оборони України, саме з цього часу відповідач повинен сплачувати їй середній заробіток. Вважає, що наказ від 19.05.2021 року № 195-2-к слід визнати пртиправним та скасувати. З 19.05.2021 року щомісячно сплачувати їй середній заробіток, відопвідно до ст. 119 КЗпП. Сплатити їй заробіток з 22.09.2020 року по 18.05.2021 року.

07.12.2021 року по цивільної справі було відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 14.01.2022 року (а.с.18).

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 21.10.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану", справи підсудні Артемівському міськрайоному суду передані в Дружківський міський суд.

Згідно з протоколом авторозподілу справа надійшла в провадження судді Хомченко Л.І. 07.02.2023 року (а.с.51).

09 лютого 2023 року матеріали цивільної справи прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 20.02.2023 року(а.с.52-53).

19 квітня 2024 року ухвалено витребувати докази про доходи ОСОБА_1 , довідку про середній заробіток ОСОБА_1 , довідку про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 з 22.09.2020 року по 01.02.2022 року (а.с.99-102).

28 травня 2024 року витребувані докази надійшли до Дружківського місього суду (а.с.126-128).

19 грудня 2024 року підсудність Дружківського міського суду змінена на підсудність Довгинцівського районого суду міста Кривого Рогу.

Згідно з протоколом авторозподілу 20 травня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли в провадження судді Гонтар А.Л. (а.с.133).

27 травня 2025 року матеріали цивільної справи прийнято до провадження та призначено в судове засідання на 02 червня 2025 року (а.с.135.)

24 червня 2026 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.184-189).

Сторони у судове засідання не з`явились.

Позивач надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду відзив на позовну заяву.

З огляду на вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, висновує таке.

У положенні ч.1 ст. 4 ЦПК України зазначено про надання права кожній особі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 ст. 16 ЦК України визначає можливі способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд встаноив, що ОСОБА_1 працювала на посаді комірника з відпуску готової продукції з 20.06.2019 року в ТОВ "Бахмут-хліб".

Відповідно до копії контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом у Збройних Силах України строком на три роки (а.с.8), та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 270 від 22.09.2020 року, солдата ОСОБА_1 , яка прибула з ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначену наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.09.2020 року № 207-РС на посаду кухара господарчого відділення взводу забезпечення ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-788569А, з 22.09.2020 року зарахувати до списків особового складу. Вважати такою, що з 22.09.2020 року справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2640 гривень на місяць, шпк «солдат» (а.с.8,14-15).

На підставі рішення Артемівького міськрайоного суду від 04 березня 2021 року визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» №372-к від 29.09.2020 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин (а.с.5-7).

ОСОБА_1 поновлено з 29.09.2020 р. на посаді комірника з відпуску готової продукції Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» (а.с. 5-7).

18 травня 2021 року відповідно до наказу № 195-1-к на виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2021 року наказ від 29 вересня 2020 року № 372-к "про звільнення ОСОБА_1 " скасовано, та ОСОБА_1 поновлено на попередній роботі на посаді комірника з відпуску готової продукцї з 29 вересня 2020 року (а.с.9).

19 травня 2021 року на підставі наказу № 195-2-к ОСОБА_1 увільнено від роботи з 19 травня 2021 року зі збереженням роботи, посади та середнього заробітку на період проходження військової служби за контрактом (а.с.10).

Але, відповідно до рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2021 року ОСОБА_1 поновлено з 29 вересня 2020 року (а.с.9).

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

Відповідно до частин першої-третьої «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

У листі Міністерства оборони України № 322/2/8417 від 01 жовтня 2015 року «Щодо особливого періоду» зазначено, що особливий період в Україні настав із 17 березня 2014 року на підставі Указу № 303/2014 та триває, а його скасування буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації на Сході України.

Саме з періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (17 березня 2014 року) відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пов`язано настання особливого періоду, який закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування у умовах мирного часу.

Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Кодексом законів про працю України надано визначення трудового договору.

Так, трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Глава VII Закону № 2232-ХІІ врегульовує особливості призову під час мобілізації.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) (у редакції, що діяла до 19 липня 2022 року) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову служб; військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Отже, суд, вважає, що дату увільнення ОСОБА_1 треба змінити на ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки на той час вона служила. (а.с. 8).

Обчислення середнього заробітку за період увільнення проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

В абзаці 3 п. 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період.

З Інформації з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів № 3178524 ОСОБА_2 за період з 01 квартала 2019 року по 4 квартал 2021 року вбачається, що ТОВ "Бахмут-хліб" останій платіж заробітної плати здійснив в березні 2020 року, тобто , за два місяці перед увільненням ОСОБА_1 отримала заробітну плату 55022,72 грн.

Сукупна кількість робочих днів за цей період складає 42 дня.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача становить 1310,06 грн (55022,72 грн/42) робочих дня).

Із цього вбачається, що середній заробіток позивача за період з 23 вересня 2020 року (наступний день увільнення) по 18 травня 2021 року становить 220090 грн (1310,06 грн*168 днів).

Отже, з відповідача потрібно стягнути на користь позивача середній заробіток у сумі 220090 грн

У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 3328 грн., виходячи з такого.

Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 3328 грн.

Керуючись ст.ст. 119 КЗпПУкраїни, 141, 263-265,430 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити частково.

Змінити дату увільнення ОСОБА_1 , комірника з випуску готової продукції, з 19 травня 2021 року на 20 вересня 2020 року зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період проходження військової служби за контрактом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб», адреса : Донецька область, м.Бахмут, вул.Соборна, 14, код ЄДРПОУ 36029422 на користь ОСОБА_3 ( яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) середній заробіток за період з 23 вересня 2020 року по 18 травня 2021 року у сумі 220090 (двісті двадцять тисяч дев`яносто) гривень .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» на користь держави судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі двісті двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Повне рішення 14 серпня 2026 року.

Суддя А.Л.Гонтар