Рішення № 139004522, 10.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/11508/25

Провадження № 2/932/3770/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участю секретаря Острянин В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Негробова Олександра Вікторовіча про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» про стягнення грошової суми,

у с т а н о в и в:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Негробов Олександр Вікторович, до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» про стягнення грошової суми.

2 липня 2026 року адвокат Негробов О.В. надав суду заяву про стягнення понесених судових витрат у цій справі. В обґрунтування заяви зазначив, що під час розгляду справи № 932/11508/25 позивачу ОСОБА_1 надавалася правнича допомога адвокатом Негробовим О.В. відповідно до укладеного договору про надання правничої допомоги від 23.06.2025 та додаткової угоди № 1 від 23.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 23.06.2025. Надані послуги адвоката оцінені у 25000 гривень. 01.07.2026 на виконання вимог цього договору та додаткової угоди сторони підписали Акт про приймання-передачі наданих правничих послуг. Таким чином, позивачем були фактично понесені витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 25000 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі наданих правничих послуг від 01.07.2026 до договору про надання правничої допомоги від 23.06.2025 та додаткової угоди про надання правничої допомоги від 23.06.2025, а також квитанціями. Просив ухвалити додаткове рішення у справі та покласти на відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» витрати, понесені ОСОБА_1 на правничу допомогу, в розмірі 25000 гривень пропорційно задоволеним вимогам.

Належним чином сповіщені про час та місце розгляду заяви учасники провадження до суду не з`явилися, клопотань не подавали.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У відповідності до статті 246 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати (п.3). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 03.07.2026, ухваленим у цій справі, у задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1 про стягнення з відповідача Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» грошової суми відмовлено.

При ухвалені рішення судом не було здійснено розподіл судових витрат між сторонами в частині витрат на правову допомогу.

Керуючись вимогами ст. 141 ЦПК України, зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог позивачу, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Негробова О.В. про стягнення понесених судових витрат слід відмовити.

Керуючись статтями 76, 133, 134, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Негробову Олександру Вікторовичу у задоволені заяви про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» про стягнення грошової суми.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Коваленко