Рішення № 139004450, 01.06.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3494/26

(2/199/4226/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Дубовик А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову, посилається на те, що вона з моменту народження проживаю в квартирі АДРЕСА_1 . На той час в квартирі також мешкали її батьки та старша сестра ОСОБА_4 . Після одруження сестра позивачки переселилась в інше житло, де у неї народились двоє дітей, які постійно мешкали з нею до її смерті в 2009 році. Після смерті сестри позивачки ОСОБА_5 її діти були прописані та переселились тимчасово до спірної квартири і мешкали разом з родиною позивачки до 2011 року, коли обидва, в тому числі відповідач ОСОБА_3 , переселився до матері позивачки ОСОБА_6 в іншу квартиру, яка стала їх опікуном. Тобто фактично мешкав в спірній квартирі лише 2 роки. З того часу 2011 року відповідач ОСОБА_3 в квартирі не проживає, вже довгий період не з`являється в квартирі та надалі не збирається з нами проживати, до того ж жодних його речей у квартирі немає. В утриманні житла він участі не бере, життям позивачки та її сина не цікавиться, щодо його місця перебування вони також не обізнані. Усі комунальні платежі сплачуються позивачкою, що підтверджується численними квитанціями. Перешкод у користуванні жилим приміщенням відповідачу не чинили, він добровільно визначив собі інше місце проживання і жилим приміщенням не користується. Тому позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01 червня 2026 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.

Позивачу надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі, іншим учасникам справи надіслано копії позовної заяви та додані до неї документи.

Відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачеві роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст.179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не надав.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи які беруть участь у справі, не викликались.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звернення до суду із даною позовною заявою про позбавлення права користування житловим приміщенням є однією із форм захисту наймачів квартири своїх прав.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Відповідно до ст.71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин. Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської ради у м.Дніпропетровську (нині місто Дніпро) від 16.02.2018 р. позивачка ОСОБА_1 , уклала договір найму на 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 02/08/9957/2026 від 16.03.2026 за адресою АДРЕСА_2 в квартирі зареєстровані:

1.ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації 05.08.1984;

2.ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації 18.06.2009;

3.ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації 16.06.2009.

Відповідно до Акту обстеження житлового приміщення від 01.03.2026 року, підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_2 відповідач ОСОБА_3 прописаний, але не проживає з вересня 2011 року.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписана від імені України 09.11.1995 р., і Перший протокол до Конвенції, підписаний від імені України 19.12.1996 р., у м. Страсбурзі, ратифіковані Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР, в силу положень ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.10 ч.ч.2, 4 ЦПК України є частиною національного законодавства, Конвенція, протоколи до неї та практика Європейського суду з прав людини застосовуються при розгляді справ як джерело права.

Статтею 8 Конвенції визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1); органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ч.2).

Згідно із ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.

Згідно ч.2 ст.65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_3 не є членом родини позивачки та неповнолітнього сина, не мають єдиний бюджет і не пов?язані спільним бюджетом тривалий час з вересня 2011 року.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_3 втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.64, 71 ЖК УРСР, ст.ст.12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартири АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття його з реєстраційного обліку за цією адресою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Богун

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40392181, місце знаходження за адресою: місто Дніпро пр.Дмитра Яворницького буд.75.

01.06.2026