Рішення № 13900389, 14.02.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2011 р.Справа № 8/65-1286 Господарський суд Тернопільської області у складі

Cудді Гирили І. М.

Розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", вул. Тернопільська, 12 А, м. Бережани Тернопільської області

до відповідача: Малого приватного підприємства "Фенікс", АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про розірвання договору оренди, звільнення орендованого приміщення та стягнення заборгованості в загальній сумі 42 842,33 коп., з якої: 42 000 грн. заборгованість по орендній платі; 673,20 грн. пеня та 169,13 грн. 3% річних.

За участю представників сторін від:

Позивача: не прибув

Відповідача: ОСОБА_1 керівника; наказ №1 від 17.09.1991 року.

Третьої особи: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 06.08.1996р. Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області

В судових засіданнях представникам сторін та третій особі розяснено процесуальні права та обовязки передбачені ст. ст. 20, 22, 27, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", м. Бережани, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Малого приватного підприємства "Фенікс", м. Бережани, надалі відповідач, про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р., що знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська,12А, загальною площею 400 кв.м, звільнення орендованого приміщення та стягнення заборгованості в загальній сумі 42 842,33 грн., з яких: 42 000 грн. заборгованість по орендній платі; 673,20 грн. пеня та 169,13 грн. 3% річних (з врахуванням поданих позивачем та прийнятих судом уточнень позовних вимог від 15.10.2010р.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 01.04.2010 р., зокрема, в частині здійснення розрахунків за користування орендованим приміщенням, внаслідок чого, за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р. (включно) утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 42 000 грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору нараховано 673,20 грн. пені та 169,13 грн. 3% річних. Таким чином, позивач просив суд розірвати двосторонній договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська,12А, загальною площею 400 кв.м, укладений 01.04.2010р. між МПП "Фенікс" та ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції; звільнити орендоване МПП "Фенікс" вищевказане нежитлове приміщення та стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 42 842,33 коп., з якої: 42 000 грн. заборгованість по орендній платі; 673,20 грн. пеня та 169,13 грн. 3% річних.

В підтвердження викладеного додано: договір оренди нерухомого майна від 01.04.2010 р., Акт приймання-передавання орендованого приміщення від 01.04.2010р., претензії про повернення грошей, заборгованих за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2010 р. та розірвання договору оренди, розрахунки пені та 3% річних, оборотні відомості, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно відзиву на позов від 24.09.2010р. та інших письмових пояснень відповідач вважає, що у позивача відсутні будь-які підстави для звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди, оскільки відсутній факт невнесення наймачем орендної плати за користування майном протягом 3 місяців підряд. Стверджує, що до 26.07.2010р. МПП “Фенікс” було сплачено в користь позивача суму в розмірі 17 407.83 грн., в підтвердження надав належним чином засвідчені копії квитанцій №9457 від 27.04.2010; №841.157.4 від 20.05.2010р.; №01 70 від 26.05.2010р.; №1003 від 29.06.2010р.; №2 від 05.07.2010р.; №15 від 09.07.2010р. та банківської виписки від 21.07.2010р. Звертає увагу суду на те, що згідно умов договору, плата за користування приміщенням має вноситись до 28 числа поточного місяця, тому, станом на 26.07.2010р. день подання позову, у відповідача, як орендаря, могла сформуватись заборгованість лише за 3 місяці оренди - квітень, травень та червень і у позивача не було жодних підстав для пред'явлення вимоги про сплату вартості оренди за липень в сумі 13 591,03грн., оскільки дата написання позову 26.07.2010р., передувала даті виникнення у відповідача прострочки по внесенню орендної плати 28.07.2010р. Зазначив, що в наступні розрахункові періоди МПП “Фенікс”було оплачено ще 19 383,18 грн., а саме: 5333,18грн. - в липні, що підтверджується банківською випискою за 01.07.2010р. -31.07.2010р. - станом на 29.07.2010р. та квитанцією 1880 від 30.07.2010р. та 14 050 грн. в серпні, що підтверджується платіжним дорученням №292 від25.08.2010р., платіжним дорученням №296 від 30.08.2010р. і платіжним дорученням №297від 31.08.2010р.

Окрім того, вважає, що позивачем необґрунтовано та безпідставно вказано про наявність у відповідача, на початок розрахункового періоду заборгованості по орендній платі в сумі 4 058грн., оскільки підставою позовних вимог є зобов'язання за договором оренди від 01.04.2010р. Разом з тим, на думку відповідача, заявлена позивачем до стягнення сума пені нарахована з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Представник відповідача в судовому засіданні 14.02.2011 року зазначив, що 11.02.2011 року супровідним листом б/н від 11.02.11р. суду надано додаткові документи, які, на його думку, свідчать про повну сплату орендних платежів та безпідставність позовних вимог. Відповідач підтвердив факт користування приміщенням, що знаходиться по вул. Тернопільська,12А в м. Бережани, загальною площею 400 кв.м. Зазначив, що Акт приймання-передачі приміщення сторонами не складався, МПП "Фенікс" у користування спірні приміщення було передано ще 20.10.2009р. після підписання договору оренди від 20.10.2009 року, який за згодою сторін був припинений, у звязку із подальшим укладенням нового договору від 01.01.2010 року.

Враховуючи, усе вищенаведене, в задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа та її повноважний представник в судове засідання 14.02.2011 року прибули, позов вважають безпідставним, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

В засідання 14.02.2011 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, надав суду додаткове обґрунтування (уточнення) позовних вимог, згідно якого повідомив, що ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" відмовляється від позовних вимог в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська,12А, загальною площею 400 кв.м від 01.04.2010р., оскільки вважає, що даний договір є розірваним в порядку ст. 782 ЦК України та п.3.3 Договору. Зазначає, що у звязку із систематичним невиконанням відповідачем зобовязань по сплаті орендної плати, останньому неодноразово направлялись претензії про сплату орендних платежів та попередження про те, що у випадку несплати орендної плати товариство залишає за собою право на дострокове розірвання договору оренди, в порядку ст. 782 ЦК України.

Повноважний представник позивача, в судовому засіданні 14.02.2011 року позовні вимоги, з врахуванням додаткових уточнень позовних вимог від 14.02.2011 року, підтримав в повному обсязі. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 42 842,33 грн., з яких: 42 000 грн. заборгованість по орендній платі; 673,20 грн. пеня та 169,13 грн. 3% річних та зобовязати МПП «Фенікс»звільнити орендоване згідно договору від 01.04.2010р. приміщення, загальною площею 400 кв.м, що знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська,12А. Провадження у справі в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р. просить припинити, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України. Стверджує, що відповідачу неодноразово направлялись претензії про сплату орендних платежів та попередження про те, що у випадку несплати орендної плати товариство залишає за собою право на дострокове розірвання договору оренди, в порядку ст. 782 ЦК України. Зокрема, 22.06.2010 року на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату заборгованості, виниклої за договором оренди приміщення та попереджено МПП «Фекнікс», що у разі несплати суми боргу протягом 7 днів з дня надіслання претензії, - до 30.06.2010 року договір оренди буде розірвано в односторонньому порядку. Відповідачем дана претензія отримана 29.06.2010 року, однак, залишена без відповіді та задоволення, орендні платежі у строки обумовлені договором та претензією не сплачені, відтак, вважає, що договір оренди припинив свою дію 29.06.2010 року. Зазначає, що факт розірвання договору підтверджується і наявною в матеріалах справи претензією від 19.07.2010 року.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України, передбачено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В силу ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до матеріалів справи. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

З огляду на наведене, суд приймає надану позивачем відмову від частини позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст.ст. 22,78 ГПК України.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є звільнення орендарем МПП «Фенікс» орендованого нежитлового приміщення, що належить ТОВ «Будівельні матеріали і конструкції»і знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська,12А, загальною площею 400 кв.м. та стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 42842,33 коп., з якої: 42000 грн. заборгованість по орендній платі; 673,20грн. пеня та 169,13грн. 3% річних.

Розгляд справи, призначений вперше на 11:15 год. 08.09.2010 року, в порядку ст. 77 ГПК України, неодноразово відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Строк вирішення спору продовжено, в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України (чинна редакція на момент винесення ухвали), про що судом винесено ухвалу від 28.07.2010р.

Ухвалою суду від 15.10.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено фізичну особу ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2

Ухвалою господарського суду від 22.10.2010 року, за клопотанням відповідача, на підставі ч.2 п.1 ст. 79 ГПК України провадження у справі зупинено; у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, а її матеріали направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для дачі відповідного висновку. Оплату за проведення експертизи зобовязано здійснити відповідача.

У звязку із неоплатою МПП "Фенікс" попередньої вартості експертизи, ухвала суду від 22.10.2010р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз залишена без виконання, а матеріали справи №8/65-1285 повернуті на адресу господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 09.02.2011 року поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12:00 год. 14.02.2001 року.

В судовому засіданні 14.02.2011 року оголошувалась перерва до 15:30 год. 14.02.2011 року. Після перерви, представник позивача та третьої особи в судове засідання, призначене на 15:30 год. 14.02.2011р., не прибули, хоча про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином (розписка про оголошення перерви знаходиться в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення в судових засіданнях представників сторін та третьої особи, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:

01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", як Орендодавцем, з однієї сторони, та Малим приватним підприємством "Фенікс", як Орендарем, з другої сторони, було укладено договір оренди нерухомого майна (далі Договір), згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар - прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Бережани, по вул. Тернопільська,12А, загальною площею 400 м2 (п.п. 1.1. Договору).

Згідно п.п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування орендованим приміщенням з часу підписання сторонами цього договору та підписання сторонами акту приймання-передавання орендованого приміщення.

До матеріалів справи долучено Акт приймання-передавання орендованого приміщення від 01.04.2010 року, згідно якого Орендодавець (позивач) передав, а Орендар (відповідач) прийняв у строкове оплатне користування нерухоме майно частину нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Бережани, по вул. Тернопільська,12-А, на 2му поверсі, загальною площею 400 (чотириста) квадратних метрів.

Термін оренди встановлюється на 5 років з моменту передачі-прийняття орендованого приміщення. Якщо жодна із сторін в 30-денний термін до закінчення договору не заявить про свій намір його розірвати, то договір пролонговується і вважається продовженим на наступний аналогічний термін оренди (п.п. 3.1.-3.2. Договору).

Умовами укладеного договору сторони встановили розмір орендної плати та порядок здійснення розрахунків. Зокрема, орендна плата за користування орендованим приміщенням становить 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень за місяць і вноситься на поточний рахунок Орендодавця чи в касу товариства до 28 числа поточного місяця і може змінюватись лише за письмовою згодою сторін договору (п. 4.1 Договору).

Згідно з ч. 1, п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до положень ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так, відповідно до п.7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

При цьому, згідно п.2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В силу ст. 203 ЦК України, правочин, яким за змістом ч.2 ст. 202 ЦК України є також двосторонній договір, має вчинятися у формі встановленій законом.

За змістом п.1 ч.1 ст. 208 ЦК України, правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом (ч.1 ст. 210 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобовязання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому п.6 зазначеної норми визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 759 ЦК України визначає зміст зобовязань з оренди, зокрема, згідно вказаної норми, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За статтею 793 Цивільного кодексу України договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Водночас статтею 794 вищезазначеного Кодексу передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Зі змісту частини 3 статті 640 цього Кодексу вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, згідно з частиною 1 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

В судовому засідання вставлено, та не заперечено повноважними представниками, що сторонами не дотримано вимог діючого законодавства щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди від 01.04.2010р., а відтак, суд прийшов до висновку, що правочин (договір оренди від 01.04.2010р.) сторонами не вчинений (не укладений), а отже і не створює прав та обовязків для сторін. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У той же час, у разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 ЦК України).

Судом враховано, що даної правової позиції дотримується і Верховний Суд України,- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (п.п. 8,13) та рішення № 6-4960св09 від 02.06.2010р., № 6-49622св09 від 27.01.2010р."

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що 20.10.2009 року між сторонами у справі укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач) прийняв у тимчасове платне володіння частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою : вул. Тернопільська 12, м. Бережани, загальною площею 400 кв.м.

Приймання передача обєкта, що орендується здійснюється після підписання сторонами даного договору. Обєкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання договору (р. 2 Договору).

Відповідно до п.3.1 даного договору термін оренди складає 11 місяців з моменту прийняття обєкта, що орендується.

Окрім того, 01.01.2010р. між сторонами у справі укладено ще один договір оренди нежитлових приміщень № 1/2010, за умовами якого Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач) прийняв у тимчасове платне володіння частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою : вул. Тернопільська 12а, м. Бережани, загальною площею 280 кв.м.

Згідно п. 2. Договору №1/2010 приймання-передача обєкта в оренду здійснюється після підписання сторонами даного договору. Об'єкт, що орендується, вважається переданим з моменту підписання даного договору.

П.п.3.1 Договору №1/2010 передбачено, що термін оренди становить 11 (одинадцять) місяців з моменту прийняття обєктів, що орендуються. Якщо жодна сторона в термін 30 днів до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір пролонговується на термін 11 (одинадцять місяців) п.п.3.2.

Факт користування орендованим приміщенням згідно договору №1/2010 від 01.01.2010 року підтверджено наданими в судове засідання поясненнями повноважного представника відповідача. Доказів припинення/розірвання договору №1/2010 від 01.01.2010р., як і договору від 20.10.2009р. сторонами не надано, а судом не здобуто.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що підставою позовних вимог позивачем визначено договір оренди нерухомого майна від 01.04.2010 року, а також диспозитивність судового процесу, суд відмовляє в задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 42842,33 коп., з якої: 42000 грн. заборгованість по орендній платі; 673,20грн. пеня та 169,13грн. 3% річних та звільнення орендарем МПП «Фенікс»нежитлового приміщення, що належить ТОВ «Будівельні матеріали і конструкції»і знаходиться в м. Бережани по вул. Тернопільська,12А.

Провадження у справі в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська,12А, загальною площею 400 кв.м від 01.04.2010р. підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, у звязку із відмовою позивача від даної позовної вимоги.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 652 грн., а належало до сплати 567 грн., решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у звязку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 78, 80 п. 4, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р., що знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська,12А, загальною площею 400 кв.м, на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

2. В решті позовних вимог - відмовити.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", вул. Тернопільська, 12-А, м. Бережани, Тернопільської області (ідентифікаційний код 35492024) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн.

Квитанція № 133 від 27 липня 2010 року про сплату державного мита в сумі 652 грн., залишається в матеріалах справи.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення 18.02.2011р.).

5.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила