Рішення № 1390034, 19.11.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 22/411

19.11.07

За позовом Закрите акціонерне товариство "Ельфа"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "САВВА"

про стягнення 1440,18 грн.

Суддя Шкурат А.М.

Представники

від позивача Шаповалова А.О. (довіреність № 1 від 01.07.2007р.)

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 19 листопада 2007 року, згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Ельфа»звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Савва»заборгованості в сумі 1440,18 грн.

Ухвалою від 10.09.2007 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 19.11.2007 року.

В судовому засіданні 19.11.2007 року представник Позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2007 року не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду про порушення провадження не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних № 2958 від 13.02.2006 року та № 4410 від 24.02.2006 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1 777,20 грн.

У частині першій статті 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині другій статті 642 Цивільного кодексу України вказано, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях відповідача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. Зокрема, отримання відповідачем від позивача, відповідно до товарних накладних, товару, що свідчить про вчинення дій, спрямованих на взяття відповідачем на себе обов’язків по оплаті поставленого товару.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 337,02 грн.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся 18.06.2007 року до відповідача з претензією № 250 про погашення заборгованості в сумі 1 440,18 грн. Однак відповідач претензію залишив без відповіді.

Станом на день подачі позову сума боргу відповідача перед позивачем складає 1440,18 грн.

Відповідач доказів повної оплати вартості прийнятого ним товару не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість за товар не спростував.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов’язку ухилився, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 (ч. 1) ГК України, ст.ст. 1, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Савва»(01103, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 32, код 31117435) на користь Закритого акціонерного товариства «Ельфа»(03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 9, код 24591419, р/р 26002014030696 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ, МФО 380333) 1 440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 18 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Шкурат

11 лютого 2008 року