Рішення № 13900227, 15.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11 Справа№ 32/231 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Галичина-Авто", м.Львів.

До відповідача: Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів.

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Страхової компанії ЗАТ "Велта", м.Київ.

Про стягнення 9807,96 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Усенко М.І. представник (довіреність № 326-д від 28.05.2010р.).

Від відповідача: Смотрич Д.В. представник (довіреність №5/13-133/0/2-11-2 від 12.01.2011р.).

Від третьої особи: не з»явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Галичина-Авто", м.Львів подало позов до Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів про стягнення 9 807,96 грн. з яких 5147,71 грн. основний борг, 3959,59 грн. інфляційні втрати та 700,66 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 12.01.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Страхову компанію ЗАТ "Велта".

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. В судовому засіданні 15.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву (вх. № 2288/11 від 02.02.2011р.) просив суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що:

- угода на виконання ремонтних робіт автомобіля на загальну суму 22 014,79 грн. Львівською облдержадміністрацію не укладалась, відповідно заборгованість в сумі 5147,71 грн. у відповідача не рахується;

- наряд № ЗН-0016035 від 16.09.2008р. не дає підстав стверджувати, що Львівська облдержадміністрація замовила і погодилась оплатити роботи на суму 22014,79 грн.

- довірена особа ОСОБА_1 вправі був отримати автомобіль з ремонту проте не уповноважувався на підписання акту виконаних робіт № ЗА-0017727 від 16.10.2008р.

- страховою компанією ЗАТ «Велта»на підставі договору добровільного страхування № 37 НТ/07Л/100 від 25.12.2007р. укладеного з відповідачем, було оплачено послуги позивача по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля в сумі 16867,08 грн.; виплата страхового відшкодування по факту дорожньо-транспортної пригоди становила 16867,08 грн., отже відсутні підстави сплачувати 5147,71 грн.;

Крім того, в судовому засіданні 02.02.2011р. представник відповідача звернув увагу суду на те, що в замовленні-наряді № ЗН-0016035 від 16.09.2008р. замовником вказано Львівську облдержнасіннінспекцію. Також представник відповідача зазначив, що роботи були виконані в 2008 році, а позивач лише у 2010 році звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, ухвалою суду від 02.02.2011р. його явка не визнавалась обов»язковою. В повередньому судовому засіданні 02.02.2011р. представник третьої особи надав письмове пояснення по суті позовних вимог вих. № 21 від 20.01.2011р. (вх. № 2281/11 від 02.02.2011р.), в якому вказав, що розмір страхового відшкодування було визначено страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу (матеріальний збиток) за вирахуванням франшизи (частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування), яка відповідно до п.16.9. договору страхування складає без вини страхувальника 1% від страхової суми. ЗАТ «Велта»відповідно до умов договору страхування на підставі страхового акту № 16НТ/09 від 15.01.2009р. та листа відповідача № 5/8-6755/0/2-08/4-3 від 21.10.2008р. виплатило страхове відшкодування в сумі 16867,08 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок СТО ВАТ «Галичина-Авто». ЗАТ «Велта»за страховим випадком, який відбувся 09.09.2008р. з автомобілем марки Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, зобов»язання виконані в повному обсязі, відтак правові підстави для збільшення розміру страхового відшкодування до розміру фактичної вартості ремонту пошкодженого автомобіля відсутні. Крім того, представник третьої особи зазначив, що між відповідачем та третьою особою виникли відносини у сфері страхування, а позивач звернувся до відповідача із позовною заявою про стягнення з відповідача несплаченої суми вартості ремонтних робіт, отже спір виник з відносин у сфері надання послуг.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника третьої особи за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд,-

встановив:

Львівська обласна державна адміністрація звернулась до ВАТ "Галичина-Авто" за наданням послуг по ремонту автомобіля марки Aveo моделі:Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, кузов №(VIN) №НОМЕР_2.

Сторонами на підставі замовлення-наряду № ЗН-0016035 від 16.09.2008р. було підписано акт виконаних робіт № ЗА-0017727 від 16.10.2008р. на загальну суму 22 014,79 грн.

Автомобіль відповідача Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 був застрахований на підставі договору добровільного страхування автотранспорту № 37 НТ/07Л/100 від 25.12.2007р. укладеного із ЗАТ «Велта».

17.10.2008р. СК ЗАТ "Велта" звернулась до ВАТ "Галичина-Авто" з гарантійним листом №194, згідно якого СК "Велта" гарантувала страхове відшкодування своєму клієнту Львівській обласній адміністрації, яке за бажанням відповідача могло бути перераховано на розрахунковий рахунок ВАТ "Галичина-Авто".

ЗАТ «Велта»відповідно до умов договору страхування на підставі страхового акту № 16НТ/09 від 15.01.2009р. та листа відповідача № 5/8-6755/0/2-08/4-3 від 21.10.2008р. виплатило страхове відшкодування в сумі 16867,08 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок СТО ВАТ «Галичина-Авто».

В акті виконаних робіт №ЗА-016035 був вказаний строк оплати 16.10.2008р.

Позивач надав послуги по ремонту автомобіля на загальну суму 22 014,79 грн., згідно акту виконаних робіт №ЗА-016035 від 16.10.2008р., за які було сплачено 16867,08 грн. (12.05.2009р. 6 867,08 грн. та 30.09.2009р. 10 000,00 грн.), відтак борг становить 5147,71 грн.

Оскільки послуги надавались відповідачу позивач звернувся до нього з листом від 27.07.2010р. про сплату 5147,71 грн. на який відповідач надав відповідь від 25.08.2010р. вих. № 5/34-5317/0/2-10/4-8 в якій вказав, що за даними бухгалтерського обліку заборгованість в сумі 5147,71 грн. у Львівській облдержадміністрації не рахується, угода про надання послуг з ремонту автомобіля не укладалась.

На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував інфляційні в сумі 3959,59 грн. та 700,66 грн. 3% річних.

Відтак, позивач просить стягнути 9 807,96 грн. з яких 5147,71 грн. основний борг, 3959,59 грн. інфляційні втрати та 700,66 грн. 3% річних.

Загальними зборами акціонерів ВАТ «Галичина-Авто»від 15.03.2010р. було прийнято рішення про зміну найменування товариства на Публічне акціонерне товариство»«Галичина-Авто». В п.1.1. Статуту ПАТ «Галичина-Авто»зазначено, що ПАТ «Галичина-Авто»створене як ВАТ «Галичина-Авто», зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 06.02.2004р. та продовжує свою діяльність як ПАТ «Галичина-Авто»у зв»язку з перейменуванням згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 15.03.2010р. та приведенням у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст.181 ГК України передбачена можливість укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їх складових, а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг регулюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002р. № 792, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.02.2003р. № 122/7443 (далі по тексту Правила). Правила поширюються на суб»єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових.

Оформлення передання-прийняття ДТЗ (його складових частин) для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту складається у двох примірниках. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту підписується власником ДТЗ (його складових) та особою, відповідальною за прийняття ДТЗ (його складових) до ремонту, і скріплюється печаткою виконавця (п.17 Правил).

Згідно п.23 Правил розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є акт передання-прийняття ДТЗ (його складових частин) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

Приймання ДТЗ (його складових) замовником відбувається з оформленням наряду-замовлення. ДТЗ чи їхні складові передаються замовникові після прийняття їх контролером якості, про що робиться запис у наряді-замовленні, який підписується, а підпис скріплюється печаткою (п.34 Правил).

Якщо між замовником та виконавцем письмово не укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів вони оформляють наряд-замовлення, який в даному випадку є актом передавання-прийняття ДТЗ.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем вчинялись дії для проведення ремонту автомобіля. Зокрема, відповідачем уповноважувалась особа (працівник) для отримання з ремонту автомобіля шляхом виписування довіреності. Отже, матеріали справи підтверджують наявність у діях обох сторін волевиявлення на встановлення правовідносин, у тому числі безпосередньо через поведінку уповноважених осіб.

При цьому суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача в частині неукладенння договору з виконання ремонтних робіт автомобіля з огляду на те, що однією зі сторін договору позивачем, виконано його умови та проведено ремонт, а відповідачем вчинялись активні дії для замовлення та виконання ремонтних робіт.

Щодо заперечень відповідача про відсутність повноважень у ОСОБА_1, якому було видано довіреність №5/34-6663/0/2-08/4-9 від 16.10.2008р. лише для отримання з ремонту автомобіля, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Статтею 239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно зі ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Статтею 245 ЦК України визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Відповідно до ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

За таких обставин суд розцінює довіреність №5/34-6663/0/2-08/4-9 від 16.10.2008р. як односторонній правочин, спрямований на вчинення повноважним представником від імені відповідача правочину з позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач прийняв виконані позивачем ремонтні роботи, не звертався з претензіями стосовно їх обсягу та якості.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що уповноважени ним особа мала право лише отримати автомобіль з ремонту і не вправі оформляти наряд-замовлення та підписувати акт виконаних робіт.

Щодо заперечення відповідача про те, що позивач звернувся до нього з вимогою про сплату боргу лише в серпні 2010р., слід зазначити, що право позивача на захист свого цивільного права або інтересу може бути реалізоване протягом строку встановленого ст.257 ЦК України.

Безпідставним є твердження відповідача про те, що в замовленні-наряді № ЗН-0016035 від 16.09.2008р. замовником вказано іншу юридичну особу, а не Львівську облдержадміністрацію. Як вбачається із замовлення-наряду № ЗН-0016035 від 16.09.2008р. в ньому вказано адресу відповідача (м.Львів, вул.Винниченка, 18), а також марку та номер автомобіля відповідача Chevrolet Aveo, № кузова НОМЕР_2 державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006. Відтак з вищенаведеного випливає, що в замовленні-наряді № ЗН-0016035 від 16.09.2008р. допущено описку в назві замовника.

Автомобіль відповідача Chevrolet Aveo, № кузова НОМЕР_2 державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 був застрахований на підставі договору добровільного страхування автотранспорту № 37 НТ/07Л/100 від 25.12.2007р. укладеного із ЗАТ «Велта».

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого 09.09.2008р. внаслідок ДТП автомобіля відповідача Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 була визначена незалежним експертом оцінювачем ОСОБА_2 з врахуванням величини фізичного зносу згідно висновку № 060908 від 17.09.2008р. та склала 17367,00 грн.

Розмір страхового відшкодування було визначено страховиком виходячи з вартості ремонту з врахуванням фізичного зносу за вирахуванням франшизи, яка відповідно до п.16.9 договору страхування складає без вини страхувальника 1% від страхової суми. Відповідно до поданого третьою особою розрахунку: страхова сума 49992,00 грн.; франшиза 499,92 грн. (49992,00 грн. х1%); розмір збитку 17367,00 грн. Відповідно страхове відшкодування становить 16867,08 грн. - різниця між розміром збитку та франшизою (17367,00 грн. 499,92 грн.).

Отже, ЗАТ «Велта»відповідно до умов договору страхування на підставі страхового акту № 16 НТ/09 від 15.01.2009р. та листа відповідача № 5/8-6755/0/2-08/4-3 від 21.10.2008р. виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 16867,08 грн. Факт сплати підтверджується виписками банку (12.05.2009р. сплачено 6867,08 грн. та 30.09.2009р. сплачено 10000,00 грн.). Відтак третя особа свої зобов»язання по виплаті страхового відшкодування за страховим випадком виконала повністю.

Оскільки між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг, позивач правомірно просить стягнути з відповідача 5 147,71 грн. різницю між вартістю виконаних ремонтних робіт та сплаченою сумою.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно акту виконаних робіт №ЗА-016035 від 16.10.2008р. термін оплати 16.10.2008р., відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 3959,59 грн. та три проценти річних в сумі 700,66 грн. за період з 01.11.2008р. по 24.11.2010р.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, таким, що підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати слід стягнути з відповідача, згідно вимог ст.49 ГПК України, на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 237, 239, 244-246, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.193, 181 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівської обласної державної адміністрації, 79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18 (код ЄДРПОУ 00022562) на користь Відкритого акціонерного товариства «Галичина-Авто», 7040, м.Львів, вул.Городоцька, 282 (р/р 26000062940601 в філії АТ Брокбізнесбанку м.Львова, МФО 325774, ЄДРПОУ 32801235) 5147,71 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 3959,59 грн., три проценти річних в сумі 700,66 грн., 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 21.02.2011р.