Рішення № 139002211, 13.08.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 635/2806/26

провадження № 2/631/887/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник «ДІДЖИ ФІНАНС» його керівник Романенко Михайло Едуардович, в порядку самопредставництва юридичної особи, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 2001830106 від 20 серпня 2013 року в розмірі 96773 гривні 52 копійки, яка складається з: 51215 гривень 00 копійок сума заборгованості за тілом кредиту, 45558 гривень 52 копійки сума заборгованості за відсотками, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 20 серпня 2013 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2001830106, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному вебсайті кредитодавця.

Як зазначив представник позивача, після укладення договору банк свої зобов`язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором, проте ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов`язання, що є порушенням договірних відносин згідно статей 526 та 527 Цивільного кодексу України.

15 березня 2024 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 15/03/24, згідно умов якого первісний кредитор АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» відступило на користь нового кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги, у тому числі за кредитним договором № 2001830106 від 20 серпня 2013 року.

За твердженням представника позивача, згідно договору факторингу сума боргу перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою й становить 96773 гривні 52 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту 51215 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 45558 гривень 52 копійки.

Отже, беручи до уваги, що позичальником, Фінякіним Дмитром Миколайовичем, так і не були повернені кошти за кредитним договором, представник позивача змушений звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку, посилаючись на приписи частин 1 та 3 статті 512, статтей 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 639, 1048, 1049, 1050 та 1056-1 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області, постановленою 30 березня 2026 року під головуванням судді Пілюгіної О. М., цивільну справу з єдиним унікальним № 635/2806/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.

13 травня 2026 року за вхідним № 3358/26-вх. з Харківського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 635/2806/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 травня 2026 року з урахуванням приписів статті 32 Цивільного процесуального кодексу України позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 серпня 2026 року визначено про заочний розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно, відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, 08 липня 2026 року з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» Чижик Яна Валеріївна, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 08 грудня 2025 року, звернулась на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 4618/26-вх., відповідно до якої просила розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розглянути за відсутності представника позивача, зазначивши, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно у відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України за адресою реєстрації місця проживання, вказаної у відповіді № 2525688, отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру. Судові повістки про виклик відповідача були повернуті на адресу суду з відміткою відділення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» про неможливість вручення «адресат відсутній».

До того ж, у судове засідання, призначене на 13 серпня 2026 року, ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не надав, станом розгляду справи не цікавився.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В даному випадку відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній». Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23 (провадження № 61-73св24).

Окрім цього, частиною 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до частини 1?статті 280 Цивільного процесуального кодексу України?у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явився у судове засідання, а сторона позивача звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, де зазначили, що проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечують, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.?

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1?статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього?кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

З наданих до позовної зави доказів судом встановлено, що 12 грудня 2012 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 2001830106 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: кредит надається на придбання товару у продавця на суму 6199 гривень 00 копійок, загальна сума кредиту 5499 гривень 20 копійок; строк кредиту 10 місяців, строк пільгового періоду 5 місяців; сума першого внеску за товар 700 гривень 00 копійок; розмір процентної ставки 0,01 % річних, процентна ставка в пільговий період 0 % річних; продавцем товару є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЛО», ОСОБА_2 № 2812, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що реалізує товари в рамках програми споживчого кредитування банку, товар: планшет марки Asus модель INFINITY TF-700T-11101A MD Champa, вартістю 5599 гривень 00 копійок, пакет «Повний фарш», вартістю 249 гривень 00 копійок, чохол марки Asus модель EPAD TRANSLEEVE DUAL TF201/TF300/, вартістю 351 гривня 20 копійок.

Згідно пункту 1.2 Договору предмет кредитного договору для придбання товару та послуг банк надає позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та додатком № 1 «Графік платежів», що є невід`ємною частиною, а також виконувати інші умови договору. З метою контрою за цільовим використанням кредиту, банк перераховує визначені пунктом 1.1 цього Договору суми кредиту на користь продавців в рахунок оплати товару та послуг. Підставою для перерахування банком коштів продавцям є оригінал цього договору. Банк перераховує кошти продавцю протягом трьох робочих днів з дати отримання банком оригіналу свого примірника даного договору.

Як визначено у підпункті 1.3.1 пункту 1.3 Договору, датою надання кредиту позичальнику є 12 грудня 2012 року.

Позичальник зобов`язаний повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 12 жовтня 2013 року. Сума отриманого кредиту погашається щомісяця в дату платежу та в розмірі, зазначених в Графіку платежів. Даним договором встановлюється пільговий період по сплаті процентів і щомісячної комісії строком 5 календарних місяців з дати укладання даного договору, протягом якого проценти за користування кредитом і щомісячна комісія не сплачуються позичальником. Проценти за користування кредитом після закінчення строку дії визначеного цим договором пільгового періоду, сплачуються щомісячно одночасно з погашенням суми отриманого кредиту, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної пунктом 1.1 даного договору. Розмір щомісячних процентів, належний до сплати, зазначений в Графіку платежів (підпункти 1.4.1 1.4.4 пункту 1.4 Договору).

Відповідно до підпунктів 1.4.5 та 1.4.6 пункту 1.4 Договору платежі по кредиту нараховуються щомісячно, виходячи зі строку кредиту, в розмірі вказаному в Графіку платежів та підлягають сплаті позичальником в дату платежу у складі ануїтетного платежу. Графік платежів є Додатком № 1 та невід`ємною частиною даного договору, та розраховується з урахуванням розміру та строку кредиту, процентної ставки за користування кредитом, розміру щомісячної комісії та пільгового періоду. Розмір щомісячних платежів зазначається в Графіку платежів та визначається за формою ануїтетних платежів (виключенням можуть бути перший та/чи останній платіж) з урахуванням фактичної кількості календарних днів у році.

Згідно із підпунктом 1.4.15 Договору при надходженні до банку коштів для виконання зобов`язань позичальника, банк направляє такі кошти на погашення зобов`язань в наступній черговості: 1) прострочені проценти за весь строк користування кредитом (якщо прострочена заборгованість матиме місце, та з врахуванням хронології виникнення прострочень); 2) прострочена комісія за весь строк користування кредитом (якщо прострочена заборгованість матиме місце, та з врахуванням хронології виникнення прострочень); 3) штрафи; 4) прострочена до повернення сума кредиту (якщо прострочена заборгованість матиме місце та з врахуванням хронології виникнення прострочень); 5) нараховані проценти на прострочену заборгованість (з урахуванням хронології виникнення прострочень); 6) строкові проценти за користування кредитом; 7) строкові комісії; 8) сума основного боргу за кредитом; 9) будь-які інші платежі.

У пункті 2.1 Договору банк та позичальник підтверджують факт укладання між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою MasterCard Stand, що розміщені на інтернет сайті банку (www.otpbank.com.ua) (надалі «Правила») та на умовах викладених в цьому розділі (надалі «Угода»).

За умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту, банк: відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standard, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки. Підписанням цього договору держатель підтверджує та погоджується, що дані держателя зазначені в цьому договорі та умови, що стосуються відкриття карткового рахунку викладені в Угоді та договорі є заявою держателя на відкриття карткового рахунку та отримання кредитної картки: картка, реквізити карткового рахунку, розмір кредитного ліміту, а також інша інформація надання якої необхідне у відповідності до чинного законодавства, надсилається держателю поштою за адресою зазначеною в цьому договорі; після отримання держателем картки та за умови її активування за допомогою телефону за номером, що зазначений на ній, бань має право надіслати ПІН-код на поштову адресу держателя зазначену в цьому договорі. В порядку передбаченому Угодою надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмір,. що передбачений Угодою, а позичальник приймає кредит і зобов`язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені угодою. Отримання, обслуговування та погашення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок (пункт 2.2 Договору).

Сторони у пунктах 2.3, 2.4 та 2.5 Договору дійшли згоди, що отримання, обслуговування та погашення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок. Розмір кредитного ліміту складає 1000 гривень 00 копійок. В будь-який час строку дії цього договору банк має право змінити розмір кредитного ліміту (зменшити чи збільшити) без зазначення причин такої зміни. Підписанням цього договору позичальник погоджується із запропонованим порядком зміни розміру кредитного ліміту. Строк дії кредитної лінії становить 3 роки (три роки) з моменту підписання банком і позичальником цього договору. Банк має право змінити (зменшити чи збільшити) строк дії кредитної лінії в односторонньому порядку. Підписанням цього договору позичальник погоджується із запропонованим порядком зміни строку дії кредитної лінії.

Відповідно до пункту 2.9 Договору за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладання угоди розмір процентів становить 2,49 % на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги та в мережі інтернет та 3,49 % на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафта відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 % за день.

У вказаному договорі ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладенням цього договору банк повідомив його у письмовій формі про особу та місцезнаходження банку, кредитні умови (мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями позичальника; тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит може бути виданий: орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема, таких, як комісії, витрати на страхування, юридичне оформлення, консультаційні витрати, тощо), строк, на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту та його умови, відомості про те, від кого позичальник може одержати докладнішу інформацію: переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2001830106 від 12 грудня 2012 року є Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, який особисто підписаний ОСОБА_1 та містить посилання на дату платежу та розрахунковий період, суму платежу за розрахунковий період, суми процентів за користування кредитом, а також реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 12 грудня 2012 року ОСОБА_1 також власноручно підписав Інформаційний листок Умови кредитування по продукту «Grace period-5», який містить найменування кредитора та зазначено, що кредит надається в національній валюті на придбання товарів та/або послуг; сума можливого кредиту визначається згідно з рішенням кредитного комітету (від 300 до 25000 гривень); строк, на який кредит може бути одержаний від 3 до 36 місяців; відсоткова ставка за користування кредитними коштами є фіксованою та складає 0,01 % річних (відсотки нараховуються на суму заборгованості, яка була на початку розрахункового циклу та/або виникла протягом такого циклу з урахуванням всіх надходжень в погашення зазначеної заборгованості протягом даного розрахункового циклу; відсотки за користування кредитом розраховуються з урахуванням фактичної суми використаного кредиту та фактичного часу користування кредитом, включаючи день виникнення заборгованості за кредитом та включаючи день повернення кредиту); форма видачі кредиту шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок продавці товарів та/або послуг; орієнтовна сукупна вартість кредиту розрахована, виходячи з розміру кредиту, що складає 6324 гривні 34 копійки. Вказані умови також містять графік платежів, проценти за користування кредитом, комісію, реальну процентну ставку тощо.

Крім того, в цей же день ОСОБА_1 власноруч підписав згоду-дозвіл на обробку персональних даних та опитувальний лист фізичної особи, надав засвідчені копії паспорту громадянина України на його ім`я, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

З копії рахунку № НОМЕР_2 від 12 грудня 2012 року, виданого ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЛО» платнику в кредит ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , загальна вартість товару: планшет марки Asus модель INFINITY TF-700T-11101A MD Champa, пакет «Повний фарш», чохол марки Asus модель EPAD TRANSLEEVE DUAL TF201/TF300/ складає 6199 гривень 20 копійок.

Відповідно до специфікації до кредитного договору, складеної АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК», для пред`явлення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЛО» Алло Таргет № 2812, вбачається, що банк повідомив про прийняття позитивного рішення щодо можливості надати позичальнику ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , кредит згідно кредитного договору № 2001830106 на суму 5499 гривень 20 копійок на покупку товару: планшет марки Asus модель INFINITY TF-700T-11101A MD Champa, вартістю 5599 гривень 00 копійок, пакет «Повний фарш», вартістю 249 гривень 00 копійок, чохол марки Asus модель EPAD TRANSLEEVE DUAL TF201/TF300/, вартістю 351 гривня 20 копійок; процентна ставка 0,01 %, плата по кредиту 3 %, сума кредиту 5499 гривень 20 копійок, термін кредиту 10 місяців, номер рахунку АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» 29021199900000, номер рахунку фактури ТТ2812-000454ТТ від 12 грудня 2012 року, код авторизації 492260.

З копії акту приймання-передачі № 2812-006069 від 12 грудня 2012 року, на якому мається особистий короткий підпис ОСОБА_1 , вбачається, що у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЛО» був придбаний товар: планшет марки Asus модель INFINITY TF-700T-11101A MD Champa, пакет «Повний фарш», чохол марки Asus модель EPAD TRANSLEEVE DUAL TF201/TF300/ на загальну суму 6199 гривень 20 копійок з внесення авансу у сумі 700 гривень 00 копійок згідно чеку № 105039 від 12 грудня 2012 року.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем факту укладання та підписання 12 грудня 2012 року договору про надання споживчого кредиту № 2001830106 з додатками, підписання Інформаційного листка Умови кредитування по продукту «Grace period-5» та інших документів, а також отримання банківської кредитної картки й відповідно отримання кредитних коштів, у тому числі й на придбання товару у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЛО».

З виписки з рахунка приватного клієнта № 2001830106, номер основного рахунку НОМЕР_5 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , сформованого АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» 23 лютого 2026 року за розрахунковий період з 20 серпня 2013 року по 15 березня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 отриманими кредитними картками (MasterCard Standart 2 DMYTRO НОМЕР_6 , MasterCard Gold INSTANT НОМЕР_7 , MasterCard Standart 2 DMYTRO FINIAKIN * НОМЕР_8 ) активно користувався по 14 лютого 2022 року, а саме проводив?операції з зняття готівки у банкоматах, сплачував?товари та послуги тощо.??

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.??

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України?свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ОТП БАНК» кредит та сплатити відсотки й комісію за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком платежів.

За встановленим у судовому засіданні обставинами, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань за договором не виконав у повному обсязі, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентів за його користування не надав.

У зв`язку з відсутністю здійснення належних платежів на виконання умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором № 2001830106 від 20 серпня 2013 року (картковий рахунок НОМЕР_5 UAH) про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих), яка станом на 15 березня 2024 року склала 96773 гривні 52 копійки, що підтверджено відповідним розрахунком заборгованості, складеним АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2013 року по 15 березня 2024 року, сформованою АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» 23 лютого 2026 року.

Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.

Як свідчать наявні матеріали справи, 15 березня 2024 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» (Клієнт) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) був укладений Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Відповідно до пунктів 1.2 1.4 Договору факторингу фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі.

Підписанням цього Договору клієнт гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, а також гарантує, що: а) відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги третім особам, в тому числі фактору, а також, що в момент відступлення права вимоги клієнту не відомі обставини, внаслідок яких боржники мають право не виконувати вимогу фактора; б) боржники не є кредиторами клієнта; в) вся інформація, добросовісно передана клієнтом фактору, є повною та правдивою і співпадає з останніми відомостями, якими володіє клієнт; г) строк платежу за документацією настав (пункт 3.1 Договору факторингу).

Згідно з пунктом 6.1. Договору факторингу у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів. Загальний розмір портфеля заборгованості, право вимоги за яким відступається факторові складається з: портфеля заборгованості клієнта по карткових продуктах (Реєстр боржників № 1), що виник внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів, у сумі 1033461 гривня 99 копійок станом на дату підписання сторонами цього Договору; портфеля заборгованості клієнта по карткових продуктах (Реєстр боржників № 2), що виник внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів у сумі 275386019 гривень 52 копійки станом на дату підписання сторонами цього Договору; загальний розмір портфеля заборгованості боржників, право вимоги до яких відступається, складає 276419481 гривню 51 копійку станом на дату підписання сторонами цього Договору.

Оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку. За цим договором клієнт передає, а фактор приймає право вимоги в розмірі портфеля заборгованості. Для підтвердження дійсності права вимоги, що відступається, клієнт надає фактору документацію в порядку, передбаченому цим договором. Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається. Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників (пункт 6.2 Договору факторингу).

У пункті 7.1 Договору факторингу сторони дійшли згоди, що ліміт фінансування по Реєстру боржників № 1 та по Реєстру боржників № 2 складає 2,8 % та становить 7739745 гривень 59 копійок без ПДВ, станом на дату підписання сторонами цього договору.

У підпунктах 7.1.1 та 7.1.2 Договору факторингу сторони домовились, що ліміт фінансування по Реєстру боржників № 1 від загальної суми заборгованості по кредиту становить 28936 гривень 94 копійки без ПДВ, станом на дату підписання сторонами цього Договору. Ліміт фінансування по Реєстру боржників № 2 від загальної суми заборгованості по кредиту становить 7710808 гривень 65 копійок без ПДВ, станом на дату підписання сторонами цього Договору.

Як убачається з копій платіжних інструкції кредитного переказу коштів № 1 та № 2 від 15 березня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплатило АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОТП БАНК» за права грошової вимоги згідно договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року суму грошових коштів у розмірі 28936 гривень 94 копійок (реєстр боржників № 1) та у розмірі 7710808 гривень 65 копійок (реєстр боржників № 2) відповідно.

15 березня 2024 року начальник Управління підтримки врегулювання кредитів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» Ратущнюк Є. В., начальник Сектору підтримки врегулювання кредитів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» Галліні Л. Ю. та директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М. Е. підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 по Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, в якому засвідчили, що клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами пункту 8.3 Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року Реєстр боржників № 1. Кількість боржників 61, загальна сума заборгованості 1033461 гривня 99 копійок.

15 березня 2024 року начальник Управління підтримки врегулювання кредитів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» Ратущнюк Є. В., начальник Сектору підтримки врегулювання кредитів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» Галліні Л. Ю. та директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М. Е. підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників № 2 по Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, в якому засвідчили, що клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами пункту 8.3 Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року Реєстр боржників № 2. Кількість боржників 9424, загальна сума заборгованості 275386019 гривень 52 копійки.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» відступило ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , за кредитним договором № 2001830106 від 20 серпня 2013 року, у загальній сумі заборгованості 96773 гривні 52 копійки, з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту 51215 гривень 00 копійок, загальна заборгованість за відсотками 45558 гривень 52 копійки.

Отже, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача у загальній сумі 96773 гривні 52 копійки.

Як свідчать наявні матеріали справи, всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 , не виконав у повному обсязі свого зобов`язання перед первісним кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», що відповідачем не оспорювалось.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 2001830106 у розмірі 96773 гривні 52 копійки, з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту 51215 гривень 00 копійок, загальна заборгованість за відсотками 45558 гривень 52 копійки.

При цьому відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

У частині 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.?

Так, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).?

За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.?

Відповідно до частин 1 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1?статті 627 Цивільного кодексу України).?

За змістом статей?626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

При цьому, як вже зазначалось, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем факту підписання кредитного договору № 2001830106.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України?позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодифікованого закону України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

Із розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, встановлено, що загальний борг відповідача за?кредитним договором № 2001830106 складає 96773 гривні 52 копійки.

Як вже зазначалось, вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.??Також відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунками заборгованості, наданих позивачем.??

При цьому, проценти за користування кредитом визначено відповідно до?статтей?1048 та 1056-1 Цивільного кодексу України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону.??

Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставилось.??

Суд звертає увагу на те, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів та зауважує, що враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК», якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.??

Підписавши кредитний договір № 2001830106 ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання в кредит коштів саме на умовах, що визначені цим договором.?

При цьому, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

Згідно з вимогами статтей?525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.?

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Отже, після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти за використання коштів, а також комісію.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги кредитного договору № 2001830106 від 20 серпня 2013 року відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням?статтей 526 530 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодифікованого закону України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі?статтею 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В силу частини 1?статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому слід зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним.

Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору № 2001830106 від 20 серпня 2013 року, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді також не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до?статті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуванням наведеного, при заочному розгляді справи, аналізуючи зібрані у справі докази, як кожний окремо так й всі у сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2001830106 від 20 серпня 2013 року у розмірі 96773 гривні 52 копійки, з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту 51215 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 45558 гривні 52 копійки, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

При цьому суд наголошує, що судове доказування це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі на виконання свого процесуального обов`язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту та сплату відсотків й комісії за його користування чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок.

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З даним позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а тому, як убачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662 гривень 40 копійок, що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті № 2724521992 від 11 березня 2026 року, надавач платіжних послуг платника ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК».

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 3?статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.?

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.?

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009?зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.?

Положеннями статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що?учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.?

З огляду на приписи частини 1?статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.?

Правове регулювання відносин, пов`язаних з розподілом судових витрат на правничу допомогу адвоката здійснюється частинами 2 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовано, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або?підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.?

При цьому, частина 3?статті 141 Цивільного процесуального кодексу України?наголошує на необхідності врахування судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат:?

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;?

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;?

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;?

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.?

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.?

Відповідно до?статті 17 Закону України «При виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»? суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.?

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі?статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних?проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна?і інших проти України» (пункти 34??36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West?Alliance?Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський?проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.?

Частиною 8?статті 141 Цивільного процесуального кодексу України?визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.?

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 1012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.?

Пунктом 9 частини 1 статті 1 наведеного Закону України встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших?державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.?

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).?

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:?

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;?

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;?

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.?

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).?

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (клієнт) та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 17 березня 2016 року № 33), який зареєстрований як фізична особа-підприємець (виконавець), укладений договір про надання правової допомоги №?42649746, відповідно до підпункту 1.1 якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, візує їх, надає допомогу клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів; приймає участь в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичним особами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання; представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, підписувати та подавати до суду від імені клієнта позовні заяви, відзиви та заперечення. Виконавець здійснює, у встановленому законом порядку, представництво прав та законних інтересів клієнта (чи його співробітників), у випадках, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення України. Узагальнює та аналізує: ??практику розгляду судових та інших справ; ??спільно з іншими підрозділами клієнта результати розгляду претензій; ?практику укладення та виконання договорів; надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності; інформує клієнта на його запит про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності.

Відповідно до пункту 4.1 Договору про надання правої допомоги, загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у пункті 4.8 даного Договору, а також додаткову оплату, яка зазначена у пункті 4.9 даного Договору.?

Згідно з пунктом 4.4 Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт надання послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої виконавцем юридичної допомоги і її вартість. Акт надається клієнту особисто або надсилається виконавцем факсимільним зв`язком, поштою або на електронну пошту, вказану в договорі.?

У пункті 4.8 Договору сторони узгодили?тарифікацію наданих послуг клієнту.?

18 листопада 2025 року між ТОВАРИСТВОМ? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» та Фізичною особою-підприємцем адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем укладено Додаткову угоду №?2001830106?до?договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 липня 2025 року відповідно до якої розширено розділ «Предмет договору» та доповнено його новим пунктом 1.2 відповідно до якого виконавець зобов`язується здійснити?представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з Фінякіна Дмитра Миколайовича.??

На підтвердження виконаних робіт щодо надання правової допомоги позивачем надано Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Білецьким Б. М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВАРИСТВА? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості та копію Акту № 2001830106 на підтвердження факту надання правової допомоги, складеного 27 листопада 2025 року та підписаного директором ТОВАРИСТВА? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» М. Е. Романенком та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , відповідно до якого сторони підтверджують, що виконавець надав, а клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 7000 гривень 00 копійок, відповідно до якої було зроблено правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВАРИСТВА? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», вартістю за 1 годину 2000 гривень 00 копійок, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат,?вартістю за 2 години 4000 гривень 00 копійок,?формування додатків до позовної заяви (письмові докази), вартістю за 0,5 години 500 гривень 00 копійок, подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками, у тому числі шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням, вартістю за 0,5 години 500 гривень 00 копійок.

Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 713/1890/21, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зроблений правовий висновок, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.?

Одночасно з цим частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.?

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4 та 5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.??

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.??

Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 907/357/16, від 18 грудня 2018 року у справі № 910/4881/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18, від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.??

В даній справі клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від? ОСОБА_1 ?до суду не надходило.?

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт, визначених детально у відповідному?акті, є співмірним із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на їх виконання, а тому їх необхідно стягнути з відповідача.?

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 16, 202, 204, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 614, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1 5, 10 13, 17,?19, 23, 76,?81, 89, 133, 137, 141, 206, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2001830106 від 20 серпня 2013 року 96773 (дев`яносто шість тисяч сімсот сімдесят три) гривні 52 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту 51215 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 45558 гривні 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі?7000?(сім?тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42649746, адреса місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок № 21/1, місто Бровари, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Трояновська