Рішення № 139001969, 24.07.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3461/25

Номер провадження 2/562/277/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2026 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Камінник В.С.

з участю представника позивача адвоката Ярмольчука В.С.

представника органу опіки та піклування Хільчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в нього з відповідачем народився син, ОСОБА_3 . Вказує, що ОСОБА_2 покинула дитину в 2018 році, з того часу не приймає участі у виховані та утримані сина ОСОБА_4 . Проживає окремо від них. Не цікавиться сином, його навчанням та здоров`ям. Він займається вихованням та розвитком сина самостійно. Син перебуває на повному його утриманні. Також вихованням сина займається мати позивача ОСОБА_5 . Зазначає, що відповідач неодноразово висловлювала бажання відмовитися від дитини. Взагалі не спілкується з їхнім сином, не виявляє щодо нього материнського піклування, не проявляє жодної турботи, не приймає участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_4 , не цікавиться його навчанням та не приймає участі у його розвитку. Відповідач навіть не вітає сина з днем народження. Стверджує, що між відповідачем та ОСОБА_4 втрачено повністю зв`язок.

Вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав є необхідним для забезпечення прав сина ОСОБА_3 , оскільки на сьогоднішній день дитина залишилася без батьківського піклування як зі сторона мами так і батька. Адже позивач був мобілізованим в Збройні Сили України. Без позбавлення батьківських прав матері дитини, він не має можливості звільнитися з військової частини та почати повноцінно здійснювати догляд за дитиною. Вказує, що дитина залишиться без батьківського піклування. Порушуються права дитини. На сьогоднішній день не має законного представника в дитини. Крім того, відповідачка рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2013 року вже була позбавлена батьківських прав відносно дитини. Також на сьогоднішній день йому стало відомо, що органом опіки та піклування у відповідачки відібрано ще одну дитину, яка народилася після ОСОБА_4 .

Також ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 09 жовтня 2025 року до досягнення сином повноліття, оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Зазначає, що ОСОБА_2 має можливість надавати матеріальну допомогу дитині, оскільки є працездатною особою та має змогу заробити кошти.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просить задовільнити його.

Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився. До суду подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника військової частини. При ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Представник органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в судовому засіданні повідомили, що відповідач ОСОБА_2 давно усунулася від виконання батьківських обов`язків щодо утриманням та виховання сина ОСОБА_4 , дитина повністю перебуває на утриманні позивача.

Заслухавши представника позивача, представника органу опіки та піклування, пояснення свідків, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч.1 ст.18 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З роз`яснень, які містяться в пунктах 15-17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд згідно роз`яснень, які містяться в п.18 указаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року, може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 .

Висновок Органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 не є обов`язковим для суду.

Згідно ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 02 грудня 2025 року, який міститься у справі, не містить переконливих висновків щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновок не містить даних, які б підтверджували пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та об`єктивно характеризують ОСОБА_2 як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде відповідати інтересам дитини та матері, а тому відсутні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав. Разом з тим, слід попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

Згідно із вимогами ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У силу вимог ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач є працездатною особою, має можливість працювати та отримувати заробітну плату.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо стягнення із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розміріу 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Стягнення аліментів проводити щомісячно, починаючи з 17 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: 35709, с.Здовбиця, вул.Шосова,105, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 44124001.

Повний текст рішення суду складено 04 серпня 2026 року.

Суддя