Рішення № 139001649, 14.08.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3170/25

Провадження № 2/505/1716/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бондарчук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Зміст позовної заяви

До Подільського міськрайонного суду Одеської області через систему «Електронний суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 39 626,60 грн.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що 09.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 933685279 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 13 000,00 грн.

На виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_4, яка була вказана відповідачем при укладанні договору.

Проте в порушення умов договору та правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.

Позивач, з врахуванням уступлення права вимоги за кредитними договором від первісного кредитора до позивача згідно із договором факторингу № МВ-ТП/21 від 11.02.2025 просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 09.12.2024 до 06.07.2025 (209 днів), з встановленою денною процентною ставкою 0,98 %, в сумі 39 626,60 грн, в томі числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 000 грн, за процентами - 26 626,60 грн, заборгованість по комісії - 650 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 5 000 грн.

Відповідачем заяви по суті справи не надано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача надав заяву, відповідно до якої просив проводити судове засідання за його відсутності, проти ухвалення заочного судового рішення не заперечував.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У ситуації, що розглядається, суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 14.08.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 09.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 933685279, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 13 000 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 08.01.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Відповідно до п. 8.3 договору, базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Відповідно до п. 8.5 договору, розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 650 грн.

Відповідно до п. 8.6 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 17 472 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_4, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Договір кредитної лінії № 933685279 підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «MTMC», що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «2259», містить відомості щодо строку кредитування, суми кредиту та застосовуваної процентної ставки, які тотожні умовам Договору кредитної лінії.

Відповідно до листа ТОВ «ПрофітГід» грошові кошти в сумі 13 000 грн перераховано на банківську карту відповідача НОМЕР_1 , 09.12.2024, номер транзакції 43375-17866-06883, код платіжної інструкції № 6c75e382-1e86-4b7c-9823-c4db671d801d.

11.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/21, в порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 11.02.2025 до Договору факторингу № МВ-ТП/21 від 11.02.2025, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 28 303,60 грн, в томі числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 000 грн, за процентами - 8 153,60 грн, неустойка - 6 500 грн, заборгованість по комісії - 650 грн

Довідка первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» містить відомості, що станом на 11.02.2025 (дату відступлення прав вимоги) заборгованість за кредитним договором становить 28 303,60 грн, в томі числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 000 грн, за процентами - 8 153,60 грн, неустойка - 6 500 грн, заборгованість по комісії - 650 грн. Відповідачем не сплачено коштів у рахунок погашення заборгованості. Нарахування процентів первісним кредитором здійснено впродовж з 09.12.2024 до 11.02.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон плюс», з 12.02.2025 до 06.07.2025 здійснювалось нарахування процентів в сумі 127,40 грн впродовж 145 днів, що складає 0,98 % в день.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон плюс», заборгованість станом на 06.07.2025 становить 46 776,60 грн, в томі числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 000 грн, за процентами - 26 626,60 грн, неустойка - 6 500 грн, заборгованість по комісії - 650 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Таліон плюс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини), на підставі права вимоги, що виникає у позивача внаслідок відступлення права вимоги (договору факторингу).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із урахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами доведено те, що 09.12.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 933685279 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Право грошової вимоги до відповідача виникло у кредитора згідно вищезазначеного договору факторингу.

Разом з тим, позивачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність нарахування процентів за користування кредитом понад 30-денний строк дії договору, за відсутності доведеності обставини пролонгації дії кредитного договору із посиланням на відповідні положення договору та настання обставин, якими обумовлено таку пролонгацію.

Суд враховує, що позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, не посилався на продовження строку дії кредитного договору, не навів передбачених договором підстав та порядку такої пролонгації, не зазначив, які обставини зумовили продовження строку кредитування, а також не подав належних і допустимих доказів на підтвердження відповідних обставин. При цьому саме на позивача відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

За таких умов суд вирішує спір у межах заявлених підстав позову та на підставі поданих сторонами доказів, а відтак відсутні правові підстави вважати доведеним право позивача на нарахування процентів після спливу встановленого договором 30-денного строку кредитування.

Саме лише існування у кредитному договорі положень, які передбачають можливість продовження строку його дії, не є достатнім для висновку про фактичне настання такої пролонгації, якщо позивач не довів настання визначених договором умов її застосування та не подав відповідних доказів.

Суд зазначає, що нарахування процентів за користування кредитом підлягає здійсненню виключно в межах погодженого сторонами базового строку кредитування, який становить 30 днів.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для нарахування процентів за межами 30-денного строку кредитування, у зв`язку з чим проценти підлягають стягненню лише за вказаний період

Судом перевірено розрахунок процентів за умовами договору. Так сума кредиту 13 000,00 грн, строк кредитування 30 днів, відсоткова ставка 0,98 % в день, 3 822,00 грн (13 000 грн ? 0,98% ? 30 днів).

Вимоги позивача в частині стягнення відсотків, нарахованих поза межами 30-денного строку є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено наявність погоджених сторонами умов пролонгації кредитування та правомірності нарахування процентів після спливу строку кредитування.

Щодо стягнення комісії за видачу кредиту

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 650 грн за надання кредиту.

Судом встановлено, що зазначений платіж прямо передбачений умовами кредитного договору, є фіксованим, погодженим сторонами на момент укладення правочину та нараховується одноразово як складова вартості кредиту. Вказана комісія визначена у договорі у зрозумілій та визначеній формі, її розмір погоджено позичальником шляхом підписання електронного договору із застосуванням одноразового ідентифікатора, а тому підстави вважати її неналежною чи такою, що суперечить закону, відсутні. За таких обставин вимога про стягнення 650 грн комісії за видачу кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 6 500 грн позивач зазначив, що розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що заявлений ТОВ «Таліон плюс» доходить висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за договором кредиту підлягає частковому задоволенню, а саме за умовами договору кредитної лінії № 933685279 від 09.12.2024 підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача сума заборгованості 17 472,00 грн, з яких 13 000 грн, за процентами - 3 822,00 грн, заборгованість по комісії - 650 грн.

Розподіл судових витрат у справі

Розподіл судових витрат у справі

Судовий збір

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Оскільки позов ТОВ «Таліон плюс» задоволено частково, то з відповідача на користь ТОВ «Таліон плюс» слід стягнути судовий збір у сумі пропорційній до розміру задоволених позовних 1 068,07 грн (2 422,40 грн х (17 472,00 грн / 39 626,60 грн)).

Витрати на надання професійної правничої допомоги

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у загальному розмірі 5 000,00 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024, укладений між ТОВ «Таліон плюс» та Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій»; Додаткову угода № 1410 від 07.08.2025 про надання правової допомоги до Договору № 5 від 02.12.2024, відповідно до якої сторони погодили, що вартість послуг адвокатського об`єднання по супроводженню справи становить: 5 000,00 грн, що включає в себе: аналіз кредитної справи та формування юридичного висновку - 1 000 грн, підготовка та направлення повідомлення відповідачу про оплату заборгованості (досудова вимога) - 500 грн, збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у даній справі Адвокатським об`єднанням та підготовка позовної заяви та направлення копії доданих до неї документів до суду - 3500 грн; Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2025, Платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 170 від 07.08.2025.

Аналізуючи подані представником позивача документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи предмет позову у цій справі суд дійшов висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягнення факторами кредиторської заборгованості за договорами споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд уважає, що 4 500 грн є пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для відповідача у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 984,12 грн (4 500 грн х (17 472,00 грн / 39 626,60 грн).

Загальний розмір судових витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 3 052,19 грн (1 068,07 грн + 1 984,12 грн).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 202, 207, 526, 534, 610, 612, 626, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 933685279 від 09.12.2024 у сумі 17 472 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» судові витрати у сумі 3 052 (три тисячі п`ятдесят дві) гривень 19 копійок, в тому числі судовий збір у сумі 1 068,07 грн та 1 984,12 грн витрати на надання професійної правничої допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 14.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39700642, адреса: м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, тел. +380443644145

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ