Ухвала суду № 139001418, 10.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11447/26

1-кс/308/4807/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене керівником Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, який тимчасово не працює, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, у кримінальному провадженні №42026072210000050, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2026,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим керівником Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, у кримінальному провадженні №42026072210000050, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2026.

На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026072210000050 від 06.04.2026, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України та за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25 вересня 2025 року, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді оператора групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11 год. 02 хв., за допомогою робочого комп`ютера з інвентарним, який підключений до локальної мережі Інтернет, увійшов до електронної системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, маючи в силу своєї посади доступ до електронної системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як оператор, із використанням свого цифрового підпису, перебуваючи на своєму робочому місці у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , пройшовши автентифікацію, увійшов до свого електронного кабінету, достовірно знаючи, що військовозобов`язаний ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому необхідно було пройти військово-лікарську комісію для оновлення військово-облікових даних, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій, безпідставно, вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_12 15.08.2025 пройшов військово-лікарську комісію та є придатним до служби в в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, КЦ закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, тим самим вчинив несанкціоновані дії із інформацією, яка обробляється електронною системою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

05.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.

Як зазначає слідчий факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ; протоколами допитів підозрюваних ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 ; актом службового розслідування, проведеного ІНФОРМАЦІЯ_4 ; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий вказує, що наявні ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України та у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. При цьому, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може вибути за межі державного кордону України, чим унеможливить подальше проведення та закінчення досудового розслідування. З огляду на викладене, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

2. Знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 безпідставно вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_12 15.08.2025 пройшов військово-лікарську комісію та є придатним до служби в в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, КЦ закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, тим самим вчинив несанкціоновані дії із інформацією, яка обробляється електронною системою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та у разі не застосування до нього запобіжного заходу, він самостійно, або з допомогою інших осіб, в тому числі з числа тих, хто сприяв останньому у вчиненні правопорушення, може вживати заходи щодо знищення, схову або спотворення інформації, зокрема відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_12 , з метою приховання слідів вчиненого кримінального правопорушення та уникнення кримінальної відповідальності за його вчинення.

3. Незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про методи роботи правоохоронних органів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_13 та осіб, які тим чи іншим чином брали участь у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема підозрюваних ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування. ОСОБА_4 зможе координувати свої дії із невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню. Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. При цьому, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі під час досудового розслідування, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками, залякувати і схиляти їх до дачі неправдивих показань, а тому існують достатні підстави вважати на незаконний вплив на них зі сторони підозрюваного.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_4 користуючись умовами воєнного стану, зможе змінювати власне місце фактичного проживання, чим ускладнюватиме проведення слідчих дій з останнім, або схиляти осіб, які можуть бути причетні до вчиненого кримінального правопорушення, або були залучені до його вчинення іншим чином, щодо переховування останніми від органів досудового розслідування, зміни ними місця фактичного проживання, виїзду за межі державного кордону України, що унеможливить або ускладнить проведення з останніми слідчих дій з метою встановлення обставин кримінального правопорушення.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, оскільки володіє знайомствами серед військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, здобуті під час досудового розслідування докази вказують на можливість вчинення ним інших аналогічних правопорушень.

Слідчий наголошує, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту унеможливить запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, зокрема, у зв`язку із тим, що останній зможе реалізувати їх як таємно самостійно, так і з залученням інших осіб, зокрема, тих, які можуть бути причетні до вчинених кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного орган досудового розслідування, вивчивши докази, здобуті під час досудового розслідування, а також дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи вимоги ст. 177, 178, 182 КПК України, приходить до висновку про неможливість забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків, а також запобігти ризикам, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, іншим чином, окрім як шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560 грн.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави. Зауважив, що у 2025 році звільнений зі служби. Заперечив обставини інкримінованого його кримінального правопорушення, оскільки йому для внесення даних щодо відповідного військовозобов`язаного було надано документ ВЛК з підписами та печатками лікарів, достовірність якого він не піддав сумніву.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави задовольнити частково з підстав, наведених у письмових запереченнях на клопотання.

Захисник зауважує, що ст. 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Ч. 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м?який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п?ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Співставляючи доводи слідчого в клопотанні з обґрунтуванням, на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона захисту вважає, що такі жодним чином не обґрунтовані, враховуючи наступне.

При зверненні до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищення або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

У постанові Верховного Суду України від 19.03.2015, № 5-1кс15 та рішенні Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.06.2019, справа №639/793/17, зазначено, що під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез?явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Разом з тим, це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов?язана з?являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов?язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку. Захисник зазначає, що у даному випадку, матеріали клопотання не містять доказів, що ОСОБА_4 після визнання його підозрюваним вчиняє дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик не підтверджений прокурором будь-якими доказами, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному проваджені вже триває тривалий час, однак жодних дій з метою переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваний не здійснював. А отже, наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду не є доведеним.

Крім того, захисник зазначає, що жодним чином не підтверджений ризик знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого злочину (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 379 ОСОБА_4 з 31.12.2025 року звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, з 31.12.2025 року останній не має доступу до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виключає й можливість доступу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою внесення будь-яких змін до військово-облікових даних гр. ОСОБА_16 для приховання слідів злочину. Окрім того, сам факт повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, свідчить про те, що органом досудового розслідування зібрана достатня сукупність доказів для встановлення всіх обставин кримінального провадження, які перебувають в розпорядженні органу досудового розслідування, що свідчить про відсутність ризику знищення, спотворення чи приховання таких підозрюваним.

Доводи клопотання про можливий вплив на свідків, іншого підозрюваного не підтверджені будь-якими доказами, оскільки такі докази в матеріалах клопотання відсутні, від будь-яких осіб не надходили скарги щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 таких дій, а отже такий ризик ґрунтується лише на припущеннях. Крім того відсутній ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки прокурором не доведено яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на даному етапі кримінального провадження. Крім того захисник зазначає, що, відсутній ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки.

3 огляду на викладене, сторона захисту вважає, що органом досудового розслідування не доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів, тоді як більш тяжким запобіжним заходом про застосування якого просить прокурор, може бути реально завдана шкода підозрюваному. Відтак захисник просить клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою у визначений ними час; утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні №42026072210000050 від 06.04.2026; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026072210000050 від 06.04.2026, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України та за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

05.08.2026 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінальному правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: витягом з додатку «Резерв +» від 11.06.2026, щодо даних ОСОБА_12 ; актом службового розслідування від 20.07.2026, проведеного начальником груп бронювання відділу військового обліку і бронювання сектору мобілізаційно-оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_17 ; заявою Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_18 від 28.07.26, про внесення ОСОБА_4 неправдивих даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_11 від 08.06.2026; протоколом додаткового допиту в якості підозрюваного ОСОБА_14 від 10.06.2026; протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_10 від 01.07.2026; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 05.08.2026; характеризуючими даними підозрюваного.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21 квітня 2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 1 ст. 362 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винним у вказаному кримінальному правопорушенні; вік підозрюваного, який є молодим за віком та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, який одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей ( ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ); наявність у підозрюваного постійного місця проживання; який тимчасово не працює, однак за час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони, до виконання своїх обов`язків та поставлених завдань відноситься старанно та сумлінно, користується авторитетом у колективі; майновий стан підозрюваного; відсутність у підозрюваного судимостей.

Беручи до уваги вищенаведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного. Ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій, з урахуванням законної підстави для перетину державного кордону України.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено наявність таких ризиків, як можливість знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються як домисел на даній стадії кримінального провадження. Підозрюваний станом на день розгляду клопотання доступу до інформації, яка оброблюється у комп`ютерній мережі ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має з урахуванням його звільнення. Дана обставина виключає і ризик вчинення тотожного кримінального правопорушення чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Із досліджених у судовому засіданні допитів свідків та підозрюваних не встановлено жодних обставин щодо їх спілкування з підозрюваним з приводу вчинення інкримінованого діяння.

Виходячи з вимог ст. 177, 178, 182 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, мотив та спосіб його вчинення, існуючий у даному провадженні ризик, оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваною та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам можливе шляхом застосування запобіжного заходу у виді застави, а відтак, клопотання сторони обвинувачення є підставним та підлягає до задоволення.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, зокрема особисте зобов`язання, не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлений слідчим суддею ризик, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.

Також, на переконання слідчого судді, особисте зобов`язання, про застосування якого вказувала сторона захисту у своїх запереченнях, в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Натомість, порушення цього запобіжного заходу може зумовити тільки ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_4 не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують доводи сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може вчинити зазначені дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя зобов`язаний врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу; встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України; можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватися з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява №54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява №12050/04, § 78).

Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява №25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява №56308/00, § 68).

Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідчий суддя переконаний, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

Застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.

При визначенні розміру застави слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, зокрема, його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв`язків та відсутність судимостей.

Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн), відповідно становить 16640 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

На думку слідчого судді, застава у сумі 66560 грн, яку просить визначити сторона обвинувачення, є необґрунтованою та належним чином не доведеною, завідомо непомірною для підозрюваного та визначена без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України.

Своєю чергою, визначення розміру застави віднесено до виключної компетенції слідчого судді, з огляду на що доводи сторони обвинувачення щодо можливості визначення застави підозрюваному у певному розмірі не є наперед прийнятною для слідчого судді.

Таким чином, враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, дані щодо майнового стану підозрюваного, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави у п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у повній мірі гарантуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Оскільки встановлено існування відповідних ризиків і слідчим суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, то згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за їх першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Мукачево, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на встановлені у даному кримінальному провадженні обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців, тобто до 02.10.2026, включно, у межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, запобіжний захід у виді застави у розмірі 5 (п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 16640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Покласти на ОСОБА_4 у відповідності до частини п`ятої статті 194 КПК України наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за їх першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Мукачево, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, визначити до 02 жовтня 2026 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42026072210000050.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1