Ухвала суду № 139001361, 14.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.08.2026Справа № 554/11987/26 Провадження № 2-а/554/138/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«14» серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді Сметаніної А.В., при вирішенні питання про відкриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвоката Хлистун Ірина Миколаївна, до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції інспектора ВБДР УПП в Полтавській області Дряниці Миколи Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В :

11.08.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Хлистун І.М., звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції інспектора ВБДР УПП в Полтавській області Дряниці М.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

11 серпня 2026 справа надійшла в провадження судді Сметаніної А.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Проте, перевіривши адміністративнийпозов на відповідність його вимогам ст.160, 161 КАС України, судом встановлено, що він не відповідає вказаним вимогам Закону.

Так, відповідно до ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до положень ч. ч.1, 2, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб?єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб?єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Вжитий у цій процесуальній нормі статті 2 КАС України термін «суб?єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб?єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Згідно пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У силу ч. ч. 1-2 статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Таким чином, за приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб?єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З огляду на викладене, оскільки Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції не діє як самостійний суб?єкт владних повноважень, то належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції (місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Тому, в порушення п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, позивачем невірно визначено відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції та не вірно зазначено місцезнаходження відповідача, його поштовий індекс та офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, а саме 36000, Полтавська область, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2-Б, poltava@patrol.police.gov.ua.

Також, оскільки поліцейський Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, поліцейський, не може виступати відповідачем у справі за даним адміністративним позовом, тому належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, який є юридичною особою і від імені якого діяв співробітник поліції.

Тому старшого лейтенанта поліції інспектора ВБДР УПП в Полтавській області Дряницю М.Ю. невірно визначено співвідповідачем.

Разом з тим, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а, Верховний Суд дійшов висновків, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас колегія суддів зазначила, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

За таких обставин та з урахуванням вказаних норм законодавства, позивачу слід визначитися з належним відповідачем у справі.

Також, в порушення п.5 ч.5 ст. 160 КАС України, не зазначено докази, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, що позбавляє суд можливості перевірити викладені в позовній заяви обставини, які, на думку позивача, є підставою для скасування постанови.

В порушення вимог п.8 ч.5 ст. 160 КАС України не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення п.9 ч.5 ст. 160 КАС України, не зазначено обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.

В порушення п.11 ч.5 ст. 160 КАС України, позивачем не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Вказану позовну заяву було подано через систему «Електронний суд».

Відповідно до положень ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов?язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, в порушення зазначених вимог, позивачем не долучено доказів на підтвердження надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи, а саме старшому лейтенанту поліції інспектору ВБДР УПП в Полтавській області Дряниці М.Ю копій поданих до суду документів.

Також, відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Згідно з положеннями частини першої, третьої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ч.1 ст. 169 КАС України, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 169 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвоката Хлистун Ірина Миколаївна, до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції інспектора ВБДР УПП в Полтавській області Дряниці Миколи Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків строком 10 /десять/ днів з дня отримання ним копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У разі, якщо недоліки не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА