Ухвала суду № 139001135, 14.08.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

132/131/26

1-кп/133/236/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

14.08.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12021025220000085 від 03.08.2021 р. у відношенні ОСОБА_4 в частині притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 343 КК України на підставі спливу строків давності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 196, ч. 1 ст. 343 КК України. Даний обвинувальний акт передано в провадження судді ОСОБА_1 10.02.2026 р.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження в частині притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 343 КК України у зв`язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. З обгрунтуванням відповідної практики Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини.

Також, додатково, захисник зазначила, що ОСОБА_4 не ухилявся від явок до органу досудового розслідування, що підтверджується відповідними ухвалами слідчих суддів, Якими відмовлено прокурору в застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Тобто, умисного ухилення від явок ОСОБА_4 допущено не було, підстави для його оголошення в розшук відсутні. Саме по собі прийняття рішень про зупинення провадження не є підставою для висновку про ухилення ОСОБА_4 від явок до органу досудового розслідування. Повістки про виклик він не отримував, стороною обвинувачення під час зупинення провадження проводились слідчі дії, були випадки, коли провадження зупинялось на 1 день, 23.01.2025 р. та в цей же день відновлювалось. Крім того, до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягався, що можна перевірити у Єдиному реєстрі судових рішень. Підстав для відмови в задоволенні клопотання немає.

Обвинувачений в судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав доводи клопотання, просив закрити провадження. Він розуміє, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти закриття кримінального провадження, зазначив, що потрібно час для розгляду клопотання та потрібно з`ясувати, чи притягався ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Зазначив, що станом на направлення обвинувального акту до суду, до кримінальної відповідальності не притягувався. Вказав, що неодноразово ОСОБА_4 був оголошений в розшук, провадження зупинялось.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений рекомендованим листом, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Його неявка не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для розгляду клопотання (витяги з ЄРДР, постанови про зупинення, про відновлення провадження, ухвали слідчих суддів щодо запобіжних заходів та відповідні рішення суду апеляційної інстанції, судом встановлено наступне.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 03.08.2021 р. о 10 год 15 хв. на 283 км автодороги М-21 у м. Калинівка Вінницької області вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося винятковим цинізмом. Також, згідно обвинувального акту, 03.08.2021 р. о 10-20 го. На 283 км автодороги М-21 у місті Калинівка, Вінницької області ОСОБА_4 вчинив втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, маючи умисел на протидію здійсненню останнім покладених на нього службових обов`язків, діючи з прямим умислом, здійсним вплив на працівника правоохоронного органу шляхом образ, нецензурних висловлювань та перешкоджанні у спілкуванні працівника правоохоронного органу із водієм вищевказаного транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Матеріали кримінального провадження не містять даних, що ОСОБА_4 переховувався від слідства або суду, зокрема, в ухвалах слідчих суддів по кримінальному провадженню по справі № 132/2546/21, у тому числі останньої за часом ухвали слідчого судді якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12021025220000085 від 03.08.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст.383 КК України, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16.11.2022 р. та встановлено, що будь-якого належного підтвердження про отримання ОСОБА_4 викликів до слідчого на 15 та 16.06.2022 та на 13.09.2022 матеріали справи не містять. Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді щодо відсутності підстав для задоволення клопотання слідчого про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки прокурором не доведено та не додано до клопотання документів, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 01.08.2022 р. було також встановлено, В клопотанні про дозвіл на затримання з метою приводу слідчий вказує, що 19.05.2022 між ним (слідчим) та ОСОБА_4 відбулась телефонна розмова в ході якої останнього було повідомлено про те, що йому необхідно з`явитися для проведення допиту та про те, що він перебуває у розшуку та 09.06.2022 рекомендованими листами ОСОБА_4 , на його фактичну адресу проживання та на адресу його місця реєстрації повторно було надіслано повістки про виклик до СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області для проведення слідчих дій, а саме для допиту у якості підозрюваного на 15 та 16 червня 2022 року, але останній жодного разу не прибув, причину неявки не повідомив. Однак, в матеріалах доданих до клопотання відсутній аудіо запис розмови слідчого з ОСОБА_4 , який відбувся 19.05.2022 року, відсутні відомості про отримання ОСОБА_4 повісток про виклик для проведення слідчих дій на 15, 16 червня 2022 року та про повідомлення слідчим захисника ОСОБА_4 про необхідність явки її підзахисного до слідчого. Таким чином, будь - якого належного підтвердження про отримання ОСОБА_4 викликів до слідчого на 15,16 червня 2022 року, матеріали справи не містять, що виключає можливість його задоволення. Зважаючи на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що у даному випадку відсутні достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, а відтак клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_4 є передчасним. Тобто, судовими рішеннями встановлено відсутність даних про переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування.

Таким чином, перебіг давності по даному провадженню у контексті положень ч. 2 ст. 49 КК України не зупинявся.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_4 не притягався до кримінальної відповідальності, докази зворотнього прокурором не надані, при цьому сторона обвинувачення має в своєму розпорядженні матеріали кримінального провадження та була належним чином обізнана про дату, час та місце розгляду справи. Тобто, прокурор мав процесуальні можливості з`ясувати відомості про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Матеріали провадження та електроні дані не містять відомостей про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності станом на 14.08.2026 р.

Отже, перебіг давності по даному кримінальному провадженню, в розумінні положень ч. 3 ст. 49 КК України, не переривався.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, який карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

За таких обставин ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення цього кримінального правопорушення минуло понад п`ять років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.343 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, який карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до трьох років. За таких обставин ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення цього кримінального правопорушення минуло понад п`ять років.

Суд зазначає, що на момент передачі даного провадження в провадження судді ОСОБА_1 строки давності щодо вищевказаних кримінальних правопорушень сплинули.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 285 ч. 1 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу

Після роз`яснення судом обвинуваченому ОСОБА_4 підстав та наслідків звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, останній не заперечив проти звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав і закриття у зв`язку з цим кримінального провадження.

Суд виходить із того, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є імперативним за наявності передбачених законом підстав. Оскільки у даному кримінальному провадженні встановлено сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які б зупиняли чи переривали їх перебіг, а обвинувачений не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суд дійшов висновку про необхідність застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 296 та ч. 1 ст. 343 КК України відповідно.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.11.2022 року у справі № 734/3220/17, відповідно до якої інститут звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК України, не пов`язує можливість такого звільнення з визнанням особою своєї винуватості, а невизнання вини не є перешкодою для застосування положень цієї статті за наявності передбачених законом підстав.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є обов`язковим за умови спливу строків давності, якщо особа не ухилялася від слідства чи суду та не вчинила нового тяжкого або особливо тяжкого злочину, за винятком випадків, передбачених ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Грабчук проти України», відповідно до якої закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності не може супроводжуватися формулюваннями, які фактично свідчать про встановлення винуватості особи, оскільки це суперечить принципу презумпції невинуватості, гарантованому п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду (справа №712/8174/23) висловлену в постанові ККС ВС від 18.02.2025 відповідно до якої, у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Таким чином, клопотання захисника підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284, 286, 288, 314 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12021025220000085 від 03.08.2021 р. у відношенні ОСОБА_4 в частині притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 343 КК України на підставі спливу строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.343 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1