Ухвала суду № 139000939, 12.08.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/2439/26

Провадження №1-кп/534/194/26

УХВАЛА

12 серпня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду підготовче засідання у кримінальному провадженні №12026170520000197 від 12.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

встановив:

1.До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області 07.08.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12026170520000197 від 12.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

2.Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області 11.08.2026 постановлено ухвалу, якою призначено підготовче судове засідання в цьому кримінальному провадженні 12 серпня 2026 року о 16 год 00 хв .

3.У підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою, в якому просить продовжити строк запобіжного захожу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.

Стислий зміст клопотання

4.Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, ухвалою слідчого судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 08.07.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах досудового розслідування, зокрема до 13.08.2026.

У поданому клопотанні прокурор зазначає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого зазначеного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися і продовжують існувати, зокрема, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, він є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, що свідчить про його схильність до переховування, незаконно впливати та потерпілу та свідків, оскільки він знає їхнє місце проживання. Застосування більш м`яких запобіжних засобів є неможливим, оскільки жоден із них не здатний запобігти визначеним ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та упередити його вплив на учасників процесу чи спроби втечі.

5.Копію клопотання про продовження строку тримання під вартою надано обвинуваченому та його захиснику 11.08.2026, тобто не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Позиції учасників судового провадження

6.Прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. Додав, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , кваліфікується за частиною 1 статті 121 КК України. Саме така правова кваліфікація міститься в обвинувальному акті, який наразі розглядається судом. Зауважив, що в змісті клопотання про продовження строку тримання під вартою при короткому викладі фактичних обставин кримінального правопорушення допущено помилку в кваліфікації злочину та його класифікації, наголошував, що правильною слід вважати кваліфікацію кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , за частиною 1 статті 121 КК України, що є тяжким злочином. Посилаючись на правову кваліфікацію правопорушення в обвинувальному акті та в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, наголошував, що ця помилка в змісті клопотання не зменшує ризиків та не впливає на його вирішення. Зазначав, що клопотання обґрунтовується матеріалами досудового розслідування, з якими ознайомлені обвинувачений та його захисник, що підтверджено відповідними розписками, наданими суду разом із обвинувальним актом.

Заперечував проти клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

7.Обвинувачений, його захисник у судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили змінити його на цілодобовий домашній арешт. Зазначали про недоведеність існування ризиків, вказаних у клопотанні.

Обвинувачений пояснив, що є військовим, дійсно залишив військову частину, але за сімейними обставинами, водночас дозвіл залишати військову частину відсутній. Підтвердив, що обізнаний про місце проживання потерпілої, вказував, що намагався з нею зв`язатися, телефонував, щоб поцікавитися як себе почуває, але вона постійно знаходиться у стані сп`яніння, надсилав їй смс-повідомлення з проханням відмовитися від заяви.

Також вказував, що має житло, відмінне від місця проживання потерпілої, це будинок у садівничому товаристві «Мічуринець», що належить обвинуваченому, та в якому може бути застосований домашній арешт.

Застосовані судом норми, оцінка та мотиви суду

8.Суддя дослідила клопотання про продовження строку тримання під вартою, заслухала пояснення прокурора, з`ясувала думку обвинуваченого та заперечення його захисника, дійшла таких висновків.

9.Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

10.Згіно з вимогами частини 3 статті 199 КПК України, до якої відсилає законодавець щодо розгляду клопотань про продовження строку тримання під вартою, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

11.Розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина 4 статті 199 КПК України).

12.Частиною п`ятою статті 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

13.Як встановлено в частинах 1,3 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

14.Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

15.Згідно з частиною 2 статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

16.Підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

17.Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 08.07.2026 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

18. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, яке згідно з нормами статті 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання до восьми років позбавлення волі.

19.Обвинувальний акт надійшов до суду, за фактом надходження обвинувального акта наразі здійснюється підготовче судове засідання, під час якого за клопотанням прокурора розглядається питання про продовження строку запобіжного заходу, раніше обраного обвинуваченому (пункти 1-3 цієї ухвали).

20.Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

21.Зважаючи на це, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо критеріїв визначення обґрунтованої підозри, суддя, не встановлюючи на цій стадії кримінального провадження наявності в діях обвинуваченого складу злочину та ступінь його вини, та не досліджуючи доказів щодо цього, у межах вирішення під час підготовчого провадження питання про продовження запобіжного заходу доходить висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.

22.Обгрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначає, що продовжують існувати та не зменшилися такі ризики, що обвинувачений: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні (пункти 1,3 частини першої статті 177 КПК України).

23.Суд, перевіривши наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує в клопотанні прокурор та не зменшилися за твердженням останнього, доходить таких висновків.

24.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до дій, що перешкоджатимуть судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

25.У даному випадку суд, при оцінці ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні, на предмет їх незменшення або з`явлення нових ризиків, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, враховує, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 наразі перебуває в суді першої інстанції на стадії підготовчого судового провадження, отже питання про визначення обсягу обставин та порядку дослідження доказів не вирішувалося, потерпіла та свідки не допитувалися, документи не досліджувалися, тощо.

Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду.

26.Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів або його продовження, якщо такий ризик не зменшився.

27.Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії»).

28.Отже, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, яке інкримінуються ОСОБА_4 , та, оцінюючи його в сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність роботи, схильність обвинуваченого до переховування, висновок стосовно чого зроблено судом виходячи з пояснень обвинуваченого (пункт 7 цієї ухвали), доходить висновку про наявність з високою долею ймовірності ризику переховування обвинуваченого від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків.

29.Суд погоджується з доводами щодо наявності ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу, свідків.

30.Зокрема, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від потерпілих та осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 статті 23, стаття 224 КПК, статті 352,353 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

31.За таких обставин, ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а продовжує існувати й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.

32.За переконанням суду, з переходом кримінального провадження на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх учасників та осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

33.Суд наголошує, що розпочалася стадія підготовчого провадження, потерпіла та свідки ще не допитані судом, а тому ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, продовжує існувати, не зменшився.

34.На підтвердження висновку суду щодо актуальності цього ризику свідчить також поведінка та пояснення обвинуваченого стосовно потерпілої, надані під час розгляду клопотання.

35.У судовому засіданні обвинувачений та його захисник зазначили, що на даний час відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, просили змінити застосований запобіжний захід з триманням під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Натомість доказів, які б свідчили про відсутність або зменшення ризиків, передбачених у пунктах 1,3 частини 1 статті 177 КПК України, суду надано не було. Не надано також доказів на підтвердження наявності в обвинуваченого житла та його належності останньому або іншим особам, про що зазначав обвинувачений, та що має значення для вирішення питання про можливість застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

36.Суддею аналізувалась можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого виду запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зокрема запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Проте, встановлені в судовому засіданні вищезазначені обставини дозволяють дійти висновку, що застосування більш м`якого виду запобіжного заходу не буде дієвим, не може запобігти вищевказаним ризикам.

37.З огляду на це, доходжу переконання, що процесуальні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшилися й виправдовують продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

38.Згідно з частиною 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

38.Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (пункт 1 частини 4 статті 183 КПК України).

39.Зважаючи на обставини, встановленні під час розгляду клопотання в цілому, стадію кримінального провадження, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу, як альтернативний запобіжний захід.

40.Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

41.Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

42.З урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, особи обвинуваченого, суд вважає доцільним визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн, достатньому для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

43.Згідно з частиною 1 статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

44.Отже, оскільки вказані у клопотанні прокурора ризики продовжують існувати, вони не зменшилися, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, суд на стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання на шістдесят днів, визначивши розмір застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб

45.Керуючись ст ст.176-178,182,183,184,194,199,331 КПК України, суд,

постановив:

1.Клопотання Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

2.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

3.Строк дії ухвали визначити до 10 жовтня 2026 року включно.

4.Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: ПІБ платника, призначення платежу, суд) обвинуваченим або заставодавцем, який зобов`язується надати суду документ, що це підтверджує.

5.У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.

6.У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти на нього покладаються строком до 10 жовтня 2026 року такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першим викликом;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 ;

- заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 відвідувати місця проживання та перебування потерпілої ОСОБА_6 .

7.Роз`яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання обвинуваченим перелічених вище обов`язків, заставу буде звернуто в дохід держави.

8.Копію ухвали направити Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для відома та виконання.

9.Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику.

10.Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

11.Повний текст ухвали проголошено 14.08.2026 о 13:00.

Суддя ОСОБА_7