Рішення № 138999162, 04.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12907/25

Провадження № 2/357/952/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій сторін

У серпні 2025 року позивач ТОВ «Новий Колектор» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на такі обставини.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 02.11.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1107-8859. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту 2000,00 грн.;

- строк кредитування 300 днів;

- тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована

- базовий період 16 днів;

- пільгова процентна ставка становить 2,50%;

- знижена % ставка 2,50% в день;

- стандартна % ставка 3.00% в день

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

07 серпня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № УКФ-070824-1, відповідного до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило ТОВ «Новий Колектор» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі і за договором №1107-8859 від 02.11.2022.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 07.08.2024 у нього утворилася заборгованість, за Кредитним договором №1107-8859 від 02.11.2022 у сумі 19840,00 гривень що складається з:

- прострочена заборгованість за кредитом 2000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17840,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідача кредитну заборгованість у розмірі 19840,00 гривень та судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

24.09.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження .

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі, а у разі неявки належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, провести заочний розгляд справи .

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило. Правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази дійшов до висновків про таке.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За загальним правилом (ч. 1ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

02.11.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1107-8859, відповідно до умов договору позичальнику було надано грошові кошті на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Невід`ємною частиною цього Договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого Кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах:

- сума кредиту 2000,00 грн.;

- строк кредитування 300 днів;

- тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована

- базовий період 16 днів;

- пільгова процентна ставка становить 2,50%;

- знижена % ставка 2,50% в день;

- стандартна % ставка 3.00% в день.

Даний договір з додатками підписано відповідачем 02.11.2022 за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) A489.

ТОВ «Новий Колектор» на підтвердження перерахування коштів за кредитним договором №1107-8859 від 02.11.2022 надає довідку яка складена первісним кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1107-8859 від 02.11.2022 за період станом на 07.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 19840,00 грн , яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 2000,00 грн та суми заборгованості за відсотками 17840,00 грн.

07 серпня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № УКФ-070824-1, відповідного до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило ТОВ «Новий Колектор» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі і за договором №1107-8859 від 02.11.2022.

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № УКФ-070824-1 від 07 серпня 2024 року до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1107-8859 від 02.11.2012 у розмірі 19840,00 гривень, яка складається з 2000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту; 17840,00 гривень заборгованість по відсоткам.

На час розгляду справи суду не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.

Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Частиною першою ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім того, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, первісний кредитор повинен передати новому кредитору в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

З матеріалів справи суд встановив, що спірні правовідносини стосуються наявності у позивача права вимоги до відповідача у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

За твердженням позивача таке право вимоги ним набуте на підставі договору факторингу, укладеного з первісним кредитором.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «Новий Колектор» надає суду: договір відкриття кредитної лінії №1107-8859 від 02.11.2022, правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого Кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України; довідка яка складена первісним кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту; розрахунок заборгованості складений ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1107-8859 від 02.11.2022; Договір факторингу № УКФ-070824-1 від 07.08.2024; акт прийому-передачі за договором факторингу № УКФ-070824-1 від 07.08.2024; Реєстр боржників № 1 до Договору факторингу № УКФ-070824-1 від 07.08.2024.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку про те, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Проте такі документи позивачем суду надані не були, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача.

Позивачем ТОВ «Новий Колектор» не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно кредитного договору на рахунок відповідача. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів по особовому рахунку позичальника).

Додані до позовної заяви копія кредитного договору, копія договору факторингу та реєстру боржників, роздруківка розрахунку заборгованості за договором та довідка складена первісним кредитором «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів не свідчать про отримання відповідачем коштів у позику.

Крім того, посилання на роздруківку розрахунку заборгованості за зазначеним договором, як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи позивача та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, відомості про рух коштів та нарахування процентів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що Крім цього, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц.

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

У своїй позовній заяві ТОВ «Новий Колектор» просило розглянути справу у їх відсутність, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляли.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, в зв`язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою підтвердження виконання умов вищезазначеного кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів по особовому рахунку позичальника), підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволенню не підлягають, то судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. А. Сомок