Рішення № 138999105, 03.08.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/760/26

Провадження № 2/293/734/2026

03 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

з участю секретаря судових засідань Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

28.05.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Черняхівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. За змістом позову просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина до складу якої входить земельна частка (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Родина» с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області, розміром 5,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натур (на місцевості) згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №019923, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області.

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , інших спадкоємців за законом не має. Після звернення позивача до нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, йому повідомлено, що він пропустив визначений законом термін для прийняття спадщини і його можливо продовжити лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини він пропустив з тих підстав, що йому не було відомо про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 . Про наявність земельної частки (паю) позивач дізнався лише у грудні 2025 року. Оригінал сертифікату серії ЖТ №019923 на право на земельну частку (пай) він отримав поштою 19.03.2026. А у травні 2026 року він отримав у відділі №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області копію архівного примірника Державного акту на право на земельну ділянку серії ЯБ 229665 на ОСОБА_2 , щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1825682400:06:000:0072 та 1825682400:01:000:0199 загальною площею 3,78 га (3,26 та 0,52 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Горбулівської сільської ради. Крім того, на кінець грудня 2025 у позивача були відсутні докази родинних відносин з двоюрідною бабою ОСОБА_2 .

Позивач вважає вище зазначені причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 02.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 10:00 год. 07.07.2026 (а.с.38).

07.07.2026 сторони в підготовче судове засідання не з`явились, причини неявки до суду не повідомили. Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує та просить розглянути справи на підставі доказів, які є матеріалах справи (а.с.39).

Представник Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника селищної ради. Щодо рішення покладається на розсуд суду (а.с.40,41).

07.07.2026 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15:00 год. 03.08.2026 (а.с.43).

03.08.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи містяться заяви сторін про розгляд справи у їх відсутності. Позивач позов підтримує. До заяви долучає довідку про те, що він є військовослужбовцем ЗСУ. Відповідач щодо вирішення справи покладається на розсуд суду.

Враховуючи вище зазначені заяви, суд проводить розгляд справи без участі сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть (повторно) серії НОМЕР_1 від 10.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Згідно довідки Горбулівського старостинського округу виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирської області №154 від 22.12.2025 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_2 з нею у вказаному будинку ніхто не зареєстрований і не проживав (а.с.22).

Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №019923 ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Родина» с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області, розміром 5,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натур (на місцевості)(а.с.17).

Надані позивачем копії свідоцтв про народження, про укладення шлюбу та архівні довідки державного архіву Житомирської області підтверджують наявність родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як двоюрідною бабою, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4,6,9,10, 12, 13, 14, 15,20,21)

Згідно повідомлення відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №1527/35-26 від 15.05.2026 у відділі наявний запис у «Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Черняхівською районною державною адміністрацією Горбулівська сільська рада» від 25.02.97 реєстраційний №101 щодо реєстрації сертифіката на право на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №019923 на ОСОБА_2 та міститься підпис про його отримання. До повідомлення долучено копію наявного у відділі архівного примірника державного акту на право власності від 18.03.2005, реєстраційний номер 01052230257 серії ЯБ №229665 на ОСОБА_2 щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1825682400:06:000:0072 та 1825682400:01:000:0199 загальною площею 3,78 га (3,26 та 0,52 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Горбулівської сільської ради (а.с.28-29).

09.04.2026 Черняхівська державна нотаріальна контора на звернення ОСОБА_1 повідомила, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається особисто у шестимісячний строк, який починається з дня відкриття спадщини. У зв`язку з пропуском визначеного законом строку позивачу необхідно звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.7).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ОЦІНКА ДОКАЗІВ

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що представник позивача звернулась до суду в порядку позовного провадження з вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1272 ЦК України визначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, відповідно до якої, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи та відповідні правовідносини, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною бабою позивача, яка на день смерті проживала одна. На момент її смерті позивачу не було відомо про наявність у неї спадкового майна, а саме земельної ділянки, яка належала їй згідно Сертифіката на земельну частку (пай) серії ЖТ №019923. Про наявність вказаного Сертифіката позивач дізнався лише у грудні 2025 року. Позивачу нотаріусом відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з пропуском визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Як стверджує позивач в позовній заяві шестимісячний строк для прийняття спадщини він пропустив через те, що на момент відкриття спадщини не знав про наявність спадкового майна.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо. Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18, а також підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (пункт 50).

Крім того, як зазначає Верховний суд у своїх постановах - суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Отож, посилання позивача щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з незнанням про наявність у неї спадкового майна за встановлених обставин справи суд не може розцінювати як причину, яка пов`язана із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі статей 1269, 1270 , 1272 ЦК України, статтей 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Черняхівська селищна територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ: 04344156.

Місце знаходження: вул.Майдан Рад, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 13.08.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО