Рішення № 13899908, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/58202.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут прикладних технологій та дизайну»

про стягнення 17204,01 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: Кардаш В.В. –предст. за довір. №37 від 17.11.2010р.;

від відповідача: не з’явились

Рішення прийнято 02.02.2011р., у зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 28.01.2011р. по 02.02.2011р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.02.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут прикладних технологій та дизайну» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невиконання договірних зобов’язань в розмірі 17204,01 грн., а саме: борг за договором оренди нежитлових приміщень –10398,96 грн., штрафні санкції за договором оренди нежитлових приміщень – 3897,53 грн., борг за договором про надання комунальних послуг –2114,87 грн., штрафні санкції за договором про надання комунальних послуг –792,65 грн., та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010р. було порушено провадження у справі № 35/582, розгляд справи призначено на 08.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/582 від 08.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 27.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/582 від 27.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 17.01.2011р.

28.12.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про залучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/582 від 17.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 28.01.2011р.

В судовому засіданні 28.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.02.2011р.

В судовому засіданні 02.02.2011р. представник позивача надав документи для огляду суду та до матеріалів справи; підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 02.02.2011р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/582 від 22.11.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 08.12.2010р., 27.12.2010р., 17.01.2011р., 28.01.2011р., 02.02.2011р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобудова»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут прикладних технологій та дизайну»(надалі відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 62 (надалі Договір).

У відповідності до умов договору оренди орендодавець (позивач) на підставі листа Орендаря №11 від 12.08.2008р. передає, а орендар (відповідач) приймає в користування нежиле приміщення площею –57,15 кв.м. по вул. Вишгородська 23-А для використання його під офіс (п. 1.1. Договору).

01.09.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв нежилі приміщення пор вул. Вишгородська, 23-А, загальною площею 57,15 кв.м. в належному стані за Актом про передачу-прийняття нежилого приміщення.

Відповідно до п. 2.1.Договору орендна плата на місяць становить 4457,70 грн. (в т.ч. ПДВ).

16.10.2008 року між позивачем та відповідачем була підписана Додаткова угода № 1 до договору оренди, відповідно до якої була зменшена загальна площа орендованого приміщення з 57,15 кв.м. до 44,44 кв.м., а також загальна місячна орендна плата з 4457,70 грн. (в т.ч. ПДВ) на 3466,32 грн. (в т.ч. ПДВ).

Строк дії договору оренди встановлений з 01.09.2008р. по 31.07.2009р. без права його пролонгації і викупу орендованих приміщень (п. 6.8. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору відповідач сплачує позивачу орендну плату щомісячно, до 20 числа поточного місяця, незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача.

Позивач вказує, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 10398,96 грн.

Крім того, на підставі п. 5.2. Договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 2707,72 грн.

Також, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано 3 % річних в сумі 338,46 грн. та інфляційних втрат в розмірі 851,35грн.

01 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання комунальних послуг на приміщення, що здані в оренду та утримання прибудинкової території № 63 (надалі Договір про надання комунальних послуг).

Згідно п. 1.1. Договору про надання комунальних послуг постачальник (позивач) на підставі листа споживача (відповідача) надає комунальні послуги на нежиле приміщення, що передане споживачу на правах оренди під офіс по вул. Вишгородська, 23-А, загальною площею 57,15 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання комунальних послуг відповідач сплачує вартість наданих комунальних послуг та послуг з утримання прибуткової території (згідно тарифів, які затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування м. Києва та іншими органами державної влади), податок (збір) за використання холодної води та води на підігрів та плату за землю згідно розрахунку, який є в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору про надання комунальних послуг відповідач зобов’язався сплачувати за комунальні послуги і плату за землю з моменту підписання договору та акту передачі приміщення, але не пізніше 20 числа поточного місяця.

Позивач зазначив, що відповідачем не виконувались належним чином Договірні зобов’язання в частині сплати комунальних послуг та плати за землю, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2114,87грн.

Також на підставі п. 2.2.2. Договору про надання комунальних послуг позивачем було нараховано пеню в розмірі 550,68грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано 3 % річних в сумі 68,83 грн. та інфляційних втрат в розмірі 173,14грн.

06.09.2009р. відповідач без повідомлення позивача звільнив займане приміщення чим порушив свій обов’язок передбачений п. 4.2.11. Договору оренди, згідно якого, у разі ліквідації або припинення діяльності підприємства відповідача, своєчасно повідомити про це позивача, а також провести остаточні розрахунки по сплаті орендної плати та комунальних послуг.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання за Договором оренди та Договором про надання комунальних послуг в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та вартості комунальних послуг не виконав, суму боргу по орендній платі в розмірі 10 398,96 грн. та по вартості комунальних послуг в розмірі 2 114,87 грн., не сплатив.

Таким чином, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів та вартості комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди за несвоєчасну оплату платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку наявного в матеріалах справи позивачем було нараховано пеню в сумі 2707,72 грн.

Суд вважає що нарахована сума пені підлягає перерахунку з урахуванням положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, де передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевказаного та здійсненого судом перерахунку розміру пені, сума останньої складає 1141,80 грн.

Відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, згідно розрахунку позивача 3% річних становить 338,46 грн., сума інфляційних втрат складає 851,35 грн.

Відповідно до п.2.2.2. Договору про надання комунальних послуг за несвоєчасну оплату платежів сплачується на користь постачальника пеню в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку наявного в матеріалах справи позивачем було нараховано пеню в сумі 550,68 грн.

Враховуючі вищевикладені обставини судом було здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням положень ст. 232 Господарського кодексу України, розмір якої становить 232,21грн.

Нараховані позивачем, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сума 3% річних в розмірі 68,83 грн. та інфляційних втрат в розмірі 173,14грн., є такими, що відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі в розмірі 10398,96 грн., оплати комунальних послуг в розмірі 2114,87 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1024,49 грн., 3% річних в розмірі 407,29 грн. та пені в розмірі 1374,01 грн.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут прикладних технологій та дизайну»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 23-А; код ЄДРПОУ 34428974; п/р 26008000112206 у ВАТ КБ «Хрещатик»в м. Києві, МФО 300760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 14-А; код ЄДРПОУ 32917247; п/р 26001038549561 у Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 10398,96 грн. (десять тисяч триста дев’яносто вісім гривень 96 коп.) - заборгованості по орендній платі за Договором №62 від 01.09.2008р.; 2114,87 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 87 коп.) –заборгованості по комунальним послугам за Договором №63 від 01.09.2008р.; 1024,49 грн. (одну тисячу двадцять чотири гривні 49 коп.) –інфляційних нарахувань; 407,29 грн. (чотириста сім гривень 29 коп.) –3% річних; 1374,01грн. (одна тисяча триста сімдесят чотири гривні 01 коп.) –пені, 153,19 грн. (сто п’ятдесят три гривні 19 коп. –державного мита, 210,04 грн. (двісті десять гривень 04 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:18.02.2011р.