Рішення № 138998843, 14.08.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1193/26

провадження № 2/166/762/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

14 серпня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ "Юніт Капітал" Кукса К.О. 08 липня 2026 року звернулася у суд із даним позовом до ОСОБА_1 , який мотивує тим, що 25травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (далі ТОВ "Селфі Кредит") та відповідач уклали кредитний договір № 2325780, за умовами якого останній отримав 34700 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав у повному обсязі, ініціювавши 25 травня 2025 року переказ грошових коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 .

27 січня 2026 року між ТОВ "Селфі Кредит" і ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 27012026, згідно з яким на користь позивача відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Позивач після переходу до нього прав вимог не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 122849 грн, яка складається із: 34700 грн заборгованість по тілу кредиту, 72952 грн заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 15197 грн заборгованість за штрафними санкціями. Однак, позивачем не заявлено вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 107652 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 107652 грн та судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2026 дану справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, надано відповідачеві строк для подання відзиву, призначено судовий розгляд на 14 серпня 2026 року.

Поштове відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, у якому містилась копія ухвали від 16.07.2026, повернуто до суду неврученими через відсутність адресата за вказаною адресою.

За наведних обставин, суд уважає, що за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачу вручена ухвала від 16.07.2026, якою встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує спір за наявними матеріалами.

Позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд установив, що 25 травня 2025 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 2325780 (далі Кредитний договір), який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) Р664. За умовами п. 1.3 Кредитного договору сума кредиту складає 34700 грн. Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору строк кредиту складає 360 днів з періодничністю платежів кожні 15 днів. Згідно з п. 1.5 Кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою 1 % в день та застосувується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 . Згідно з п. 5.4 Кредитного договору сторони домовилися, що у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу споживача, зазначений в договорі (або окремо надану споживачем Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані споживача, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені споживачем), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання споживачем повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. У випадку невиконання та/або неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 5205 грн на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 1041 грн, починаючи з 4 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4 Кредитного договору).

ТОВ "Селфі Кредит" на виконання умов Кредитного договору 25 травня 2025 року надало відповідачу кредит у розмірі 34700 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_3 , указаною відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ "Пейтек" № 20260127-1883 від 27.01.2026 та випискою по належній ОСОБА_1 банківській карті, наданою АТ "Універсал Банк" на виконання ухвали суду від 16.07.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 27 січня 2026 року у відповідача перед ТОВ "Селфі Кредит"виникла заборгованість у сумі 122849 грн, з яких: тіло кредиту 34700 грн, відсотки за користування кредитом 72952 грн, штрафні санкції 15197 грн.

Відповідач розмір заборгованості за Кредитним договором, а саме за тілом кредиту та відсотками, не спростував, заперечень щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надав.

Між ТОВ"Юніт Капітал", як фактором, та ТОВ "Селфі Кредит", як клієнтом, 27 січня 2026 року укладено договір факторингу № 27012026, відповідно до умов якого фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору в порядку та строки встановлені цим договором, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026 ТОВ"ФК "Юніт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 122849 грн, з яких: тіло кредиту 34700 грн, відсотки за користування кредитом 72952 грн, сума штрафних санкцій 15197 грн.

Усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань за Кредитним договором, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтвердужється долученою представником позивача випискою з особового рахунку за Кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця штрафу на період воєнного стану. Штраф нарахований з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з наведеним позивачем розрахунком останнім нараховано штраф за неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору в розмірі 17350 грн, з яких відповідачем сплачено 2153 грн.

За наведених обставин, враховуючи, що штраф первісний кредитор нарахував після 24 лютого 2022 року, дія воєнного стану з моменту укладення договору до розгляду справи у суді не припинялася, суд уважає, що ТОВ "Селфі Кредит" неправомірно зарахував сплачені відповідачем 2173 грн в рахунок погашення заборгованості за нарахованими штрафними санкціями, у зв`язку з чим їх слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем доведено факти укладення між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_2 . Кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 37400 грн, відсутність зі сторони відповідача платежів у рахунок повернення тіла кредиту, правові підстави для нарахування відсотків у розмірі 85709 грн, з яких відповідачем сплачено 14910 грн (12757 + 2153) з урахуванням платежів у рахунок погашення штрафу, а також переходу права вимоги за договором факторингу від первісного кредитодавця до позивача, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за Кредитним договором в розмірі 105499 грн, з яких: 34700 грн тіло кредиту, 70799 грн відсотки за користування кредитом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2609 грн 15 коп. (105499/107652*2662,40).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між ТОВ "Юніт Капітал" та адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" з додатковою угодою до нього від 21.01.2026; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26.08.2010; копію довіреності від 20.02.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, згідно з яким АБ "Тимошенко та партнери" надало правову допомогу ТОВ "Юніт Капітал" щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 2325780 від 25.05.2025 на загальну суму 7000 грн.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3500 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2609 грн 15 коп.та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн, загалом 6109 грн 15 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 2325780 від 25 травня 2025 року в розмірі 105499(сто п`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень, з яких тіло кредиту 34700 (тридцять чотири тисячі сімсотк) гривень, відсотки за користування кредитом 70799(сімдесят тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 2609 (дві тисячі шістсот дев`ять) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок судового збору та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун