Постанова № 138998835, 13.08.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1232/26

провадження № 3/166/437/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 серпня 2026 року сел. Ратне

Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Свистун О.М., розглянувши скеровану військовою частиною НОМЕР_1 справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , стрільця-помічника гранатометника відділення охорони окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 , солдата,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

установив:

ОСОБА_1 10 липня 2026 року близько 11 год. 00 хв. в умовах особливого періоду, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, серед яких запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, порушення координації рухів, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Захисник Савчук Н. В. у поданій заяву просила справу розглянути за її та ОСОБА_1 відсутності.

Захисник Савчук Н.В. у письмовому клопотанні просила провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення. Клопотання мотивує тим, що в протоколі про адмінправопорушення безпідставно зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, незважаючи на те, що такої відмови останній не допустив. Будь-який свідків нібито виявлення ознак сп`яніння не було. Заступник командира МПЗ ОСОБА_2 одноособово відвезла ОСОБА_1 в невідомому напрямку, і лише після прибуття до медичного закладу повідомила, що це медичний огляд. ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, а лише просив дотриматися встановленої законом процедури, зокрема забезпечити присутність свідків і представників Військової служби правопорядку. У задоволенні цього клопотання йому відмовили. Протокол склав капітан ОСОБА_3 наступного дня 11 липня 2026 року, і саме тоді ОСОБА_1 відмовився від підписання документів у присутності свідків з мотивів ненадання можливості ознайомитися із складеними документами. 10 липня 2026 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не бачилися взагалі.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 уповноважений на складання протоколу про адмінправопорушення, не додано відповідного наказу. Відсутні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на проведення освідування згідно із Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, що затверджена наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021, адже саме вона склала акт про виявлення ознак. Разом з тим військовослужбовець перебував у процесі лікування та відповідно до призначення лікаря приймав кветіапін, есциталопрам та прегабалін, що підтверджується медичними документами, зокрема записом лікаря-психіатра від 24.06.2026, випискою №7835. Зазначені лікарські засоби згідно з інструкціями можуть викликати сонливість, сповільнення психомоторних реакцій, порушення координації рухів, запаморочення, специфічні запахи та нечіткість мовлення. Вважає, що ознаки, які були покладені в основу висновків посадових осіб, могли бути наслідком саме лікування, а не стану алкогольного сп`яніння, про що військовослужбовець повідомив посадових осіб.

Вказала, що матеріали справи не містять жодного відеозапису події або доказу в порядку статті 251 КУПАП України. Відсутність відеофіксації позбавляє суд можливості перевірити фактичну наявність зазначених у протоколі ознак; порядок пропозиції пройти огляд; роз`яснення військовослужбовцю його прав та наслідків відмови; обставини, за яких начебто була висловлена відмова. Крім того, матеріали справи не містять письмового направлення на медичний огляд. Відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 № 241, у разі відмови від огляду уповноваженою посадовою особою із застосуванням спеціального технічного засобу або незгоди з його результатами огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я. Цим же Порядком передбачено використання письмового направлення встановленої форми. За відсутності письмового направлення суд позбавлений можливості перевірити дотримання встановленої законом процедури.

Зазначила, що матеріали справи не містять належних доказів того, що подія відбулася саме під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або на території відповідної військової частини, зокрема не наведено конкретне місце вчинення; які саме службові обов`язки виконував військовослужбовець; на підставі якого наказу він перебував при виконанні службових обов`язків; у чому саме полягало виконання військової служби на момент складання протоколу.

Крім того, вказала, що згідно з протоколом ОСОБА_1 з ознаками сп`яніння нібито виявлено об 11:00, а акт про відмову від протоколу складено о 15:56, тобто пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, що не відповідає ч.ч. 4, 5 ст.266 КУпАП.

Зі слів ОСОБА_1 , пояснення у нього відібрали на наступний день біля 16:00 11.07.2026, тобто протокол складений після спливу 24 годин з моменту виявлення факту вчинення адміністративного правопорушення. Саме відмова від підписання засвідчена свідками, однак дата документа зазначена не правдива.

Письмові пояснення сержанта ОСОБА_5 та штаб-сержанта ОСОБА_6 , долучені до матеріалів справи, не можуть вважатися належними та достатніми доказами, оскільки вони складені особами, які проходять службу в одній військовій частині та є підпорядкованими її командуванню. За таких обставин зазначені особи є заінтересованими у результатах службової перевірки та розгляду справи, що ставить під сумнів їхню об`єктивність і неупередженість. Фактично протокол ґрунтується виключно на поясненнях зазначених осіб, без надання будь-яких незалежних доказів, таких як показання незаінтересованих свідків, матеріали фото- чи відеофіксації, висновки експертів або інші об`єктивні дані.

Просить провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідальність за ч.1 ст.172-20 КУпАП настає, серед іншого, за відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідальність за такі дії в умовах особливого періоду передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Процедура направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення огляду визначається відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 12 січня 2024 року № 32 (далі Порядком №1).

Відповідно до п. 3 Порядку №1 огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з протоколом про адмінправопорушення ОСОБА_1 у вказані в протоколі дату і час як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 перебував на території цієї військової частини, що стороною захисту не заперечується. Оскільки така дія є однією із двох альтернативних дій, за які передбачена відповідальність, й не потребує виконання обов`язків військової служби, тому доводи захисту про недоведеність виконання обов`язків військової служби, неконкретизацію таких обов`язків є безпідставними.

Відповідно до п. 7 Р.1 Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 № 241 (далі Порядку №2), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Про виявлення в ОСОБА_1 10 липня 2026 року близько 11 год 00 хв таких зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова, порушення координації рухів, свідчить акт фіксації на стан алкогольного сп`яніння, підписаний чотирма свідками: лейтенантом ОСОБА_2 , штаб-сержантом ОСОБА_7 , майстер-сержантом ОСОБА_8 , сержантом ОСОБА_9 , та затверджений тво командира військової частини ОСОБА_10 .

Ці ж особи шляхом підписання відповідного акта від 10.07.2026 засвідчили відмову ОСОБА_1 10 липня 2026 року близько 11 години від добровільного проходження медичного огляду. Акт затверджений тво командира військової частини ОСОБА_10 .

Покликання захисника на недотримання процедури проведення огляду, зокрема відсутність свідків і представників Військової служби правопорядку, не впливають на наявність складу правопорушення, оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження огляду зафіксована свідками, а присутність представників ВСП у цій ситуації Порядок №1 й інші нормативні акти не вимагають. Обов`язковість участі представників ВПС передбачена п. 4 Порядку №1, де вказано, що огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.

Перебування військовослужбовця під дією лікарських препаратів, які можуть викликати в особи появу ознак, на які вказано в протоколі, не звільняє військовослужбовця від проходження огляду на стан сп`яніння, спростувати який можливо лише шляхом проходження відповідного огляду.

Щодо доводів захисника про відсутність відеозапису події суд звертає увагу на п. 6 Порядку №1, в контексті якого доходить висновку про можливість проведення огляду у присутності двох свідків у разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису.

До вказаних у п. 6 Порядку осіб, які не можуть бути залучені як свідки, начальник обслуги радіолокаційного відділення штаб-сержант ОСОБА_7 і старший бойовий медик сержант ОСОБА_9 не належать. Підстав для оговору цими особами ОСОБА_1 сторона захисту не навела.

Суд погоджується із доводами захисника про відсутність у матеріалах справи письмового направлення на медичний огляд, обов`язковість складення якого передбачено Порядком застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 № 241.

Однак суд, оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, вважає відсутність направлення формальним порушенням, яке не звільняє особу від відповідальності.

Доводи захисту про недостовірність дати, вказаної у протоколі як дати вчинення порушення, спростовується актами фіксації стану алкогольного сп`яніння та актом про відмову від підписання протоколу про адмінправопорушення, які датовані 10 липнем 2026 року, містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи, гриф затвердження. Сторона захисту жодних клопотань про допит свідків на спростування вказаних доказів не заявляла, суд, дотримуючись принципу змагальності, самостійно не вправі вчиняти такі дії.

Відтак, на переконання суду, у діях ОСОБА_1 наявний склад адмінправопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Враховуючи ступінь вини та характер правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке буде необхідне і достатнє для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, передбаченого ст. 40-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, і дана справа пов`язана з виконанням його службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 172-20, 280, 283, 284 ч.1 п. 1 КУпАП,

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів ГУК у Волин.обл/смт Ратне/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, номер рахунку (IBAN) UA788999980313020106000003566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.).

Відповідно до ст. 308 ч. 2 КУпАП в разі несплати штрафу особою, яка притягується до адмінвідповідальності, в добровільному порядку не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови стягнути у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М.Свистун