Рішення № 13899868, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/40116.02.11 За первісним позовом Приватного підприємства "КОВНІР" До Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю

"МЕТАЛ ХОЛДІНГ"

Про стягнення 85 000,00 грн.

За зустрічним позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою

відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ"

до Приватного підприємства "КОВНІР"

Про розірвання договору №07/05 від 20.04.2005р. із додатками до нього,

додаткової угоди №01 від 18.08.2006р., додаткової угоди №02 від

20.03.2007р., стягнення 105000,00грн.

                    Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від ПП «КОВНІР»           не з’явився

Від СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ"          Лисевич М.В. –предст. (дов. від 17.01.2011р.)

           ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Первісні позовні вимоги заявлені про стягнення із Спільного підприємства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" 85000,00грн. основного боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов’язань по оплаті виконаних позивачем робіт за Договором № 07/05 від 20.04.2005р., а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 850,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/401, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.12.2010р.

У судовому засіданні 21.12.2010р. представник ПП «КОВНІР»подав витребувані судом документи.

Представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості представнику відповідача за первісним позовом ознайомитися з матеріалами справи.

Судом клопотання представника СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" не задоволено, у зв’язку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 21.12.2010р. судом оголошено перерву до 18.01.2011р., у зв’язку з необхідністю витребування неподаних суду документів.

У судовому засіданні 18.01.2011р. представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості новому представнику СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" підготувати відзив на позовну заяву.

Представник позивача за первісним позовом проти задоволення даного клопотання заперечив.

Судом клопотання представника СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" не задоволено, у зв’язку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 18.01.2011р. судом оголошено перерву до 26.01.2011р., у зв’язку з неподанням СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 25.01.2011р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" до Приватного підприємства «КОВНІР» про розірвання Договору №07/05 від 20.04.2005р. із додатками до нього, додаткової угоди №01 від 18.08.2006р., додаткової угоди №02 від 20.03.2007р., стягнення 105000,00грн.

Представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" у судове засідання 26.01.2011р. з’явився, однак не надав відзив на позовну заяву. При цьому, представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" подав суду Додаткову угоду №02 до договору №07/05 від 20.04.2005р. (оригінал –для огляду, копію –для долучення до матеріалів справи).

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових та неподаних суду документів, розгляд справи 26.01.2011р. відкладено.

31.01.2011р. судом одержано зустрічний позов Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" до Приватного підприємства «КОВНІР»про розірвання Договору №07/05 від 20.04.2005р. із додатками до нього, додаткової угоди №01 від 18.08.2006р., додаткової угоди №02 від 20.03.2007р., стягнення 105000,00грн. завданих збитків. Зустрічний позов мотивовано тим, що виконавець виконав проектування будинку із порушенням норм та стандартів будівництва, із відступом від завдання на проектування та не передав замовнику належним чином оформлену проектну документацію із позитивним висновком державної експертизи, чим істотно порушив умови договору, додаткових угод №01, №02 до договору та завдав збитки замовнику у розмірі здійсненої замовником попередньої оплати, яка одержана виконавцем за невиконану роботу.

Ухвалою суду від 31.01.2011р. зустрічний позов прийнято для спільного розгляду із первісним позовом у справі №20/401.

Представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" у судовому засіданні 09.02.2011р. надав суду відзив на первісний позов, у якому проти первісного позову заперечив, посилаючись на те, що позивач за первісним позовом виконував проектування будинку із порушенням норм та стандартів будівництва, а також, із відступом від завдання на проектування. Позивач за первісним позовом не лише порушив строки виконання проектних робіт згідно договору та додаткових угод №01, №02 до договору, а і не виконав зобов’язання, що виникли внаслідок укладання вказаних документів ні в строки, вказані у перерахованих документах, ні на сьогоднішній день.

Представник ПП «КОВНІР»в усних поясненнях зазначив про неможливість виконати вимогу ухвали суду від 26.01.2011р. про надання проектної документації, яка була виготовлена на виконання умов договору та передана відповідачу за первісним позовом згідно накладної №ПН-000019 від 19.04.2007р., оскільки копії такої документації або зберігаються в архіві, або знищені за давністю зберігання.

Представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" надав на вимогу ухвали суду від 26.01.2011р. копії проектної документації, яка була одержана від ПП «КОВНІР»згідно накладної №ПН-000019 від 19.04.2007р. При цьому, в усних поясненнях представник зазначив про те, що зазначена документація була надана відповідачу за первісним позовом на погодження, а не передана як готова розроблена документація після завершення певного етапу робіт із актом приймання-передачі науково-технічної документації.

Представник позивача за первісним позовом надав суду письмові пояснення щодо доказового значення накладної №ПН-000019 від 19.04.2007р. Так, згідно пояснень ПП «КОВНІР»накладна в підрядних відносинах первинним документом не є і господарську операцію не посвідчує, тому використання довіреності для її підписання не є обов’язковим. Первинним документом, який посвідчує господарську операцію у підрядному зобов’язанні є акт приймання-передачі. Тобто, накладна є належним та допустимим доказом передачі науково-технічної продукції відповідачу за первісним позовом на зазначену у ній дату та у зазначеному у ній складі.

Також, представник ПП «КОВНІР»надав суду письмові пояснення щодо предмету додаткової угоди №01 до договору, у якому зазначено, що згідно даної додаткової угоди позивач за первісним позовом зобов’язаний виготовити розділи проекту тільки будинку під побутові приміщення, проектування інших об’єктів позивач за первісним позовом здійснювати не зобов’язувався.

Представник ПП «КОВНІР»надав суду письмові пояснення щодо додаткової угоди №02 до договору, у яких зазначає, що позивач за первісним позовом додаткову угоду №02, примірник якої надано суду СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", у даній редакції не підписував. Порушень умов додаткової угоди №02 із сторони виконавця немає, оскільки початок виконання робіт залежить від сплати авансу, який замовник не сплатив. За даною додатковою угодою не складалось завдання на проектування, не надавались виконавцю вихідні дані. Більше того, така додаткова угода є неукладеною, оскільки у ній не погоджено такої істотної умови договору, як ціна. Додаткова угода №02 не вносить змін до договору або до додаткової угоди №01, а доповнює договір, зокрема, в частині завдань, які доручаються виконавцю. Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом, яка викладена у зустрічному позові про розірвання додаткової угоди №01 до договору є необґрунтованою, оскільки свої обов’язки виконавець за даною угодою виконав. Щодо зустрічної вимоги про розірвання додаткової угоди №02 до договору, то прострочення із її виконання не виникло, оскільки замовником аванс не сплачено. Представник ПП «КОВНІР»надав суду проект додаткової угоди №02 від 29.02.2007р до договору №07/05 від 20.04.2005р., який передавався ПП «КОВНІР»для підписання, проте, не підписаний останнім.

Представник ПП «КОВНІР» звернувся до суду із клопотанням про витребування у СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" визначене у п.3 примірника додаткової угоди №02 АПЗ від 15.06.2007р. №05-0450, а також зазначений у зустрічному позові Звіт про інженерно-геологічні вишукування, який виконаний ПП «Бюро Васильченко».

Клопотання судом не задоволено, оскільки ПП «КОВНІР»не зазначено у клопотанні, які саме обставини, що мають значення для вирішення спору, можуть підтвердити зазначені документи.

У судовому засіданні 09.02.2011р. судом оголошено перерву до 16.02.2011р., для надання можливості СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" надати додаткові письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 16.02.2011р. представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" надав суду додаткові письмові пояснення, у яких, зокрема, зазначив, що акт здачі-прийняття розробленої документації не підписаний, оскільки у СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" є претензії до розробленої документації. Додаткова угода №02 до договору не створює абсолютно нових обставин та істотних умов, а є доповненням до основного договору та до додаткової угоди №01. Пункт 1 Додаткової угоди №02 лише конкретизує, що саме має входити до архітектурно-конструкторського розділу проекту під побутові приміщення згідно п. 1 Додаткової угоди №01 та п 8 Завдання на проектування від 30.08.2005р. Також представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" надав суду копію Звіту про інженерно-геологічні вишукування, який виконаний ПП «Бюро Васильченко».

Представник ПП «КОВНІР» у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" в усних поясненнях просив суд у задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю, зустрічний позов –задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

                     ВСТАНОВИВ:

20.04.2005р. між ПП «КОВНІР», як виконавцем та СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", як замовником, укладено договір №07/05, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання виготовити проектну документацію, взяти участь у розробці завдання на проектування, взяти участь у погодженні вищезазначеної проектної документації. Підставою для проектування є рішення керівництва замовника та лист-дозвіл Київської міськдержадміністрації №002-709 від 09.09.2004р.

Проектна документація згідно п. 1.1 договору включає в себе архітектурні та конструкторські розділи наступних проектів: одностадійний робочий проект нового будівництва магазину-кафе по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; одностадійний робочий проект нового будівництва виробничих приміщень по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; одностадійний робочий проект нового будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; одностадійний робочий проект нового будівництва одноповерхового будинку для розміщення офісу по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; Генеральний план СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва.

Згідно пп. 1.2, 1.3 вказаного договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, яка є предметом договору, відображені у завданнях на проектування.

Зміст та терміни виконання основних етапів визначається календарним планом, який складає невід’ємну частину цього договору.

Вартість робіт за договором, згідно п. 2.1 договору складає 265000,00грн. Вказані кошти, відповідно до п. 2.2 перераховуються замовником поетапно у відповідності із поетапним виконанням робіт:

53000,00грн. –у три банківські дні з моменту підписання договору;

106000,00грн. –28-30.06.2005р;

53000,00грн. - 29-31.08.2005р.;

53000,00грн. - 10 банківський днів з моменту підписання акту здачі-прийняття науково-технічної документації.

Протоколом угоди про договірну ціну сторони погодили величину договірної ціни на створення науково-технічної продукції на суму 265000,00грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, перелік наукової, технічної та іншої документації, яка підлягає оформленню та здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання та при закінченні договору, визначається завданням на проектування.

30.08.2005р. сторонами підписано та погоджено завдання на проектування будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва із визначенням стадійності проектування: Проект. Робоча документація.

Також, сторонами спору підписано Календарний план роботи із визначенням найменування робіт та основних етапів виконання, розрахункової вартості кожного етапу, терміну виконання кожного етапу робіт.

06.10.2006р. замовником одержано новий лист-дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт, а саме, на будівництво офісно-побутового приміщення на Саперно-Слобідському проїзді, 30 та реконструкцію нежилого будинку для розміщення відділу реалізації з будівництвом складського приміщення на Саперно-Слобідському проїзді, 4 у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.5 договору, за дорученням замовника виконавець може здійснювати додаткові проектні роботи, передпроектні дослідження і розробки, при отриманні належного дозволу на їх проведення, умови виконання яких визначаються відповідними змінами та доповненнями до вихідних даних та завдання, або умовами Додаткової угоди, укладеної до цього договору.

18.08.2006р. сторонами спору підписано Додаткову угоду №01 до договору №07/05, відповідно до умов якої, виходячи із п. 1.5 договору, сторони домовились про те, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виготовлення архітектурно-конструкторського розділу проекту будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва. В проекті погоджено врахувати рішення проекту будинку побутових приміщень СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", виготовленого ПП «КОВНІР»в 2005р.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №01, погоджено виготовити проектну документацію відповідно до Доповнення №1 до Завдання на проектування будівництва будинку під побутові приміщення СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", затвердженого 30.08.2005р. та інших необхідних вихідних даних.

Термін розробки науково-технічної документації складає 3 місяці (п. 4).

Згідно п. 3 Додаткової угоди №01, за виконану науково-технічну продукцію будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва згідно додаткової угоди, замовник сплачує виконавцю 190000,00грн. Оплата здійснюється поетапно з авансовим платежем 95 000,00грн.

Початком виконання робіт вважається надання замовником Доповнення №01 до завдання на проектування будинку побутових приміщень СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", сплати авансових платежів за цією додатковою угодою (п. 5).

Як вбачається із п. 7 додаткової угоди №01, вона доповнює договір №07/05 від 20.04.2005р.

18.08.2006р. сторонами спору підписано та погоджено Доповнення №1 до завдання на проектування будинку під побутові приміщення від 30.08.2005р., а саме, доповнено п. 12 завдання.

31.08.2006р. замовник перерахував на рахунок виконавця 50000,00грн. із призначення платежу: передплата за виготовлення архітектурно-конструкторського розділу проекту згідно додаткової угоди №01 від 18.08.2006р. до договору №07/05.

29.12.2006р. замовник перерахував на рахунок виконавця 55000,00грн. із призначення платежу: передплата за виготовлення архітектурно-конструкторського розділу проекту згідно додаткової угоди №01 від 18.08.2006р. до договору №07/05.

Всього перераховано 105 000,00грн.

20.03.2007р. сторонами спору підписано Додаткову угоду №02 до договору №07/05, відповідно до умов якої, виходячи з п. 1.5 договору сторони домовились, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виготовлення додаткових розділів проекту будівництва будинку під офісно-побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва, погодження додаткових розділів із переліченими службами м. Києва, виготовлення та погодження паспорту опорядження фасадів, підготовка матеріалів та виготовлення демонстраційних матеріалів, отримання протоколу погодження Містобудівної ради.

Термін розробки науково-технічної продукції за Додатковою угодою №02 складає 4 місяці (п. 4).

Відповідно до п. 5 додаткової угоди, початком виконання робіт є сплата авансових платежів за Додатковою угодою №02.

Відповідно до п.3 виконавець зобов’язався внести зміни назви та адреси будинку замовника (адреса об’єкта згідно додатку до АПЗ №05-0450 від 15.06.2005р.: проїзд Саперно-Слобідська, 4 та Саперно-Слобідська, 30)

Додаткова угода №2 доповнює договір №07/05 від 20.04.2005р.

19.04.2007р. представниками сторін спору підписано накладну №РН-000019, відповідно до якої виконавцем передано, а замовником прийнято том 2 книги 2 конструкторського розділу проекту будівництва будинку офісно- побутового призначення за адресою: Саперно-Слобідський проїзд, 30 та том 2 книги 1 архітектурного розділу проекту будівництва будинку офісно- побутового призначення за адресою: Саперно-Слобідський проїзд, 30.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути із СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" 85000,00грн. заборгованості за виконані виконавцем роботи, а саме, за виготовлену та передану замовнику за накладною №РН-000019 від 19.04.2007р. науково-технічну продукцію на виконання умов договору та додаткової угоди №01, але не оплачену у повному обсязі замовником.

У відзиві на первісний позов відповідач за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивач за первісним позовом виконував проектування будинку із порушенням норм та стандартів будівництва, а також, із відступом від завдання на проектування. Позивач за первісним позовом не лише порушив строки виконання проектних робіт згідно договору та додаткових угод №01, №02 до договору, а і не виконав зобов’язання, що виникли внаслідок укладання вказаних документів ні в строки, вказані у перерахованих документах, ні на сьогоднішній день.

У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом просить суд розірвати Договір №07/05 від 20.04.2005р. із додатками до нього, додаткову угоду №01 від 18.08.2006р., додаткову угоду №02 від 20.03.2007р., стягнути з відповідача за зустрічним позовом 105000,00грн. завданих збитків. Зустрічний позов мотивовано тим, що виконавець виконав проектування будинку із порушенням норм та стандартів будівництва, із відступом від завдання на проектування та не передав замовнику належним чином оформлену проектну документацію із позитивним висновком державної експертизи, чим істотно порушив умови договору, додаткових угод №01, №02 до договору та завдав збитки замовнику у розмірі здійсненої замовником попередньої оплати, яка одержана виконавцем за невиконану роботу.

Відповідач за зустрічним позовом відзиву на зустрічний позов не надав, проте, у письмовому поясненні щодо Додаткової угоди №02 до договору зазначив, що розірвання додаткових угод до договору суперечать закону, оскільки прострочення виконання робіт за додатковою угодою №02 не виникло через несплату замовником авансу (навіть, якщо вважати таку додаткову угоду укладеною), а за додатковою угодою №01 –виконавець свої обов’язки виконав.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необґрунтованість первісних позовних вимог, які не підлягають задоволенню та обґрунтованість у частині, відповідно, часткове задоволення зустрічного позову, з огляду на наступне.

Як вбачається із умов укладеного сторонами договору №07/05, вказаний договір містить елементи договору підряду на проведення проектних робіт.

Так, згідно ст. 889 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Дослідивши умови договору №07/05 від 20.04.2005 та додаткових угод №01 та №02 до договору, суд приходить до висновку, що зазначені додаткові угоди не змінюють умов договору №07/05, а доповнюють його, тобто, у додаткових угодах сторонами погоджено виконання додаткових робіт, терміни їх виконання, тощо, крім тих робіт, що визначені у п.1.1 договору. При цьому суд зазначає, що умови додаткової угоди №02 не доповнюють умови додаткової угоди №01, та не конкретизують умов додаткової угоди №01, а визначають додаткові роботи, які необхідно виконати виконавцю.

Зазначене підтверджується тим, що у додаткових угодах міститься посилання на п. 1.5 договору, згідно якого, за дорученням замовника виконавець може здійснювати додаткові проектні роботи, передпроектні дослідження і розробки, при отриманні належного дозволу на їх проведення, умови виконання яких визначаються відповідними змінами та доповненнями до вихідних даних та завдання, або умовами Додаткової угоди, укладеної до цього договору. Крім того, у додаткових угодах зазначено про те, що такі додаткові угоди доповнюють договір №07/05 від 20.04.2005р. (а не змінюють його умови).

Як вбачається із договору №07/05, у ньому передбачено здійснення замовником оплати за науково-технічну продукцію поетапно, у відповідності із поетапним виконанням робіт. Так, перший платіж у розмірі 53000,00грн. передбачено здійснити протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору, тобто, до 25.04.2005р. включно (з урахуванням того, що 23-24.04.2005р. були вихідними днями).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом

Матеріали справи не містять доказів здійснення замовником авансового платежу у розмірі 53000,00грн. на виконання умов договору на користь виконавця.

Також, матеріали справи не містять доказів погодження сторонами завдання на проектування на перелічені у договорі будівництва, крім будівництва будинку під побутові приміщення.

Відповідно до п. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що прострочення виконавця у виконанні робіт, які визначені у п.1.1 договору не настало, у зв’язку із простроченням замовником у здійсненні оплати авансового платежу (а також, інших платежів за договором, які підлягали оплаті поетапно до закінчення виконання кожного етапу робіт) та відсутності затвердженого і погодженого завдання на проектування будівництва всіх перелічених у договорі об’єктів.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням того, що СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" не доведено істотного порушення умов договору №07/05 від 20.04.2005р. виконавцем, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічної позовної вимоги про розірвання вказаного договору із додатками до нього.

Додатковою угодою №01 від 18.08.2006р. погоджено здійсненні таких додаткових робіт, як виготовлення виконавцем архітектурно-конструкторського розділу проекту будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва. В проекті погоджено врахувати рішення проекту будинку побутових приміщень СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", виготовленого ПП «КОВНІР»в 2005р.

Термін розробки, відповідно до п. 4 додаткової угоди №01, складає три місяці.

Додатковою угодою №01 передбачено сплату авансового платежу у розмірі 95000,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов додаткової угоди №01 (що підтверджується призначенням платежу) замовником перераховано виконавцю авансовий платіж у розмірі 105000,00грн. (31.08.2006р. у розмірі 50000,00грн. та 29.12.2006р. у розмірі 55000,00грн.).

Початком виконання робіт вважається надання замовником Доповнення №1 до завдання на проектування будинку побутових приміщень СП "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", сплати авансових платежів за цією додатковою угодою (п. 5).

Оскільки додаткова угода №01 доповнює договір №07/05, відповідно, визначений у договорі порядок здачі та прийняття робіт поширює свою дію і на роботи, які перелічені у додатковій угоді №01.

Так, відповідно до п. 3.2 договору, передача оформленої у встановленому порядку документації згідно окремим етапам договору здійснюється супровідними документами виконавця –актами здачі-прийняття розробленої документації.

Відповідно до п. 3.3 договору, при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийняття науково-технічної продукції з додатком до нього:

-          комплекту наукової, технічної та іншої документації, яка передбачена завданнями на проектування та умовами договору.

Як вбачається із листування сторін, яке міститься у матеріалах справи, виконавець неодноразово надсилав замовнику для підписання акт №19-04 здачі-прийняття науково-технічної продукції за додатковою угодою №01 від 18.08.2006р. до договору, що не заперечується замовником, проте, такий акт замовником не підписаний, оскільки, як вказує останній, передана документація містила численні недоліки. Крім того, із Актом №19-04 здачі-прийняття науково-технічної продукції за додатковою угодою №01 від 18.08.2006р. замовнику не передавався комплект готової документації, яка передбачена завданням на проектування. Як зазначив представник замовника у судовому засіданні, згідно накладної №ПН-000019 від 19.04.2007р. замовнику було надано документацію на погодження, а не передана готова розроблена документація після завершення етапу робіт із актом приймання-передачі науково-технічної документації.

На вимогу ухвали суду виконавець не надав проектну документацію, яка була виготовлена на виконання умов договору та передана відповідачу за первісним позовом згідно накладної №ПН-000019 від 19.04.2007р., оскільки, як повідомив представник виконавця у судовому засіданні, копії такої документації або зберігаються в архіві, або знищені за давністю зберігання.

Суд враховує, що відповідно до п. 2.17 ДБН А.2.2-3-2004, затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004р. №8, проектна документація, розрахунки, вихідні дані для проектування та матеріали державної експертизи підлягають архівному зберіганню проектною організацією у відповідності до положень та правил, а згідно Наказу №41 від 20.07.1998р. Головного архітектурного управління при КМУ «Про затвердження переліку типових документів»частиною 2 ст. 1352 передбачено, що Технічні завдання та документи до них, проектно-конструкторські роботи та розробка технічних проектів за місцем розробки і затвердження зберігаються постійно. Також, відповідно до ст. 1597 вказаного Наказу №41, індивідуальні проекти на будівництво (нездійснені), зокрема, робоча документація підлягає архівному зберіганню протягом 5 років.

Таким чином, документація, яка була передана, як вказує виконавець, замовнику на виконання умов додаткової угоди №01, станом на час розгляду спору у суді повинна також зберігатись у виконавця. Проте, такої документації виконавець суду не надав.

          Умови договору не передбачають здійснення передачі виготовленої документації за накладною. Крім того, виконавцем не доведено, що за накладною було передано готову проектну документацію замовнику (на виконання пп. 3 п. 4.1 договору), а не надано таку документацію на погодження замовнику, що передбачено пп. 2 п. 4.1 договору.

Суд також приймає до уваги, що конструкторський та аналітичний розділи проекту будівництва будинку, які надані суду замовником, як такі, що отримані на погодження від виконавця за накладною №РН-000019 від 19.04.2007р., містять на обкладинці певну нумерацію томів, а саме, том 2. При цьому, том 1 жодною із сторін спору не наданий. Крім того, у зв’язку з тим, що виконавцем не надано суду документацію, що передавалась замовнику на виконання додаткової угоди №01, у суду відсутня можливість встановити загальну кількість томів, із яких складається проект «Реконструкція адміністративного будинку та будівництво виробничого комплексу СП «МЕТАЛ-ХОЛДІНГ»в м. Києві»та встановити, чи міститься у матеріалах справи №20/401 проект «Реконструкція адміністративного будинку та будівництво виробничого комплексу СП «МЕТАЛ-ХОЛДІНГ»в м. Києві»у повному обсязі, чи лише його частина.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання робіт за додатковою угодою №01 від 18.08.2006р. до договору та передачі готової науково-технічної продукції замовнику разом із актом приймання-передачі.

Враховуючи викладене, суд визнає необґрунтованими первісні позовні вимоги про стягнення із СП «МЕТАЛ-ХОЛДІНГ»85000,00грн. заборгованості за виконані виконавцем роботи у відповідності до умов додаткової угоди №01 від 18.08.2006р. до договору (190000,00грн. вартість робіт –105000,00грн. сплаченого авансу = 85000,00грн.), оскільки виконавцем не доведено ні факту виконання таких робіт у повному обсязі, ні факту їх передачі замовнику.

При цьому, зустрічну позовну вимогу про розірвання додаткової угоди №01 від 18.08.2006р. з додатками до неї суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України. (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543)

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У той же час, Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначалося, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова ВСУ від 17.06.2008р. №8/32пд).

Як вбачається із матеріалів справи, виконавець не виконав належним чином умов додаткової угоди №01 до договору щодо розробки науково-технічної продукції та її передачі замовнику.

За наведених обставин, суд вважає, що зі сторони виконавця допущено істотне порушення умов додаткової угоди №01 від 18.08.2006р. до договору, що є підставою для її розірвання у судовому порядку.

При цьому, суд також задовольняє зустрічну позовну вимогу про стягнення із ПП «КОВНІР»збитків у розмірі здійсненої замовником попередньої оплати (105 000,00грн.), яка одержана виконавцем за невиконану роботу, з огляду на наступне.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У п. 1 роз’яснення президії ВАСУ від 01.04.1994р. №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди»зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з’ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов’язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов’язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом реальних збитків, які завдані неналежним виконання ПП «КОВНІР»зобов’язань за додатковою угодою №01 до договору.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов’язання.

Оскільки виконавцем не надано суду доказів виконання робіт, які передбачені додатковою угодою №01 від 18.08.2006р. до договору та до виконання яких замовником було сплачено виконавцю авансовий платіж у розмірі 105000,00грн., а також враховуючи те, що виконавцем не доведено, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов’язання, суд приходить до висновку про наявність усіх чотирьох умов, які є підставою для стягнення збитків із винної особи.

Що ж стосується зустрічної позовної вимоги про розірвання додаткової угоди №02 від 20.03.2007р. до договору №07/05, у зв’язку з істотним порушенням її умов виконавцем, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як було встановлено судом, додаткові угоди до договору не змінюють умов договору, а доповнюють його, тобто, у додаткових угодах сторонами погоджено виконання додаткових робіт, терміни їх виконання, тощо, крім тих робіт, що визначені у п.1.1 договору.

Як вбачається із умов додаткової угоди №02 сторони обумовили початком виконання перелічених у додатковій угоді №02 робіт –сплату авансу за додатковою угодою №02. Проте, ні ціна додаткової угоди №02, ні сума авансу у додатковій угоді №02 не погоджені, тобто, сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов.

Зазначене є підставою для визнання неукладеною додаткової угоди №02 до договору згідно із ст. 638 Цивільного кодексу України. Факт неукладення договору може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Неукладений договір (у даному випадку, додаткова угода) не породжує жодних правових наслідків.

За наведених обставин, зустрічна позовна вимога про розірвання додаткової угоди №02 від 20.03.2007р. до договору є необґрунтованою, оскільки розірваним може бути лише той правочин, факт укладення якого мав місце.

При цьому, посилання ПП «КОВНІР»на те, що зі сторони виконавця додаткова угода №02 у наданій замовником редакції не підписувалась, суд не приймає до уваги, оскільки ПП «КОВНІР»не надано суду доказів підписання сторонами вказаної додаткової угоди №02 до договору у іншій редакції.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд визнає необґрунтованими первісні позовні вимоги та відмовляє у їх задоволенні.

Зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, в частині розірвання додаткової угоди №01 від 18.08.2006р. до договору №07/05 від 20.04.2005р. із додатками до неї та стягнення 105000,00грн. завданих збитків.

Судові витрати за первісним позовом у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача за первісним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні первісних позовних вимог Приватного підприємства "КОВНІР" до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" до Приватного підприємства "КОВНІР" задовольнити частково.

3.          Розірвати Додаткову угоду №01 від 18.08.2006р. до договору №07/05 від 20.04.2005р., яка укладена між Приватним підприємством "КОВНІР" та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ".

4.          Стягнути з Приватного підприємства "КОВНІР" (м. Київ, вул. Освіти, 4, код ЄДРПОУ 21566154) на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" (м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 30, код ЄДРПОУ 19121597) 105000,00грн. –завданих збитків, 1135,00грн. –державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          В іншій частині зустрічних позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій