Ухвала суду № 138998574, 14.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

14 серпня 2026 р. № 400/385/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/385/26, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026, позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач) задоволено, зокрема, зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2026 без обмеженні її максимальним розміром і без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення набрало законної сили 15.06.2026, на виконання якого 25.06.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.

10.07.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 10.07.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/385/26, у задоволені якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відмовлено. У мотивувальній частині вказаної ухвали суд звернув увагу на те, що перерахунок пенсії позивача відповідач провів з 01.07.2026, а отже повну суму пенсії позивача в розмірі 37439,46 грн він повинен виплатити до 31.07.2026.

10.08.2026 позивач повторно подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/385/26, в якій він просив зобов`язати відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що на виконання вищенаведеного судового рішення відповідач нарахував йому пенсію в розмірі 37439,60 грн, а виплатив її в липні 2026 року в зменшеному розмірі.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, покладені в основу заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а та від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та ухвалі Верховного Суду від 03.07.2023 у справі № 380/25987/21.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд встановив, що згідно з перерахунком пенсії за пенсійною справою № 1401013571-Міноборони від 15.07.2026 відповідач провів на підставі рішення суду перерахунок пенсії позивача з 01.07.2026 і встановив її в розмірі 37439,46 грн без обмеження її максимальним розміром і без застосування понижуючих коефіцієнтів.

Відповідно до Довідки відповідача від 07.08.2026 № 1400-0205-8/63825 у липні 2026 року позивачу виплачено пенсію за вислугу років в розмірі 29534,84 гривні.

Отже, не зважаючи на перерахунок розміру пенсії позивача з 01.07.2026, відповідач і надалі виплачує її в розмірі, який був до такого перерахунку.

Тобто відповідач ухиляється від виконання рішення суду у частині виплати позивачу пенсії в розмірі, який був ним нарахований на виконання судового рішення.

З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку про наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю як подання у місячний строк звіту про виконання рішення суду, судове рішення у цій справі відповідачем не буде виконано.

Водночас пунктом 14 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Станом на день розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю відсутня чинна постанова Кабінету Міністрів України про встановлення порядку виплати перерахованих за рішенням суду пенсій.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

З огляду на вище викладене, суд прийшов до висновку, що позивач не повинен нести негативні для себе наслідки у зв`язку з тим, що Кабінет Міністрів України не встановив порядок виплати перерахованих пенсій за рішеннями судів.

Належним виконанням судового рішення в цій справі є щомісячна виплата позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 37439,46 гривні.

Керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382, 3823 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 10.08.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/385/26 задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/385/26 в місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 3823 КАС України.

Суддя В.Г.Ярощук