Ухвала суду № 138998226, 14.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2026 року м. Київ № 320/31780/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ: 40108616) щодо відмови змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 шляхом внесення змін до наказу ГУНП в Київській області від 28.11.2025 № 369 о/с;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ: 40108616) змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 шляхом внесення змін до наказу ГУНП в Київській області від 28.11.2025 № 369 о/с в частині його звільнення за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), та вважати звільненим ОСОБА_1 зі служби в поліції 29.11.2025 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом оскарження є, зокрема, правомірність підстав звільнення позивача, визначених наказом від 28.11.2025.

При цьому позивач був обізнаний як про факт свого звільнення, так і про правові та фактичні підстави його звільнення у листопаді 2025 року.

Отже, саме з цього моменту позивач знав або, принаймні, повинен був знати про обставини, які, на його думку, свідчили про порушення його прав у зв`язку зі звільненням.

Натомість із цим адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 05.08.2026, тобто через понад вісім місяців після видання оскаржуваного наказу та припинення служби 28.11.2025.

Таким чином, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущено.

Суд звертає увагу, що перебіг строку звернення до суду пов`язується не з моментом, коли особа завершила збір усіх документів, отримала відповідні довідки, консультації чи сформувала остаточну правову позицію, а з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Подальше отримання позивачем документів, довідок, копій матеріалів, направлення адвокатських запитів, звернення до органів державної влади, очікування відповідей на такі запити або вчинення представником інших дій, спрямованих на збір доказів, самі по собі не змінюють моменту, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, та не призводять до поновлення або переривання встановленого законом строку звернення до суду.

При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду навіть у разі відсутності на момент виникнення спору окремих документів, які, на його думку, підтверджують порушення права. Належні докази можуть бути витребувані судом у встановленому КАС України порядку за наявності відповідного обґрунтованого клопотання.

Отже, необхідність отримання додаткових документів або проведення їх збору не може автоматично визнаватися об`єктивною та непереборною перешкодою для своєчасного звернення до суду, якщо особа вже знала про оскаржуване рішення, його зміст та обставини, які вважає порушенням своїх прав.

Інше тлумачення фактично створювало б можливість для особи на власний розсуд відкладати початок перебігу процесуального строку на невизначений час шляхом направлення адвокатських запитів, звернення за довідками чи отримання інших документів уже після того, як їй стало відомо про порушення її права. Такий підхід суперечив би принципу юридичної визначеності та призводив би до фактичного нівелювання встановлених законом строків звернення до суду.

Дотримання строків звернення до суду є однією з умов забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків спрямоване, зокрема, на забезпечення стабільності правовідносин, своєчасність судового захисту та належне здійснення учасниками процесу своїх процесуальних прав. Встановлення таких строків саме по собі не суперечить праву особи на доступ до суду, що узгоджується з практикою Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивними, незалежними від волевиявлення особи та фактично створювали істотні й непереборні перешкоди для своєчасного звернення до суду, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Оскільки позивачем не наведено обставин, які б об`єктивно унеможливлювали звернення до суду протягом установленого законом строку, та не надано доказів існування таких обставин, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Для усунення зазначеного недоліку позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити конкретні причини пропуску встановленого законом строку та навести переконливі аргументи й докази на підтвердження наявності протягом відповідного періоду обставин, які мали об`єктивний, незалежний від волі позивача та непереборний характер і фактично перешкоджали йому звернутися до суду у встановлений законом строк.

При цьому у такій заяві позивачу необхідно обґрунтувати не лише причини, які, на його думку, перешкоджали зверненню до суду безпосередньо після звільнення, а й причини, з яких він не звернувся до суду протягом усього періоду з моменту, коли йому стало відомо про оскаржуване рішення, до 05.08.2026.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів існування об`єктивних і непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду щодо позовних вимог.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.