Рішення № 138997951, 13.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року справа № 320/57839/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі позивач) із позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 04.11.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-23-004691-a.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок Державної аудиторської служби України від 04.11.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-23-004691-a є незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

10.06.2022 між позивачем та ТОВ «Автомагістраль-Південь» було укладено Договір №33-22 за результатами переговорної процедури закупівлі, який, як і додаткові угоди до нього, не оприлюднювався з огляду на положення абзаців третього та четвертого пункту 2 Особливостей №1178. У подальшому, у зв`язку з необхідністю закупівлі додаткових аналогічних послуг у того самого виконавця, позивач уклав з ТОВ «Автомагістраль-Південь» Договір №31-24 від 01.05.2024, який розцінив як продовження (додатковий договір) до Договору №33-22 від 10.06.2022, вважаючи, що така закупівля є такою, що розпочата до набрання чинності Особливостей №1178 та підлягає завершенню за порядком, що діяв раніше.

Позивач також вказує на нечітке формулювання відповідачем в оскаржуваному висновку вимог щодо заходів, яких має вжити Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області.

Крім того, позивач доводить, що Держаудитслужбою в оскаржуваному висновку не встановлено та не визначено, що виявлені нею порушення мали шкідливі наслідки й призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи завдали збитків бюджету.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від відповідача. Запропоновано відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 направлена всім учасникам справи 18.01.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

27.01.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній не погоджується з вимогами, що викладені у позовній заяві. Відповідач вважає, що Договір від 01.05.2024 №31-24 укладений без використання електронної системи закупівель за наявності в Замовника підстав, визначених пунктом 13 Особливостей №1178, це окрема закупівля додаткових робіт та відповідно інформація про укладення якого повинна оприлюднюватися в електронній системі закупівель з дотриманням строків, визначених у пункті 13 Особливостей №1178 та пункті 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

04.02.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній у повному обсязі підтримав свої позовні вимоги та заперечив проти аргументів відповідача.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (ідентифікаційний код 26345736) є державною неприбутковою організацією - юридичною особою публічного права, утвореною в установленому законодавством порядку (пункт 3.1 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 08.05.2023 №Н-191 (далі - Положення)).

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Положення, метою діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Київській області (далі - автомобільні дороги) шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

Пунктом 3.4 Положення визначено, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області є замовником закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення виконання мети, предмету діяльності та функцій Служби, визначених цим Положенням.

У результаті військової агресії російської федерації було знищено мостовий перехід через р. Ірпінь, балансоутримувачем якого є позивач.

10.06.2022 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та ТОВ «Автомагістраль-Південь» укладено договір №33-22 за переговорною процедурою (Закупівля без використання електронної системи) з предметом закупівлі «Капітальний ремонт мостового переходу через р. Ірпінь на км21+140 автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (на м. Будапешт через мм. Львів, Мукачево і Ужгород), Київська область (з розробкою проектної документації) (додаткові роботи) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», який не включався до річного плану та не оприлюднювався відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».

Ціна Договору №33-22 від 10.06.2022 відповідно до пункту 3.1. становить 297 000 000,00 грн.

Пунктами 11.1. та 11.2. Договору №33-22 від 10.06.2022 передбачено, що цей Договір набирає чинності з дати підписання договору і діє до 31 грудня 2022 року включно, але до повного виконання Сторонами своїх обов`язків. Строк дії договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт може бути продовжено у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

Пунктом 12.1. Договору №33-22 від 10.06.2022 закріплено, що всі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються у вигляді Додаткових угод, складених і підписаних у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.

До Договору №33-22 від 10.06.2022 було укладено додаткові угоди №1 від 10.06.2022; №2 від 23.08.2022; №3 від 14.11.2022; №4 від 14.11.2022; №5 від 14.11.2022; №6 від 26.12.2022; №7 від 27.04.2023; №8 від 03.08.2023; №9 від 20.11.2023; №10 від 29.12.2023; №11 від 03.09.2024.

В процесі виконання договору за переговорною процедурою №33-22 від 10.06.2022, у позивача виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, а саме: додаткових послуг на тому самому об`єкті з тією самою назвою закупівлі.

Тож, позивачем укладено із ТОВ «Автомагістраль-Південь» Договір №31-24 від 01.05.2024.

Пунктом 1.1. Договору №31-24 від 01.05.2024 зазначено, що підрядник у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій зобов`язується виконати Роботи: «Капітальний ремонт мостового переходу через р. Ірпінь на км 21+140 автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (на м. Будапешт через мм. Львів, Мукачево і Ужгород), Київська область» (з розробкою проектної документації) (додаткові роботи) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв?язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) в визначений відповідно Договору термін, а Замовник зобов`язується прийняти закінчений будівництвом об`єкт та сплатити вартість виконаних Робіт по мірі надходження бюджетних коштів на його рахунок.

Найменування об?єкту: Капітальний ремонт мостового переходу через р. Ірпінь на км 21+140 автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (на м. Будапешт через мм. Львів, Мукачево і Ужгород), Київська область (з розробкою проектної документації) (додаткові роботи) (пункт 1.2. Договору №31-24 від 01.05.2024).

Обсяг, зміст робіт та інші вимоги, визначені умовами договору та додатками до нього (пункт 1.3. Договору №31-24 від 01.05.2024).

Відповідно до пункту 3.1. Договору №31-24 від 01.05.2024 ціна Договору становить 16 946 681,29 грн.

Позивач вважає, що Договір №31-24 від 01.05.2024 є додатковим договором до Договору №33-22 від 10.06.22, та фактично є змінами та доповненнями до останнього.

Позивач, керуючись абзацом третім та четвертим пункту 2 Особливостей №1178, визначив Договір №31-24 від 01.05.2024 як закупівлю товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності Особливостей №1178 і які мають завершуватись в порядку, що діяв до набрання чинності Особливостей №1178.

Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей №1178, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 та на підставі наказу Держаудитслужби від 09.10.2024 №274 здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі «Капітальний ремонт мостового переходу через р. Ірпінь на км 21+140 автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (на м. Будапешт через мм. Львів, Мукачево і Ужгород), Київська область (з розробкою проектної документації) (додаткові роботи) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв?язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» очікуваною вартістю 16 946 681,29 грн. (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-09-23-004691-a).

Під час здійснення моніторингу закупівлі Держаудитслужба, керуючись нормами частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», 15.10.2024 звернулась через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання пояснення щодо причин несвоєчасного оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

18.10.2024 позивач надав пояснення, у яких, зокрема, зазначено: «Пунктом 13 Особливостей №1178 встановлено, що за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі». У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. У разі, коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи) / місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/ або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та / або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який укладається відповідно до цього пункту та оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва населеного пункту місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи) / місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги). Отже, з огляду на норми Особливостей №1178 була необхідність у прийнятті рішення щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель».

Тож, відповідач вважає, що зазначеним поясненням замовник підтверджує обов`язковість оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

Договір №31-24 від 01.05.2024 та Обґрунтування підстави для здійснення закупівлі оприлюднені в електронній системі закупівель 23.09.2024.

За результатами моніторингу встановлено, що замовник оприлюднив інформацію про закупівлю з порушенням вимог пункту 13 Особливостей №1178, та пункту 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», що відображені у висновку про його результати, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-23-004691-a від 04.11.2024 (далі - Висновок) предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, наявності підстав для укладання договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель. Під час моніторингу проаналізовано: обґрунтування підстави для здійснення закупівлі відповідно до протокольного рішення (протоколу) уповноваженої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області від 01.05.2024 №31-24 згідно з підпунктом 8 пункту 13 Особливостей №1178, протокол розкриття тендерних пропозицій, договір від 01.05.2024 №31-24, пояснення та документи замовника, надані 18.10.2024 та 23.10.2024 на запити Держаудитслужби через електронну систему закупівель.

У Висновку відповідач зазначив, що за результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог пункту 13 Особливостей №1178 та пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, наявності підстав для укладання договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель порушень не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погодився з висновком Державної аудиторської служби України від 04.11.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-23-004691-a, тож звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені в Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (далі Закон №2939-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою КМУ від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 1 пункту 3 Положення №43 передбачено, що основним завданням Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення №43).

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 4 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Пунктом 7 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Частиною другою статті 2 Закону №2939-XII передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Положеннями статті 5 Закону №2939-XII закріплено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

За визначенням, наведеним в пункті 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 (далі Закон №922-VIII), моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

За умовами частини четвертої статті 3 Закону №922-VIII відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом (частина десята статті 3 Закону №922-VIII).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону №922-VIII.

Частинами першою третьою статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною десятою статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

З аналізу даних правових норм слідує, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її територіальними органами відповідно до статті 8 Закону №922-VIIІ. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552.

Суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Автомагістраль-Південь» укладено Договір №33-22 від 10.06.2022 за переговорною процедурою (закупівля без використання електронної системи), який не включався до річного плану та не оприлюднювався відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».

При цьому суд зазначає, що пунктом 12.1. Договору №33-22 від 10.06.2022 закріплено, що всі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються у вигляді Додаткових угод, складених і підписаних у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.

До Договору №33-22 від 10.06.2022 було укладено додаткові угоди №1 від 10.06.2022; №2 від 23.08.2022; №3 від 14.11.2022; №4 від 14.11.2022; №5 від 14.11.2022; №6 від 26.12.2022; №7 від 27.04.2023; №8 від 03.08.2023; №9 від 20.11.2023; №10 від 29.12.2023;

№11 від 03.09.2024.

Суд дослідив вказані додаткові угоди та встановив, що додатковими угодами №1 від 10.06.2022, №2 від 23.08.2022 та №3 від 14.11.2022 переважно змінювали строки виконання/дії Договору №33-22 від 10.06.2022 та вводили механізм авансу. Додатковою угодою №4 від 14.11.2022 внесено зміни щодо ціни, оплати, ризиків, проєктної документації та додатків. Додаткові угоди №5 від 14.11.2022, №6 від 26.12.2022, №8 від 03.08.2023, №10 від 29.12.2023 та №11 від 03.09.2024 вносили зміни щодо бюджетних зобов`язань, плану фінансування та ціни. Додатковою угодою №10 від 29.12.2023 продовжено строк дії договору до 31.12.2024. Додатковою угодою №7 від 27.04.2023 змінено назву замовника та продовжено строки до кінця 2023 року.

Абзацами третім та четвертим пункту 2 Особливостей №1178 визначено, що звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до Постанови №169, а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою. Закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.

Таким чином, керуючись нормами Особливостей №1178 позивачем не опубліковувались ні Договір №33-22 від 10.06.2022, ні укладені протягом його дії додаткові угоди (№1-11).

Як зазначає позивач, в процесі виконання виконавцем, ТОВ «Автомагістраль-Південь», договору за переговорною процедурою №33-22 від 10.06.2022, у позивача виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, а саме: додаткових послуг на тому самому об?єкті з тією самою назвою закупівлі.

Тож, позивачем укладено із ТОВ «Автомагістраль-Південь» Договір №31-24 від 01.05.2024. Вказаний правочин позивач вважає додатковим договором до Договору №33-22 від 10.06.22, який за своєю суттю фактично є змінами та доповненнями до останнього.

Тож, позивач керуючись абзацами третім та четвертим пункту 2 Особливостей №1178 визначив Договір №31-24 від 01.05.2024 як закупівлю товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності Особливостей №1178 і які мають завершуватись в порядку, що діяв до набрання чинності Особливостей №1178.

Надаючи правову оцінку доводам позивача суд зазначає наступне.

Суд, дослідивши Договір №31-24 від 01.05.2024, дійшов висновку, що він не є додатковою угодою чи іншим правочином про внесення змін до Договору №33-22 від 10.06.2022. Зміст Договору №31-24 не свідчить про зміну будь-яких умов Договору №33-22, зокрема щодо предмета закупівлі, ціни, строків виконання робіт або інших істотних умов. Водночас пунктом 12.1 Договору №33-22 передбачено, що всі зміни та доповнення до нього оформлюються шляхом укладення додаткових угод.

Суд також враховує, що Договір №31-24 укладений як окремий правочин, має самостійний предмет, окрему договірну ціну, власний строк виконання, окремі права та обов`язки сторін. Сам по собі факт виконання робіт на тому самому об`єкті та тим самим підрядником не змінює правової природи такого договору та не свідчить про його належність до змін чи доповнень основного договору.

Навпаки, зі змісту Договору №31-24 вбачається, що він укладений у зв`язку з виникненням потреби у закупівлі додаткових робіт у того самого виконавця, тобто є окремим договором про закупівлю, укладеним на підставі пункту 13 Особливостей №1178. За таких обставин Договір №31-24 підлягає оцінці як самостійна закупівля додаткових робіт, а не як продовження чи зміна Договору №33-22.

Відповідно до пункту 13 Особливостей №1178 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.

Таким чином, умовами для укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів згідно з вищевказаною нормою є: 1) виникнення необхідності у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг; 2) здійснення закупівлі таких робіт чи послуг має здійснюватися протягом трьох років після укладення основного договору про закупівлю; 3) загальна вартість таких робіт чи послуг має не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.

Пунктом 13 Особливостей №1178 установлено вимогу про те, що за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII. Пунктом 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Крім того, суд враховує, що позивачем у протокольному рішенні уповноваженої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області від 01.05.2024 №31-24 зазначено: «Оприлюднити в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо закупівлі не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору, договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей №1178 у вигляді цього протоколу».

Також, судом зі змісту оскаржуваного висновку Державної аудиторської служби України встановлено, що під час здійснення моніторингу закупівлі 15.10.2024 орган державного фінансового контролю звернувся до замовника із запитом про надання пояснень щодо причин несвоєчасного оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У наданих 18.10.2024 поясненнях замовник фактично підтвердив, що відповідно до пункту 13 Особливостей №1178 та пункту 3-8 розділу X Закону №922-VIII такий звіт підлягає обов`язковому оприлюдненню в електронній системі закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення договору. Отже, суд дійшов висновку, що позивач усвідомлював встановлений законодавством обов`язок щодо своєчасного оприлюднення відповідної інформації.

Отже, суд приходить до висновку, що Договір №31-24 від 01.05.2024, укладений без використання електронної системи закупівель за наявності підстав, визначених пунктом 13 Особливостей №1178, це окрема закупівля додаткових робіт та відповідно інформація про укладення якого повинна оприлюднюватися в електронній системі закупівель з дотриманням строків, визначених у пункті 13 Особливостей №1178 та пункті 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII.

Суд не приймає твердження позивача щодо протиправності висновку з огляду на відсутність жодного посилання на неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, оскільки під час моніторингу процедур закупівель не досліджувалось питання ефективного, законного, цільового використання бюджетних коштів, предметом моніторингу було визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, наявності підстав для укладання договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель.

Щодо твердження позивача, що відповідачем у висновку шляхи усунення виявленого порушення законодавства у сфері публічних закупівель не конкретизовані, суд зазначає наступне.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за №958/35241 (далі - Порядок №552).

З аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII та пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №552 слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом №922-VIII, ні Порядком №552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

В оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд звертає увагу, що у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 та від 15.06.2023 у справі №160/15844/22, вказано, що у висновку про результати моніторингу, вжиття заходів із недопущення у подальшому порушень - є превентивним заходом, який не вимагає розірвання договірних відносин з переможцем процедури закупівлі, оскільки спрямований на попередження у подальшому можливого порушення вимог законодавства.

Розділом III Порядку №552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:

- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);

- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;

- у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки:

- усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю;

- надати аргументовані заперечення до висновку;

- надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20.

Тож, суд враховує, що спірна зобов`язальна частина висновку не містить вимоги про припинення зобов`язань за договором, розірвання договору, застосування наслідків недійсності чи нікчемності правочину. Натомість контролюючий орган зобов`язав замовника вжити заходів, спрямованих на недопущення встановлених порушень у подальшому, та оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що визначений Держаудитслужбою спосіб реагування є співмірним характеру встановленого порушення, відповідає завданню моніторингу закупівель, спрямований на запобігання аналогічним порушенням у майбутньому та сам по собі не створює для позивача надмірного або юридично неможливого обов`язку. Підстав для скасування висновку в цій частині суд не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.