Рішення № 138997898, 14.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2026 р. справа № 300/620/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі, також - позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі, також - відповідач, ГУ НП в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі звернулися із письмовим зверненням від 11.12.2025 та від 12.12.2025 до відповідача з витребуванням матеріалів перевірок проведених інспектором сектору кадрового забезпечення Костів І. Також ОСОБА_1 подано одноосібно звернення від 12.10.2025 про витребування матеріалів перевірок за поданим ним зверненням та подано звернення від 12.12.2025 щодо поліцейського ОСОБА_3 , звернення щодо поліцейського ОСОБА_4 . 23.01.2026 ОСОБА_1 отримав відповідь відповідача від 08.01.2026 №5023 на звернення від 12.12.2025 щодо статистичних даних оскарження кількості постанов та протоколів дільничого ОСОБА_3 . Із врахуванням надання відповідачем відповіді на одне із п`яти поданих звернень, позивачами подано повторно звернення щодо яких не отримали відповіді, однак, вже 28.01.2026 лише ОСОБА_1 надано відповіді на інші 4 звернення. Враховуючи наведене, просять визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення про результати розгляду звернень позивача ОСОБА_2 від 11.12.2025, від 12.12.2025 та ненадання на них відповідей, зобов`язати відповідача об`єктивно та всебічно розглянути звернення ОСОБА_2 від 11.12.2025, від 12.12.2025 та надати в мотивовану відповідь, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання відповіді від 08.01.2026 №N5023 на звернення від 12.12.2025 позивача ОСОБА_1 ; відповіді від 21.01.2026 №14382 на пункти 1,2,3,5,7, звернення від 12.12.2025: відповіді від 21.01.2026 №14381 на звернення від 10.12.2025, від 11.12.2025, від 12.12.2025, а також зобов`язати відповідача об`єктивно та всебічно перевірити звернення позивача ОСОБА_1 від 12.12.2025, пункти 1,2,3,5,7 звернення від 12.12.2025, звернення від 10.12.2025, від 11.12.2025, від 12.12.2025 та надати вмотивовану відповідь.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, у якому щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що як вбачається з матеріалів справи, до відділу поліції № 4 (м. Рогатин) Івано- Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшов супровідний лист від 12.12.2025, підписаний ОСОБА_1 , який отримано та зареєстровано 22.12.2025 за вхідним № Ж-11903. Саме цей супровідний лист був первинним та самостійним зверненням у розумінні Закону України "Про звернення громадян" До нього в якості додатків було долучено: заяву від 10.12.2025, підписану ОСОБА_1 , а також колективні заяви від 11.12.2025 та 12.12.2025, підписані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Отже, усі зазначені документи надійшли до органу поліції єдиним пакетом, у межах одного звернення, ініційованого та поданого конкретною особою - ОСОБА_1 , що підтверджується фактом реєстрації під одним вхідним номером. Окремо як самостійні звернення заяви ОСОБА_2 не подавалися, не реєструвалися та не відкривали окремого провадження щодо їх розгляду. Таким чином, відсутні правові та фактичні підстави вважати, що орган поліції отримав декілька самостійних звернень від різних заявників.

Розглянувши зазначене звернення, уповноваженими службовими особами проведено перевірку викладених обставин, надано їм правову оцінку та підготовлено письмову відповідь від 21.01.2026 № 14318-2026. Зазначена відповідь була надіслана заявнику у межах строків, визначених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», з дотриманням установленого порядку розгляду звернень. Таким чином, обов`язок щодо розгляду звернення та повідомлення про результати його розгляду виконано належним чином і у визначений законом спосіб.

Також зазначив, що заява позивача від 12.12.2025 була зареєстрована у встановленому порядку за вхідним № Ж-11902 від 22.12.2025 та розглянута відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" у межах передбачених законом строків.

У пункті 1 заяви позивач просив надати всі матеріали перевірки за його скаргою щодо нібито протиправних дій 03.11.2025 поліцейського ОСОБА_4 . За результатами розгляду цього питання у відповіді від 21.01.2026 № 14382 позивача було поінформовано, що у ВП № 4 (м. Рогатин) проведено відповідну перевірку за його попередньою скаргою та надано правову оцінку викладеним обставинам.

Позивача також повідомлено про конкретний порядок реалізації цього права: ознайомлення можливе у приміщенні ВП № 4 (м. Рогатин) у робочі дні з 09:00 до 18:00 години; надано контактний номер телефону відповідальної посадової особи - начальника чергової частини ВП № 4 (м. Рогатин) Тараса Гринчишина - для узгодження дати та часу ознайомлення. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 38-42).

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив такі обставини.

Позивачі звернулись із письмовим зверненням від 11.12.2025 та від 12.12.2025 до відповідача з витребуванням матеріалів перевірок проведених інспектором сектору кадрового забезпечення Костів І. Також ОСОБА_1 подано одноосібно звернення від 12.10.2025 про витребування матеріалів перевірок за поданим ним зверненням та подано звернення від 12.12.2025 щодо поліцейського ОСОБА_3 , звернення щодо поліцейського ОСОБА_4 . 23.01.2026 ОСОБА_1 отримав відповідь відповідача від 08.01.2026 №5023 на звернення від 12.12.2025 щодо статистичних даних оскарження кількості постанов та протоколів дільничого ОСОБА_3 . Із врахуванням надання відповідачем відповіді на одне із п`яти поданих звернень, позивачами подано повторно звернення щодо яких не отримали відповіді, однак, вже 28.01.2026 лише ОСОБА_1 надано відповіді на інші 4 звернення.

Позивачі просять визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення про результати розгляду звернень позивача ОСОБА_2 від 11.12.2025, від 12.12.2025 та ненадання на них відповідей, зобов`язати відповідача об`єктивно та всебічно розглянути звернення ОСОБА_2 від 11.12.2025, від 12.12.2025 та надати в мотивовану відповідь, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання відповіді від 08.01.2026 №N5023 на звернення від 12.12.2025 позивача ОСОБА_1 ; відповіді від 21.01.2026 №14382 на пункти 1,2,3,5,7, звернення від 12.12.2025: відповіді від 21.01.2026 №14381 на звернення від 10.12.2025, від 11.12.2025, від 12.12.2025, а також зобов`язати відповідача об`єктивно та всебічно перевірити звернення позивача ОСОБА_1 від 12.12.2025, пункти 1,2,3,5,7 звернення від 12.12.2025, звернення від 10.12.2025, від 11.12.2025, від 12.12.2025 та надати вмотивовану відповідь, у зв`язку з чим звернулися до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

За змістом статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, врегульовано Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).

Згідно частини 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 4 Закону № 393/96-ВР визначено які рішення, дії (бездіяльність) можуть бути оскаржені. Так, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно з статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

У випадку, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно статті 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

За правилами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Із аналізу процитованих норм вбачається, що після отримання відповідних заяв, орган державної влади, місцевого самоврядування має її розглянути і письмово повідомляти громадянина про суть прийнятого рішення за результатами їх розгляду у місячний строк.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно неповідомлення про результати розгляду звернень ОСОБА_2 від 11.12.2025 та 12.12.2025, суд зазначає таке.

Як встановлено матеріалами справи, до відділу поліції № 4 (м. Рогатин) Івано- Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшов супровідний лист від 12.12.2025, підписаний ОСОБА_1 , який отримано та зареєстровано 22.12.2025 за вхідним № Ж-11903. Саме зазначений супровідний лист був первинним та самостійним зверненням у розумінні Закону України "Про звернення громадян". До нього в якості додатків долучено: заяву від 10.12.2025, підписану ОСОБА_1 , а також колективні заяви від 11.12.2025 та 12.12.2025, підписані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.45-49)

Таким чином, усі зазначені документи надійшли до органу поліції єдиним пакетом, у межах одного звернення, ініційованого та поданого конкретною особою ОСОБА_1 , що підтверджується фактом реєстрації під одним вхідним номером. Окремо як самостійні звернення заяви ОСОБА_2 не подавалися, не реєструвалися та не відкривали окремого провадження щодо їх розгляду. Таким чином, відсутні правові та фактичні підстави вважати, що орган поліції отримав декілька самостійних звернень від різних заявників.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян", зверненням є викладені у письмовій або іншій формі пропозиції, заяви чи скарги, подані громадянином до органу державної влади. Статтею 15 цього Закону встановлено обов`язок органу надати обґрунтовану відповідь у встановлений строк, а статтею 19 - визначено, що відповідь надається заявнику за результатами розгляду звернення.

У даному випадку заявником у розумінні зазначеного Закону виступає особа, яка реалізувала право на звернення шляхом подання документів до органу влади та від імені якої здійснено комунікацію з органом - тобто ОСОБА_1 . Саме ним підписаний супровідний лист, який оформлено та направлено відповідний пакет документів до органу поліції, що свідчить про його статус ініціатора звернення та суб`єкта, з яким орган влади перебуває у правовідносинах щодо розгляду звернення.

Розглянувши зазначене звернення, уповноваженими службовими особами проведено перевірку викладених обставин, надано їм правову оцінку та підготовлено письмову відповідь від 21.01.2026 № 14318-2026 (а.с.50-51).

Зазначена відповідь надіслана заявнику у межах строків, визначених статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", з дотриманням установленого порядку розгляду звернень. Таким чином, обов`язок щодо розгляду звернення та повідомлення про результати його розгляду виконано відповідачем належним чином і у визначений законом спосіб.

Водночас чинне законодавство не покладає на орган державної влади обов`язку направляти окремі відповіді кожній особі, яка підписала документ, що був долучений як додаток до основного звернення та не був зареєстрований як самостійне звернення. Нормами Закону України "Про звернення громадян" передбачено надання відповіді заявнику, а не кожному підписанту документів, що не мають статусу окремого звернення та не ініціювали окремого адміністративного провадження.

Крім того, позивач фактично ототожнює підписання документа з автоматичним виникненням окремого обов`язку органу щодо індивідуального листування з кожним підписантом, що не відповідає змісту та меті правового регулювання інституту звернень громадян. Такий підхід суперечив би принципу розумності та ефективності адміністративної діяльності, оскільки створював би необґрунтоване дублювання процедур розгляду одного і того ж питання.

Отже, відповідач діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та строки, визначені законом, здійснив розгляд звернення та повідомив заявника про результати. Відсутність окремої відповіді ОСОБА_2 як співпідписанту додатків не може розцінюватися як протиправна бездіяльність, оскільки самостійного звернення від неї до органу поліції у встановленому порядку не надходило.

Таким чином, вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача є безпідставною, не підтверджується матеріалами справи та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо надання відповіді від 08.01.2026 №5023 на звернення від 12.12.2025 ОСОБА_1 ; відповіді від 21.01.2026 №14382 на пункти 1,2,3,5,7, звернення від 12.12.2025, суд зазначає таке.

Заява позивача від 12.12.2025 зареєстрована у встановленому порядку за вхідним № Ж-11902 від 22.12.2025 та розглянута відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" у межах передбачених законом строків.

У пункті 1 заяви позивач просив надати всі матеріали перевірки за його скаргою щодо нібито протиправних дій 03.11.2025 поліцейського ОСОБА_4 (а.с.79).

За результатами розгляду цього питання у відповіді від 21.01.2026 № 14382 позивача поінформовано, що у ВП № 4 (м. Рогатин) проведено відповідну перевірку за його попередньою скаргою та надано правову оцінку викладеним обставинам.

Водночас, з урахуванням положень пункту 3 статті 18 Закону України "Про звернення громадян", позивачу роз`яснено його право на ознайомлення з матеріалами перевірки. При цьому зазначено, що реалізація такого права здійснюється з дотриманням вимог законодавства України про захист персональних даних та інформації з обмеженим доступом, зокрема шляхом обмеження доступу до персональних даних та іншої інформації щодо третіх осіб.

Позивача також повідомлено про конкретний порядок реалізації цього права: ознайомлення можливе у приміщенні ВП № 4 (м. Рогатин) у робочі дні з 09:00 до 18:00 години; надано контактний номер телефону відповідальної посадової особи - начальника чергової частини ВП № 4 (м. Рогатин) Тараса Гринчишина - для узгодження дати та часу ознайомлення (а.с.80-82).

Отже, відповідач не відмовив у наданні доступу до матеріалів перевірки та не обмежив право позивача на їх отримання. Навпаки, забезпечено належний механізм реалізації цього права у спосіб, який відповідає вимогам законодавства щодо захисту персональних даних та недопущення розголошення інформації з обмеженим доступом. Закон України "Про звернення громадян" не передбачає обов`язку безумовного надсилання копій усіх матеріалів перевірки поштовим відправленням, особливо якщо такі матеріали містять персональні дані інших осіб.

Фактично позивач ототожнює обов`язок надати відповідь по суті з обов`язком безумовного направлення повного пакета матеріалів перевірки у копіях, що не відповідає вимогам законодавства та принципу пропорційності втручання у права третіх осіб. Відповідачем забезпечено саме той обсяг доступу, який передбачений законом.

Таким чином, відповідач діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та строки, визначені законом, надав відповіді по суті порушених питань та забезпечив можливість ознайомлення з матеріалами перевірки. Обставини, які б свідчили про протиправну бездіяльність, відсутні, а тому заявлені позовні вимоги у цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У пункті 2 заяви від 12.12.2025 позивач просив перелічити конкретні заходи, які були вжиті для захисту ного конституційних прав.

З цього приводу суд зазначає, що у відповіді від 21.01.2026 № 14382 відповідачем надано вичерпну інформацію про проведені дії в межах розгляду скарги.

Зокрема, у відповіді прямо зазначено, що за зверненням позивача проведено повну, всебічну та об`єктивну перевірку викладених обставин.

У межах цієї перевірки: звернення позивача прийнято та зареєстровано у встановленому законодавством порядку; перевірено всі доводи, викладені у заяві; відібрано пояснення відповідних осіб та витребувано необхідні матеріали; здійснено аналіз отриманих даних з наданням правової оцінки; за результатами перевірки підготовлено та направлено позивачу письмову відповідь у строки, визначені законом.

Таким чином, перелік заходів, здійснених відповідачем, фактично наведено у відповіді від 21.01.2026 № 14382. Вказані дії є саме тими процесуальними та організаційними заходами, які орган поліції уповноважений здійснювати відповідно до своєї компетенції при розгляді звернень громадян.

Водночас вимога позивача щодо "переліку конкретних заходів для захисту конституційних прав" не може тлумачитися як обов`язок органу поліції вчиняти будь- які інші дії поза межами передбаченої законом процедури перевірки звернення. Конституційні права особи у даному випадку реалізуються через гарантоване законом право на звернення та отримання відповіді по суті. Саме це право забезпечено: звернення прийнято, розглянуто та вирішено у встановленому порядку.

Фактично позивач ототожнює незгоду з результатами перевірки або із змістом наданої відповіді з нібито відсутністю заходів реагування. Однак незгода заявника з висновками перевірки не свідчить про бездіяльність органу державної влади.

Таким чином, відповідач належним чином розглянув пункт 2 заяви від 12.12.2025, надав мотивовану відповідь щодо здійснених заходів та діяв у межах компетенції і з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян".

У пункті 3 заяви від 12.12.2025 позивач просив надати посадову інструкцію поліцейського Селецького Івана Павловича.

За результатами розгляду цього питання у відповіді від 21.01.2026 № 14382 позивача належним чином поінформовано про правові підстави неможливості надання копії зазначеного документа. Зокрема, статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Відповідно до статті 9 цього Закону до службової інформації може бути віднесена інформація, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову документацію, пов`язану з організацією діяльності органу, здійсненням контрольних та наглядових функцій, процесом прийняття управлінських рішень тощо.

Посадова інструкція поліцейського, який обіймає керівну посаду - начальника сектору превенції ВП № 4 (м. Рогатин), є внутрішнім організаційно-розпорядчим документом, що визначає обсяг службових повноважень, функціональні обов`язки, порядок взаємодії та алгоритми виконання завдань у межах діяльності органу поліції. Така інформація безпосередньо пов`язана з організацією службової діяльності та процесом прийняття управлінських рішень.

З огляду на зазначене, посадовій інструкції присвоєно гриф "Для службового користування" (ДСК), що відповідає критеріям службової інформації, передбаченим статтею 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, доступ до інформації з обмеженим доступом надається з урахуванням установлених законом обмежень та з метою недопущення розголошення інформації, що може завдати шкоди інтересам служби.

У зв`язку з віднесенням посадової інструкції до документів з грифом "ДСК", її копіювання та передання третім особам є обмеженим. Надання повного тексту такого документа на запит фізичної особи без наявності правових підстав суперечило б вимогам законодавства щодо захисту службової інформації.

Водночас слід підкреслити, що у даному випадку відповідач не допустив бездіяльності. Позивачу надано мотивовану відповідь із чітким посиланням на норми законодавства та обґрунтуванням причин обмеження доступу до запитуваного документа. Тобто відповідач здійснив розгляд звернення по суті та надав правову оцінку можливості розкриття відповідної інформації.

Фактично вимоги позивача зводяться до незгоди з правовою позицією відповідача щодо режиму доступу до конкретного документа. Проте така незгода не свідчить про протиправну бездіяльність, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, у спосіб та відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Отже, підстав для висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача у частині ненадання копії посадової інструкції поліцейського Селецького І.П. не вбачається.

У пункті 5 заяви від 12.12.2025 позивач просив надати інформацію щодо кількості випадків притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за час проходження служби.

У відповіді від 21.01.2026 № 14382 позивача поінформовано, що станом на дату підготовки відповіді, згідно з інформацією, наявною у ВП № 4 (м. Рогатин), ОСОБА_4 вважається таким, що не має дисциплінарних стягнень.

Крім того, у відповіді зазначено, що ВП № 4 (м. Рогатин) володіє інформацією лише в межах матеріалів, які зберігаються у підрозділі відповідно до встановлених правил діловодства та строків зберігання документів. Інформація щодо можливих дисциплінарних проваджень, які могли мати місце до періоду проходженням ним служби у ВП № 4 відсутня.

З огляду на це, позивачу роз`яснено, що для отримання повнішої інформації він має право звернутися до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області як до органу, який володіє відповідними відомостями централізованого характеру.

Таким чином, відповідач надав інформацію в межах наявних повноважень та фактичних даних, якими реально володіє підрозділ, що відповідає вимогам законодавства щодо надання інформації. Орган влади не може бути зобов`язаний надавати інформацію, якою він об`єктивно не володіє, а також не зобов`язаний здійснювати додатковий пошук відомостей поза межами своєї компетенції чи зберігання документів.

Фактично позивачу надано: актуальну інформацію щодо стану дисциплінарних стягнень на момент відповіді; роз`яснення щодо обсягу наявних у підрозділі даних; вказівку на компетентний орган, до якого можливо звернутися для отримання ширшої інформації.

Отже, відповідачем виконано обов`язок щодо розгляду звернення по суті та надання відповіді у встановлений законом спосіб.

У пункті 7 заяви від 12.12.2025 позивач просив надати відповідь, чому особа з міської варти без належної правової чи юридичної освіти стала "заступником".

Відповідач вважає доводи позивача щодо ненадання відповіді на зазначений пункт безпідставними.

Так, у відповіді від 21.01.2026 № 14382 позивача чітко поінформовано про фактичні обставини, а саме що поліцейський ОСОБА_4 обіймає посаду начальника сектору превенції ВП № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області та не є заступником начальника відділення поліції № 4 (м. Рогатин).

Отже, у відповіді фактично спростовано вихідне твердження позивача, яке покладено в основу його питання. Орган поліції надав достовірну інформацію щодо займаної посади працівника, чим усунув помилкове припущення заявника.

Слід підкреслити, що Закон України "Про звернення громадян" зобов`язує орган влади надати відповідь по суті поставленого питання, однак не покладає обов`язку обґрунтовувати гіпотетичні обставини або пояснювати причини призначення на посаду, яку особа фактично не обіймає. У даному випадку предмет питання позивача ґрунтувався на недостовірному припущенні щодо займаної посади.

Таким чином, після встановлення та повідомлення фактичної інформації про займану посаду ОСОБА_4 , підстав для надання будь-яких додаткових роз`яснень щодо "призначення на посаду заступника" об`єктивно не існувало, оскільки така посада ним не обіймається.

Фактично відповідач виконав свій обов`язок належним чином: перевірив інформацію; надав достовірні відомості; спростував помилкові твердження заявника.

Незгода позивача з фактичними даними або його суб`єктивна оцінка кадрових рішень не може свідчити про протиправну бездіяльність органу державної влади.

Таким чином, доводи позивача у цій частині є безпідставними, оскільки відповідь від 21.01.2026 № 14382 містить вичерпну інформацію щодо фактичної посади ОСОБА_4 , а обов`язок відповідача щодо розгляду та надання відповіді виконано у повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач прийняв, належним чином зареєстрував та розглянув звернення позивачів у строки, передбачені Закон України "Про звернення громадян", надав письмові відповіді по суті поставлених питань, забезпечив можливість ознайомлення з матеріалами перевірки з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних, а також обґрунтовано відмовив у наданні інформації, що має статус службової відповідно до Закон України "Про доступ до публічної інформації"; відтак фактичних і правових підстав вважати дії відповідача протиправною бездіяльністю не встановлено, а доводи позивача зводяться до незгоди зі змістом та обсягом наданих відповідей, що саме по собі не свідчить про порушення вимог чинного законодавства.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.