Рішення № 138997893, 13.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. справа № 300/6953/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, заявник, ОСОБА_1 ) , в інтересах якої діє представник адвокат Романко Василь Михайлович, звернулася до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, уповноважений орган реєстрації актів цивільного стану, Надвірнянський відділ ДРАЦС) про визнання протиправною відмову у внесенні змін до актового запису № З Книги реєстрації народжень від 06.01.2010 в частині місця народження дочки - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Надвірна, зобов`язання внести зміни до актового запису №3 Книги реєстрації народжень від 06.01.2010 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де місце народження виправити на м. Івано-Франківськ та видати повторно свідоцтво про народження.

Підставою звернення позивача із вказаним позовом є протиправна, на переконання позивача, відмова Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у внесенні змін до актового запису №3 від 06.01.2010.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час державної реєстрації народження доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до актового запису про народження №3 було внесено відомості про місце її народження м. Надвірна, хоча фактично дитина народилася в м. Івано-Франківську, що, на думку позивача, підтверджується медичними документами щодо народження дитини.

Як зазначає позивач, при державній реєстрації народження дитини заявником був її батько ОСОБА_3 , який скористався правом визначити місце народження дитини, у зв`язку з чим в актовому записі було зазначено м. Надвірна. Водночас, на переконання ОСОБА_1 , зазначені відомості не відповідають фактичному місцю народження дитини, оскільки остання народилася у м. Івано-Франківську.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 також посилається на те, що з метою виправлення допущеної, на її думку, помилки позивач звернулася до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про народження доньки, однак листом від 04.09.2025 отримала відмову, мотивовану тим, що при проведенні державної реєстрації народження ОСОБА_2 заявником був батько дитини, якому роз`яснено порядок зазначення місця народження в актовому записі про народження дитини, відсутня можливість виправити місце народження дитини з м. Надвірна на м. Івано-Франківськ, оскільки батьки використали своє право на визначення місця народження при державній реєстрації народження.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, на її думку, під час державної реєстрації народження дитини було неправильно визначено саме місце її народження, а наявні документи підтверджують факт народження ОСОБА_1 у м. Івано-Франківську. При цьому позивач посилається на положення законодавства у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та вважає, що виявлена невідповідність підлягає виправленню шляхом внесення відповідних змін до актового запису. З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.10.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Одночасно судом витребувано додаткові письмові докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

На виконання вимог ухвали суду від 06.10.2025 Дрогобицький відділ Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України повідомив суд про неможливість надання витребуваних судом доказів, у зв`язку з відсутністю відповідної компетенції органу.

Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України листом від 15.10.2025 інформувало суд про те, що за обліками ЗМУ ДМС ОСОБА_3 зареєстрованим/знятим з реєстрації місця проживання не значиться.

Відділ моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України листом від 14.10.2025 повідомило суд про те, що за обліками ЗМУ ДМС ОСОБА_3 зареєстрованим/знятим з реєстрації місця проживання не значиться.

Ухвалою суду від 29.10.2025 витребувано у Центру надання адміністративних послуг виконкому Дрогобицької міської ради належним чином засвідчені докази, а саме, дані про місця реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дрогобич.

На виконання вимог ухвали суду від 29.10.2025 Відділ-центр надання адміністративних послуг виконкому Дрогобицької міської ради листом від 06.11.2025 повідомив суд про те, що ОСОБА_3 знятий з реєстрації 07.02.2015 у зв`язку з державною реєстрацією смерті за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.08.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 28.08.2008 укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №415.

Як слідує зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.01.2010 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем народження визначено місто Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, батько: ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_1 .

Відповідно до медичного свідоцтва про народження №87 та виписки із картки розвитку новонародженого № НОМЕР_4 в КНП "ІФ ОПЦ ОР" 09.12.2009 о 5:15 годині у громадянки ОСОБА_1 , яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, народилась дитина (дівчинка) ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 50 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 21.05.2015.

Зі змісту Витягу №00048602314 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України слідує, що 6 січня 2010 р. реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стажу Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області о 09:51:29 за №0008006339 внесено актовий запис №3, відомості про дитину "Прізвище власне ім`я, по батькові" - ОСОБА_2 , "дата народження" ІНФОРМАЦІЯ_4 , "місце народження" Україна, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, місто Надвірна.

ОСОБА_1 19.08.2025 звернулась до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою щодо зміни місця народження в актовому записі про народження дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріали адміністративної справи не містять копії зазначеної заяви, разом із всіма долученими документами, втім обставина звернення з такою заявою підтверджується відомостями з листа відповідача від 04.09.2025.

Так, за наслідками розгляду заяви позивача від 19.08.2025 Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 04.09.2025 за №25/32.13.6-19 "Щодо інформування" повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до п.4 гл.1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за №719/4940 передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, та за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження, або місце проживання батьків чи одного з них. Якщо місце народження дитини зазначається фактичне місце її народження, а не місце проживання її батьків, про це робиться відповідна відмітка у графі "Для відміток" актового запису про народження, яка під час державної реєстрації скріплюється підписами батьків чи одного з них, крім випадків, коли відповідно до цих Правил проведення такої реєстрації здійснюється без їх присутності.

При проведенні державної реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявником був батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому було роз`яснено порядок зазначення місця народження в актовому записі про народження дитини. За його заявою місце народження дитини зазначено м. Надвірна, про що наявний підпис батька в актовому записі про народження дитини.

На даний час немає можливості виправити місце народження дитини з м. Надвірна на м. Івано-Франківськ в актовому записі про її народження, оскільки батьки використати своє право на визначення місця народження при державній реєстрації народження.

Вважаючи протиправною відмову у внесенні змін до актового запису №3 Книги реєстрації народжень від 06.01.2010 в частині місця народження дочки - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Надвірна, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" за №2398-VI від 01.07.2010 (надалі по тексту також Закон №2398-VI), який також визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до приписів частини 1 статті 6 Закону №2398-VI, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1-3 статті 9 Закону №2398-VI визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, зокрема проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Так, актовий запис цивільного стану це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Внесення змін до актового запису цивільного стану регулюється статтею 22 Закону №2398-VI, за змістом частини 1 якої внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

До осіб, уповноважених звертатися із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану віднесено, зокрема, одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини (частина 2 статті 22 Закону №2398-VI).

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису (частини 3, 4 статті 22 Закону №2398-VI).

Водночас, частиною 6 статті 22 Закону №2398-VI передбачено повторну видачу свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану після внесення змін до актового запису цивільного стану.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, також врегульовано "Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за № 96/5 (надалі по тексту також Правила №96/5).

Пунктом 1.1. Правил № 96/5 визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі по тексту також відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил (пункт 1.7 Правил №96/5).

Згідно приписів пункту 1.5 Правил №96/5, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (абзац 17 пункту 1.5 Правил №96/5).

Варто зауважити, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану використовує усі відомості, отримані за результатами відповідної перевірки, для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (абзац 10 пункту 1.5 Правил №96/5).

Як визначено пунктом 2.1 Правил №96/5, 2.1. заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України).

Реєстрація заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми (абзац 10 пункту 2.1 Правил №96/5).

Відповідно до пункту 2.5 Правил №96/5, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану може бути подана, зокрема, одним із батьків неповнолітнього (малолітнього).

Так, на виконання пункту 2.6 Правил №96/5, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому (пункт 2.7 Правил №96/5).

Згідно пункту 2.12 Правил №96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові врегульована розділом ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за №719/4940 (далі Правила №52/5).

Відповідно до пункту 3 глави І розділу ІІІ Правил №52/5 (у редакції, чинній на дату вчинення актового запису) реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо з заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.

Згідно з пунктом 4. 3 глави І розділу ІІІ Правил №52/5 (у редакції, чинній на дату вчинення актового запису) якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то місцем народження дитини в актовому записі про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження, або місце проживання батьків.

Якщо місцем народження зазначається фактичне місце народження дитини, а не місце проживання її батьків, то про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток", яка під час реєстрації скріплюється підписами батьків чи одного з них.

Під час реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується фактичне місце народження.

Зазначений порядок повинен бути роз`яснений особам, які звернулись з питання реєстрації народження дитини.

Державний орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Повертаючись до фактичних обставин справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.01.2010 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем народження визначено місто Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, батько: ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_1 .

Відповідно до медичного свідоцтва про народження №87 та виписки із картки розвитку новонародженого № НОМЕР_4 в КНП "ІФ ОПЦ ОР" 09.12.2009 о 5:15 годині у громадянки ОСОБА_1 , яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, народилась дитина (дівчинка) ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 50 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 21.05.2015.

Зі змісту Витягу №00048602314 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України слідує, що 6 січня 2010 р. реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стажу Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області о 09:51:29 за №0008006339 внесено актовий запис №3, відомості про дитину "Прізвище власне ім`я, по батькові" - ОСОБА_2 , "дата народження" ІНФОРМАЦІЯ_4 , "місце народження" Україна, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, місто Надвірна.

ОСОБА_1 19.08.2025 звернулась до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою щодо зміни місця народження в актовому записі про народження дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріали адміністративної справи не містять копії зазначеної заяви, разом із всіма долученими документами, втім обставина звернення з такою заявою підтверджується відомостями з листа відповідача від 04.09.2025.

Так, за наслідками розгляду заяви позивача від 19.08.2025 Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 04.09.2025 за №25/32.13.6-19 "Щодо інформування" повідомив ОСОБА_1 про те, що при проведенні державної реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявником був батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому було роз`яснено порядок зазначення місця народження в актовому записі про народження дитини. За його заявою місце народження дитини зазначено м. Надвірна, про що наявний підпис батька в актовому записі про народження дитини. На даний час немає можливості виправити місце народження дитини з м. Надвірна на м. Івано-Франківськ в актовому записі про її народження, оскільки батьки використати своє право на визначення місця народження при державній реєстрації народження.

Суд вважає, що відмова відповідача у внесенні змін до актового запису про народження з підстави того, що батько дитини під час державної реєстрації народження вже скористався своїм правом на визначення місця народження дитини, є протиправною.

При цьому статтею 22 Закону України №2398-VI передбачено можливість внесення змін до актового запису цивільного стану за наявності достатніх підстав, за наслідками перевірки поданих документів, із складенням обґрунтованого висновку про внесення змін або про відмову в цьому.

Аналогічний порядок встановлено Правилами №96/5, які передбачають можливість звернення із заявою про внесення змін до актового запису, подання документів, необхідних для вирішення питання по суті, та обов`язок органу державної реєстрації актів цивільного стану за результатами їх перевірки прийняти обґрунтований висновок про внесення змін або про відмову в цьому із чітким зазначенням причин відмови.

Водночас пунктом 4.3 глави І розділу ІІІ Правил №52/5 у редакції, чинній на час державної реєстрації народження, було передбачено, що у разі реєстрації народження дитини за місцем проживання батьків чи одного з них місцем народження дитини в актовому записі на бажання батьків могло бути зазначено як фактичне місце народження дитини, підтверджене відповідним документом, так і місце проживання батьків. При цьому зазначеними Правилами окремо передбачено, що під час реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується фактичне місце народження.

Так, наведені норми регулюють порядок первинного визначення місця народження дитини під час державної реєстрації її народження. Однак ані стаття 22 Закону №2398-VI, ані наведені положення Правил №96/5 та Правил №52/5 не містять прямої заборони на внесення у подальшому змін до відомостей про місце народження дитини, якщо для такого внесення наявні достатні правові та документальні підстави. Навпаки, стаття 22 Закону №2398-VI прямо передбачає механізм внесення змін до актових записів цивільного стану, а Правила №96/5 визначають порядок розгляду відповідних заяв та перевірки документів.

За таких обставин саме по собі те, що під час державної реєстрації народження батько дитини скористався передбаченим на той час правом визначити місце народження дитини як місце проживання батьків, не може вважатися самостійною та передбаченою законом підставою для відмови у розгляді питання про внесення змін до відповідного актового запису.

Відповідач, відмовляючи у зміні відомостей про місце народження виключно з мотивів того, що батько дитини вже реалізував своє право на визначення місця її народження при первинній державній реєстрації, фактично ототожнив право на первинне визначення місця народження з неможливістю подальшого внесення змін до відповідного актового запису. Водночас такого обмеження наведені законодавчі приписи не встановлюють.

При цьому з матеріалів справи слідує, що фактичне місце народження ОСОБА_2 м. Івано-Франківськ підтверджується медичним свідоцтвом про народження №87 та випискою із картки розвитку новонародженого № НОМЕР_4 , тоді як в актовому записі №3 зазначено м. Надвірна, що є місцем проживання матері.

Таким чином, відповідач при вирішенні питання про внесення змін повинен був надати оцінку поданим ОСОБА_1 документам та встановити наявність або відсутність достатніх підстав для зміни відповідних відомостей, а не відмовляти лише з тієї підстави, що право на визначення місця народження вже було реалізовано батьком дитини під час первинної державної реєстрації її народження.

Пунктом 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Виходячи з вказаного, а також керуючись частиною 5 статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №807/45/17, згідно яких що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.

Водночас суд звертає увагу, що матеріали справи не містять самої заяви позивача від 19.08.2025 про внесення змін до актового запису про народження, а також документів, які були додані до такої заяви. Відтак суд позбавлений можливості встановити зміст поданої заяви, зокрема, чи була вона подана саме як заява про внесення змін до актового запису цивільного стану у порядку, передбаченому статтею 22 Закону України №2398-VI та Правилами №96/5, а також чи відповідала вона встановленій цими Правилами формі та чи були до неї долучені необхідні документи. Така обставина має істотне значення для вирішення спору, оскільки відповідно до пунктів 2.5, 2.6 Правил №96/5 заява про внесення змін подається визначеним суб`єктом та разом із документами, необхідними для розгляду питання по суті.

Разом з тим, єдиним документом, який підтверджує результати звернення позивача до відповідача, є лист від 04.09.2025 №25/32.13.6-19 "Щодо інформування", яким її повідомлено про неможливість виправлення місця народження дитини з м. Надвірна на м. Івано-Франківськ з огляду на те, що батьки вже використали своє право на визначення місця народження дитини під час її державної реєстрації.

При цьому зазначений лист не є висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, передбаченим частиною першою статті 22 Закону України №2398-VI та пунктом 2.12 Правил №96/5, оскільки матеріали справи не містять такого висновку, складеного за результатами перевірки поданих документів. Натомість за своїм змістом лист відповідача є відповіддю на звернення громадянки, наданою в порядку Закону України "Про звернення громадян", а не рішенням, прийнятим за процедурою розгляду заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану. Водночас законодавство прямо передбачає, що за результатами розгляду саме заяви про внесення змін орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен скласти обґрунтований висновок про внесення змін або про відмову в цьому, із чітким зазначенням причин відмови.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи самої заяви та доданих до неї документів суд не має можливості встановити, що ОСОБА_1 було реалізовано саме передбачений статтею 22 Закону №2398-VI та Правилами №96/5 порядок звернення із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану. Водночас лист відповідача від 04.09.2025 свідчить лише про надання відповіді на звернення позивача та не містить ознак передбаченого законом обґрунтованого висновку про відмову у внесенні змін.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.

Водночас, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Відтак, до компетенції суду не входить зобов`язання відповідача приймати конкретне рішення за наслідками розгляду заяв позивача, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 6, частин 1, 2 статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейський суд з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також Суд) та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№19336/04) Європейського суду з прав людини вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа №30210/96).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки не спрямований на усунення порушення її прав у передбаченому законом порядку та фактично передбачає вирішення судом питання, яке відповідно до статті 22 Закону №2398-VI першочергово має бути розглянуте компетентним органом державної реєстрації актів цивільного стану за результатами належного звернення та перевірки відповідних документів.

Водночас позивач не позбавлена права повторно звернутися до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану з належно оформленою заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану у порядку та за формою, встановленими Правилами №96/5, додавши документи, необхідні для розгляду питання по суті. За результатами такого звернення відповідач зобов`язаний провести передбачену законодавством перевірку та прийняти відповідне обґрунтоване рішення - про внесення змін або про відмову в цьому із зазначенням причин такої відмови.

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 24.09.2025.

З огляду на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача понесені нею витрати зі сплати судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) АДРЕСА_2 ;

відповідач Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 20556870), вул. Гетьмана Мазепи, 36, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400.

Суддя Микитин Н.М.