Рішення № 138997842, 14.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2026 року Справа № 280/5751/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115)

до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000353/2 від 25.05.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 12.08.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.08.2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (ТОВ «ТД «АМТ») (Покупець) уклало з компанією YINAN COUNTY KAILILAI MACHINERY CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №KL/5 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації (Додатку) №2026-3 від 25.08.2025 року, Специфікації (Додатку) №2026-3-z від 25.08.2025 року та рахунку-фактури (інвойсу) №KL2026-3 від 22.12.2025 року було здійснено поставку товарів ( трактори, грунтофрези, запасні частини). Загальна фактурна вартість товарної партії за інвойсом та специфікаціями становить 245944,22доларів США.

Товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

25.05.2026 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Рекуном А.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) типу ІМ40АА № 26UA403070005934U0, у графі 31 якої зазначені заявлені до митного оформлення товари.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 22.12.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) № KL2026-3 від 22.12.2025;

- домашня транспортна накладна № 000137202 від 21.04.2026;

- коносамент № BW25121155 від 05.01.2026;

- накладна УМВС № 01713 від 09.03.2026;

- некласифікований комерційний документ заявка на перевезення №62 від 29.12.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G260304-14 від 04.03.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Акт виконаних робіт від 17.03.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрати від 04.03.2026;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 2026-3 від 25.08.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 2026-3-z від 25.08.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № KL/5 від 01.08.2025;

- договір (контракт) про перевезення № 0303/912/25 від 03.03.2025;

- електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №С26MACXQ8W060035 від 25.02.2026;

- інші некласифіковані документи список номерів шасі від 22.12.2025;

- інші некласифіковані документи технічні характеристики від 22.12.2025.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту:

«Відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

У зв`язку із тим, що документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.»

Листом від 25.05.2026 року №250502 позивач повідомив Тернопільську митницю про відсутність можливості надати додаткові документи та просило здійснити митне оформлення за наявними документами.

25.05.2026 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000353/2, відповідно до якого митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 МКУ.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №26UA403070006043U3 від 26.05.2026 року із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA120012001F4P2 від 26.05.2026 року.

Позивач вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

1.«З метою підтвердження зазначених витрат надано до митного оформлення такі документи: договір на перевезення зовнішьоекономічних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025, укладений з експедитором «Global Container Lines SIA», рахунок від 04.03.2026 № G260304-14 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідка про транспортні витрати № б/н від 04.03.2026 та акт виконаних робіт № б/н, від 17.03.2026, заявка на міжнародне морське перевезення № 62 від 29.12.2025.

Відповідно до довідки про транспортні витрати № б/н від 04.03.2026 та акту виконаних робіт № б/н від 17.03.2026 визначено витрати на транспортування товарів в одному контейнері. Витрати на перевезення в одному контейнері відповідно враховують: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Кінґдао, Китай - Гданськ, Польща становить 2400,00 доларів США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська- Пшемисль становить 1000,00 доларів США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська- Пшемисль - Тернопіль, Україна становить 890 доларів США.

Відповідно до п. 2.17. Договору на перевезення зовнішьоекономічних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного між ТОВ »Торговий дім АМТ» та Виконавцем «Global Contaiber Lines SIA» Замовник зобов`язується оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати (якщо такі є), витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгоджені платежі, що належать Виконавцю, за виконані послуги з перевезення та оброблення вантажів згідно з тарифами. У наданих до митного оформлення рахунку від 04.03.2026 № G260304-14 на оплату транспортно- експедиторських послуг, довідці про транспортні витрати № б/н від 04.03.2026 та акті виконаних робіт № б/н від 17.03.2026 відсутні витрати щодо перевантаження та зберігання вантажу в порту призначення.

Відповідно до напису на коносаменті № BW25121155 від 05.01.2026 «Global Container lines Latvija SIAs responsibility ceases at port of discharge перевізник не відповідає за вантаж в порті розвантаження, що не відповідає даним, зазначеним у рахунку від 04.03.2026 № G260304-14 в частині сплати за перевантаження. Крім цього, згідно п. 1 заявки № 62 від 29.12.2025, на перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) до Договору № 0303/912/25 від 03.03.2025 встановлено маршрут проходження вантажу «Порт Циндао/Китай Гданськ/Польща-Тернопіль Україна», пунктом 7 заявки замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Судно типу «Контейнеровоз +Залізничний транспорт (платформи)/Container vessel+Railway transport (platforms), що не відповідає виду заявки «перевезення вантажу морським транспортом (фрахту)»

Відповідно до пункту 11 заявки на міжнародне морське перевезення № 62 від 29.12.2025 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ Торговий дім «АМТ» у Експедитора «Global Contaiber Lines SIA» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від 04.03.2026 № G260304-14 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідці про транспортні витрати № б/н від 04.03.2026 та акту виконаних робіт № б/н від 17.03.2026, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження.

До митного оформлення надано коносамент від 05.01.2026 № BW25121155, супровідний документ Т1 від 18.03.2026 № 26PL322080NS8EFKM4 та залізничну накладну від 09.03.2026 № 01713. Тобто, з наведеного вбачається, що товар до перезавантаження на потяг перебував на зберіганні в порту. Однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані митному органу разом з іншими товаросупровідними документами. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МК України. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується».

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю позивачем надано митниці: Декларація митної вартості від 25.05.2026 року; Зовнішньоекономічний контракт №KL/5 від 01.08.2025 року; Специфікація №2026-3 від 25.08.2025 року; Специфікація №2026-3-z від 25.08.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) №KL2026-3 від 22.12.2025 року; Пакувальний лист б/н від 22.12.2025 року; Сертифікат походження товару №C26MACXQ8W060035 від 25.02.2026 року; Технічні характеристики товару від 22.12.2025 року; Список номерів шасі від 22.12.2025 року.

Для підтвердження транспортних витрат до місця ввезення товару на митну

територію України позивачем надано митниці: Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025 року; Заявку на перевезення №62 від 29.12.2025 року; Коносамент №BW25121155 від 05.01.2026 року; Залізничну накладну №01713 від 09.03.2026 року; Рахунок-фактуру на оплату перевезення №G260304-14 від 04.03.2026 року; Акт виконаних робіт б/н від 17.03.2026 року; Довідку про транспортні витрати б/н від 04.03.2026 року.

Згідно з Договором на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025 року, укладеним між ТОВ «ТД «АМТ» та компанією «Global Container Lines SIA», Виконавець у межах цього договору може здійснювати міжнародне мультимодальне перевезення вантажів із залученням інших учасників мультимодального перевезення. Відповідно до п.3.1 цього договору вартість транспортних витрат зазначається в інвойсі Виконавця. Відповідно до п.3.3 цього ж договору: «У випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість перевезення (фрахт), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт. »

Отже, сам договір перевезення прямо передбачає, що у випадку перевантаження контейнерів у проміжному порту або терміналі вартість такого перевантаження не є окремою самостійною сумою, яка повинна зазначатися додатково до фрахту, а включається у загальну вартість перевезення, відображену у рахунку та акті виконаних робіт. Саме такі документи і були надані митному органу.

Так, рахунок-фактура №G260304-14 від 04.03.2026 року, довідка про транспортні витрати від 04.03.2026 року та акт виконаних робіт від 17.03.2026 року містять відомості про маршрут перевезення, кількість контейнерів, номери контейнерів, вартість морського фрахту та міжнародної залізничної доставки. З цих документів вбачається, що перевезення здійснювалося у семи 40-футових контейнерах MRKU2993374, MRKU3128540, MRSU8929652, MSKU1326002, TCNU6207881, TCNU8642300, MRSU7479144 за маршрутом Кінгдао, Китай - Тернопіль, Україна.

Зазначеними документами підтверджено, що вартість морського фрахту, включаючи перевантаження, за маршрутом Кінгдао, Китай - Гданськ, Польща склала 16 800,00 дол. США; вартість міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження, за маршрутом Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська-Пшемисль склала 7 000,00 дол. США; вартість міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження, за маршрутом митний перехід Мостиська-Пшемисль - Тернопіль, Україна склала 6 230,00 доларів США. Загальна вартість наданих послуг за перевезення склала 30 030,00 дол. США, включаючи перевантаження контейнерів. При цьому сума 30 030,00 дол. США є загальною вартістю перевезення всієї партії вантажу у семи контейнерах за відповідним рахунком та актом. До митної вартості оцінюваних товарів за декларацією митної вартості було включено не всю загальну суму перевезення, а розподілену на відповідну товарну партію частину витрат до місця ввезення на митну територію України у розмірі 3 400,00 дол. США. Витрати після місця ввезення до митної вартості не включались.

З урахуванням розподілу транспортних витрат у декларації митної вартості до митної вартості оцінюваної партії товару було включено витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України в сумі 3 400,00 дол. США. Витрати на доставку після місця ввезення до митної вартості товарів підприємством не включались, оскільки такі витрати не підлягають включенню до митної вартості згідно з ч.10 ст.58 МК України.

Таким чином, доводи митного органу про те, що документи не містять відомостей щодо витрат на перевантаження, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, не відповідають змісту поданих документів. Вартість перевантаження, яка мала місце в процесі мультимодального перевезення, включена до загальної вартості перевезення та прямо зазначена у рахунку, довідці і акті виконаних робіт.

Наявність транзитних декларацій Т1 та залізничної накладної свідчить виключно про факт здійснення перевезення та зміни виду транспорту в процесі мультимодального перевезення, що повністю узгоджується з умовами Договору та Заявки. Сама по собі послідовність операцій з вивантаження контейнера з судна та його подальшого завантаження на залізничну платформу не є тотожною послузі з платного зберігання, а є невід`ємною частиною технологічного процесу перевалки вантажу в порту. Жодних доказів того, що вказані операції виходили за межі нормативного вільного часу або що портом виставлялися окремі рахунки за зберігання, митним органом не наведено. До того ж декларантом під час митного оформлення, а також під час проведення консультацій було чітко зазначено про відсутність таких витрат.

Стосовно напису на коносаменті №BW25121159 від 05.01.2026 року «Global Container lines Latvija SIA's responsibility ceases at port of discharge» слід зазначити, що вказане застереження є стандартним для лінійного коносамента та регулює виключно межі відповідальності морського перевізника саме в рамках морського етапу перевезення. Воно жодним чином не скасовує факту подальшого перевантаження контейнера на залізничний транспорт та не суперечить включенню вартості такого перевантаження до загальної вартості мультимодального перевезення, оскільки організація перевалки в порту та подальше залізничне транспортування здійснювалися Виконавцем - Global Container Lines SIA - в рамках єдиного договору транспортного експедирування, а не морським перевізником, відповідальність якого обмежена коносаментом.

В рамках виконання Договору №0303/912/25 Сторонами було підписано Заявку №62, якою погоджено мультимодальне перевезення 7 40-футових контейнерів за маршрутом порт Кінгдао (Китай) - порт Гданськ (Польща) - станція Тернопіль (Україна) з використанням морського судна типу «контейнеровоз» та залізничного транспорту (платформ), що в сукупності й утворює мультимодальне перевезення, а не виключно морське, як помилково кваліфікує митний орган. Зауваження митниці про невідповідність типу транспортного засобу, зазначеного в пункті 7 Заявки, її назві ґрунтується на довільному тлумаченні документа, оскільки заявка з самого початку охоплювала весь маршрут доставки вантажу до кінцевого пункту призначення - станції Тернопіль, а відтак посилання на використання двох видів транспорту є логічним та необхідним елементом узгодження мультимодального перевезення.

Митний орган не навів жодного документа, який би підтверджував існування інших додаткових транспортних витрат, не визначив їх розміру, не зазначив, хто саме і коли надавав такі послуги, а також не вказав, у якому документі повинні бути відображені такі гіпотетичні витрати. Саме по собі переміщення товару залізничним транспортом після прибуття контейнерів до порту Гданськ не свідчить про наявність непідтверджених витрат, оскільки мультимодальне перевезення було передбачене договором та документально оформлене рахунком, довідкою і актом.

Окремо слід зазначити, що у спірному Рішенні митний орган фактично визнав наявність у поданих документах відомостей про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки безпосередньо процитував суму 3 400,00 дол. США за перевезення до місця ввезення та суму 890,00 дол. США за подальше перевезення до Тернополя. За таких обставин твердження про неможливість перевірки транспортної складової є внутрішньо суперечливим.

Відтак подані позивачем документи містили необхідні числові значення транспортної складової митної вартості, а тому посилання митного органу на не підтвердження транспортних витрат є безпідставним.

2. «Також відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та пункт 3.1.1 Контракту № KL/5 від 01.08.2025, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника з наявними відмітками митних органів країни відправлення , яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.»

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які обов`язково подаються разом із митною декларацією відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а є додатковим документом за ч.3 ст.53 МК України, який може випробовуватися лише за наявності передбачених законом підстав. Закон не покладає на декларанта безумовного обов`язку надавати цей документ під час митного оформлення товарів за основним методом.

Посилання митниці на умови поставки FOB (Інкотермс 2010) та пункт 3.1.1 Контракту №KL/5 як на підставу для витребування експортної декларації є юридично неспроможним. Дійсно, за умовами FOB обов`язок щодо здійснення митних формальностей для експорту та сплата відповідних мит і зборів покладається виключно на Продавця. Проте саме з цього випливає, що ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) не є суб`єктом декларування в країні експорту, не бере участі в митному очищенні товару в Китаї, не складає експортну декларацію та об`єктивно не є її власником чи розпорядником. Витрати на експортне оформлення вже включені Продавцем до загальної вартості товару, що належним чином зафіксовано в комерційному інвойсі. Чинне законодавство України не зобов`язує українського імпортера витребувати у контрагента-нерезидента його внутрішні митні документи для цілей декларування в Україні.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, митний орган має право письмово запитати додаткові документи (до яких належить копія митної декларації країни відправлення) виключно у тому разі, якщо подані обов`язкові документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Проте Відповідач не навів жодних об`єктивних доказів наявності дефектів у поданому пакеті первинних документів. Формальне посилання митниці на право «упевнитися у заявлених відомостях» відповідно до ч.5 ст.54 МК України не може бути самостійною та достатньою підставою для витребування додаткових документів, оскільки всі ці відомості вже містяться у наданих коносаменті, специфікації, пакувальному листі та інвойсі.

Зазначена позиція позивача повністю узгоджується з усталеною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.02.2026 року у справі №460/5068/24 суд касаційної інстанції прямо зазначив, що митна декларація країни відправлення є документом продавця, покупець жодним чином не може впливати на її зміст, а відтак відсутність цього додаткового документа не може розцінюватись як підстава для сумнівів в обґрунтованості визначеної декларантом митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок закріплено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17, де зазначено, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої вартості товару, оскільки така вартість підтверджується поданими первинними документами, а надання експортної декларації за таких обставин не є обов`язковим.

Таким чином, відсутність у декларанта додаткового документа, складеного іноземним суб`єктом за правилами іноземного законодавства, не спростовує достовірності заявленої митної вартості та не надає митному органу права застосовувати резервний метод її визначення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що митному органу було надано повний та вичерпний пакет документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, які у своїй сукупності, взаємозв`язку та послідовності однозначно підтверджують структуру та числові значення заявленої митної вартості за ціною договору (контракту). Надані документи не містять розбіжностей, які б мали вплив на правильність обчислення митних платежів, а всі зауваження відповідача, покладені в основу оскаржуваного Рішення, носять виключно формальний характер, ґрунтуються на помилковому тлумаченні умов зовнішньоекономічних та транспортних договорів і жодним чином не спростовують факту придбання та доставки товару за задекларованою вартістю.

За таких обставин, у митного органу були відсутні законні підстави, визначені статтею 54 Митного кодексу України, для витребування додаткових документів та, як наслідок, для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000353/2 від 25.05.2026 року є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403070/2026/000353/2 від 25.05.2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4236,96 грн (чотири тисячі двісті тридцять шість гривень 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 14.08.2026.

Суддя О.В. Конишева