Ухвала суду № 138997748, 14.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

14 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4882/24 13:48 год

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі

головуюча суддя - Скраль Т.В.,

секретар судового засідання Колушкіна Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Словенко-Козлова Світлана Семенівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про звільнення від сплати штрафу та про відстрочку виконання ухвали про накладення штрафу від 28 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 14 серпня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 14 серпня 2026 року.

27 серпня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження максимального розміру пенсії у розмірі - 28897,16 грн з 01 березня 2024 року. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум та висновків зроблених судом у даній справі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.

24 лютого 2026 року ухвалою суду, яка набрала законної сили 03 липня 2026 року, у прийнятті повторного звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання судового рішення по справі № 260/4882/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - відмовлено. Накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) штраф у розмірі 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень, 00 коп.), що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу у розмірі 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень, 00 коп.) стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Половину суми штрафу у розмірі 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень,00 коп.) стягнуто на користь Державного бюджету України.

28 липня 2026 року представником Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області подано клопотання в якому просять в якості альтернативи (у разі якщо суд не знайде підстав для зупинення стягнення): на підставі статті 378 КАС України відстрочити виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду 24 лютого 2026 року по справі №260/4882/24 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на строк до моменту розгляду та набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду клопотання про звільнення від сплати штрафу.

28 липня 2026 року представником Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області подано клопотання про звільнення від сплати штрафу накладеного ухвалою суду від 24 лютого 2026 року у справі № 260/4882/24.

04 серпня 2026 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви про відстрочення виконання ухвали суду у справі № 260/4882/24 на 14 серпня 2026 року о 10:00 год.

04 серпня 2026 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про звільнення від сплати штрафу у справі № 260/4882/24 на 14 серпня 2026 року о 10:00 год.

Позивач у судовому засіданні заперечував щодо звільнення від сплати штрафу та відстрочення виконання ухвали суду.

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання підтримала та просила їх задовольнити.

Розглянувши клопотання представника відповідача про звільнення від сплати штрафу, судом встановлено наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, дійшов висновку, що із принципу верховенства права видно, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Статтею 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення та наявність підстав для формування висновку про те, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Відповідно до частини 5 статті 382-3 КАС України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Частиною 6 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

У розглядуваній справі суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про повне виконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у цій справі.

24 лютого 2026 року ухвалою суду, яка набрала законної сили 03 липня 2026 року, у прийнятті повторного звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання судового рішення по справі № 260/4882/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - відмовлено. Накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) штраф у розмірі 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень, 00 коп.), що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу у розмірі 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень, 00 коп.) стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Половину суми штрафу у розмірі 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень,00 коп.) стягнуто на користь Державного бюджету України.

Правомірність такого накладення штрафу не є предметом спору, а законність ухвали суду від 24 лютого 2026 року уже було перевірено апеляційним судом, де постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року вищевказану ухвалу суду - залишено без змін.

При цьому, матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що після набрання ухвалою суду від 24 лютого 2026 року законної сили, керівником відповідача, як суб`єкта владних повноважень, було вчинено інші дії, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, можуть вважатись достатніми і вичерпними.

З врахуванням вищенаведеного, у суду відсутні правові та фактичні підстави для задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про звільнення керівника від сплати штрафу.

Розглянувши клопотання про відстрочку виконання ухвали про накладення штрафу, судом встановлено наступне.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд відмічає, що правовідносини з приводу відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення унормовані статті 378 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частин 3-5 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З наведених норм процесуального закону випливає, що заява про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду підлягає задоволенню лише у виняткових випадках, коло яких процесуальним законом прямо не окреслено, але які повинні знаходитись у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із фізичною можливістю відповідача забезпечити виконання рішення суду.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання, і наявність яких має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторону, яка заявила відповідну заяву.

Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Підставою для відстрочення виконання ухвали суду відповідач визначає, що у даному випадку обставиною, що зумовлює необхідність відстрочення виконання ухвали про штраф, є триваючий судовий розгляд клопотання про повне звільнення від його сплати. Якщо ухвала про штраф буде виконана (або стягнена примусово) до моменту розгляду клопотання про звільнення від нього, це призведе до порушення принципу правової визначеності та змусить Головне управління ініціювати складну і тривалу процедуру повороту виконання судового рішення (стаття 380 КАС України).

У поданому клопотанні відповідач фактично пов`язує необхідність відстрочення виконання ухвали від 24 лютого 2026 року виключно з тим, що ним подано клопотання про звільнення від сплати накладеного судом штрафу, розгляд якого на момент звернення з клопотанням про відстрочення не завершено.

Разом з тим, сам факт звернення відповідача із клопотанням про звільнення від сплати штрафу та очікування результатів його розгляду не є тією обставиною, яка істотно ускладнює виконання ухвали суду від 24 лютого 2026 року або робить її виконання неможливим у розумінні статті 378 КАС України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а можливість його виконання не може ставитися в залежність від подання стороною іншої заяви чи клопотання, спрямованого на звільнення від наслідків невиконання такого рішення.

При цьому ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року набрала законної сили 03 липня 2026 року після її перегляду судом апеляційної інстанції. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року зазначену ухвалу залишено без змін. Отже, на момент розгляду клопотання про відстрочення ухвала про накладення штрафу є чинною, обов`язковою до виконання та такою, що підлягає виконанню у встановленому законом порядку.

Посилання відповідача на можливість виникнення у майбутньому необхідності здійснення повороту виконання у разі задоволення клопотання про звільнення від сплати штрафу також не свідчить про наявність передбачених статтею 378 КАС України підстав для відстрочення виконання судового рішення.

Отже, за відсутності встановлених статтею 378 КАС України обставин, які істотно ускладнюють виконання ухвали суду від 24 лютого 2026 року або роблять її виконання неможливим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання зазначеної ухвали.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі №260/4882/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 260/4882/24, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 28 липня 2026 року про звільнення від сплати штрафу - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 28 липня 2026 року про відстрочку виконання ухвали про накладення штрафу - відмовити.

3. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі №260/4882/24, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 260/4882/24, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Т.В.Скраль