Рішення № 13899771, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/47810.02.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фарком»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія» про стягнення 608614,52 грн. за участю представників позивача –Шароватової А.В., довіреність №б/н від 10.12.2010р., відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 482761,44 грн. основного боргу, 92832,67 грн. пені, 23871,63 грн. інфляційних втрат, 9148,78 грн. 3% річних, а загалом 608614,52 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 01-1711/П-ТК від 17.11.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.01.2011 року.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.2011 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Фарком»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-промислова компанія»(покупець) укладено договір поставки № 01-1711/П-ТК, за умовами якого постачальник зобов’язується протягом строку дії даного договору передати на умовах, передбачених даним договором, згущене молоко (товар), у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти вищезазначений товар та оплатити його в строки, в розмірі та на умовах, визначених даним договором.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2010 року. Договір автоматично продовжується строком на 1 рік, якщо жодна із сторін не висловила бажання про вихід із нього на протязі місячного терміну до дати вказаної у п. 2.1. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання, які виникли під час дії цього договору (п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).

Доказів припинення договору у встановленому порядку сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 5.6 договору покупець зобов’язується оплачувати кожну окрему партію товару на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 2562761,44 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №№ РН-0116 від 12.04.2010 року на суму 196470,00 грн., РН-0146 від 06.05.2010 року на суму 122580,00 грн., РН-0147 від 13.05.2010 року на суму 193500,00 грн., РН-0582 від 26.11.2009 року на суму 172800,00 грн., РН-0583 від 26.11.2009 року на суму 339753,60 грн., РН-0605 від 28.12.2009 року на суму 188125,43 грн., РН-0606 від 29.12.2009 року на суму 324531,81 грн., РН-0032 від 15.02.2010 року на суму 512503,20 грн., РН-0064 від 10.03.2010 року на суму 512497,40 грн., які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий на суму 2562761,44 грн. товар розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем у сумі 482761,44 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2010 по 31.08.2010.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 482761,44 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 482761,44 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару за спірним договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 23871,63 грн. інфляційних сум та 9148,78 грн. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 8.5 договору у випадку прострочення виконання свого зобов’язання за даним договором покупець сплачує постачальнику неустойку у формі пені в розмірі 0,0834% від суми невиконаного зобов’язання, за кожний календарний день такого прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати отриманої продукції нараховано 92832,67 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 92832,67 грн. у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 6086,15 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44, код 35946019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фарком»(01042, м. Київ, тупик Тверський, буд. 5-А, код 32920422) 482 761 (чотириста вісімдесят дві тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 44 коп. основного боргу, 23 871 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 9 148 (дев’ять тисяч сто сорок вісім) грн. 78 коп. 3 % річних, 92 832 (дев’яносто дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 67 коп. пені, 6 086 (шість тисяч вісімдесят шість) грн. 15 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна