Рішення № 138997610, 14.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/25771/25

категорія 110000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Радомишльської міської ради Житомирської області до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Радомишльська міська рада з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним і скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Розробка та технічна рекультивація Негребівського родовища доломітів Житомирського району Житомирської області (1 черга)" від 08.09.2025 № 21/01-12858/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок прийнято з істотними порушеннями вимог чинного законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. Позивач вказує, що розробка родовища та відкачування води призведуть до створення депресійної воронки, внаслідок чого рівень води в існуючих криницях мешканців с. Негребівка впаде і вони стануть безводними. Такі обставини прямо підтверджуються раніше розробленими проектними документами 2012 року, які детально описують гідрогеологічні ризики для прилеглої території. Позивач наголошує, що в оскаржуваному звіті та висновку не було належним чином оцінено ризики та вплив на водне середовище регіону. Під час проведення процедури оцінки були повністю проігноровані зауваження громадськості, а також висновки профільних технічних звітів фахівців. Відповідачем не було забезпечено повне та достовірне інформування місцевого населення про реальні масштаби майбутнього антропогенного навантаження. Крім того, на думку позивача, таблиця врахування зауважень та пропозицій громадськості містить недостовірну інформацію та не має належного обґрунтування відхилення або врахування поданих зауважень. Незважаючи на численні заперечення жителів та органів місцевого самоврядування, дозвільні документи були сформовані з порушенням балансу інтересів громади та суб`єкта господарювання. У зв`язку з цим позивач вважає прийнятий документ незаконним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку для запобігання екологічній катастрофі місцевого значення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Доломіне" як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 17.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що процедура оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіне" була проведена в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", звіту з оцінки впливу на довкілля від 08.07.2025 та звіту про громадське обговорення від 08.09.2025 № 21/01-12858/2 були внесені до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, громадські слухання проведено 25.07.2025 з фіксацією всіх запитань та відповідей, висновок видано 08.09.2025 № 21/01-12858/2 після аналізу всіх зауважень громадськості та не містить недостовірних відомостей, оскільки будь-які розбіжності з попередніми звітами 2012 року пояснюються зміною обсягу робіт, актуалізацією гідрогеологічних даних та відсутністю обов`язку враховувати застарілі висновки щодо водопроводу, а також що позивачем не долучено належних доказів недостовірності інформації. У матеріалах справи містяться детальні розрахунки зниження рівня ґрунтових вод, які чітко свідчать про допустимість планованої господарської діяльності за умови дотримання встановлених екологічних умов. Відповідач підкреслив, що аналіз інформації у звіті та визначення допустимості планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень міністерства, а законні підстави для скасування спірного висновку відсутні. У висновку чітко визначено всі необхідні екологічні умови провадження діяльності, а також покладено обов`язки на суб`єкта господарювання щодо здійснення компенсаційних заходів. Передбачено проведення постійного моніторингу довкілля та обов`язкове забезпечення гарантованого водопостачання у разі зміни рівня підземних вод.

У поясненнях третьої особи, поданих до суду 21.11.2025, товариство з обмеженою відповідальністю "Доломіне" зазначило, що висновок з оцінки впливу на довкілля відповідає вимогам Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", звіту про громадське обговорення від 08.09.2025 № 21/01-12858/2 внесено до Єдиного реєстру, процедура громадського обговорення проведена з дотриманням строків. Висновки щодо гідрогеологічних умов 2012 року КП "Житомирводпроект" не стосуються планованої діяльності з видобутку доломітів, оскільки були розроблені для водопроводу, а сучасні дослідження ТОВ "Геопроф" 2024-2025 років на основі фондових матеріалів 1986-1972 років, аналізу Національної академії наук України та експерта Ю.Ф. Руденка 2023 року підтверджують відсутність негативного впливу на водоносні горизонти, що відповідає розрахункам зниження рівня ґрунтових вод лише на 1,6 м у зоні впливу.

У відповіді на відзив, поданій до суду 08.12.2025, позивач зазначив, що висновок з оцінки впливу на довкілля не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оскільки містить суперечності з попереднім висновком № 212 від 04.02.2025 щодо розбіжностей у відстані до житлової забудови с. Негребівка (320 м проти 364 м), зміщенням ліній на ситуаційній карті, збільшенням обсягів водоспоживання вдвічі без відповідного зменшення площі кар`єру та доріг.

У запереченнях на відповідь на відзив, поданих 10.12.2025, відповідач зазначив, що доводи Радомишльської міської ради Житомирської області, викладені у відповіді на відзив, не спростовують доводів Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, а також що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 809/437/17 є доцільним, оскільки встановити факт надання суб`єктом господарювання недостовірної інформації у звіті з оцінки впливу на довкілля можливо за результатами проведення перевірки дотримання ним висновку з оцінки впливу на довкілля та екологічних умов, так як господарська діяльність на момент здійснення процедури з оцінки впливу на довкілля не провадиться, а можлива лише після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля. Аналіз інформації, зазначеної у звіті з оцінки впливу на довкілля та інформації, отриманої під час громадського обговорення, визначення допустимості провадження планованої діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіне" у висновку з оцінки впливу на довкілля належить до компетенції Міністерства, тому надання позивачем оцінки такому рішенню суб`єкта владних повноважень з урахуванням приписів статті 9 Закону та вказаного висновку Верховного Суду є безпідставним та необґрунтованим. Висновок з оцінки впливу на довкілля передбачає обов`язок товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіне" здійснювати післяпроектний моніторинг та компенсаційні заходи. Твердження щодо впливу на Негребівський водоносний горизонт спростовується оцінкою зниження рівнів підземних вод у четвертинному водоносному горизонті, а не у Негребівському водоносному горизонті, а зауваження щодо робочого проекту водопроводу 2012 року є неактуальними та необґрунтованими для планованої діяльності з видобутку доломітів.

У додаткових поясненнях, поданих до суду 22.12.2025, відповідач зазначив, що позивач не довів недостовірність інформації звіту з оцінки впливу на довкілля, відсутність компенсаційних заходів щодо ґрунтів та водних ресурсів, оскільки в звіті від 08.09.2025 № 21/01-12858/2 передбачено рекультивацію родючого шару ґрунтів, відшкодування збитків за насадження, контроль моніторингу вод та післяпроектний моніторинг, а також що відповідач додав пояснення щодо відсутності впливу на водоносні горизонти та громадського контролю.

У додаткових поясненнях, поданих до суду 25.12.2025, відповідач зазначив, що позивач не довів неврахування зауважень громадськості, оскільки в таблиці врахування зауважень до звіту про громадське обговорення від 08.09.2025 № 21/01-12858/2 вказано часткове врахування, та що відповідач додав пояснення щодо можливості громадського моніторингу вод відповідно до статті 11 Водного кодексу України.

У додаткових поясненнях, поданих до суду 28.05.2026, позивач зазначив, що під час реалізації планованої діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "Доломіне" допущено порушення екологічних умов висновку з оцінки впливу на довкілля від 08.09.2025 № 21/01-12858/2, зокрема невідшкодування збитків за зруйновані насадження, змішуванням родючого шару ґрунту з породами, використанням недозволеної форми водовідведення, відсутністю звіту за формою № 7-Г, змішуванням відходів. Позивач долучив акт позапланової перевірки Державної екологічної інспекції від 05.05.2026 № 24, накази Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 04.04.2026 № 4727, погодження від 08.04.2026 та доручення від 09.04.2026, які, на думку позивача, підтверджують порушення, тому їх слід врахувати при перевірці підстав для скасування висновку.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

01.10.2010 Державною службою геології та надр України було видано спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер 5210 для видобування доломітів та інших корисних копалин на Негребівському родовищі, що розташоване біля села Негребівка в колишньому Радомишльському районі Житомирської області на площі 50,7 гектара.

04.02.2025 Наказом Міндовкілля № 212 було відмовлено у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля за реєстраційною справою № 9153 через ненадання відповіді ТОВ "Доломіне" письмовим відповідям на запитання громадськості щодо ризику деградації ґрунтів та моніторингу існуючого рівня вод, залучення громадськості до моніторингу та заходів з запобігання втраті питної води та альтернативних джерел постачання у разі впливу на колодязі мешканців.

01.05.2025 товариством з обмеженою відповідальністю "Доломіне" було офіційно оприлюднено повідомлення про плановану діяльність щодо розробки та технічної рекультивації зазначеного родовища (перша черга), яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційний номер справи 12858).

З 02.05.2025 по 19.05.2025 тривало громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації для майбутнього звіту. У цей строк від громадськості надійшли численні зауваження та пропозиції від громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Лапай В.Ю., Медведської Т.В., Юрченка Ю.В., Чернишевич Т.О., Кучериної О.М., Згурського О.М., Марчук Г.Г., Никоненко А.Д., Попелишка О.М. та від фермерського господарства "ГРАСС АВЕНЮ". Також засобами Реєстру зауваження подала громадська організація "Українська природоохоронна група".

08.07.2025 до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля було внесено звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошено про початок його громадського обговорення із визначенням місць ознайомлення громадськості у приміщенні товариства в Кривому Розі та в приміщенні Радомишльської міської територіальної громади.

20.07.2025 громадянка ОСОБА_3 надала письмові зауваження із додатком у вигляді робочого проекту 2012 року щодо водопостачання села Негребівка, який прогнозував повне зневоднення існуючих колодязів через утворення депресійної воронки під час видобутку.

25.07.2025 уповноваженим державним органом були проведені громадські слухання у формі відеоконференції з приводу оприлюдненого звіту, за результатами яких було складено відповідний протокол із фіксацією запитань та відповідей.

08.09.2025 було остаточно сформовано звіт про громадське обговорення № 20/01/12858/2 та видано оспорюваний висновок з оцінки впливу на довкілля № 20/01/12858/1 (далі також Висновок), яким визнано допустимою планову діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіне" та встановлено обов`язкові екологічні умови її провадження.

02.10.2025 Радомишльська міська рада прийняла рішення № 1508 про підтримку звернень ініціативних груп щодо скасування в судовому порядку цього висновку через загрозу екологічної кризи та зникнення питної води в селі Негребівка.

Вважаючи зазначений Висновок протиправним, Радомишльська міська рада звернулася до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Щодо процесуальних питань.

Передусім суд враховує, що правильним найменуванням відповідача в результаті проведеної реорганізації є "Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України", а не "Міністерство економічного розвитку та торгівлі України". При цьому, оскільки код юридичної особи є однаковим, процесуальної необхідності в заміні відповідача не виникає.

Мінекономіки у чотирьох окремих пакетах процесуальних документів (від 22.12.2025, від 25.12.2025, від 02.04.2026 та від 28.05.2026) послідовно і обґрунтовано заперечувало проти прийняття додаткових доказів та пояснень позивача, наполягаючи на тому що: позивач фактично змінив підстави позову без відповідної процесуальної заяви; частина доказів подана поза встановленим строком без поважних причин; зміст нових доводів виходить за межі первісно заявлених підстав.

Суд оцінює ці процесуальні заперечення і вирішує їх таким чином.

Відповідно до частини першої статті 79 КАС України докази суб`єктами владних повноважень подаються разом з відзивом або першими поясненнями щодо позову. Для позивача строк подання доказів завершується разом з поданням позовної заяви та доповнень до неї. Частина восьма статті 79 КАС України прямо передбачає: докази, подані з порушенням встановленого строку, не приймаються, якщо особа не доведе неможливість їх подання з незалежних від неї причин. Отже, сама лише пізніша поява документа не є достатнім обґрунтуванням - необхідно довести, що подання у строк було неможливим саме з незалежних від позивача обставин.

Суд також бере до уваги приписи частини першої статті 47 КАС України, відповідно до якої позивач може змінити підстави позову до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання - а в спрощеному провадженні без засідання - до початку розгляду по суті.

Нові підстави позову, що виникли внаслідок провадження господарської діяльності після видачі Висновку (факти порушення умов Висновку), об`єктивно не могли бути включені до первісної позовної заяви - вони виникли пізніше. Проте Закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" встановлює, що ці підстави є предметом окремого позовного провадження, ініційованого уповноваженими органами. Отже, навіть якби позивач і міг навести ці підстави у строк, вони не були б належними підставами для скасування Висновку в цьому провадженні.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єктів владних повноважень обов`язок доказування правомірності рішення покладається на відповідача. Проте це правило не звільняє позивача від обов`язку довести наявність підстав для скасування, передбачених частиною другою статті 12 Закону № 2059-VIII. Розподіл тягаря доказування у справах про оцінку впливу на довкілля (далі також ОВД) є комплексним: відповідач доводить правомірність процедури, позивач - наявність конкретних порушень саме при виданні Висновку.

Відповідно до частини першої статті 79 КАС України докази суб`єктами владних повноважень подаються разом з відзивом або першими поясненнями щодо позову. Для позивача строк подання доказів завершується разом з поданням позовної заяви та доповнень до неї. За правилами спрощеного провадження без засідання "перші пояснення" подаються до початку розгляду по суті. Відповідно до частини восьмої статті 79 КАС України докази, подані з порушенням встановленого строку, не приймаються, якщо особа не доведе неможливість їх подання з незалежних від неї причин.

У поясненнях від 23.12.2025 позивач стверджує, що більшість доданих документів - листи ДЕІ від 19.12.2025 та Держпраці від 15.12.2025 про мораторій на перевірки, лист Держпродспоживслужби від 03.12.2025, звернення до поліції від 17.12.2025 - виникли вже після подання позову (11.11.2025) і були фізично недоступні на той момент. Суд визнає ці причини пропуску строку поважними стосовно документів, датованих після 11.11.2025, і приймає їх як докази.

Клопотанням про долучення доказів від 29.03.2026 позивач просить долучити документи, пов`язані з нібито невиконанням умов Висновку ТОВ "Доломіне" (результати моніторингу, перевірки шуму, фотофіксація провадження робіт тощо). Мінекономіки 02.04.2026 слушно вказало, що ці матеріали стосуються обставин провадження господарської діяльності вже після видачі Висновку - тобто питань виконання Висновку, а не його законності. Окрім того, доводи позивача в цьому клопотанні фактично змінюють предмет спору: з оскарження Висновку з ОВД на питання зупинення провадження діяльності відповідно до статті 16 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", що є окремим позовним провадженням.

Аналогічно щодо клопотання від 28.05.2026 з Актом ДЕІ від 05.05.2026 № 24 суд зауважує, що цей документ складено вже у ході провадження господарської діяльності ТОВ "Доломіне" і також стосується дотримання умов Висновку, а не законності Висновку як такого.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд дійшов таких висновків.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 66 Конституції України покладено на кожного обов`язок не заподіювати шкоду природі.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що використання власності не може завдавати шкоди екологічній ситуації та природним якостям землі.

Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), ратифікована Законом України від 06.07.1999 № 832-XIV та є частиною національного законодавства відповідно до статті 9 Конституції України.

В силу вимог пункту 2 статті 6 Конвенції, зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про: а) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення; б) характер можливих рішень або проект рішення; в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення; г) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана: - про початок виконання процедури; - про можливості для участі громадськості; - про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання; - про наявність державного органу, в якому можна отримати відповідну інформацію, та про те, куди відповідну інформацію було передано на розгляд громадськості; - про наявність відповідного державного органу або будь-якого іншого офіційного органу до якого можуть надсилатися зауваження чи запитання, та про строки подання зауважень і запитань; і - про те, яка екологічна інформація, що стосується запропонованого виду діяльності, є в наявності; і з охоплення даного виду діяльності національною або транскордонною процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище.

Пунктом 3 цієї статті передбачено, що процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.

За вимогами пунктів 4-6 цієї ж статті, кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою. Кожна зі Сторін ще перед поданням заяви про дозвіл на участь має сприяти, у разі потреби, потенційним заявникам у визначенні зацікавлених кіл громадськості, проведенні обговорення та надання інформації стосовно цілей подання заявки. Кожна зі Сторін вимагає від компетентних державних органів забезпечувати, як цього вимагає національне законодавство, зацікавлені кола громадськості, після отримання від них запиту, безплатним доступом до всієї інформації, яка стосується процесу прийняття рішень, про що йдеться у цій Статті, та інформацією, наявною на момент реалізації процедури участі громадськості, з метою її вивчення і по мірі її надходження без шкоди для права Сторін відмовити в оприлюдненні певної інформації згідно з пунктами 3 і 4 Статті 4. Така інформація має, принаймні без порушення положень Статті 4, включати: а) опис промислового об`єкта, фізичні та технічні характеристики запропонованої діяльності, включаючи оцінки передбачуваних залишків і викидів; б) опис найсуттєвіших факторів впливу на навколишнє середовище; в) опис заходів, передбачених для запобігання та (або) зменшення впливу, включаючи викиди; г) популярне резюме вищезгаданого; д) огляд основних альтернатив, розглянутих заявником; і е) відповідно до національного законодавства основні звіти та рекомендації, адресовані державному органу на момент, коли зацікавленій громадськості буде надано інформацію згідно з пунктом 2, наведеним вище.

Згідно з пунктами 7 та 8 статті 6 Конвенції, процедури участі громадськості дають їй можливість подавати в письмовій формі або, у разі потреби, під час громадських слухань або розгляду питання за участю заявника будь-які зауваження, інформацію, аналіз або міркування, які, на її думку, стосуються запланованої діяльності. А кожна зі Сторін забезпечує, щоб у відповідному рішенні належним чином було враховано результати участі громадськості.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

У вказаному пункті, визначено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

Отже, положеннями Орхуської конвенції передбачено право оскарження порушень виключно "законодавства, що стосується навколишнього середовища". Критерієм віднесення положень норм чинного законодавства, до того, яке стосується навколишнього середовища, повинен бути результат, на досягнення якого ці норми спрямовані. Обрання саме такого способу тлумачення цього словосполучення обумовлюється метою Орхуської конвенції, якою є "сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту".

Тобто метою зазначеної Конвенції є досягнення певного "екологічного" результату, у зв`язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров`я людини.

Аналогічна правова позиція щодо тлумачення вказаного пункту Орхуської конвенції викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 420/2256/19.

Між тим Орхуська конвенція містить лише загальні положення щодо необхідності забезпечення певних вимог, в той час зобов`язує кожну сторону приймати відповідні законодавчі акти, в яких саме і регламентуються процедура досягнення положень Конвенції.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" (далі - Закон № 2059-VIII).

Частина третя статті 2 Закону № 2059-VIII передбачає, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частина перша статті 3 Закону № 2059-VIII встановлює обов`язковість ОВД для визначених видів діяльності. Видобуток корисних копалин відкритим способом включено до Додатку І до Закону як вид планованої діяльності, що підлягає ОВД в обов`язковому порядку. Суб`єкт господарювання зобов`язаний підготувати Звіт з ОВД до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

За правилами ч. 1 ст. 5 Закону № 2059-VIII суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше наступного робочого дня з дня надходження.

На веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, на офіційних веб-сайтах районних державних адміністрацій та на офіційних веб-сайтах і на дошках оголошень органів місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність або яка може зазнати впливу планованої діяльності, повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, розміщується протягом усього строку, зазначеного у частині сьомій цієї статті (ч. 6 ст. 5 Закону № 2059-VIII).

Протягом 12 робочих днів з дня внесення відомостей, зазначених у частині третій статті 4 цього Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання із застосуванням засобів електронних комунікацій та надає йому копії зауважень і пропозицій не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання (ч. 7 ст. 5 Закону № 2059-VIII).

Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля в електронній формі (засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб`єкт господарювання, із дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг), а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу. Разом із звітом з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання подає за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля шляхом заповнення форми засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений орган та суб`єкт господарювання (ч. 3 ст. 6 Закону № 2059-VIII).

Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (ч. 5 ст. 6 Закону № 2059-VIII).

Відповідно до частин 1-4, 6 статті 7 Закону № 2059-VIII громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності. Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронній формі засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, із застосуванням інших засобів електронних комунікацій або засобів інших державних веб-порталів електронних послуг) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно зі статтею 5 цього Закону.

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня внесення відомостей, зазначених у частині дев`ятій статті 4 цього Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля і триває 25 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень і пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження і пропозиції відсутні.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону (ч. 1 ст. 8 Закону № 2059-VIII).

Частина перша статті 9 Закону № 2059-VIII встановлює, що уповноважений центральний орган видає висновок з ОВД, яким визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Частина третя статті 9 Закону № 2059-VIII закріплює, що при підготовці висновку уповноважений орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, а також зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 2 цього Закону.

Положення частини 2 статті 12 Закону № 2059-VIII визначають, що порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Частина п`ята статті 9 Закону № 2059-VIII встановлює перелік елементів, що повинні міститися у висновку з оцінки впливу на довкілля, зокрема уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:

здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;

запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Стаття 13 Закону № 2059-VIII встановлює, що якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб`єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу, за потреби, суб`єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля. обов`язок суб`єкта господарювання здійснювати післяпроектний моніторинг протягом п`яти років з моменту початку провадження планованої діяльності та надавати його результати до уповноваженого органу і органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 5, 6 статті 11 Водного кодексу України громадяни та їх об`єднання, інші громадські формування у встановленому порядку мають право:

- здійснювати громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

- одержувати у встановленому порядку інформацію про стан водних об`єктів, джерела забруднення та використання вод, про плани і заходи щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 989 затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 967).

За змістом пунктів 9-11 Порядку № 989 громадські слухання проводяться під час громадського обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля, але не раніше ніж на десятий робочий день з дня внесення відомостей, зазначених у частині дев`ятій статті 4 Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

До подання оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання може провести консультації з уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом щодо місця та часу проведення громадських слухань з урахуванням можливості забезпечення присутності всіх потенційних учасників.

Громадські слухання вважаються такими, що не відбулися, якщо на такі слухання не з`явився:

1) їх організатор;

2) суб`єкт господарювання.

У разі визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв`язку з неявкою організатора громадських слухань, проводяться повторні громадські слухання. Опублікування оголошення про проведення повторних громадських слухань та проведення повторних громадських слухань здійснюється за рахунок організатора громадських слухань.

Проведення повторних громадських слухань відбувається не раніше ніж через п`ять робочих днів після офіційного оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань. Оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань відбувається у той самий спосіб, що і оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Зміст оголошення про проведення повторних громадських слухань включає всю інформацію, що наводилася в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, із зазначенням дати, часу і місця проведення повторних громадських слухань.

Пункт 18 Порядку № 989 встановлює, що після доповідей головуючий надає учасникам громадських слухань можливість поставити доповідачам запитання. Суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити надання відповідей на запитання громадськості в усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу або в письмовій формі після їх закінчення. Суб`єкт господарювання протягом п`яти робочих днів з дня проведення громадських слухань надає письмові відповіді на всі запитання, на які він не зміг надати відповідь під час громадських слухань. Копії відповідей також надсилаються організаторові громадських слухань для долучення до протоколу.

Відповідно до п. 26 Порядку № 989 розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026 затверджено Порядок передачі документації для надання висновку з ОВД та фінансування оцінки впливу на довкілля. Пункт 12 Порядку № 1026 встановлює, що за результатами розгляду документів уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з Додатком 5 або приймає рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля згідно з вимогами статті 9-1 Закону.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Додатку 4 до Порядку № 1026 звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема:

- опис місця провадження планованої діяльності (додаються: викопіювання з генерального плану, зонінгу або детального плану території та ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля; відомості за підписом суб`єкта господарювання про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності, разом з копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на виробничі площі (приміщення);

- цілі планованої діяльності;

- опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності (додаються у разі наявності: документи, які підтверджують право користування (власності) земельною ділянкою, та/або документи, що підтверджують відповідність планованої діяльності затвердженій містобудівній документації відповідно до вимог законодавства);

- опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати (додається у разі наявності інформація про інженерне забезпечення об`єкта, в тому числі водопостачання та водовідведення);

- оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків (додається у разі наявності ситуаційна карта-схема з нанесеними альтернативними варіантами);

3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без провадження планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань (додаються у разі наявності: довідка щодо величин фонових концентрацій забруднюючих речовин, довідка з гідрометеоцентру щодо метеорологічної характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері для визначеної місцевості);

4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язок між цими факторами;

5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив);

6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливу на довкілля, зазначеного у підпункті 5 цього пункту, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля (додається у разі наявності копія атестата про акредитацію лабораторії, яка проводила дослідження, та копія договору);

7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

10) усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (додається таблиця з інформацією про повне врахування, часткове врахування чи обґрунтоване відхилення суб`єктом господарювання зауважень і пропозицій громадськості, наданих у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації);

11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у підпунктах 1-11 цього пункту, розраховане на широку аудиторію;

13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Позивач у додаткових поясненнях від 23.12.2025 порушив питання відповідності заступника Міністра Кіндратіва В.З. вимогам частини другої статті 7 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища".

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки). Цим Положенням встановлено, що Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Пунктом 4 Положення встановлено, що Мінекономіки здійснює, у тому числі, оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2025 № 901-р надано заступникам Міністра економіки, довкілля та сільського господарства право підписувати документи у відповідних сферах, у тому числі висновки з ОВД. Наказом Мінекономіки від 22.08.2025 № 310 заступника Міністра Кіндратіва В.З. уповноважено на підписання висновків з ОВД.

Суд встановив, що Висновок підписано директором Департаменту екологічної оцінки Шимкусом М.О. та заступником Міністра Кіндратівим В.З. відповідно до:

1) розпорядження КМУ від 26.08.2025 № 901-р, яким надано право заступникам Міністра підписувати документи у відповідних сферах;

2) наказу Мінекономіки від 22.08.2025 № 310, яким уповноважено конкретно ОСОБА_4 підписувати висновки з ОВД;

3) додатку 5 до Порядку № 1026, за яким Висновок підписується директором відповідного Департаменту та заступником керівника уповноваженого органу.

Доводи позивача щодо частини другої статті 7 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" суд відхиляє. Ця норма стосується посадових осіб, "діяльність яких пов`язана з використанням природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища". Особа, що підписує Висновок з ОВД, не використовує природних ресурсів і не провадить господарської діяльності, що призводить до впливу на довкілля - вона здійснює адміністративну контрольну функцію. Закон № 2059-VIII як спеціальний закон не містить власних кваліфікаційних вимог до осіб, що підписують висновки. Мінекономіки у відповіді на адвокатський запит від 15.12.2025 підтвердило, що директор Департаменту екологічної оцінки та фахівці, що готували Висновок, мають належну спеціальну освіту та кваліфікацію.

Таким чином, підписання оскаржуваного Висновку заступником Міністра відповідало встановленим вимогам на момент його видачі.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 у справі № 460/8998/20 зазначив, що визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону № 2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Ця позиція відтворена у постанові від 18.03.2024 у справі № 640/24964/20, де Верховний Суд додатково наголосив, що суд не вправі підміняти дискреційні повноваження уповноваженого органу у сфері ОВД власною оцінкою доцільності планованої діяльності.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2024 (справа № 160/9394/24) уточнив, що висновок з ОВД є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню будь-якою особою в силу спеціальної норми частини першої статті 12 Закону. При цьому Верховний Суд розмежував право на оскарження (надається широкому колу осіб) від підстав для скасування (є вичерпними і встановленими частиною другою статті 12).

Така обмежена модель судового контролю зумовлена об`єктивними причинами.

ОВД є складною міждисциплінарною процедурою, що вимагає спеціальних знань у галузі геології, гідрогеології, екотоксикології та суміжних дисциплін. Суд, будучи фахівцем у праві, не може замінити наукову оцінку фахівців у цих галузях.

Отже, суд у цій справі перевіряє лише:

1) чи дотримано процедуру ОВД;

2) чи враховано результати участі громадськості у встановленому законом порядку;

3) чи допущено інші порушення законодавства у сфері ОВД.

За межі цих питань суд не виходить.

Суд відзначає, що Радомишльська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Радомишльської міської територіальної громади, на землях якої розташоване Негребівське родовище. Відповідно до статті 12 Закону № 2059-VIII будь-яка юридична особа має право оскаржити висновок з ОВД - отже, позивач має достатній правовий статус для звернення до суду.

Водночас суд зауважує, що органи місцевого самоврядування мають власні, відмінні від судових, механізми захисту інтересів громади у сфері охорони довкілля. Відповідно до статті 13 Закону № 2059-VIII суб`єкт господарювання зобов`язаний надати органам місцевого самоврядування результати післяпроектного моніторингу. Стаття 7 Закону № 2059-VIII передбачає участь органів місцевого самоврядування у процедурі ОВД як заінтересованих органів. Стаття 16 Закону № 2059-VIII надає уповноваженим органам право ініціювати зупинення діяльності.

Таким чином, Радомишльська міська рада не обмежена лише судовим оскарженням висновку і має в своєму розпорядженні більш гнучкі та ефективні інструменти захисту екологічних інтересів громади у разі порушення умов Висновку.

Суд також звертає увагу на те, що рішення Радомишльської міської ради № 1518 від 02.10.2025, яким обґрунтовано звернення до суду, у своїй преамбулі посилається на "звернення ініціативних груп старостинських округів". Ці ініціативні групи висловили занепокоєність щодо ризиків для питного водопостачання. Разом із тим суд підкреслює, що наявність такого суспільного занепокоєння не є самостійною юридичною підставою для скасування висновку з ОВД.

Судом встановлено, що ТОВ "Доломіне" є власником Спеціального дозволу на користування надрами № 5210 від 01.11.2010 (із змінами за наказом від 19.01.2017 № 27) на Негребівському родовищі (ліцензійна площа 50,7 га, Радомишльський район Житомирської області). Мета - видобування доломітів, серпентинізованих доломітів, кальцифірів, гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів.

У 2024-2025 роках ТОВ "Доломіне" ініціювало першу процедуру ОВД (справа № 9153 в Реєстрі). Наказом Міндовкілля від 04.02.2025 № 212 у видачі висновку відмовлено через ненадання письмових відповідей на конкретні запитання учасників слухань - запитання ОСОБА_5 щодо ризику деградації ґрунтів (п. 1 таблиці "Запитання та відповіді до доповідачів") і запитання ОСОБА_2 щодо моніторингу рівня води, заходів щодо запобігання втрати питної води та альтернативних джерел водопостачання (п. 6 тієї ж таблиці).

Після відмови ТОВ "Доломіне" виконало роботи з усунення виявлених недоліків та ініціювало нову процедуру ОВД (справа № 12858 в Реєстрі).

Ця процедура включала:

- оприлюднення повідомлення про плановану діяльність - 01.05.2025;

- публічне обговорення обсягу досліджень - 02.05.2025-19.05.2025; отримання від громадськості численних зауважень;

- підготовку Звіту з ОВД з урахуванням зауважень та додатковими дослідженнями;

- подання Звіту до Реєстру - 08.07.2025;

- громадське обговорення Звіту - 09.07.2025-12.08.2025;

- проведення громадських слухань - 25.07.2025 (формат відеоконференції);

- надання письмових відповідей на запитання у строк;

- складання звіту про громадське обговорення від 08.09.2025;

- видачу оскаржуваного висновку - 08.09.2025 (№ 21/01-12858/1).

Радомишльська міська рада прийняла рішення № 1518 від 02.10.2025 за зверненнями ініціативних груп старостинських округів і звернувся до суду.

Для правильного розуміння обставин справи суд вважає за необхідне детально проаналізувати суть попередньої відмови та те, яких заходів вжило ТОВ "Доломіне" для її усунення.

Наказ Міндовкілля від 04.02.2025 № 212 про відмову у видачі висновку у справі № 9153 ґрунтувався на одній підставі: суб`єктом господарювання "не надано письмові відповіді на всі запитання громадськості, надані під час громадських слухань" - на порушення вимог пункту 18 Порядку № 989. Конкретно: листами від 09.01.2025 № 3-01 та № 02/01 не надано відповіді на (1) запитання ОСОБА_5 щодо ризику деградації ґрунтів (п. 1 таблиці протоколу) і (2) запитання ОСОБА_2 щодо моніторингу рівня підземних вод, залучення громадськості до моніторингу, заходів щодо запобігання втрати питної води та альтернативних джерел водопостачання у разі впливу на колодязі (п. 6 таблиці).

Наказ від 04.02.2025 № 212 є однозначним щодо своєї підстави: ненадання відповідей, а не недостатність їх змісту. Уповноважений орган не стверджував, що зміст відповідей, наданих на інші запитання, є неналежним, а встановив конкретний формальний дефект.

Після отримання відмови ТОВ "Доломіне" провело ряд заходів у часовому проміжку між лютим і травнем 2025 року.

Організовано нові спеціалізовані дослідження: залучено НАН України (Додаток 18), ТОВ "ГЕОПРОФ" (2024-2025 рр., Додатки 28, 31), ДП "Українська геологічна компанія" (лист від 25.02.2025, Додаток 2), НУВГП (Додаток 30), ДУ "Держгрунтохорона" (лист від 28.03.2025, Додаток 7), Інститут археології НАН України (Додаток 29).

Підготовлено нове повідомлення про плановану діяльність, оприлюднене 01.05.2025.

У рамках нового обговорення обсягу досліджень зауваження від громадян та організацій знову надійшли і були враховані при підготовці нового Звіту.

Новий Звіт з ОВД, поданий 08.07.2025, є суттєво ширшим за обсягом і доказовою базою, ніж Звіт у справі № 9153.

Під час нових громадських слухань 25.07.2025 на запитання учасників надано відповіді - як в усній формі під час слухань, так і в письмовій формі (у п`ятиденний строк після слухань).

Таким чином, конкретний формальний дефект, встановлений Наказом від 04.02.2025 № 212, було повністю усунуто.

Позивач не заперечує сам факт надання письмових відповідей у справі № 12858 - він стверджує лише про їх змістовну недостатність, що є іншим питанням.

Суд ретельно перевірив дотримання кожного кроку процедури ОВД.

Оприлюднення повідомлення про плановану діяльність від 01.05.2025 підтверджено фотофіксацією в населених пунктах Негребівка, Забілоччя, Гута-Забілоцька та інших (Додаток 20 до Звіту з ОВД). Зауваження до планованої діяльності у строк надійшли від більш ніж десяти фізичних осіб та від Громадської організації "Українська природоохоронна група". Ці факти свідчать про реальну, а не формальну поінформованість і участь громадськості.

Звіт з ОВД поданий 08.07.2025 і містить суттєво більший обсяг досліджень порівняно зі звітом у попередній справі. Зокрема, звіт у справі № 12858 додатково включає: підтвердження розміщення повідомлень у населених пунктах Забілоччя і Гута-Забілоцька (Додаток 20); відповіді фахівців кафедри геології та гідрології НУВГП від 04.06.2025 (Додаток 30); відомості щодо обліку дерев і чагарників (Додаток 12); результати польових досліджень щодо біорізноманіття (Додаток 22, 2025 рік); звіт лабораторних досліджень ґрунтового покриву (Додаток 7, ДУ "Держгрунтохорона", березень 2025 року); результати дослідження радіаційного забруднення (Додаток 11); технічний звіт за результатами археологічних вишукувань Інституту археології НАН України (Додаток 29); лист ДП "Українська геологічна компанія" від 25.02.2025 щодо водоносного горизонту (Додаток 2).

Ця додаткова документальна база демонструє, що ТОВ "Доломіне" відповідально поставилося до усунення причин відмови та розширення доказової бази ОВД.

Громадські слухання відбулися 25.07.2025 у форматі відеоконференції, що відповідає Порядку № 989, оскільки кількість зареєстрованих учасників не перевищила 10 осіб. Позивач не заперечував факт проведення слухань і не стверджував про перешкоди у доступі до них для осіб, що бажали взяти участь.

Ключовим є питання про виконання вимоги пункту 18 Порядку № 989 - надання письмових відповідей на всі запитання. Саме ненадання таких відповідей у справі № 9153 стало підставою відмови.

Позивач стверджує, що таблиця врахування зауважень є неповною і не охоплює всіх зауважень громадськості. Суд дослідив цей аргумент і встановив, що таблиця врахування зауважень, долучена до звіту про громадське обговорення від 08.09.2025, містить позиції щодо всіх зауважень, що надійшли як на стадії обсягу досліджень, так і у ході публічного обговорення звіту з ОВД.

Зокрема, зауваження щодо впливу на підземні води представлені окремими рядками з відповідними рішеннями: зауваження ОСОБА_2 (відповідь: гідрогеологічні дослідження підтверджують відсутність значного впливу на четвертинний водоносний горизонт у зоні проживання населення); зауваження ОСОБА_1 щодо робочого проекту 2012 року (відповідь: КП "Житомирводпроект" не виконувало гідрогеологічних розрахунків, документ не є гідрогеологічним дослідженням); зауваження ОСОБА_5 щодо деградації ґрунтів (відповідь: ґрунти характеризуються малим вмістом гумусу, їх родючий шар буде знятий і збережений для рекультивації відповідно до вимог закону).

Матеріали справи підтверджують, що у справі № 12858 ТОВ "Доломіне" надало письмові відповіді на всі запитання учасників слухань у встановлений п`ятиденний строк. Ці відповіді включено до Звіту про громадське обговорення та до невід`ємних частин Висновку.

Таблиця врахування зауважень і пропозицій громадськості, складена відповідно до вимог пункту 26 Порядку № 989, охоплює всі зауваження, що надійшли як на стадії обсягу досліджень, так і у ході обговорення Звіту.

Щодо кожного зауваження зазначено рішення (враховано, частково враховано, відхилено) та наведено обґрунтування. Суд не виявив жодного зауваження, що залишилося б без розгляду в таблиці. Отже, стверджувана "неповнота" таблиці не підтверджується матеріалами справи.

Тому суд вважає, що процедура ОВД у справі № 12858 дотримана у повному обсязі, адже жодного порушення встановлених законом і підзаконними актами вимог не виявлено.

Позивач будує свою центральну аргументацію на твердженні про те, що зауваження ОСОБА_1 щодо робочого проекту КП "Житомирводпроект" 2012 року не було належно враховано.

Суд зобов`язаний ретельно перевірити цей аргумент.

Технічний звіт та робочий проект "Водопостачання населених пунктів Раковицької сільської ради. 1-а черга - с. Негребівка", підготовлені КП "Житомирводпроект" за договором № 6322 від травня 2012 року, містять у пункті 10 твердження про те, що при вскритті кар`єру рівень води в існуючих криницях "при збільшенні депресійної воронки буде падати і вони практично всі стануть безводними".

Позивач розглядає цей документ як вирішальний доказ того, що ризик зневоднення колодязів є науково підтвердженим - і з урахуванням замовлення водогону - навіть визнаним самим суб`єктом господарювання.

Суд оцінює цей аргумент і відхиляє його з кількох підстав.

КП "Житомирводпроект" є проектно-вишукувальним підприємством у галузі водогосподарського будівництва, а не спеціалізованою гідрогеологічною організацією. Робочий проект готувався в рамках технічного завдання на проектування системи водопостачання, а не на проведення гідрогеологічних досліджень впливу кар`єру на підземні водоносні горизонти. Твердження пункту 10 є пояснювальним обґрунтуванням необхідності проекту, а не результатом наукового моделювання депресійної воронки з використанням гідрогеологічних методів. Розробники не проводили розрахунків дебіту, коефіцієнтів фільтрації або радіусу впливу - ці параметри є обов`язковими для фахового гідрогеологічного прогнозу.

У звіті з ОВД у справі № 12858 містяться сучасні спеціалізовані гідрогеологічні дослідження, підготовлені саме для цілей ОВД:

- доповідь ДУ "НІЦ РПД НАН України" 2023 року (Додаток 18), де методом гідрогеологічного моделювання розраховано зниження рівня підземних вод у четвертинному горизонті на 1,5-1,6 м на південній околиці с. Негребівка і встановлено, що це перебуває в межах природного сезонного коливання рівнів;

- лист ДП "Українська геологічна компанія" від 25.02.2025 (Додаток 2), де за результатами опрацювання фондових матеріалів встановлено відсутність відокремленого "Негребівського водоносного горизонту" в межах родовища;

- звіт ТОВ "ГЕОПРОФ" (Додаток 31), де проведено розрахунки зниження рівня та встановлено, що вплив на найближчі населені пункти не очікується.

Вибір між застарілим нефаховим прогнозом 2012 року і сучасними спеціалізованими гідрогеологічними дослідженнями 2023-2025 років є типовим прикладом реалізації дискреційних повноважень уповноваженого органу. Мінекономіки надало перевагу актуальним науковим даним, спеціально підготовленим для ОВД, і обґрунтувало відхилення посиланням на методологічну неналежність документа 2012 року. Таке рішення є обґрунтованим і не може бути кваліфіковане як "безпідставне" або "необґрунтоване" у значенні частини другої статті 12 Закону № 2059-VIII.

Аргумент про те, що "дії ТОВ "Доломіне" у 2012 році (замовлення водогону) є визнанням ризику", є юридично непереконливим у контексті ОВД. Принцип застережності заохочує суб`єктів господарювання до планування превентивних заходів навіть за відсутності доведеної загрози. Те, що компанія планувала замінну інфраструктуру у 2012 році, не означає, що більш детальні та фахові дослідження 2023-2025 рр. не можуть дійти висновку про менший рівень ризику. Більш точне наукове знання, отримане пізніше, не анулюється ранішою обачністю.

У контексті зв`язку між справами № 9153 і № 12858 позивач стверджує, що прийняття у справі № 12858 нових відповідей на ті самі запитання без пояснення різниці свідчить про непослідовність.

Суд відхиляє цей аргумент, адже відмова у справі № 9153 мала конкретну і однозначну підставу: письмові відповіді взагалі не були надані. У справі № 12858 ця підстава усунута: письмові відповіді надані у встановлений строк. Жодна норма Закону не вимагає від уповноваженого органу при видачі Висновку у новій справі порівнювати нові відповіді з відповідями у попередній справі і обґрунтовувати їх відмінність. Кожна справа в Реєстрі є самостійною і оцінюється виходячи з власних матеріалів. Те, що зміст відповідей у цих двох справах подібний, свідчить лише про послідовність позиції суб`єкта господарювання, але не про неналежність відповідей у справі № 12858.

Суд зазначає, що позивач фактично пропонує суду надати перевагу альтернативній науковій думці (висновку доктора геологічних наук, головного наукового співробітника Українського гідрометеорологічного інституту Шевченка О., підготовленому в грудні 2025 року).

Суд зауважує, що оцінка впливу на підземні водоносні горизонти у звіті з ОВД у справі № 12858 ґрунтується, зокрема, на звіті "Складання експертного висновку щодо впливу експлуатації Негребівського доломітного кар`єру, що планується, на зміну гідрогеологічних умов в районі с. Негребівка Радомишльського району Житомирської області", виконаному ДУ "НІЦ РПД НАН України" у 2023 році (Додаток 18).

ДУ "НІЦ РПД НАН України" є державною установою, що входить до системи Національної академії наук України - найвищого наукового органу держави. Дослідження установ НАН мають найвищий науковий авторитет в Україні. Суб`єкт господарювання, що залучив установу НАН України для проведення спеціалізованого гідрогеологічного дослідження, продемонстрував серйозний підхід до отримання об`єктивних наукових даних.

Висновки ДУ "НІЦ РПД НАН України" 2023 року такі:

- розраховані значення зниження рівнів ґрунтових вод вказують на певний вплив розробки доломітної сировини на рівневий режим четвертинного водоносного горизонту (зниження на 1,5-1,6 м на південній околиці с. Негребівка);

- рівні підземних вод знаходяться під впливом кліматичних та антропогенних факторів;

- до початку проведення робіт з осушення кар`єру слід проводити постійний моніторинг коливань рівнів підземних вод у колодязях найближчих населених пунктів.

З урахуванням цього дослідження оскаржений Висновок передбачає саме такий вид моніторингу.

Суд зауважує, що навіть дослідження НАН України не говорить про "катастрофічний вплив" або про те, що колодязі "стануть безводними". Воно говорить про "певний вплив" і рекомендує превентивний моніторинг - тобто є значно ближчим до оцінки Мінекономіки (прийнятний рівень ризику з моніторингом), ніж до тверджень позивача (неминуча катастрофа).

Висновок Шевченка О., наданий позивачем, є документом без установчих даних, дати, наукового апарату та первинних даних. Він не є конкурентним аналогом дослідженню установи НАН України за жодним науковим стандартом. Позивач не надав жодного спеціалізованого гідрогеологічного дослідження, виконаного організацією з відповідною акредитацією і науковим авторитетом, яке б на підставі розрахунків спростовувало висновки НАН України або ТОВ "ГЕОПРОФ". У цій ситуації твердження про "неналежність" наукової бази Висновку залишається голослівним.

Позивач наголошує, що ТОВ "Доломіне" у 2012 році фактично визнавало неминучість зневоднення колодязів, оскільки замовило і планувало реалізувати проект замінного водопостачання. Ця аргументація у контексті предмету цього провадження є юридично недостатньою.

Суд звертає увагу на ряд обставин, що послаблюють доказову силу цього аргументу. По-перше, рішення компанії у 2012 році будувалося на нефахових прогнозах проектної організації, що сама зазначала про методологічну обмеженість своїх висновків. По-друге, з 2012 до 2025 років гідрогеологічні методи вдосконалились, фондові матеріали оброблено із використанням сучасних обчислювальних методів, залучено державні наукові установи. По-третє, правова система України не передбачає механізму "добровільного визнання ризику" суб`єктом господарювання, що автоматично набував би сили юридичного факту. Господарські рішення компанії у рамках комерційної діяльності (замовлення будівельних проектів) не можуть замінювати наукові дослідження, виконані у встановленому законом порядку для цілей ОВД.

Як зазначено у статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як уже зазначалося згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із тим, суд зауважує, що ці положення закону не можуть нівелювати обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, як це передбачено частиною 1 статті 77 КАС України.

Позивач не надав жодного сучасного гідрогеологічного дослідження, що підтвердило б достовірність прогнозу 2012 року в порівнянні з результатами 2023-2025 років.

Позивач також стверджує, що Висновок суперечить сам собі: з одного боку, зазначає, що "вплив на найближчі населені пункти не очікується", а з іншого - встановлює умови квартального моніторингу колодязів і зобов`язання забезпечити альтернативне водопостачання. Суд не вбачає у цьому суперечності.

Наявність захисних умов у Висновку є не лише допустимою, а й обов`язковою відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 9 Закону № 2059-VIII. Законодавець прямо вимагає, щоб висновок містив "умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків". Це означає, що навіть за умови оцінки діяльності як прийнятної орган зобов`язаний передбачити механізми реагування на непередбачений розвиток подій.

Умова квартального моніторингу рівнів підземних вод у найближчих населених пунктах є превентивним заходом, а не визнанням того, що вплив "очікується". Вона дозволяє оперативно виявити будь-яке відхилення від прогнозів і вжити заходів ще до настання незворотних наслідків. Підхід, що поєднує оцінку "прийнятний рівень ризику" з превентивними умовами моніторингу та готовністю до реагування, є науково і юридично коректним стандартом у сфері ОВД.

З приводу того, що Висновок з ОВД є необґрунтованим через відсутність пояснення вибору між двома науковими позиціями, суд констатує, що уповноважений орган прийняв рішення на підставі актуальних спеціалізованих гідрогеологічних досліджень, призначених саме для цілей ОВД, відхиливши застарілу нотатку з документа інших цілей та іншої методології. Для визнання такого рішення необґрунтованим у юридичному розумінні необхідно довести, що воно є явно довільним, тобто прийнятим за повної відсутності наукових підстав або всупереч беззаперечним науковим даним. Такого доказу позивач не надав: всі доступні наукові матеріали (НАН України, ГЕОПРОФ, ДП "Українська геологічна компанія") у тому чи іншому ступені підтримують висновок про прийнятний рівень ризику з рекомендацією превентивного моніторингу.

Позивач стверджує, що три проби поверхневих вод є явно недостатніми для висновку про відсутність впливу на підземні водоносні горизонти. Суд констатує, що Закон № 2059-VIII, Порядок № 989, Порядок № 1026 та жодний інший нормативний акт у сфері ОВД не встановлюють мінімальних стандартів кількості відібраних проб, переліку методів дослідження або обсягу польових вимірювань. Визначення достатності методологічного підходу до досліджень є науково-технічним питанням, що належить до компетенції виконавця досліджень і уповноваженого органу, а не суду.

Відповідач правомірно зазначив, що гідрогеологічна характеристика родовища ґрунтується на масиві фондових матеріалів 1986 року (41 гідрогеологічна свердловина), а також на результатах досліджень 2023-2025 років. Розрахунки депресійної воронки виконано ДУ "НІЦ РПД НАН України" - установою НАН України, тобто науковою організацією найвищого державного рівня. Відбір трьох проб поверхневих вод ТОВ "ГЕОПРОФ" доповнює цю базу, а не замінює її: гідрохімічний аналіз проб слугував для встановлення поточного якісного стану води в кар`єрі та р. Білка, тоді як оцінка впливу на підземні водоносні горизонти здійснювалась за допомогою гідрогеологічного моделювання на підставі фондових матеріалів.

Суд не має компетенції встановлювати, чи є така методологія "достатньою" в науковому сенсі. Отже, аргумент про недостатність гідрохімічних досліджень не є підставою для скасування Висновку в рамках судового контролю, визначеного статтею 12 Закону № 2059-VIII.

Суд аналізує також висновок доктора геологічних наук, головного наукового співробітника Українського гідрометеорологічного інституту Шевченка О., який містить твердження про потенційно значний вплив розробки Негребівського родовища на "Негребівський водоносний комплекс" у четвертинних та Полтавсько-Харківських відкладах і про "незворотні наслідки" для місцевих водоносних горизонтів.

Суд встановив такі суттєві вади цього документа. Перша - відсутність будь-яких реквізитів: дати, номера, підстав складення, назви організації. Це унеможливлює перевірку часу підготовки документа і його авторства в установленому порядку. Друга - відсутність посилань на первинні дані та методологічне обґрунтування. Автор не описує, які дослідження проводилися, де і коли, які прилади використовувалися, яким методом оброблені дані. Висновки є суто декларативними. Третя - внутрішня суперечність: у документі вживаються терміни "Негребівський водоносний комплекс" у четвертинних відкладах і "водоносний горизонт у тріщинуватій зоні кристалічних порід", що є різними гідрогеологічними об`єктами. При цьому ДП "Українська геологічна компанія" за результатами опрацювання фондових матеріалів встановила, що "Негребівського водоносного горизонту" як відокремленого об`єкта на площі родовища не існує. Четверта - оціночний, неконкретизований і емоційний характер тверджень ("незворотні наслідки", "деградація природних екосистем"), не характерних для наукового документа.

З урахуванням наведеного висновок ОСОБА_6 не відповідає вимогам до достовірного доказу за положеннями статей 73, 75 КАС України і не може спростувати висновки спеціалізованих організацій (НАН України, ДП "Українська геологічна компанія", ТОВ "ГЕОПРОФ"), що спираються на фондові матеріали та проведені дослідження.

Крім того, навіть якби цей висновок і визнавався достовірним - він лише засвідчував би наявність наукової дискусії щодо ступеня впливу кар`єру на підземні водоносні горизонти. Вирішення такої наукової дискусії є дискреційним повноваженням уповноваженого органу при ОВД, а не суду.

Листи ДЕІ від 19.12.2025 та Держпраці від 15.12.2025 підтверджують, що в умовах воєнного стану на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 встановлено мораторій на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду. Позивач стверджує, що це робить захисні умови Висновку "ілюзорними".

Суд цей аргумент відхиляє. По-перше, мораторій на перевірки є тимчасовим заходом воєнного часу, що жодним чином не стосується законності Висновку з ОВД, виданого відповідно до чинного законодавства. Законність адміністративного акта оцінюється станом на момент його прийняття і виходячи з вимог законодавства, що діяло на той момент. По-друге, мораторій не є абсолютним, адже постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 № 212 передбачено порядок позапланових перевірок навіть в умовах воєнного стану, зокрема за зверненнями громадян і органів місцевого самоврядування. По-третє, підтвердженням функціонування механізмів нагляду слугує сам факт наявності в матеріалах справи Акта ДЕІ від 05.05.2026, виданого за результатами позапланової перевірки.

З листа Держпродспоживслужби від 03.12.2025 № 4163/04-02/-381 вбачається, що під час перевірки обладнання ТОВ "Доломіне" було вимкнено, що унеможливило вимірювання шуму. Суд оцінює цей факт як не пов`язаний з предметом розгляду у цій справі. Рівень шуму під час провадження діяльності - це питання виконання відповідної умови Висновку, а не питання законності самого Висновку.

Факт звернення до поліції від 17.12.2025 сам по собі не є ні рішенням суду, ні актом перевірки, ні висновком правоохоронного органу. Результатів розслідування матеріали справи не містять.

Суд також зазначає, що в додаткових поясненнях від 22.12.2025 Мінекономіки обґрунтувало законність підписання Висновку і розкрило його захисні умови щодо водних ресурсів. Відповідач правомірно зазначив, що права громадськості на участь у водному моніторингу забезпечуються статтями 5, 6, 11 Водного кодексу України, і що Висновок передбачає конкретний механізм щоквартального гідрогеологічного моніторингу за рівнями підземних та поверхневих вод. Лист ТОВ "ГЕОПРОФ" від 16.04.2025 № 16/04 (Додаток 28 до звіту з ОВД) підтвердив, що скид кар`єрних вод до р. Білка матиме мінімальний вплив на гідрологічний режим річки. Суд бере до уваги ці пояснення як такі, що допомагає правильно визначити зміст та обсяг захисних умов Висновку.

Оскаржуваний Висновок містить розгалужену систему умов щодо водних ресурсів: дотримання лімітів дозволу на спеціальне водокористування від 19.07.2024 № 118/ЖТ/49д-24; дотримання умов скидання кар`єрних вод від 22.08.2024 № 2097/1-7/2-4-1536; квартальний гідрогеологічний моніторинг рівнів підземних та поверхневих вод; систематичні спостереження за якістю зворотних вод, що скидаються до р. Білка; обов`язок забезпечити водопостачання домоволодінь у зоні впливу у разі зміни рівнів підземних вод; обов`язок зупинити діяльність у разі підтвердження негативного впливу.

Суд констатує, що пояснення позивача від 23.12.2025, попри часткову процесуальну допустимість, не містять доказів, що підтверджують наявність хоча б однієї з підстав для скасування Висновку, передбачених частиною другою статті 12 Закону № 2059-VIII.

Позивач не довів порушення процедури ОВД, безпідставного або необґрунтованого неврахування зауважень громадськості, а також інших порушень законодавства у сфері ОВД при підготовці та видачі Висновку. Натомість позивач намагається переконати суд у тому що певні наукові дослідження є більш достовірними, ніж інші, але вирішення цього питання не входить до повноважень суду в цьому провадженні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у задоволенні позову в цій справі не означає відсутності будь-яких засобів захисту для мешканців, що занепокоєні ризиком для питної води.

Якщо ТОВ "Доломіне" порушить умови Висновку щодо моніторингу підземних вод або щодо забезпечення водопостачання у разі зниження рівнів, Радомишльська міська рада має право звернутися до Мінекономіки або Держекоінспекції з відповідним зверненням. Якщо ці органи бездіятимуть - їх бездіяльність може бути оскаржена у судовому порядку. Якщо буде підтверджено, що рівень підземних вод у колодязях с. Негребівка знизився внаслідок розробки кар`єру, Держекоінспекція зобов`язана звернутися до суду з позовом про зупинення діяльності (частина четверта статті 16 Закону № 2059-VIII). Якщо кому-небудь буде завдано реальної шкоди (осушення криниці, неможливість використання питної води), ця особа має право на відшкодування шкоди від ТОВ "Доломіне" в загальному порядку. Нарешті, якщо умови провадження планованої діяльності істотно зміняться (наприклад, зміниться масштаб або характер видобутку), може виникнути обов`язок проведення нової ОВД відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1010.

Усі ці механізми залишаються цілком доступними незалежно від результату цієї справи.

Позивач в окремих своїх доводах апелював до того, що звіт з ОВД не містив повної і достовірної інформації про реальні ризики для водоносних горизонтів. Суд оцінює цей аргумент у контексті вимог Орхуської конвенції та законодавства України.

Орхуська конвенція у статті 5 зобов`язує держави забезпечувати збір і поширення екологічної інформації. Стаття 6 конвенції вимагає, щоб заявник при здійсненні ОВД надав зацікавленій громадськості доступ до всієї відповідної інформації. Закон № 2059-VIII (стаття 6, частина перша) покладає відповідальність за достовірність наведеної у звіті з ОВД інформації на суб`єкта господарювання - ТОВ "Доломіне", а не на уповноважений орган. У разі, якщо суб`єкт господарювання надав недостовірну інформацію, настає відповідальність відповідно до статті 15 Закону.

Проте позивач не надав суду доказів того, що конкретні дані у звіті з ОВД є недостовірними. Висновок ОСОБА_6 , що стверджує про потенційний вплив, не спростовує конкретних числових даних у звіті (зниження рівня на 1,5-1,6 м), а лише пропонує їх іншу інтерпретацію. Наявність альтернативної наукової думки щодо значущості встановлених змін не є доказом недостовірності самих числових показників.

Щодо стверджуваної відсутності у звіті посилань на фондові матеріали 1986 року, суд звертає увагу, що Закон № 2059-VIII не вимагає від суб`єкта господарювання включати до звіту повний текст усіх матеріалів, використаних як вихідні дані. Достатнім є посилання на ці матеріали та забезпечення доступу до них на запит. Те, що матеріали 1986 року не відтворені у звіті в повному обсязі, не є порушенням законодавства.

Отже, аргумент про порушення права на достовірну екологічну інформацію не підтверджений конкретними доказами і тому не є підставою для скасування Висновку.

Частина другої статті 2 КАС України передбачає, що суд перевіряє, зокрема, чи є рішення суб`єкта владних повноважень пропорційним. Принцип пропорційності є засадою адміністративного права, що вимагає відповідності між обраним заходом та метою, яку він переслідує. Якщо б суд задовольнив позов і скасував Висновок, наслідком було б зупинення вже розпочатої господарської діяльності ТОВ "Доломіне" та обов`язок нового ОВД. Між тим позивач не довів, що в рамках процедури ОВД у справі № 12858 виникло реальне і суттєве порушення права громадськості на участь, яке спотворило результат процедури. Задоволення позову в ситуації, коли порушень процедури не встановлено, а розбіжності стосуються виключно наукових оцінок, було б непропорційним заходом, що позбавляє законно виданий Висновок юридичної сили без відповідних правових підстав.

Суд також враховує, що скасування Висновку з ОВД не гарантує задоволення інтересів громади у сфері питного водопостачання, адже нова процедура ОВД може завершитися аналогічним висновком, якщо нові дослідження підтвердять прийнятний рівень ризику. Реальний захист питних інтересів мешканців забезпечується не скасуванням Висновку, а ефективним контролем за виконанням його умов - через механізм післяпроектного моніторингу, державного нагляду та реагування на факти порушень.

Так, Висновком на суб`єкта господарювання покладено обов`язок із здійснення післяпроектного моніторингу, а саме:

- до початку провадження планованої діяльності розробити, затвердити на надати до уповноваженого центрального органу план післяпроектного моніторингу планованої діяльності (план має включати дані щодо предмету післяпроектного моніторингу, періодичності його здійснення, умов звітності та точки відбору проб із зазначенням географічних координат та нанесенням їх на картографічні матеріали);

- щоквартально здійснювати гідрогеологічні спостереження за режимом підземних та поверхневих вод в межах впливу території планованої діяльності;

- щоквартально здійснювати гідрогеологічні спостереження за режимом та якісними показниками підземних вод у зоні впливу планованої діяльності в мережі спостережних свердловин та за допомогою колодязів та водогосподарських свердловин в найближчій житловій забудові (у разі їх наявності);

- у випадку зміни рівнів підземних вод визначених за результатами гідрогеологічних спостережень за режимом підземних вод у зоні впливу планованої діяльності (не пов`язаних з атмосферними опадами та іншими сезонними явищами), дослідити причини зміни рівня підземних вод, у т.ч. за допомогою колодязів та водогосподарських свердловин в найближчій житловій забудові. У випадку підтвердження негативного впливу від реалізації планованої діяльності - призупинити діяльність до прийняття відповідного рішення (розробити проектні рішення та заходи, спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення негативного впливу на довкілля, у т.ч. компенсаційні).

Результати післяпроектного моніторингу (звіти післяпроектного моніторингу разом з копіями протоколів лабораторних досліджень параметрів навколишнього середовища, що виконуються в рамках післяпроектного моніторингу чи інших матеріалів, що містять результати досліджень) подаються протягом наступного місяця за звітним до уповноваженого центрального органу, а також забезпечується їх опублікування на власному вебсайті (у разі наявності) або направлення до органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що можуть зазнати впливу планованої діяльності для публікації на їх вебсайтах.

Таким чином, жодна з підстав, передбачених частиною другою статті 12 Закону № 2059-VIII, у цій справі не підтверджена достатніми доказами. Процедура ОВД дотримана у повному обсязі; результати участі громадськості враховано в установленому законом порядку - кожне зауваження отримало обґрунтоване рішення (враховано, частково враховано або відхилено з наведенням причин); інших порушень законодавства у сфері ОВД при підготовці та видачі Висновку судом не встановлено.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Суд наголошує, що частиною четвертою статті 13 Закону № 2059-VIII передбачено, що результати післяпроектного моніторингу надсилаються, серед іншого, до органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць - тобто безпосередньо до Радомишльської міської ради. Це означає, що позивач у будь-якому разі отримуватиме регулярну інформацію про стан навколишнього середовища в зоні впливу кар`єру і матиме фактичну можливість ініціювати відповідне реагування у разі виявлення тривожних тенденцій. Громада та Радомишльська міська рада мають правові інструменти для контролю за виконанням умов Висновку незалежно від результату цієї справи.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача. Відповідач є суб`єктом владних повноважень. Витрати зі сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3028,00 грн. поверненню не підлягають і залишаються за позивачем. Відповідач і третя особа вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у встановленому порядку не заявляли.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Радомишльської міської ради Житомирської області (майдан Соборний, 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201, ЄДРПОУ 25923935) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (вул. Грушевського Михайла, 12/2, м. Київ, 01008, ЄДРПОУ 37508596), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Доломіне" (вул. Куйбишева, 9, м. Радомишль, Житомирська обл, 12201, ЄДРПОУ 34762696) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 14 серпня 2026 р.

14.08.26