Ухвала суду № 138997583, 14.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/19320/26

категорія 111031101

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

19.05.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 13 червня 2016 року за № 2442-00 в сумі 2546,84 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 26 червня 2017 року за № 20760 в сумі 3073,27 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2018 року за №028631-0000-0605 в сумі 7136,78 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2019 року за №021297-5267-0605 в сумі 8303,19 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 28 квітня 2020 року за №015631-5269-0605 в сумі 1861,36 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду від 20.05.2026 вх. №38908/26. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із встановленням позивачу строку на усунення недоліків шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску звернення до суду та обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду;

- документа про сплату судового збору у розмірі 5127,90 грн.

19.06.2026 позивачем на усунення недоліків позову надіслано на адресу суду квитанцію ДП "Укрпошта" про сплату судового збору в сумі 5127,90 грн та заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач не отримував, тому звернувся його представник з адвокатським запитом про їх отримання від 26.01.2026. Отже, позивач стверджує, що лише після отримання відповіді від ГУ ДПС у Житомирській області на вказаний адвокатський запит, позивач дізнався про порушення своїх прав, тобто після 02.02.2026.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд виходив із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Як зазначалось вище, частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначений порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлений спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Тому, враховуючи положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження; абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 27 постанови від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 виснувала, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 27 постанови від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 строк звернення до суду у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень, якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, обчислюється за правилами частини 2 статті 122 КАС України, якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2016 №2442-00, від 26.06.2017 №20760, від 24.05.2018 №028631-0000-0605, від 24.05.2019 №021297-5267-0605 та від 28.04.2020 за №015631-5269-0605.

Втім, із позовом про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду лише 19.05.2026 (дата здачі позовної заяви до відділення поштового зв`язку), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2026 було подано повторну заяву про поновлення строку звернення до суду від 19.06.2026 вх. №45545/26, обґрунтовану тими ж підставами, що і попередню, подану разом із позовом 20.05.2026 та в задоволенні якої судом відмовлено в ухвалі суду від 27.05.2026. Так, позивач вказує, що оскільки не отримував оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з метою отримання копій оскаржуваних документів його представник звернувся до ГУ ДПС у Житомирській області з адвокатським запитом датованим, відповідь на який надійшла 02.02.2026.

В той же час, позивачем не наведено жодних вагомих підстав та обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду до 26.01.2026 (дата адвокатського запиту).

Суд зауважує, що доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом встановленого від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, звернення позивача із запитом до відповідача щодо надання копій оскаржуваних документів у даному випадку свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо захисту свого порушеного права, однак не є часом, з якого починається відлік строку звернення до суду із даним позовом.

Суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду від 19.05.2026 вх. №45545/26.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами, у заяві про поновлення строку звернення до суду, що була подана на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач не вказав підстав, які є поважними для його поновлення, що в силу частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 19.06.2026 вх. №45545/26.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін