Рішення № 138997375, 14.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 рокуСправа №160/6307/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправно бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі 6 ДРПРЗ ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку, визнання протиправно бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 16.03.2026 роз`єднано позовні вимоги у справі №160/6173/26 в самостійні провадження.

В провадження №160/6307/26 виділено позовні вимоги ОСОБА_1 до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправною бездіяльності 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024, виплаченої 27.02.2026;

- зобов`язання 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024, виплаченої 27.02.2026, у розмірі 150 374,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 до 08.05.2024 проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, зокрема, у 10 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, правонаступником якого є 6 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Означені обставини підтверджені витягом із наказу про звільнення від 08.05.2024 №219, а також встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №160/21287/24, яким, серед іншого, зобов`язано 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008, з урахуванням проведених платежів; здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням проведених платежів. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №160/21287/24 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без задоволення. На виконання рішення суду, 27.02.2026 відповідачем на картковий рахунок виплачено індексацію грошове забезпечення у розмірі 180 640,58 грн. Позивач зазначає, що у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення відповідачем затримано розрахунок при звільненні, тому він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Позивач звертає увагу, що компенсація втрати частини доходів має бути нарахована та виплачена у конкретному розмірі 150 374,00 грн. Так, позивач зауважує, що оскільки відповідачем не було проведено (виплачено) компенсацію в тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості із індексації грошового забезпечення (27.02.2026), в спірному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність. Позивач звертає увагу на висновки Третього апеляційного адміністративного суду, наведені у постанові від 28.11.2024 у справі №160/14477/24, відповідно до яких колегія суддів при розрахунку суми компенсації застосувала норми статті 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом.

Ухвалою суду від 18.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

02.04.2026 представником 6 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи, зокрема, копій карток особового рахунку вбачається, що ОСОБА_1 до 08.05.2024 проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, зокрема, у 10 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, правонаступником якого є 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 08.05.2024 №219 (з кадрових питань (особового складу) згідно з Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №160/21287/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008;

- зобов`язано 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008, з урахуванням проведених платежів;

- визнано протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.05.2024 індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003;

- зобов`язано 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.05.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням проведених платежів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №160/21287/24 набрала законної сили 15.10.2025.

Згідно з долученою до позовної заяви копією виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 27.02.2026 на банківський рахунок ОСОБА_1 відповідачем здійснено зарахування грошових коштів в сумі 180 640,58 грн, на виконання постанови Третьго апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №160/21287/24.

Позивач вважає, що відповідачем в порушення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів в конкретному розмірі у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Під доходами у розумінні цього Закону, зокрема, розуміються заробітна плата (грошове забезпечення) та суми індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Верховний Суд неодноразово досліджував питання правової природи компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та умов її здійснення - зокрема, у постановах від 31.01.2020 у справі №803/203/17, від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 12.09.2024 у справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10.10.2024 у справі №280/5397/19, від 18.12.2024 у справі №755/15005/23.

Так, у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19 Верховний Суд сформулював висновок, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні статей 1- 3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання «нарахований, але не виплачений грошовий дохід» означає, що для обчислення компенсації достатньо наявності невиплаченого доходу, який може бути або нарахований, або визначений на підставі судового рішення.

Аналогічну позицію висловлено у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, від 22.06.2018 у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі №803/203/17.

У постановах від 14.05.2019 у справі №804/2994/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право на отримання компенсації виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу - а отже, компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати.

Цей підхід викладено Верховним Судом і у постанові від 24.01.2025 у справі №380/1607/24, в якій зазначено, що право на компенсацію пов`язується з настанням такого юридичного факту, як невиплата грошового доходу у встановлені строки, а не з несвоєчасним виконанням судового рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.06.2026 у справі №160/10168/25 також вказав, що право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає у особи з моменту фактичного порушення строку виплати індексацій грошового забезпечення, а не після здійснення виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Суд зазначає, що право на компенсацію не залежить від факту попереднього нарахування доходу.

Як було зазначено вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №160/21287/24, яке набрало законної сили, зобов`язано 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008, з урахуванням проведених платежів; зобов`язано 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.05.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням проведених платежів.

Заборгованість за вказаним судовим рішенням відповідач виплатив ОСОБА_1 лише 27.02.2026.

Таким чином, суд доходить висновку, що невиплата індексації тривала з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024, і саме з часу, коли індексація мала бути виплачена, але не була виплачена у позивача виникло право на компенсацію втрати частини доходів.

За наведених обставин суд зазначає, що право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням установлених строків їх виплати виникає з факту порушення строків виплати належного позивачу доходу, а не з дати набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено право на отримання такого доходу.

У постанові від 04.09.2025 у справі № 420/16557/24 Верховний Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати нараховується за весь період невиплати доходу, включно з днем фактичної виплати.

З огляду на викладене суд констатує, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024 до 27.02.2026 (дата фактичної виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №160/21287/24).

Підсумовуючи наведене, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024 по день її фактичної виплати (27.02.2026).

Такі правові висновки в аналогічних правовідносинах підтримані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.07.2026 у справі №420/17627/24.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, посилається на висновки Третього апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 28.11.2024 у справі №160/14477/24.

У вказаній постанові колегія суддів апеляційного суду зробила висновок, що обов`язок виплатити позивачу недоотриману суму, виник з моменту набрання судовим рішенням законної сили 16.07.2023, з цього моменту сама заборгованості перед позивачем перестала бути спірною, стала не оспорюванню сумою належною до виплати, сумою недоотриманого доходу. Також, у вказаному рішенні при визначенні розміру компенсації втрати частини доходів колегія суддів застосувала положення статті 117 Кодексу законів про працю.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд при розгляді цієї справи застосовує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.07.2026 у справі №420/17627/24, відповідно до яких право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням установлених строків їх виплати виникає з факту порушення строку виплати належного доходу, а не з дати набрання законної сили судовим рішенням. Також, у вказаній постанові Верховний Суд визначив належним способом захисту порушеного права на виплату компенсації зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь період затримки її виплати, а не шляхом визначення судом компенсації у конкретній сумі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024, виплаченої 27.02.2026.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (адреса: вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51400; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38101636) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024, виплаченої 27.02.2026.

Зобов`язати 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 08.05.2024, виплаченої 27.02.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар