Рішення № 13899732, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/3616.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм»

доДержавного комітету України з державного матеріального резерву

простягнення 7 922 883,77 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Іващенко А.А. (довіреність № б/н від 20.01.2011); від відповідача –Висотенко І.М. (довіреність № 8056/0/4-10 від 25.11.2010). СУТЬ СПОРУ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм»(далі –Товариство або позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі –Держкомрезерв) про стягнення 7821060 грн. заборгованості за поставлений товар, а також 84467,45 грн. пені та 17356,32 грн. 3% річних за прострочення оплати поставленого товару.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № ЮР-2/1354 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, укладеним 27.12.2010 між Товариством та Держкомрезервом (далі –Договір), щодо оплати у строк встановлений пунктом 4.3 Договору вартості поставленого товару.

Крім того, позивачем за прострочення оплати товару на підставі пункту 7.1 Договору, пункту 14 статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»та статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) нараховано відповідачу за період з 01.01.2011 до 27.01.2011 пеню у сумі 84467,45 грн. та 3% річних у сумі 17356,32 грн.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що ним не порушені умови Договору, оскільки поставка продукції повинна була здійснюватися в залежності від обсягів реального фінансування та на підставі письмових повідомлень відповідача про обсяг та строк поставки окремої партії продукції, проте вказані повідомлення відповідачу не надсилались, а тому позивач не повинен був поставляти товар до отримання таких повідомлень. Враховуючи те, що відповідач у зв’язку із недостатністю фінансування видатків з державного бюджету не мав можливості виконати договірні зобов’язання щодо оплати поставленого товару у строк, визначений Договором, то він не надсилав позивачу зазначені повідомлення про обсяг та строки поставки окремої партії продукції.

Відповідач також зазначив, що необґрунтованість вимоги про стягнення суми основного боргу тягне за собою неможливість стягнення і штрафних санкцій, і крім того, пунктом 7.3 Договору передбачено звільнення від відповідальності Держкомрезерву якщо порушення зобов’язань спричинено недостатністю фінансування видатків Замовника з державного бюджету.

У судовому засіданні представник позивача, керуючись положеннями статей 22 та 78 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних, і просив стягнути лише суму основного боргу, а саме 7821060 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою суду від 16.02.2011 прийнято відмову Товариства від стягнення пені та 3% річних та припинено провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України.

Отже, має місце нова ціна позову з якої і вирішується спір.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2010 року між Товариством (Постачальник), в особі генерального директора Левицької Жанни Анатоліївни, яка діє на підставі Статуту та Держкомрезервом (Замовник), в особі Першого заступника голови Держкомрезерву –голови комісії з проведення реорганізації Тараненко Олени Петрівни, яка діє на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2010 року № 2219-р та наказу Комітету від 21.12.10 року № 465, було укладено Договір, відповідно до якого позивач, як Постачальник, зобов’язувався поставити у 2010 році відповідачу, як Замовнику, для закладення до державного резерву матеріальні цінності медичного призначення (далі –продукція), а Замовник прийняти і оплатити цю продукцію (пункт 1.1).

Найменування, кількість та ціна продукції встановлена пунктом 1.2. Договору, а саме:

Найменування Один, виміру КількістьЦіна за одиницю виміру, грн. без ПДВ Вартість, грн. без ПДВ 1, Рукавички латексні стерильні (рукавички хірургічні стерильні, гінекологічні стерильні, оглядові стерильні з пудрою та без пудри ТУ, У 25.1-32250962-001-2004, виробник ТОВ «Допомога-1», Україна), код предмета закупівлі - 25.13.6пар2500002,78695 000 2. Рукавички латексні нестерильні (рукавички оглядові стерильні та нестерильні «Medicare», виробник Medica projted limited, UK), код предмета закупівлі - 25.13.6пар2500000,70175 000

3. Маска медична (одяг медичний одноразовий «Medicare», маски захисні, бахіли, шапочки ТУ У 18.2-32395558-012:2008, виробник ТОВ «Допомога-!», Україна), код предмета закупівлі - 24.42.2штук20 0000000,6913 800 000

Загальна вартість продукції, грн.14 670 000 Додатками № 1, № 2, № 3 до Договору передбачені вимоги до якості рукавичок латексних стерильних, нестерильних, а також до масок медичних.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що обсяги закупівлі матеріальних цінностей можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до пункту 5.1 Договору поставка продукції здійснюється окремими партіями. Замовник, в залежності від обсягів реального фінансування, надсилає Постачальнику повідомлення, в якому конкретизує обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Постачальник здійснює поставку після отримання від Замовника письмового повідомлення, у строки та обсягах зазначених у повідомленні. Кінцевий строк поставки всього обсягу товару: до 29 грудня 2010 року включно.

Згідно з пунктом 5.2 Договору закладення продукції до держрезерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держкомрезерву, а саме: ДО «Комбінат «Салют» (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Запасна, 7).

Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору Постачальник зобов’язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені цим Договором.

На виконання вказаного Договору позивачем протягом 27-28 грудня 2010 року за вказаною в пункті 5.2 Договору адресою було поставлено відповідачу продукцію, якість якої відповідала умовам, установленим розділом ІІІ Договору, із наданням документів визначених у пункті 3.3 Договору, на загальну суму 7821060 грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

- № АФ-00000951 від 27.12.2010 (маски медичні (маски захисні) у кількості 8 958000 шт. за ціною 0,69 грн. за шт. на загальну суму 6181 020 грн.);

- № АФ-00000952 від 27.12.2010 (рукавички латексні стерильні у кількості 250000 пар за ціною 2,78 грн. за пару на загальну суму 695000 грн.);

- № АФ-00000953 від 27.12.2010 (рукавички латексні нестерильні у кількості 250000 пар за ціною 0,70 грн. за пару на загальну суму 175000 грн.);

- № АФ-00000955 від 28.12.2010 (маски медичні (маски захисні) у кількості 1116000 шт. за ціною 0,69 грн. за шт. на загальну суму 770040 грн.).

Поставлена продукція прийнята відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом представника та відбитком печатки ДО «Комбінат «Салют»на вказаних видаткових накладних. Факт отримання даної продукції відповідачем не оспорюється та підтверджується. Повернення даної продукції позивачу не було, як і не було зауважень щодо її якості. Зворотного матеріали справи не містять.

Водночас при розгляді справи по суті судом враховано, що пунктом 6.2 Договору передбачено, що Замовник має право в односторонньому порядку зменшувати обсяги закупівлі, або ж розірвати Договір залежно від реального фінансування видатків, про що повідомляється Постачальнику протягом 3-х робочих днів з дня прийняття такого рішення (підпункт 6.2.3 вказаного пункту), а у разі виникнення непередбачуваних обставин, зупинити поставку продукції, повідомивши про це Постачальника за 3 робочих дні до початку відвантаження товару (підпункт 6.2.5 даного пункту).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідачем не приймалось рішень щодо зменшень обсягів закупівлі або ж розірвання Договору враховуючи реальне фінансування видатків, а також не зупинялась поставка продукції, і, відповідно, вищезазначені повідомлення про зазначені рішення позивачу не надсилались.

Зворотного матеріали справи не містять.

Крім того, до матеріалів справи відповідачем додані копії листів Держкомрезерву щодо стану фінансування закупівлі матеріальних цінностей (за підписом Першого заступника Голови Держкомрезерву –Голови комісії з проведення реорганізації О.П. Тараненко) адресованих Першому віце-прем’єр-міністру – Міністру економічного розвитку і торгівлі України Клюєву А.П. (лист вих. №9112/0/4-10 від 31.12.2010) та Голові Державного казначейства України Марченку С.І. (лист вих. №70/0/4-11 від 06.01.2011), з яких вбачається, що станом на 31.12.2010 до державного резерву закладено, зокрема, товарів медичного призначення по 17-ти позиціям на загальну суму 115,1 млн. грн., з них залишилися не оплаченими товари медичного призначення (11 позицій) на загальну суму 114 823,44 тис. грн. У зв’язку із цим, відповідач просив адресатів доручити Міністерству фінансів України та Державному казначейству України забезпечити проведення оплати за фактично поставлені до державного резерву матеріальні цінності у повному обсязі, а також надати роз’яснення щодо можливості проведення розрахунків у 2011 році за фактично поставлені у минулому році матеріальні цінності.

Отже, даними листами фактично підтверджується той факт, що відповідач не має наміру повертати отриману медичну продукцію, а натомість намагається вжити заходів для її оплати в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться Замовником шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника після проведення перевірки якісних показників продукції на комбінаті державного резерву та отримання приймального акту (форми Р-11), відповідно до виставленого рахунку. Строк оплати кожної партії продукції: протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту надання Замовнику документів, передбачених у пункті 4.2 даного Договору. Остаточні розрахунки за весь обсяг поставленої продукції мають бути здійснені до 31 грудня 2010 року включно.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 Договору передбачено, що Замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України (далі –ГК України) цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлений факт поставки відповідачу продукції на загальну суму 7821060 грн. Проте, відповідач свого зобов’язання щодо остаточного розрахунку за весь обсяг поставленої продукції строком до 31 грудня 2010 року включно, як це встановлено пунктом 4.3 Договору, не виконав.

Заборгованість Держкомрезерву перед Товариством у сумі 7821060 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що оскільки останнім не надсилались позивачу повідомлення про обсяг та строк поставки окремої партії продукції, як це передбачено Договором, то позивач не повинен був поставляти передбачену цим Договором продукцію, а відтак у відповідача не виник обов’язок її оплачувати, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджується представниками сторін, відповідачем була прийнята поставлена медична продукція для закладення до державного резерву. Крім того, відповідачем не були використані надані йому підпунктами 6.2.3 та 6.2.5 пункту 6.2 Договору права в односторонньому порядку розірвати Договір, зупинити поставку продукції, зменшити обсяги закупівлі чи відмовитись від закупівлі продукції, повідомивши Товариство за 3 робочих дні до початку відвантаження товару або прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно з частинами 1-4 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відтак, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за поставлену продукцію є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 28, ідентифікаційний код 00034016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм»(03110, м Київ, вул. Пироговського, будинок 19/4, ідентифікаційний код 31807524) 7821060 (сім мільйонів вісімсот двадцять одну тисячу шістдесят) грн. боргу, а також 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 18.02.2011