Вирок № 138996204, 14.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22695/25 1-кп/760/2328/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Солом`янський районный суд м.Києва

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки Київської області, Поліського району,

с. Радинка, українця, громадянки України, не

працюючої, має на утриманні неповнолітню доньку,

2013 р.н., зареєстровану в

АДРЕСА_1 , проживаючу тимчасово в

АДРЕСА_2 ,судиму:

-03.07.2026 Подільським районним судом м. Києва

за ст.185 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі,

із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком

на 2 роки;

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, відомості про злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000960 від 25.07.2025 року ,-

за участю : прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачену - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_6

представника

потерпілого - ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

Відповідно до обвинувального акту від 18.08.2025 року, у невстановлені органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 12 год. 00 хв. 03.03.2025, у ОСОБА_3 та її спільників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (щодо яких матеріали виділено в окреме кримінальне провадження за №12025100090000690 та обвинувальні акти відносно яких скеровані до Солом?янського районного суду м. Києва 30.07.2025, яким 20.08.2025 ухвалено обвинувальний вирок) та невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження (№12025100000000913), виник спільний злочинний умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло в умовах воєнного стану.

З метою реалізації злочинного умислу та полегшення вчинення злочину, ОСОБА_8 запропонував приєднатися до його вчинення раніше знайомому неповнолітньому ОСОБА_10 (щодо якого матеріали виділено в окреме кримінальне провадження за №12025100000000781 та обвинувальний акт відносно якого скеровано до Солом`янського районного суду м. Києва 20.06.2025, яким 17.07.2025 ухвалено обвинувальний вирок), на що останній дав свою добровільну згоду, чим підтвердив вступ у попередню змову.

Готуючись до вчинення злочину, ОСОБА_3 , а також ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та неповнолітній ОСОБА_10 визначили час, місце, об`єкт посягання та потерпілих, розробили детальний план і розподілили ролі.

Відповідно до визначеної функції, ОСОБА_3 під час вчинення розбійного нападу повинна була забезпечити проникнення співучасників до житла потерпілих шляхом відволікання їхньої уваги та в подальшому здійснення зовнішнього спостереження за обстановкою з метою повідомлення спільників про можливу загрозу викриття.

В свою чергу, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та неповнолітнім ОСОБА_10 , відповідно до заздалегідь визначених злочинних ролей, мали здійснити безпосередньо розбійний напад, а саме заволодіти майном потерпілих, при цьому для залякування останніх ОСОБА_8 планував використати заздалегідь придбану гранату.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, о 19 год. 50 хв. 03.03.2025 ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та неповнолітній ОСОБА_10 прибули до місця мешкання потерпілих за адресою: АДРЕСА_3 ., де ОСОБА_3 , діючи відповідно до розподіленої ролі, під виглядом продажу побутових засобів, проникла всередину квартири потерпілої ОСОБА_12 , де також перебували потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та малолітня ОСОБА_15 .

В цей же час, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та неповнолітній ОСОБА_10 , відповідно до заздалегідь визначених злочинних ролей, переконавшись в тому, що ОСОБА_3 забезпечила безперешкодний доступ до квартири, із застосуванням насильства, використовуючи власну кількісну та фізичну перевагу, проникли всередину приміщення. ОСОБА_3 в свою чергу, направилась до під?їзду з метою спостереження за навколишньою обстановкою з метою своєчасного попередження інших співучасників про можливу загрозу викриття злочинних дій.

Знаходячись в приміщенні квартири потерпілих, ОСОБА_8 , з метою демонстрації реальності своїх злочинних намірів та залякування останніх, використав наступальну осколкову ручну гранату РГН, яка належить до категорії боєприпасів (вибухових пристроїв), як психологічний фактор можливого застосування відносно потерпілих насильства, небезпечного для їх життя та здоров`я, погрожуючи привести її в дію, висловив потерпілій ОСОБА_12 вимогу передачі йому та його спільникам грошових коштів та мобільного телефону. Потерпіла ОСОБА_12 , сприймаючи таку погрозу як реальну, усвідомлюючи загрозу життю та здоров`ю їй та членам її сім?ї, не стала чинити опір та передала належні грошові кошти в сумі 900 грн. та власний мобільний телефон марки «Samsung 21C», в чохлі чорного кольору ОСОБА_8 , який передав неповнолітньому ОСОБА_10 .

Після чого, неповнолітній ОСОБА_10 проник до іншої кімнати, де перебували ОСОБА_14 та малолітня ОСОБА_15 , і, погрожуючи, висловив вимогу передати мобільний телефон марки «IPhone 11» зеленого кольору, в чохлі чорного кольору, який належить ОСОБА_14 та мобільний телефон марки «Motorolla» моделі «Е7» синього кольору в чохлі білого кольору, який належить малолітній ОСОБА_15 , після чого, застосовуючи фізичне насильство, заволодів вказаним майном. При спробі потерпілої ОСОБА_14 чинити опір, він наніс їй численні удари кулаком по голові.

В цей час, ОСОБА_9 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою залякування та подолання можливого опору зі сторони потерпілого ОСОБА_13 , повалили його на підлогу та завдали численних ударів ногами в область обличчя.

Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та неповнолітній ОСОБА_10 залишили місце злочину.

При виході з квартири неповнолітній ОСОБА_10 , повторно завдав численних ударів потерпілій ОСОБА_12 по голові.

В подальшому, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, неповнолітній ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , яка згідно відведеної їй ролі, здійснювала зовнішнє спостереження, після завершення злочину покинули місце події, маючи на меті розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми умисними діями, що виразились у вчинені нападу з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 та прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 звернулись до суду із угодою про визнання винуватості від 13.07.2026 року на наступних умовах.

Обвинувачена ОСОБА_3 визнає свою вину у вчиненні вищезазначеному злочину в повному обсязі, а також надає відомості щодо викриття співучасників вчинення розбійного нападу і таємного викрадення чужого майна.

Також в угоді вказано, що при її укладенні були враховані наступні обставини:

-ступінь та характер сприяння обвинуваченої ОСОБА_3 у проведенні швидкого судового провадження щодо неї, а саме активне сприяння до розкриття вчиненого ним та іншим співучасниками злочинів;

-наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження,що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні,процесуальному спрощенні розгляду справи та економії бюджетних коштів на витрати,пов`язані з кримінальним провадженням;

-характеристику особи обвинуваченої, а саме те, що вона має на утриманні малолітню дитину, стан її здоров`я,оскільки остання страждає на гіпертонічну хворобу 2 стадії, має похилого віку батька,який потребує піклування.

Сторони згодні із призначенням ОСОБА_3 покарання за ст.187 ч.4 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України, з конфіскацією всього майна.

Крім того, як обвинувачена так і прокурор згодні з тим ,що в разі затвердження судом угоди, їх права на оскарження обмежені у відповідності до ст.ст.394 и 424 КПК України .

Суд, вислухав учасників процесу та вивчивши угоду про визнання винуватості від 13 липня 2026 року відносно ОСОБА_3 приходить до висновку,що вона підлягає затвердженню.

Суд вважає,що угода відповідає вимогам ст. 471 КПК України, вона була підписана сторонами добровільно і відсутні підстави вважати, що при цьому застосовувалось насильство, погрози, обіцянки.

Потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також представник малолітньої потерпілої ОСОБА_15 - ОСОБА_16 подали заяви про те, що вони не заперечують проти укладання угоди прокурора про визнання винуватості з обвинуваченою ОСОБА_3 .

Права обвинуваченої ОСОБА_3 не порушені, вона повністю визнала себе винною, угода підписана в присутності її захисника.

Обвинувачена розкаялась у вчиненому, беззастережно визнала свою вину, має на утриманні малолітню дитину, та має хронічні захворювання.

Суд вважає вірною правову кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ст.187 ч.4 КК України і умови угоди не протирічать вимогам КПК України.

Умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, інших осіб та держави.

Крім того,суд вважає, що виконання обвинуваченою ОСОБА_3 обов`язків по угоді можливе .

Суд враховує обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 щире розкаяння у вчиненому, наявність малолітньої дитини та стан здоров`я обвинуваченої.

Обставиною,що обтяжує покарання для обвинувачено суд враховує вчинення кримінального правопорушення відносно малолітньої особи.

Також в суді встановлено, що вироком Подільського районного суду м.Києва від 03.07.2026 року ОСОБА_3 була засуджена за ст.185 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України була звільнена від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Вказаний вирок суд вважає необхідним виконувати самостійно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374,375 , 472, 474,475 КПК

України,-

У х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 липня 2026 року між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12025100000000960 від 25.07.2025 року.

Визнати винуватою ОСОБА_3 за ст.187 ч.4 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Строк покарання рахувати з 05 березня 2025 року, зарахувавши в строк покарання утримання обвинуваченої під вартою з 04.03.2025 року по 05.03.2025 року .

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком чинності залишити без змін.

Речові докази : рожеву кофту повернути ОСОБА_3 (а.п. 127,т.2)

Вирок Подільського районного суду м.Києва від 03.07.2026 р. відносно

ОСОБА_3 , яким вона засуджена за ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,із застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням - іспитовим строком на 2 роки - виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду через районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення на підставах, передбачених ст.394 ч. 3 КПК України.

Суддя: