Ухвала суду № 138996176, 13.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22871/26

1-кс/760/10971/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000748 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тагіл Свердловської області російської федерації, з вищою освітою, директора розвитку ТОВ «Арсенал-Центр», одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000748 від 02.10.2023, у якому повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю Російської Федерації, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, про те, що він обґрунтовано підозрюється у пособництві державі-агресору, тобто вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив за наступних обставин.

Так, встановлено, що на території України здійснює фінансово-господарську діяльність промислова група компаній ТОВ «Арсенал-Центр», (код ЄДРПОУ 31202310, зареєстровано: 31.10.2000, місцезнаходження: м. Київ, пров. Чугуївський, 21, керівник ОСОБА_7 - дружина ОСОБА_5 ), основним напрямом діяльності якої є виробництво покрівельних та фасадних матеріалів із тонкої сталі, вогнестійких мінераловатних сендвіч-панелей, водостічних систем та іншої продукції. До складу вказаної промислової групи входять, зокрема: ТОВ «Арсенал» (код ЄДРПОУ 32117200), ТОВ «Арсенал» (код ЄДРПОУ 25052251), ТОВ «Арсенал-Панель» (код ЄДРПОУ 35892647), ТОВ «Агроком» (код ЄДРПОУ 30615677), ТОВ «Метал-Профіль» (код ЄДРПОУ 34673837), ТОВ «Ар Сталь» (код ЄДРПОУ 40925451), ТОВ «Арма-Сталь» (код ЄДРПОУ 39520180), ТОВ «Акведук ЛТД» (код ЄДРПОУ 37184025), ТОВ «Армада сталь» (код ЄДРПОУ 35185636), ТОВ «Аркада-Сталь» (код ЄДРПОУ 37291702), ТОВ «Арсенал-Сталь» (код ЄДРПОУ 35344377), ТОВ «Арсенал-Строй» (код ЄДРПОУ 36378798), ТОВ «Арсенал-Профіл» (код ЄДРПОУ 32183252), ТОВ «Рент» (код ЄДРПОУ 35008244), ТОВ «Австрія» (код ЄДРПОУ 37461972), Харківська, Донецька, Житомирська, Полтавська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька, Запорізька, Маріупольська, Сумська, Рівненська, Переяславська, Новокаховська, Миколаївська, Херсонська, Подільська, Первомайська, Ізмаїльська та Одеська філії ТОВ «Арсенал-Центр», структурний підрозділ завод № 2 ТОВ «Арсенал-Центр», ФОП ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , ФОП ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 та ФОП ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Встановлено, що зазначені суб`єкти господарювання прямо або опосередковано контролюються ОСОБА_5 , який у різних юридичних особах виступає засновником, директором та/або кінцевим бенефеціарним власником.

Крім того, ОСОБА_5 здійснює контроль над іноземними юридичними особами, зареєстрованими на території Республіки Кіпр, а саме: «Winsio Holding LTD» (свідоцтво про реєстрацію № 236631, юридична адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Христодулу Хатжипавлу, 205 , Лулупіс Курт, 2-й поверх, оф. 201, поштовий індекс 3036), «Ars Steel Limited» (свідоцтво про реєстрацію HE № 154698 , юридична адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. Христодулу Хатжипавлу, 205, Лулупіс Курт, 2-й поверх, оф. 201, поштовий індекс 3036).

Встановлено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України та фактичним власником/контролером зазначеної вище групи компаній, до та після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України забезпечував продовження фінансово-господарської діяльності пов`язаних із ним підприємств на території Російської Федерації.

Зокрема, за участю пов`язаних із ОСОБА_5 осіб та компаній створено та забезпечено функціонування: ООО «Арсенал-Центр» (ОГРН 1115012002390, зареєстрованого за адресою: Російська Федерація, Московська область, м. Реутов, вул. Войтовича, 1, поверх 3, офіс 24).

Директором вказаного підприємства є підконтрольна ОСОБА_5 особа - громадянин Російської Федерації ОСОБА_11 , ІПН НОМЕР_6 .

Засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками зазначеного підприємства є «Winsio Holding LTD» з часткою 0,03 % та українське ТОВ «Арсенал» з часткою 99,97 %.

Також функціонує ООО «Арсенал-Сталь» (ОГРН 1153123020401, зареєстроване за адресою: Російська Федерація, Бєлгородська область, м.Бєлгород, вул. Привольна, 7А). Директором зазначеного підприємства є та ж сама підконтрольна ОСОБА_5 особа - громадянин Російської Федерації ОСОБА_11 , ІПН НОМЕР_6 , а засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , син ОСОБА_5 , з часткою 100 %.

Відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Федеральної податкової служби Російської Федерації.

ОСОБА_11 , будучи підконтрольним ОСОБА_5 , на регулярній основі здійснює звітність ОСОБА_5 за результатами роботи підконтрольних підприємств, а саме: надає інформацію щодо приходу грошових коштів, об`ємів прокату металу, залишків металу на складі, собівартість реалізованої продукції, валовий прибуток, маржинальність тощо. В свою чергу, ОСОБА_5 надає ОСОБА_11 вказівки щодо розподілу грошових коштів, переведення коштів на рахунки підконтрольних кіпрських підприємств, а також щодо купівлі металу та його накопичення на складах тощо.

При цьому, зазначені підприємства продовжували здійснювати сталу фінансово-господарську діяльність після 24.02.2022.

Зокрема, у період з 2022 по 2026 рік ООО «Арсенал-Центр» та ООО «Арсенал-Сталь» отримали сукупний прибуток у розмірі понад 300 мільйонів рублів. З зазначеного прибутку було сплачено податки та обов`язкові платежі до бюджету Російської Федерації, які надалі спрямовано в тому числі на фінансування російських збройних сил, зокрема підрозділів, які безпосередньо беруть участь у збройній агресії проти України.

Так, ООО «Арсенал-Сталь» ІПН 3123378479 за період з 2023 по 2026 роки сплатило до бюджету Російської Федерації понад 5,7 млн рублів податків та інших обов`язкових платежів.

Крім цього, ООО «Арсенал-Сталь» здійснювало реалізацію металевих конструкцій на ООО «АЛЬФА-БУД» (ИНН 3123384730), яке у свою чергу, здійснює поставку товарів, зокрема вироби «Антидронова сітка над будівлею» для Управління Слідчого комітету рф за що отримувало грошові кошти в якості оплати за поставлений товар.

Таким чином, після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України ОСОБА_5 , будучи громадянином України та фактичним контролером пов`язаних із ним суб`єктів господарювання, не припинив господарську діяльність на території держави-агресора, а навпаки - забезпечив її подальше функціонування, що сприяло отриманню прибутку та формуванню активів суб`єктів господарювання, які здійснювали діяльність на території РФ.

Встановлено, що ООО «Арсенал-Сталь» здійснює діяльність, пов`язану, зокрема, з неспеціалізованою оптовою торгівлею та виконанням договірних зобов`язань перед суб`єктами господарювання держави-агресора. У тому числі встановлено факти виконання вказаним підприємством договірних зобов`язань із представниками державного сектору Російської Федерації.

Таким чином, продовження ОСОБА_5 контролю та забезпечення функціонування пов`язаних із ним підприємств на території РФ створювало умови для передачі матеріальних ресурсів, майнових та інших активів суб`єктам господарювання та представникам держави-агресора, а також забезпечувало надходження до бюджету Російської Федерації обов`язкових платежів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності.

Після 24.02.2022 ОСОБА_5 не припинив фінансово-господарські зв`язки з Російською Федерацією, а пов`язані з ним підприємства продовжили здійснювати господарські операції, наслідком яких було отримання доходів на території РФ.

Указані дії забезпечували функціонування підприємств, створених та контрольованих ОСОБА_5 , на території держави-агресора, а також сприяли збереженню та примноженню їх активів. При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що Російська Федерація з 24.02.2022 здійснює повномасштабну збройну агресію проти України, а продовження господарської діяльності пов`язаних із ним підприємств на території РФ призводить до отримання доходів, здійснення обов`язкових платежів та іншого економічного сприяння суб`єктам економіки держави-агресора.

Крім зазначеного, встановлено, що ТОВ «Арсенал-Центр» (код ЄДРПОУ 31202310) здійснювало закупівлю металопродукції у турецької компанії MMK Metalurji San Ve Tic ve Liman, яка, за наявними даними, пов`язана з російським підприємством «Магнітогорський металургійний комбінат», щодо якого застосовано санкційні обмеження.

Зокрема, упродовж 2022 року ТОВ «Арсенал-Центр» здійснило закупівлю сталі у зазначеної турецької компанії на загальну суму близько 1,4 млн грн. Фактичне походження відповідної металопродукції пов`язане з Російською Федерацією, а використання турецького суб`єкта господарювання забезпечувало переміщення товару за непрямим маршрутом.

Таким чином, зазначені господарські операції спрямовані на забезпечення надходження коштів до суб`єктів, пов`язаних із державою-агресором, незважаючи на встановлені законодавством України обмеження щодо імпорту товарів походженням з Російської Федерації.

Так, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, достовірно знаючи про початок 24.02.2022 повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, усвідомлюючи статус Російської Федерації як держави-агресора та наслідки ведення господарської діяльності на її території, діючи умисно, не припинив контроль та господарські зв`язки з підприємствами, що функціонують на території Російської Федерації, а навпаки забезпечивши продовження функціонування пов`язаних із ним суб`єктів господарювання, отримання ними доходів, виконання господарських та договірних зобов`язань, у тому числі перед представниками державного сектору РФ, а також збереження фінансово-господарських зв`язків із суб`єктами, пов`язаними з Російською Федерацією.

При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що внаслідок такої діяльності створюються умови для передачі матеріальних ресурсів та інших активів суб`єктам господарювання держави-агресора, отримання ними доходів та продовження функціонування їхньої господарської діяльності, що об`єктивно сприяє економічному забезпеченню держави-агресора в умовах збройної агресії проти України.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями сприяв господарській діяльності підприємств держави-агресора та передачі на її користь активів і матеріальних ресурсів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків.

Отже, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом забезпечення діяльності пов`язаних із ним підприємств на території Російської Федерації, збереження та використання їх активів, здійснення господарських операцій та виконання договірних зобов`язань на користь суб`єктів держави-агресора, а також передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 підозрюється у пособництві державі-агресору, тобто вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

13.08.2026 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 615 КПК України.

13.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується доказами, долученими до клопотання - протоколами за результатами НСРД, протоколами оглядів, відповідями оперативного підрозділу на доручення та іншими матеріалами кримінального провадження, долученими до цього клопотання.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність достатніх ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, обґрунтовано ймовірним є те, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаним про вид та розмір покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Крім того, санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із конфіскацією майна.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 10 до 12 років з конфіскацією майна, є обґрунтовані підстави вважати, що він, усвідомлюючи невідворотність покарання та те, що у разі доведення його вини в суді, буде призначене покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_5 є особою, яка має право безперешкодного виїзду за кордон (68 років), має родичів за кордоном, відтак може переховуватися для уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема на території рф чи інших країн Європи, де має нерухомість.

Водночас існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як останній здійснюючи пособництво державі-агресору може повідомити інших осіб, причетність яких перевіряється, щодо даних досудового розслідування, які стали відомі підозрюваному, що може сприяти переховуванню, спотворенню або знищенню речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім цього, підозрюваний може здійснити реєстраційні дії щодо належного йому нерухомого і рухомого майна з метою унеможливлення накладання на нього арешту і подальшої конфіскації в якості покарання.

Окрім цього, з огляду на те, що підозрюваний вчиняв протиправну діяльність дистанційно, періодично і систематично, є ризик того що він продовжить злочинну діяльність, у якій підозрюється, з метою отримання фінансового прибутку і надалі, відповідно наявний обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 виходячи з наступного.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність зазначених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування.

Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваного вказаних запобіжних заходів, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрюваний, продовжуючи проживати на території м. Києва, під час дії таких запобіжних заходів, матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів.

Отже, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених на нею обов`язків та унеможливить реалізацію зазначених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні, - безпідставними. Просили суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, його захисників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

У провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000748 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

13.08.2026 о 08 годині 35 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку вимог ст. 208-211 КПК України.

13.08.2026, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами НСРД, протоколами оглядів, відповідями оперативного підрозділу на доручення та іншими матеріалами кримінального провадження, долученими до цього клопотання.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту та вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме пособництва державі-агресору, тобто вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має похилого віку, має хронічні захворювання.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, оскільки має постійне місце мешкання, розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей.

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту, є директором розвитку ТОВ «Арсенал-Центр».

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що в ході судового розгляду даних про негативну репутацію підозрюваного не надано.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що відомостей про матеріальний стан підозрюваного в ході судового розгляду не надано.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.

На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутній ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину проти основ Національної безпеки України, який вчинено в умовах воєнного стану групою осіб. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який має право безперешкодного виїзду за кордон та має родичів за кордоном.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту та вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні підстави та обставини, визначені ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Слідчий суддя зазначає, що вимоги абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативними та визначають право суду під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, встановлених статтями 177, 178 КПК України.

Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.

Керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, під час дії воєнного стану, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 11 жовтня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з 08 годині 35 хвилин 13 серпня 2026 року.

Ухвала слідчого судді діє по 11 жовтня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1