Рішення № 138996159, 13.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/31196/25 2/760/7363/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач є споживачем послуг з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до житлового приміщення, в якому проживає відповідач. У зв`язку з тим, що відповідач неналежним чином оплачує надані послуги, станом на 31.08.2025 року у нього виникла заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з центрального опалення у розмірі 10 350,91 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 749,30 грн. та 3 % річних в розмірі 491,74 грн., до 01.05.2018 послуги з центрального гарячого водопостачання у розмірі 16 678,77 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 818,71 грн. та 3 % річних в розмірі 792,36 грн., з 01.05.2018 по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 16 021,41 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 707,62 грн. та 3 % річних в розмірі 761,13 грн., з 01.05.2018 по 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 21 489,25 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 631,68 грн. та 3 % річних в розмірі 1020,89 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з теплової енергії в розмірі 22 353,41 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 957,31 грн. та 3 % річних в розмірі 849,29 грн., пеня в розмірі 1033,30 грн., з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води в розмірі 14 285,30 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 630,13 грн. та 3 % річних в розмірі 464,50 грн., пеня в розмірі 565,14 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії в розмірі 1 557,02 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання в розмірі 831,05 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 96,25 грн., а також, судовий збір.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29.12.2025 року відкрито спрощене провадження у справі, встановлено строк відповідачу для подання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

12.02.2026 року від відповідача надійшов відзив, у якому остання зазначає, що заборгованість за послуги теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 у загальному розмірі близько 110 000 грн. відповідачем визнається. Разом з тим повідомляє, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має малолітню дитину віком 1 рік 5 місяців, постійного доходу не має, що унеможливлює одноразове погашення всієї суми боргу. Вказує, що позивач не ухиляється від виконання зобов`язань та зацікавлена у добровільному погашенні заборгованості. З урахуванням її майнового стану просила суд застосувати розстрочку виконання рішення суду.

Оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до житлового приміщення (а.с. 5).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», з 01 липня 2014 року публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі за текстом - ПАТ «Київенерго») було визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності.

Надання послуг здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який був опублікований 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року № 111.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591, позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

28.03.2018 року, в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск 34) позивачем було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та позивачем було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило, а позивач набув право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018, з урахуванням оплат, що отримані за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 31.08.2025 року у відповідача виникла заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з центрального опалення у розмірі 10 350,91 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 749,30 грн. та 3 % річних в розмірі 491,74 грн., до 01.05.2018 послуги з центрального гарячого водопостачання у розмірі 16 678,77 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 818,71 грн. та 3 % річних в розмірі 792,36 грн., з 01.05.2018 по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 16 021,41 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 707,62 грн. та 3 % річних в розмірі 761,13 грн., з 01.05.2018 по 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 21 489,25 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 631,68 грн. та 3 % річних в розмірі 1020,89 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з теплової енергії в розмірі 22 353,41 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 957,31 грн. та 3 % річних в розмірі 849,29 грн., пеня в розмірі 1033,30 грн., з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води в розмірі 14 285,30 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 630,13 грн. та 3 % річних в розмірі 464,50 грн., пеня в розмірі 565,14 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії в розмірі 1 557,02 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання в розмірі 831,05 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 96,25 грн., а всього 125 136,47 грн. (а.с. 6-19).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є, зокрема, суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; 3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; 4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем з оплати цих послуг. Заборгованість відповідача перед позивачем у загальному розмірі близько 110 000 грн. відповідачем визнається.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, а відтак, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 125 136,47 грн., є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення рішення суду суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.7 ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

При цьому, згідно із ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.06.2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18 зазначив, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Також у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 19.12.2018 року у справі № 264/2548/16-ц провадження № 61-629св18 вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначені нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Верховний Суд у постанові від 05.09.023 року у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Системний аналіз норм законодавства та висновків Верховного Суду свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. При цьому необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення/розстрочення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд зауважує, що предметом вказаного спору є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Тому, виходячи з підстав та предмету саме у цій справі, враховуючи сутність обставин, які передували виникненню спору між сторонами, то суд не вбачає підстав за клопотанням відповідача для встановлення розстрочення виконання даного рішення суду під час вирішення спору та ухвалення рішення, хоча п. 2 ч.7 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення. Також частиною 1 ст. 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

В той же час, суд зауважує, що сторони не обмежені у своєму праві визначити порядок та спосіб виконання даного рішення суду, в тому числі і шляхом розстрочення його виконання на стадії виконавчого провадження, тобто після ухвалення даного рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відмова вирішити питання надання розстрочки виконання рішення суду на етапі ухвалення рішення у справі, з огляду на відсутність законних підстав та належних доказів для застосування відповідної процедури, не позбавляє її права звернутись до суду з наведеним питанням на стадії виконання рішення суду, долучивши до відповідної заяви належні докази на підтвердження своїх доводів та навести відповідне обґрунтування.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 19, 59, 76, 81, 82, 141, 223, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 125 136 (сто двадцять п`ять тисяч сто тридцять шість) гривень 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Повне найменування:

позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя І.В. Верещінська