Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13475/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000459 від 06.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України,
У С Т А Н О В И В :
Слідча СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022102070000459 від 06.12.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Так, у кримінальному провадженні 24.07.2026, повідомлено: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Черкаси, Черкаської області, громадянину України, з вищою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , - про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 КК України, а саме у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме у зловживанні повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Як визначено статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону № 1264-XII).
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч. 5 ст. 68 Закону № 1264-XII).
Як передбачено ч. 1 ст. 211 Закону № 2768-III громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, серед яких:
- псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
- невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
- приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
- непроведення рекультивації порушених земель тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону земель» № 962-IV від 19.06.2003 (із змінами) (далі - Закон № 962-IV) охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 962-IV гранично допустима концентрація забруднюючих речовин - максимально допустима кількість забруднюючих речовин у ґрунтах, яка не зумовлює негативних екологічних наслідків для їх родючості, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоров`я людини; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості; земля - поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею.
Статтею 35 Закону № 962-IV передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, серед іншого:
- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;
- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;
- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;
- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;
- забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;
- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 962-IV при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема:
- виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;
- максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами;
- запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;
- рекультивація земельних ділянок після ліквідації об`єктів поводження з відходами тощо.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини (ч. 3 ст. 46 Закону № 962-IV).
Статтею 56 Закону № 962-IV визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Умисно порушуючи вимоги вказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника директора з екологічної роботи за сумісництвом головного еколога ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» (код ЄДРПОУ 38469527), діючи за попередньою змовою із директором товариства ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення проти довкілля за наступних обставин.
ТОВ «ОЛЕСТА ЕКО» (код ЄДРПОУ 38469527), засноване у 2012 році підприємство, основним видом діяльності якого є збирання небезпечних відходів (КВЕД 38.12) та інші види діяльності, зокрема щодо поводження з відходами.
Наказом Міндовкілля від 20.03.2024 № 301 ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» прийнято рішення про видачу ліцензії з метою здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами. Відповідно до ліцензійних умов встановлено можливість здійснювати наступні операції відповідно до додатків 1, 2 Закону України «Про управління відходами»: D9.D13, D15, D10, R1.
Крім того, ліцензією чітко визначений перелік небезпечних відходів із зазначенням кодів, наведених у додатках VIII, IX до Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією видаленням та Національного переліку відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 № 1102.
Відповідно до статуту ТОВ «ОЛЕСТА ЕКО» (код ЄДРПОУ 38469527), затвердженого Рішенням учасника № 2 від 03.06.2025, останнє створене на підставі чинного законодавства України з метою здійснення господарської діяльності. Учасником Товариства є громадянин України: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника директора з екологічної роботи за сумісництвом головного еколога ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», є відповідальним за забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності підприємства, екологічний контроль за здійсненням операцій з управління небезпечними відходами, а також за запобігання негативному впливу такої діяльності на навколишнє природне середовище.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 2016 року, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із директором ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_7 , сформував спільний злочинний умисел, спрямований на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами з порушенням вимог природоохоронного законодавства, що створювало небезпеку забруднення земель.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , будучи відповідальним за забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства та екологічної безпеки під час здійснення господарської діяльності підприємства, достовірно знаючи про порушення встановлених вимог щодо поводження з небезпечними відходами не забезпечив належного екологічного контролю, не вжив заходів щодо припинення діяльності, яка здійснювалася з порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, допустив здійснення господарської діяльності, пов`язаної з поводженням із небезпечними відходами, з порушенням вимог законодавства України, усвідомлюючи можливість забруднення земель небезпечними речовинами, не забезпечив виконання передбачених законодавством заходів щодо їх захисту, а також діючи спільно та узгоджено з директором підприємства ОСОБА_7 , забезпечив здійснення діяльності підприємства в умовах недотримання вимог екологічної безпеки, що призвело до забруднення земельної ділянки за наступних обставин.
Отже, виробнича діяльність ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" здійснюється на виробничому майданчику в м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4.
Встановлено, що між ТОВ «Променергострой» (орендодавець) та ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» (орендар) в особі директора ОСОБА_7 , який діє на підставі Статуту, 01.07.2015 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 195 А.
Відповідно до умов вказаного договору оренди Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення № 195 А та промисловий майданчик, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4, де ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" здійснює господарську діяльність у сфері управління небезпечними відходами.
Так, ОСОБА_6 , будучи відповідальним за забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності підприємства, а також за запобігання негативному впливу такої діяльності на навколишнє природне середовище, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, порушуючи вимоги та положення нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема Конституції України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991, Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001, Закону України «Про охорону земель» № 962-IV від 19.06.2003, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19.06.2003, Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20.06.2022, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 196 від 05.05.2012 «Про затвердження Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 № 1102, Постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 229, тобто внаслідок порушення спеціальних правил, допустили забруднення земель, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, у межах якої ТОВ «ОЛЕСТА ЕКО» здійснює операції з утилізації відходів та інших речовин, шкідливими для довкілля, такими як: бор, миш`як, свинець, селен, барій, нафтопродукти, кадмій, хлориди, сульфати (які визнано такими, що підпадають до переліку небезпечних компонентів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102), у концентраціях, що перевищують гранично допустимі концентрації від нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, де загальна площа забруднених ділянок склала 1659 кв. м, що створило небезпеку для навколишнього середовища.
Водночас, як встановлено під час досудового розслідування, розмір шкоди від забруднення земель на земельній ділянці з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031 становить 2 158 273 грн. 87 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 КК України.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 наказом № 2016-6-К від 16.10.2016 призначений на посаду заступника директора з екологічної роботи за сумісництвом (головний еколог) товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕСТАС ЕКО» (код ЄДРПОУ 38469527) (далі - Товариство), розташованого за адресою: м. Черкаси, б-р. Т. Шевченка, 190.
З поміж того, ОСОБА_7 наказом № 2 від 16.02.2016 призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕСТАС ЕКО» (код ЄДРПОУ 38469527).
Як визначено пунктом 9.1. Статуту органами управління та контролю Товариства є Загальні збори учасників та виконавчий орган.
Згідно пункту 13.1. Статуту виконавчий орган Товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов?язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу Товариства є «Директор».
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи з 16 жовтня 2016 року на посаді заступника директора з екологічної роботи за сумісництвом (головний еколог) (код ЄДРПОУ 38469527), обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, таким чином, являвся службовою особою.
Як визначено статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 2016 року, у ОСОБА_7 виник єдиний злочинний умисел, спрямований на використання наданих йому службових повноважень всупереч інтересам очолюваного товариства з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», що полягала в отриманні прибутку від здійснення господарської діяльності у сфері управління небезпечними відходами без фактичного забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства, ліцензійних умов, технологічних вимог до поводження з небезпечними відходами, а також без понесення необхідних витрат на їх законне зберігання, оброблення, утилізацію та видалення, визначивши місце здійснення такої діяльності на території промислового майданчику, що на земельній ділянці з кадастровим номеромом: 7110136400:05:005:0031, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4.
З метою досягнення мети вказаного злочинного умислу, спрямованого на використання службових повноважень всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та очолюваного ним підприємства, ОСОБА_7 вступив у попередню змову із заступником директора з екологічної роботи за сумісництвом головним екологом ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_6 , який, достовірно знаючи про порушення вимог природоохоронного законодавства, погодився сприяти реалізації вказаного злочинного умислу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника директора з екологічної роботи за сумісництвом (головного еколога) ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», будучи службовою особою юридичної особи приватного права, на яку покладено обов`язки щодо організації та контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з небезпечними відходами, забезпечення екологічної безпеки виробничої діяльності підприємства, контролю за технологічними процесами збирання, зберігання, оброблення, утилізації та видалення небезпечних відходів, достовірно знаючи про фактичне здійснення на виробничому майданчику ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» діяльності з порушенням вимог природоохоронного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи, що такі дії призводять до забруднення земель небезпечними речовинами та створюють загрозу навколишньому природному середовищу, умисно, всупереч інтересам очолюваної юридичної особи, використав надані йому службові повноваження не з метою забезпечення додержання вимог законодавства, а для забезпечення безперешкодного функціонування підприємства та продовження його господарської діяльності без здійснення обов`язкових природоохоронних заходів.
Зокрема, ОСОБА_6 , діючи умисно, достовірно знаючи про відсутність належного технологічного процесу поводження з небезпечними відходами, про їх накопичення, змішування, зберігання та видалення з порушенням вимог екологічної безпеки, не організував усунення виявлених порушень, не забезпечив здійснення виробничого екологічного контролю, не вжив заходів щодо припинення діяльності, яка здійснювалася з порушенням вимог законодавства, не повідомив компетентні державні органи про наявні порушення та не забезпечив запобігання забрудненню земельної ділянки, чим фактично забезпечив продовження незаконної діяльності товариства.
Діючи умисно, за попередньою змовою з директором ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_7 , ОСОБА_6 використав свої службові повноваження всупереч інтересам юридичної особи приватного права, забезпечивши функціонування підприємства в умовах систематичного порушення вимог законодавства у сфері поводження з небезпечними відходами, що дало можливість товариству уникнути витрат, необхідних для належного виконання природоохоронних заходів, будівництва та експлуатації відповідних споруд, придбання обладнання, залучення ліцензованих суб`єктів господарювання та здійснення безпечної утилізації відходів, унаслідок чого ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» одержало неправомірну вигоду.
Таким чином, заступник директора з екологічної роботи за сумісництвом (головний еколог) ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_6 , діючи умисно, будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи свої повноваження, всупереч інтересам юридичної особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , порушуючи вимоги та положення нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема Конституції України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991, Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001, Закону України «Про охорону земель» № 962-IV від 19.06.2003, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19.06.2003, Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20.06.2022, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 196 від 05.05.2012 «Про затвердження Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 № 1102, Постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 229, тобто внаслідок порушення спеціальних правил, допустив забруднення земель, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, у межах якої ТОВ «ОЛЕСТА ЕКО» здійснює операції з утилізації відходів та інших речовин, шкідливими для довкілля, такими як: бор, миш`як, свинець, селен, барій, нафтопродукти, кадмій, хлориди, сульфати (які визнано такими, що підпадають до переліку небезпечних компонентів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102), у концентраціях, що перевищують гранично допустимі концентрації від нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, де загальна площа забруднених ділянок склала 1659 кв. м, що створило небезпеку для навколишнього середовища.
Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме-зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, вчиненому групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Крім того, Державною екологічною інспекцією Центрального округу проведено розрахунки розмірів шкоди, яка заподіяна державі в результаті забруднення ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" земельної ділянки за кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, яка за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4. Відповідно даних розрахунків загальний розмір шкоди, яка заподіяна державі в результаті забруднення ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" земельної ділянки становить - 2 158 273 грн. 87 коп.
Враховуючи викладене, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , розуміючи законодавство та вимоги статуту, діючи умисно, за попередньою змовою, не вжили жодних заходів з метою усунення порушень, внаслідок чого завдано державі в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу матеріальних збитків на загальну суму 2 158 273 грн. 87 коп., що згідно з приміткою 4 ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, внаслідок чого було спричинено тяжкі наслідки.
Обставини, викладені у повідомленій ОСОБА_6 підозрі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:
- Протоколом дослідження повітря населених місць № 199-219 від 16.04.2026 ;
-Довідкою ДЕІ Центрального округу щодо участі у проведенні слідчих дій на території планової діяльності ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО";
-Протоколом вимірювань показників складу та властивостей грунтів № 03-04-26 від 29.04.2026;
-Розрахунками ДЕІ Центрального округу щодо розрахунку розміру шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки від 19.05.2026;
-Розрахунками ДЕІ Центрального округу щодо розрахунку розміру шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки від 07.07.2026;
-Висновком експерта № СЕ-19-26/24545-ФХД від 04.06.2026, за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів;
-Висновком експерта № СЕ26-377/6 від 24.06.2026, за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи;
-Матеріалами звернення ДЕІ Центрального округу щодо порушення природоохоронного законодавства та забруднення довкілля;
-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, у ході яких отримано відомості про вчинення кримінального правопорушення;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слід зазначити, що відповідно до висновку спеціаліста ТОВ «Олестас Еко» при здійсненні в період з 01.01.2023 по 30.04.2025 господарських операцій з суб`єктами господарювання, ймовірно на порушення пункту 201.1 статті 201 ПК України не зареєструвало податкових накладних на загальну суму 24 887 053,69 гривень, внаслідок чого занизило податкові зобов`язання та відповідно ухилилось від сплати податків до державного бюджету на загальну суму 7 877 733,67 гривень, з яких: 4 146 175, 62 гривень - податку на додано вартість та 3 731 558,05 гривень - податку на прибуток.
Окрім того встановлено, що 23.07.2026 о 01:13 ОСОБА_6 , який також є сином підозрюваного ОСОБА_7 , після офіційного отримання повістки про виклик до слідчого на проведення слідчих та процесуальних дій, покинув територію України через Державний кордон. Вказане може свідчити про узгодженість дій між співучасниками для подальшого переховування ОСОБА_7 , а саме підшукання можливостей, засобів, а також інших дій з метою організації процесу переховування ОСОБА_7 , а також з метою уникнення від кримінальної відповідальності та як наслідок уникнення відшкодування завданого збитку державі.
Досудовим розслідуванням установлено, що внаслідок умисних протиправних дій підозрюваного ОСОБА_6 , який діяв за попередньою змовою з іншими особами, державі заподіяно матеріальну шкоду в особливо великому розмірі. Розмір заподіяних збитків підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема висновками судових експертиз, матеріалами перевірок та іншими зібраними доказами.
Враховуючи характер інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, тяжкість їх наслідків, значний розмір заподіяної державі шкоди, наявність обґрунтованої підозри, а також необхідність забезпечення реального виконання вироку суду в частині відшкодування збитків, накладення арешту на належне підозрюваному майно є необхідним, законним, розумним та співмірним заходом забезпечення кримінального провадження.
Застосування менш обмежувальних заходів не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, оскільки не виключатиме можливості відчуження чи приховування майна підозрюваним до моменту ухвалення остаточного судового рішення.
Водночас встановлено, що ОСОБА_6 має у власності житловий будинок, площею 130.6 кв.м., реєстраційний номер ОНМ: 2749577571080, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , земельну ділянку за кадастровим номером: 7124985000:03:005:0028, площею 0.1829 га., реєстраційний номер ОНМ: 2709722171249, що за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вулиця Молодіжна, земельна ділянка 69, автомобіль марки MERCEDEZ-BENZ SPRINTER д.н.з НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 , автомобіль марки OPEL д.н.з. НОМЕР_6 , номер кузова: НОМЕР_7 , автомобіль марки VOLKSWAGEN AMAROK д.н.з. НОМЕР_8 , номер кузова: НОМЕР_9 .
З поміж того, ОСОБА_6 є директором ПП «Олестас» (ЄДРПОУ: 30146931), якому належать наступні банківські рахунки:
- НОМЕР_10 , який відкрито та обслуговується в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570);
- НОМЕР_11 , який відкрито та обслуговується в Державній казначейській службі України (ЄДРПОУ: 37567646).
Додатково було встановлено банківський рахунок, який відкрито на ФОП ОСОБА_6 , ІПН: НОМЕР_1 , а саме: НОМЕР_12 , який відкрито та обслуговується в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570).
В судовому засіданні прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Представник власника майна в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання частково.
Заслухавши прокурора, представника власника майна, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини шостої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Положеннями статті 61 КПК України передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.
Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Частиною десятою статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з вимогами частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Умовами накладення арешту за наведеною вище нормою закону є належність майна підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, фізичній чи юридичній особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також наявність потерпілої особи та пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні.
Вказане вище узгоджується з висновками, що викладені у постанові Київського апеляційного суду від 19.05.2026 у справі № 758/6307/26.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Однак, органом досудового розслідування у порушення пункту 4 частини другої статті 170 КПК України до клопотання про арешт майна не долучено цивільного позову у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим відсутні правові підстави, передбачені частиною шостою статті 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене майно.
На думку слідчого судді, з матеріалів клопотання вбачається відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), на які посилався орган обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання слідчого судді, органом досудового розслідування у розумінні вимог статті 132 КПК України не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні, а тому, враховуючи викладене слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000459 від 06.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Судове рішення № 138996029, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 11.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 758/13475/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: