Постанова № 138995735, 04.03.2026, Оболонський районний суд міста Києва

04.03.2026 Справа № 756/1000/26

/756/1000/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 104 від 21.01.2026, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу обміну інформацією та податкових угод Департаменту міжнародного співробітництва ДПС України, будучи державним службовцем категорії «В», несвоєчасно, а саме 03.02.2024 о 23:03 год., подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік, яку мав подати у строк не пізніше 31.01.2024, чим порушив вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 105 від 21.01.2026, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу обміну інформацією та податкових угод Департаменту міжнародного співробітництва ДПС України, будучи державним службовцем категорії «В», несвоєчасно, а саме 03.02.2024 о 21:45 год., подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, яку мав подати у строк не пізніше 31.01.2024, чим порушив вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

До того ж, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу обміну інформацією та податкових угод Департаменту міжнародного співробітництва ДПС України, будучи державним службовцем категорії «В», несвоєчасно, а саме 06.01.2026 о 17:41 год., подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, яку мав подати у строк не пізніше 01.04.2024, чим порушив вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 , учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, визнав свою винуватість в учиненні адміністративного правопорушення, просив суворо не карати. Не вчасне подання ним декларації відбулось у зв`язку із значним навантаженням на новій роботі.

Прокурор Прокопов О.Е. у судовому засіданні підтримав складені протоколи про адміністративні правопорушення та зазначив, що зібраними у справі доказами підтверджується факт несвоєчасного подання особою декларацій, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», без поважних причин. Наголосив, що особа, будучи суб`єктом декларування, була обізнана про встановлені законом строки подання декларацій та мала реальну можливість їх дотриматись, однак цього не зробила.

Разом з тим прокурор звернув увагу на дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, та зазначив, що за двома епізодами на момент розгляду справи такі строки сплинули, у зв`язку з чим провадження в цій частині підлягає закриттю.

Водночас за одним із протоколів строки притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА_1 не сплинули, правопорушення є встановленим та підтверджується матеріалами справи, а тому підстав для звільнення особи від відповідальності в цій частині немає.

З огляду на викладене прокурор просив суд закрити провадження за двома протоколами у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, а за іншим протоколом - визнати особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пояснення ОСОБА_1 та прокурора Прокопова О.Е. , які надані останніми у судовому засіданні, а також досліджені докази, зокрема відомості, що наведені в протоколах про адміністративні правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , витяг з єдиного державного реєстру декларацій, витяг з наказу № 1847-О від 06.09.2021 про призначення ОСОБА_1 на посаду посаду головного державного інспектора відділу обміну інформацією та податкових угод Департаменту міжнародного міжнародного співробітництва ДПС України, буду державним службовцем категорії «В», витяг з наказу № 926-О від 08.08.2023 про звільнення ОСОБА_1 , посадова інструкція, вказують про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими доказами, а отже такими, що дають можливість суду прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 в учинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Між тим, судом установлено, що допущене ОСОБА_1 порушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, , однак вказаний факт було виявлено уповноваженою особою 21.01.2026, що підтверджується повідомленням уповноваженої особи до Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суд урахував позицію прокурора Прокопова О.Е. про те, що слід уважати моментом виявлення адміністративного правопорушення саме момент складення протоколу. Однак таке довільне тлумачення прокурором положень ст. 38 КУпАП є свавільним, бо значно виходить за межі визначеної законодавцем конструкції ч. 4 ст. 38 КУпАП, яку суд має застосовувати лише через призму правового принципу «in dubio pro persona» або ж «in dubio pro homine» (у вагомих сумнівах на користь людини), відповідно до якого - якщо закон або його норма є неоднозначними чи нечіткими, суди мають тлумачити їх таким чином, щоб максимально захистити права та інтереси фізичної особи, що в цілому відповідає і приписам ст. 62 Конституції України.

За цих обставин, ураховуючи, що на час розгляду справи строки, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, закінчились, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за протоколами № 104 та № 105 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку із закінченням строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність в частині двох епізодів за протоколами № 104 та № 105 закрити провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Разом з цим, вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 протоколу № 106 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 172-6 КпАП України, суд зважає на наступне.

Вирішуючи питання про вид та міру адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який працює, свою вину визнав, щиро розкаявся, а також відсутність негативних наслідків.

Суд також бере до уваги незначний ступінь суспільної шкоди вчиненого, строк прострочення подання декларації, а також обставини, на які посилався правопорушник, зокрема значне навантаження на роботі.

За таких обставин суд доходить висновку, що вчинене правопорушення є малозначним, а тому на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності з обмеженням усним зауваженням.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП України, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд визнає повне визнання своєї вини.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Зокрема, суд ураховує обставини вчиненого правопорушення, подані докази у їх сукупності, пом`якшуючу обставину - повне визнання вини, подав декларацію 06.01.2026.

Ураховуючи наведені обставини, а також й те, що ОСОБА_1 запевнив суд, що більше таких дій він не допустить, відсутність наслідків вчиненого адміністративного правопорушення, строк, на який було прострочено подання декларацій в умовах воєнного стану, на думку суду, є підстави для застосування у відношенні ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП, а саме звільнення останнього від адміністративної відповідальності, і обмежившись усним зауваженням. Отже, відповідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження у справі слід закрити.

Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 172-6, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за протоколами № 104 і № 105 стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КпАП України.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за протоколом № 106 ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП звільнив останнього від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя В.В. Дев`ятко