Ухвала суду № 138995574, 08.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/1819/26

Справа № 754/14799/26

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025105030001072 від 18.12.2025 щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та такого, що фактично проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва 08.08.2026 надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025105030001072 від 18.12.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. пояснив, що працює вдома, ремонтує техніку та продає її на «OLX». Разом з цивільною дружиною знімають квартиру. У разі його утримання під вартою, дружина сама не зможе оплачувати житло. Також зазначив, що його брат воює та він і сам хоче йти добровольцем.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення, пояснення підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить такий висновок.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Під час розгляду питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується винятково у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У поданому клопотанні слідчим відповідно до статті 184 КПК України викладені обставини, на підставі яких слідчий зробив висновок про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, клопотання містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.

Також наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені слідством дату, час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропної речовини на території м. Києва.

З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропної речовини, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту та незаконний збут, у невстановлені слідством дату та час, перебуваючи за невстановленою слідством адресою, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «амфетамін» масою 0,475 г, тим самим незаконно придбав психотропну речовину з метою збуту, яку в подальшому розпочав незаконно зберігати за власним місцем мешкання.

14.05.2026 о 14 годині 32 хвилини ОСОБА_4 , реалізуючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено, - «амфетамін» масою 0,475 г, перебуваючи поблизу будинку № 9 по вулиці Лісківській у місті Києві, зустрівся з ОСОБА_6 (особою, яка брала участь у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та стосовно якої застосовані заходи безпеки), діючи з корисливих мотивів, шляхом продажу за отримані від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 900 (дев`ятсот) гривень як плату за психотропну речовину незаконно збув останньому психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «амфетамін» масою 0,475 г, яка містилася у прозорому зіп-пакеті, який у свою чергу перебував у коробці сірників.

У подальшому, того ж дня, у період з 14 години 39 хвилин по 14 годину 57 хвилин на відкритій ділянці місцевості, розташованій поблизу будинку № 1/10 по вулиці Радунській у місті Києві, ОСОБА_6 під час огляду добровільно видав співробітникам поліції 1 (одну) коробку сірників, усередині якої містився прозорий зіп-пакет, усередині якого містилася психотропна речовина, обіг якої обмежено, - «амфетамін» масою 0,475 г.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені слідством дату, час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на повторну реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропної речовини на території м. Києва.

З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропної речовини, маючи умисел на повторне незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту та незаконний збут, у невстановлені слідством дату та час, перебуваючи за невстановленою слідством адресою, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «амфетамін» масою 0,226 г, тим самим повторно незаконно придбав психотропну речовину з метою збуту, яку в подальшому розпочав незаконно зберігати за власним місцем мешкання.

06.08.2026 ОСОБА_4 , реалізуючи умисел на повторне незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, перебуваючи поблизу будинку № 26 по вулиці Радунській у місті Києві, зустрівся з ОСОБА_6 (особою, яка брала участь у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та стосовно якої застосовані заходи безпеки), діючи з корисливих мотивів, шляхом продажу за отримані від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 400 (чотириста) гривень як плату за психотропну речовину незаконно збув останньому психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «амфетамін» масою 0,226 г, яка містилася у паперовому згортку.

У подальшому, того ж дня, на відкритій ділянці місцевості, розташованій поблизу будинку № 1/10 по вулиці Радунській у місті Києві, ОСОБА_6 під час огляду добровільно видав співробітникам поліції 1 (один) паперовий згорток, усередині якого містилася психотропна речовина, обіг якої обмежено, - «амфетамін» масою 0,226 г.

07.08.2026 слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Зазначені обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 06.08.2026; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 15.05.2026; протоколом огляду від 14.05.2026; протоколом огляду від 14.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 14.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.07.2026; висновком експерта № СЕ-19/111-26/31548-НЗПРАП від 13.07.2026; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.06.2026; протоколом огляду від 06.08.2026; протоколом огляду від 06.08.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06.08.2026; протоколом обшуку від 06.08.2026, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Як убачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Ураховуючи, що у наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Також слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя виходить із того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Усвідомлення підозрюваним суворості покарання, яке йому реально загрожує у разі визнання винуватим, об`єктивно посилює його мотивацію ухилитися від участі у кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання не є самостійною та достатньою підставою для застосування тримання під вартою, проте є одним із обов`язкових чинників, які підлягають оцінці згідно зі ст. 178 КПК України та практикою Європейського суду з прав людини, і в сукупності з іншими встановленими обставинами справи свідчить про реальність ризику переховування.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що збут психотропної речовини обидва рази здійснювався одній і тій самій особі - ОСОБА_6 , який брав участь у проведенні контролю за вчиненням злочину і був допитаний як свідок, а другий епізод відбувся безпосередньо поблизу будинку за місцем проживання підозрюваного. За таких обставин підозрюваний обізнаний з особою свідка, що створює реальну можливість впливу на нього.

Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що після першого епізоду збуту 14.05.2026 підозрюваний не припинив протиправної діяльності, а 06.08.2026 повторно збув психотропну речовину тій самій особі, що свідчить про продовжуваний характер його поведінки.

Крім того, слідчий суддя враховує відомості щодо особи підозрюваного, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: його вік; сімейний стан; відсутність постійного місця роботи, наявність постійного місця реєстрації та проживання, відсутність судимостей.

Беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти наявним ризикам. При цьому слідчий суддя враховує характер інкримінованих кримінальних правопорушень - повторний збут психотропної речовини за місцем проживання підозрюваного, а також обізнаність підозрюваного з особою, яка брала участь у проведенні контролю за вчиненням злочину та свідчила проти нього, що в сукупності підвищує ризик незаконного впливу на свідків і ризик переховування.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на цьому етапі не встановлено та сторонами не доведено.

Отже, прокурором доведено обставини, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Перешкод для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ст. 183 КПК України, слідчим суддею не встановлено.

Обставини, зазначені підозрюваним, не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки не виключають ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою у виді внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя вважає такий розмір застави достатнім, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також не перевищує розміру застави, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання ОСОБА_4 під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196-199, 202, 206, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні № 12025105030001072 від 18.12.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 04.10.2026 включно.

Строк тримання під вартою рахувати ОСОБА_4 з часу його фактичного затримання 06.08.2026 о 12 год. 17 хв.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, слідчого, не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти суд, прокурора, слідчого про зміну місця проживання.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 04.10.2026 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору та підозрюваному.

Час оголошення повного тексту ухвали: 10.08.2026 о 12 год. 55 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1