Рішення № 138995218, 12.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7127/26

Провадження № 2/727/2525/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Зінич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернівецької міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності.

Посилалися на те, що будинок АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Частки у спільній сумісній власності визначені не були.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 . Після його смерті вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

08.11.2024 року приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вказаного житлового будинку, оскільки частка в спільній власності за життя спадкодавця не установлена.

Просила визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 , є рівними та кожному співвласнику належить по 1/3 частці.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У подальшому, ухвалою суду від 29.06.2026 року витребувано від приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.07.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено її до судового розгляду.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Представник звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи провести у відсутності позивача та його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ЧМР у судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутності. Вирішення справи залишила на розсуд суду та просить ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Третя особа: ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини відсутності не повідомляв.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, так як обставини, викладені в заяві знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що 12.05.2004 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які проживають в АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 , яка проживає в АДРЕСА_3 , було укладено договір обміну квартири та частки житлового будинку (а.с.7).

Згідно п.1 вказаного договору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 міняють належні їм на праві власності квартиру та 62/100 житлового будинку з відповідною частиною належних до нього господарських та побутових будівель і споруд: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 62-100 житлового будинку з відповідною частиною належних до нього господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ.А-шлакобетон, загальною площею 125,1 кв.м., житловою площею 66,5, сарай літ.Б цегла, гараж літ.Г цегла, вбиральня літ.В дерево; огорожа 1 дерево; вигрібна яма 2 - бетон.

Відповідно до п.6 договору, у результаті цього договору обміну: у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 переходить в рівних частках 62/100 житлового будинку з відповідною частиною належних до нього господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; у власність ОСОБА_5 переходить квартира АДРЕСА_5 .

Договір посвідчено 12.05.2004 року державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №3-753.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.05.2004 року, 62/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с.8).

Як вбачається з довідки-характеристики на об`єкт нерухомого майна №2451, виданої 06.11.2024 року КП «Бюро технічної інвентаризації» ЧМР, ОСОБА_3 (померлий) є співвласником 62/100 частин, які складаються в житловому будинку літ.А з: квартири АДРЕСА_6 загальною площею 69,70 кв.м., у тому числі три житлові кімнати площею 41,50 кв.м., а саме: тамбур 1-1 пл.,90 кв.м., коридор 1-2 пл.1,90 кв.м., кухня 1-3 пл.13,10 кв.м., кімната 1-4 пл.10,00 кв.м., кімната 1-5 пл.15,80 кв.м., комора 1-6 по.3,10 кв.м., коридор 1-7 по.4,10 кв.м., кімната 1-8 пл.15,70 кв.м., ванна 1-9 пл.2,10 кв.м., а також підвал І пл..9,20 кв.м., крім того сараю літ.Б, гараж літ.В, вбиральні літ.Г, огорожі №1, вигрібна яма АДРЕСА_7 на підставі договору міни від 12.05.2004 року.

На даний час на земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ.А, шлакобетон/цегла, загальною площею 125,70 кв.м., в тому числі п`ять житлових кімнат площею 67,10 кв.м., сарай літ.Б, цегла, гараж літ.В, цегла, вбиральня літ.Г, дерево, огорожа №1, металева, вигрібна яма №2, бетонна (а.с.11).

28.01.1984 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено шлюб (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.05.2024 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.6).

17.10.2026 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г. була заведена спадкова справа №70/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.51-141).

17.10.2024 року ОСОБА_1 звернулись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 (а.с.64).

17.10.2024 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про відмову від права на прийняття належної йому спадщини за законом, яка залишилась після смерті його батька, ОСОБА_3 , на користь дружини померлого ОСОБА_1 (а.с.52).

Отже, із досліджених судом матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що єдиним спадкоємцем майна померлого є його дружина ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. №381/02-31 від 08.11.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, частка в спільній сумісній власності якої за життя спадкодавця не установлена (а.с.15-16).

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

У частині першій статті 368 ЦК України зазначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У частині першій та другій статті 370 ЦК України зазначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі №522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20) зроблено висновок, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування» - у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника може бути змінена за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Згідно з правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріпленої в п. 3.4 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, видача свідоцтва про право власності на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

З правового аналізу положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 року нотаріусами України слідує, що нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування. Проте не всі співвласники мають право у безспірному нотаріальному порядку оформити свідоцтво про право на частку. Таким правом з усіх можливих учасників спільної сумісної власності згідно Закону України «Про нотаріат», Наказом Мінюсту «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, наділений лише другий з подружжя. Разом з тим, видачу нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, крім подружжя, справа про визначення належної йому частки вирішується в суді.

Позивач ОСОБА_1 бажає отримати спадщину, яка відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_3 , до складу якої входить 1/3 частка 62/100 частки житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 130, 131, 259, 263-265, 273 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у праві спільної сумісної власності на 62/100 частин будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 69,70 кв.м., є рівними та становлять по 1/3 частці у кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: ____ Одовічен Я.В.